Бойченко Лариса Миколаївна
Особливості економічної освіти дітей старшого дошкільного віку
З досвіду роботи вихователя
Новоодеського ЗДО №1 «Світлячок»
В умовах відродження української державності, національної культури, орієнтація на творчий розвиток малого українця останнім часом набуває нового значення.
Базовий компонент дошкільної освіти трактує виховання як залучення малого українця до системи вироблених людством цінностей, формування ціннісного ставлення до дійсності.
Економічні зміни в суспільстві обумовлюють потребу формування передумов економічної освіти в єдності з моральною освітою, опанування дітьми економічних знань і практичних умінь у доступній формі. Старші дошкільники вже здатні засвоїти елементарні економічні поняття та категорії.
Дослідження ( Н. Г. Грама, А. Д. Шатова, А.А. Смолянцева, Є. О. Курак, Р. Буре, С. Кошлярова, В. Нечаєва, Н. Крилова) показують, що виховання бережливості у дошкільників, виважене ставлення до особистих речей суспільної власності, праці на сьогоднішній день є одним із найактуальніших питань.
Сучасного дошкільника з перших років його життя оточує економічна сфера, наповнена складними економічними поняттями та процесами. Реклама по телебаченню, розмови політиків, купівля, продаж, розподіл сімейного бюджету – ось далеко не повний перелік того, з чим доводиться зустрічатися малюку щодня.
Працюючи з дошкільниками, я знаю, що вони надзвичайно чутливі до різних змін, вони, як губка, вбирають враження, знання, стилі поведінки педагога, що з ними працює.
Процес економічного виховання реалізується через різні форми і методи його організації. Методи, які я використовую при навчанні дітей економіці, це: словесні,практичні і наочні методи.
Використовую різноманітні форми роботи: тематичні та інтегровані заняття; тематичні мультимедійні презентації; екскурсії в природу; спостереження за працею дорослих; екскурсії до різних установ та торгівельних об'єктів, на підприємства; бесіди; розглядання тематичних картин, плакатів, ілюстрацій; ігри економічного спрямування; читання творів художньої літератури; розваги, малювання, конструювання. Це дає можливість виявити творчість, індивідуальність і в той же час, що особливо важливо, зробити процес пізнання економіки цікавим, доступним.
Виокремлюю основні завданнями економічного виховання , а саме: ознайомлення сучасного дошкільника з основами економіки, способами соціально-економічної поведінки, розвиток особистісних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності.
Формую економічну грамотність вихованців за таких умов:
- забезпечую комплексний підхід до процесу економічного виховання;
- формую елементарні економічні знання, уміння, навички, особистісні якості, необхідні для успішної економічної діяльності;
- поступово впроваджую ігри економічної спрямованості.
Реалізуючи завдання економічного виховання виділяю такі напрямки роботи.
Ознайомлюю вихованців: з поняттям «праця», та про все, що з нею пов’язано; з простими економічними термінами: економіка, потреби, бюджет, ціна, гроші, товар, вартість, банк, реклама, власник, конкуренція, продукція, ярмарок; з новими професіями, такими як менеджер, підприємець, бізнесмен, фінансист, рекламодавець, фермер; з поняттями: дорожче - дешевше, вигідно - невигідно, виграв, програв, поміняв;
Формую у дітей: знання про людину бережливу, економну; економічне мислення шляхом залучення в процес сюжетно-рольових ігор, настільно-друкованих, дидактичних; читання художньої літератури.
Навчаю правилам чесної, справедливої гри, вмінню програвати, не ображаючись на партнера.
Також взаємодію з батьками, проводжу просвітницьку роботу з питань економічної освіти дошкільників та активно їх залучаю до процесу формування економічних знань дітей в умовах дошкільного закладу та сім'ї. Використовую різні форми роботи: батьківські збори, анкетування, педагогічні бесіди, спільні проекти з дітьми, участь у святах та розвагах тощо. У куточку для батьків розмістила економічний словничок, створила постійно оновлювані рубрики «Це цікаво» та «Сімейна економіка». Я переконана, що економічна грамотність батьків сприяє залученню дітей до світу економічних відносин, формуванню в них правильних економічних уявлень. Але наше завдання — не лише дати дитині певний обсяг економічних знань, але й, що навіть важливіше, навчити її правильно користуватися ними. Спільні зусилля педагогічного колективу та батьків спрямовані на те, щоб через економічне виховання розвивати творчий потенціал кожної дитини, адаптувати її до життя в сучасному світі.
Оскільки знання, вміння та навички, сформовані у дошкільному віці мають стати фундаментом для становлення громадянина – людини, щиро зацікавленої в розвитку та економічному розквіті своєї держави, дуже важливою є продумана та послідовна робота з питань економічної освіти маленьких громадян нашого суспільства. Тому головним є не тільки дати об’єм економічних знань, але й навчити правильно користуватися цими знаннями.
Однією з найбільш ефективних форм роботи з дітьми в сфері економічного виховання є економічні ігри. В ігровій діяльності розвиваються мовлення й мислення кожної дитини, формуються її почуття й сприймання світу, збагачується емоційна сфера. Такі ігри дають змогу зробити економіку зрозумілою для дошкільників, забезпечують органічне практичне входження дітей в економічні відносини.
Засвоюючи кожну з тем, дошкільники ознайомлюються із сімейною економікою, закріплюють набуті знання в іграх, отримують уявлення про розмаїття та вичерпність природних ресурсів, починають розуміти, звідки і як з’являється продукт, якими способами реалізовують товар. Старші дошкільники вчаться оперувати грошима, знають, що вони потрібні для купівлі та продажу. Багаторазово виконуючи різні економічні дії, діти вчаться реалізовувати свої вміння в різних умовах, з різними об’єктами, що сприяє усвідомленню та міцнішому засвоєнню знань.
Усі ігри економічної спрямованості можуть бути як частиною спеціальних занять з економіки, математики, ознайомлення з навколишнім світом і природою, так і використовуватися в повсякденні.
Гратися можна як усією групою чи підгрупою, так і індивідуально. У процесі ігрової діяльності кожна дитина отримує змогу практично застосовувати набуті знання, розширюючи власний досвід. Залежно від поставленої пізнавальної мети, у роботі з дітьми я використовую такі види ігор економічного спрямування, як: Сюжетно-рольові ігри: «Будівельники», «Лікарня», «Аптека», «Водії», «Міні-маркет», «Перукарня», «Пожежники», «Кондитерська фабрика», «Рекламне агентство», «Супермаркет».
Вони передбачають моделювання реальних життєвих ситуацій операції купівлі — продажу, виробництва та реалізації готової продукції. Під час розгортання цих ігор я створюю сприятливі умови для розвитку у старших дошкільників інтересу до економічних знань, адже ігрові ситуації моделюють з максимальним наближенням до реальних.
Розвивально-дидактичні та ситуативні ігри: «Ким бути?», «Обмін», «Сімейний бюджет», «Маленькі купівлі» надають мені можливість сприяти процесу збагачення соціального досвіду дітей, формуванню їхніх ціннісних пріоритетів, адекватному прояву особистісних якостей у непростих ситуаціях. Я можу оцінити здатність кожної дитини до конструктивних рішень, самостійного вибору тощо.
Особливе значення мають ігри-стратегії: «Великий гаманець», «Робимо покупки», «Збираємо речі», «Що? Де? За скільки?», «Хто у світі всіх розумніше - в економіці сильніше?», «Бізнес- клуб», «Аукціон». Вони є складною різнобічною діяльністю, яка передбачає не лише усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й послідовність сукупних дій усіх учасників гри.
Такі ігри сприяють: усвідомленню суспільних відносин; формуванню економічного досвіду; навчають: планувати дії; передбачати можливі наслідки; розвивають: самоконтроль; вміння взаємодіяти та колективно мислити.
Система роботи з економічного виховання сприяє формуванню в кожної дитини економічного мислення, уміння орієнтуватись у нестандартних ситуаціях, проявляти ініціативу та самостійність, бути в майбутньому активними та свідомими учасниками соціально-економічних відносин.
Вважаю доцільними і ефективними комплексні тематичні заняття. Структуру занять на кожному етапі з формування економічної обізнаності будую за такою схемою: вступна частина, термінологічна частина, ігрова апробація матеріалу, варіативна частина, заключна частина. На кожному етапі проводжу різноманітні ігри економічної спрямованості.
Під час проведення заняття «Як зайці готувалися до новосілля» закріплювали економічні поняття «ресурси», «вибір», «потреби». На комплексному занятті «Старим речам нове життя» вчила дітей раціонально, по-господарському використовувати речі, які були у вжитку. Дала поняття дітям, що кожна річ є результатом колективної праці. Разом з дітьми лагодили і переробляли старі речі, підклеювали книжки, даючи їм друге життя.
Читання художньої літератури являється незамінним видом діяльності в дитячому садку. Казка - літературний жанр з величезними дидактичними можливостями. Цікаві і вдалі авторські казки, кожна з яких представляє як би міні-програму ознайомлення дітей з економічними поняттями. Як приклад може бути книга Книшової Л.В., Меньшикової О. І., Попової Т. Л. "Економіка для малюків, або «Як Мишко став бізнесменом". Старші дошкільники з цікавістю слухають історії про Мишка-бізнесмена, спостерігаючи за долями героїв, співпереживаючи їм. Читання художньої літератури сприяє виділенню мотивації і вчинків героїв і характеристиці їх дій, формує словниковий запас дітей, а головне - дає пояснення багатьом незрозумілим економічним явищам.
Щоб досягти економічної досвіченості старших дошкільників я дотримуюсь принципу системності, послідовності та цілісності в раціональному плануванні пізнавального матеріалу, а також логічної послідовності під час його подання. У результаті такої послідовної роботи мої вихованці виявляють: ініціативність у здобутті та осмисленні нових знань економічної спрямованості, інтерес до економічної сфери життєдіяльності; уміння формулювати запитання та аргументувати відповіді економічного змісту; використовують економічні поняття в активному мовленні; виявляють розвинені інтелектуальні здібності.
Я впевнена, що тільки за умови комплексного підходу до розв’язання завдань економічного виховання старших дошкільників, які передбачають формування таких важливих якостей особистості як відповідальність, працелюбність, бережливість, самостійність, можна досягти достатнього рівня економічної досвіченості дошкільників. Набуття первинного економічного досвіду в дитячому садку є підґрунтям для подальшого самостійного його збагачення в Новій українській школі.