Муляр Свiтлана Iванiвна

З досвіду вихователя

м. Миколаїв ДНЗ №142

Екологічний стан нашої планети і тенденція до його погіршення, потребує від людей розуміння катострофічної ситуації і свідомого відношення до неї. Серед важливих проблем сучасності, що турбують людство, особливо виділяються екологічні. Увесь світ зіткнувся з глобальною екологічною кризою, погіршенням стану здоров'я людей, вимиранням деяких видів живих організмів. Тому серед багатьох напрямів навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку екологічна освіта набуває дедалі більшої актуальності. Основою формування свідомого ставлення до природи є знання про неї, усвідомлення себе активною частинкою природи, навколишнього світу, у якому живе дитина. Актуальною в наш час є проблема формування екологічної свідомості та екологічної культури дошкільників. Адже враження дитинства вкарбовується в розум і серце людини назавжди,тому це є запорукою свідомої екологічноправильної поведінки в дорослому житті.

Я намагаюся дати дітям поняття про взаємозв'язок живого організма та середовища існування. Це зумовлено тим, що кожен живий організм має потреби, які не можуть бути забезпечені його внутрішніми ресурсами. Потреби живого організму (живої істоти, особи) задовільняються факторами зовнішнього середовища. Це перш за все, потреба в харчуванні, воді, кисні, які шляхом обміну речовин утворюють життєву енергію, дозволяють реалізовуватись живому організму, істоті, особі, як частинці всесвіту.

Також даю поняття про адаптацію організмів до середовища існування. Розкриваю механізм взаємозв'язку живого організму та середовища існування. Зовнішні прояви співіснування природного довкілля доступні для наглядно-образного мислення дитини. Цікаві та зрозумілі для неї.

Закономірнісь адаптації тварин, рослин, всього живого до середовища існування; зовнішня схожість видів живих істот, в залежності від умов існування; різні форми взаємозв'язку живих істот в процесі розвитку..все це вивчаємо разом з дітьми згідно їх віку. Діти вчаться взаємодіяти з навколишнім світом протягом кожного дня, і в садочку, і вдома.

В Базовому компоненті сфера «Природа» (субсфери «Природа планети Земля» та «Природа Космосу» відображені аналіз мети, завдання і напрямки педагогічної роботи. Компетентність у субсфері «Природа планети Земля» становлять відомості про природне довкілля як цілісний живий організм, в якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, у багатоманітності, єдності, русі. Компетентність «Природа Космосу» - елементарні уявлення про зорі, сонце, планети (Земля, Венера, Місяць, Марс, Сатурн). Плануючи роботу дотримуюсь положень: 1) зміст роботи відображає сезонні зміни; 2) повсякденна робота у зв’язку з заняттями за лексичними темами; 3) ознайомлення з об’єктом в декілька фаз.

Додержуюсь основних вимог щодо планування, які полягають у науковості, правильності, визначенні перспективи, черговості виконання завдань, орієнтації на найновіші досягнення науки, передовий досвід, гнучкість, здатність чітко і швидко реагувати на зміни. Планую роботу так, щоб забезпечувати всебічний розвиток дітей, це здійснюється на науковій педагогічній основі з урахуванням основних дидактичних принципів і тісно пов’язую з місцевими умовами нашого дитячого садочку. Використовую такі принципи під час планування системи занять:

1) Враховую основні етапи засвоєння знань ( початкове сприймання, розширення і узагальнення знань і вмінь). Що неодмінно знаходить відображення у плані – це потреба неодноразового повернення до засвоєння певного матеріалу з урахуванням ускладнення змісту.

2) На заняттях по ознайомленню дітей з природою при їх плануванні за змогою передбачаю використання методів, що забезпечують безпосередній контакт дошкільників з реальними об’єктами природи.

3) під час планування повсякденної роботи по ознайомленню з природою усвідомлюю, що ознайомлення з тим чи іншим об’єктом природи повинно включати кілька фаз в його розвитку, а тому проводжу протягом певного часу, іноді тривалого часу.

Послідовне виконання програми д/с по ознайомленню з природою, в якій закладено повний обсяг знань, умінь, навичок, рівня вихованості, забезпечує всебічний розвиток дітей у процесі ознайомлення з природою. План складаю на місяць. Основою для планування є нормативно-правові документи про функції д/з, про державні програми виховання дошкільників і відповідно нормативно-методичні матеріали. У даний час є єдина форма ведення плану. Компактна форма плану: перспективний, у вигляді сітки, де коротко вказується тематика спостережень, види праці, тощо та конспекти занять.

Повсякденну роботу по ознайомленню з природою планую в такі відрізки часу:

Вранці – 1) ( дидактичні ігри, розглядання ілюстрацій, колекцій)

2) трудова діяльність,

3) спостереження в природі (колективний, індивідуальний)

З цих видів діяльності щодня планую не більше 1-2.

На денній прогулянці –

1) щодня планую спостерігати з усією групою або підгрупами.

2) 1-2 рази на тиждень планую трудову діяльність.

3) ігри з природничим матеріалом, дидактичні ігри планую для закріплення матеріалу..

У ІІ пол. дня - після полуденку планую:

1) спостереження за таким явищами в природі, які не можна спостерігати в першій половині дня.

2) індивідуальну робота з дітьми.

Діти будь- якої національності, які проживають на Україні повинні знати її природу, історію і культуру. Вони повинні знати що живуть на Україні, в багатонаціональній, самостійній державі. Знати чим багата Україна (хліб, вугілля, льон, метал, енергетика), ріки (Дніпро, Південний Буг, Інгул), гори (Карпати). Тож я виховую також інтерес до природного колориту нашої місцевості, де розташований наш дитсадок. Знайомство з рідним краєм починаємо з молодшої групи, далі даються більш складніші знання, дітей водимо на екскурсії, щоб помилуватися природою рідного краю і в водночас вивчити назви дерев, кущів, квітів. Привчаю берегти природу.

Оскільки навколишнє середовище є основним джерелом інформації. Прогулянки в 1 і 2 половині дня проводимо для відпочинку дітей і продовження пізнавальної і виховної роботи з ними. На прогулянці організовую спостереження за типовими, характерними ознаками найближчого оточення . Проводжу заняття – основне їх призначення – повідомлення дітям нових знань і створення умов для їх застосування. Особливістю краєзнавчих уявлень є їх універсальність і необмежена варіантність використання, починаючи з 2 мол групи. Тому для проведення занять добираю матеріал згідно лексичної теми та в залежності поставленої мети. В старшому віці вчу дітей через порівняння природи рідного виділяти достатню кількість якостей на відмінність і спільність. Особливу увагу звертаю на свята і дозвілля. Для розширення дитячого уявлення добираю прості за змістом і доступні за формою твори, в основному український фольклор. Коли діти вивчають на пам’ять вірші (Тичини «А я у гай ходила» - спонукаю до пригадування змісту вивченого на прогулянках). Дозвілля включає розігрування забавлянок, зміст яких має краєзнавчо – природничу спрямованість. («Диби – диби! Ішла баба по гриби, а дід по опеньки в неділю раненько»)Аналогічно підбираю таночки («На зеленому лужку») На початку спостереження продумую пояснення, загадковість описів (За овочами – починаю з загадок або віршів, далі переходжу на фрукти і про значення сонця, для їх росту, достигання, потребу в вологі, догляді. Корисним є загадки про явища природи. Цільові прогулянки і спостереження планую і проводжу в різні пори року і в різну погоду, відповідно до програмових вимог добираю обсяг праці і вирішую завдання трудового виховання. Зміст праці дорослих є основною для екологічного виховання в роботі педагога з дітьми. Екскурсії по вулицях і майданчиках прилеглих до дитячого закладу дають можливість показати їх суттєві ознаки – вулиці і майдани, чим вони відрізняються і чим схожі. Знайомимось з атрибутами вулиць, майданів, їх призначенням (назву має кожен майдан і вулиця, основним атрибутом майдану є пам’ятник або меморіал). Використовую вірші чи їх фрагменти, пригадую відомі твори.

Вплив рідної природи кожен із нас у меншій чи більшій мірі відчув на собі і знає, що вона є джерелом перших конкретних знань і тих радісних переживань, які часто запам’ятовуються на все життя. Діти завжди і всюди у тій чи іншій формі спілкуються з природою. Набуте в дитинстві вміння бачити, відчувати природу такою, якою вона є насправді, викликає у дітей глибокий інтерес до неї, розширює і поглиблює інтерес до неї, сприяє формуванню характеру й інтересів.

В процесі спостережень в природі ставлю наступні завдання:

• Розвивати у дітей відчуття світу природи;
• Формувати у дітей культуру у довкіллі;
• Стимулювати допитливість та зацікавленість у пізнанні природи;
• Виховувати любов до природи, бажання піклуватися про неї, негативне ставлення до її знищення;
• Розвивати у дітей уявлення про взаємозв’язок у природі.

Компетентність дитини у сфері екологічної освіти – неодмінна передумова становлення цілісної особистості.

Також для узагальнення знань дошкільнят про певні екосистеми – такі, як ліс, парк, водойми, луки,.. інших знань, наочного вивчення наявних у них екологічних зв’язків, використовую проектну діяльність. Тому що методика проектої роботи – це універсальний засіб впливу на інтелектуальну, емоційно-чуттєву та вольову сферу особистості дитини, засіб розвитку ініціативної творчої особистості.

Проект – один з не багатьох методів, який виводить педагогічний процес за межі дошкільного закладу в довкілля.

Приклад проектної роботи «Кімнатні рослини»

Мотиваційний етап: під час бесіди з дітьми про кімнатні рослини виявити, про яку рослину діти хотіли б більше дізнатися. Після цього складається план проекту.

1. Інформаційний етап:

• підібрати хронологічні дані про цю рослину
• познайомити з місцем, де вона росте в природі
• дізнатись про правила догляду за рослиною
• підібрати вірші, загадки, оповідання

2. Репродуктивно-узагальнюючий етап:

• вести щоденник спостережень
• скласти схему догляду

3. Творчий етап:

• придумати казку, розповідь
• виростити подібну рослину з насіння (цибульки, живця), зробити подарунок
• влаштувати день народження (свято) рослини для однолітків, педагогів, дітей, батьків

Значну роль в екологічному вихованні відіграють екологічні акції. В зимовий період проводили акцію «Підгодуємо птахів». Разом з та батьками діти виготовляли годівнички, підгодовували птахів. Це дає їм можливість ближче поспостерігати за пташками, виховує турботу про них. За збереження ялинки напередодні новорічних свят проводили акцію «Збережемо ялинку». Діти разом з батьками складали казки з теми «Про що думають ялинки напередодні новорічних свят». Весною, коли повертаються птахи з теплих країв, проводили акцію «Приліт птахів» з розвішуванням шпаківень і влаштуванням свята.

У свідомості людини відбувається перехід від культури гідності у взаємодії з природою. Кожен усвідомлює вимір людського в собі, культурологічне ставлення до довкілля. Що грунтується на вічній заповіді співжиття людей з природою: «Не нашкодь!» Взаємодіючи з компонентами природи, культурна особистість повинна спиратися на 3 важливі складові цієї заповіді:

1. Все, що існує у природі, має жити.
2. Якщо хочеш мати щось для себе – вирости сам.
3. Треба вміти жаліти природу.

Дошкільники дуже чутливі до краси, тому доцільно навчати їх висловлювати свої почуття в малюнках, замальовувати побачене; вчити захоплюватися красою природи в різні пори року, радо спілкуватися, милуватися нею, дбати про збереження та орієнтуватися в причинах забруднення оточуючого середовища.

Природа не втратила для нас своєї величезної цінності і як першоджерело матеріальних благ, і як невичерпне джерело здоров’я, радості, любові до життя і духовного багатства кожної людини.

В.О. Сухомлинський