Дученко Валентина Олександрiвна

З досвіду вихователя

м. Миколаїв ДНЗ №127

Мова нації та її культура є взаємозалежними явищами єдиної цілісної системи, в якій розвиток культури починається з розвитку мови, а мова становить невід’ємну складову культури. Мова – це серцевина національної культури. «Найбільш могутнє древо культури, в якому викарбовується душа національності, є мова…»,− писав С. Булгаков .

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні спрямовують педагогічні зусилля на формування життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої особистості дитини, яка обізнана зі своїм минулим, теперішнім і планує майбутнє. Одним із головних завдань, що входить до змісту навчання і виховання у період дошкільного дитинства, є національно-мовленнєве виховання особистості оскільки в Державному стандарті початкової освіти однією з ключових компетенцій дитини зазначено вільне володіння державною мовою.

Дитина від народження перебуває під впливом як соціально-економічних умов, так і національної специфіки: побутового життя, культури, народних традицій та символів, мови.

В.О. Сухомлинський говорив, що рідна мова – це безцінне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. К.Д. Ушинський писав, що рідна мова є основою будь-якого розумового розвитку і скарбницею всіх знань. Тому мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв'язок з національним вихованням.

З огляду на актуальність питання прилучення дітей до національної культури, історії та традицій, доцільним є спрямовування тематики пізнавальної діяльності на ознайомлення дітей з народними символами-оберегами та формування граматичної компетенції.

За визначенням А.М. Богуш, граматична компетентність це неусвідомлене вживання граматичних форм рідної мови згідно із законами й нормами граматики (рід, число, відмінок, клична форма тощо), чуття граматичної форми, наявність корекційних навичок щодо правильності вживання граматичних норм .

Граматичні помилки у дитячій мові – це закономірне явище в процесі засвоєння мовлення, особливо до 5 років. Але граматичні помилки в мовленні дітей необхідно виправляти, це дає дитині змогу засвоїти граматичні норми.

Були визначені завдання формування граматичної правильності мовлення в дошкільному закладі:

• практичне ознайомлення дітей із граматичними формами рідної мови (морфологічний склад — частини мови; рід, число, відмінок, дієвідміни тощо);
• засвоєння правильної словозміни слів — відмінкові закінчення, узгодження слів у реченні, чергування звуків в основі слів, невідмінювані слова, зміна наголосів тощо;
• засвоєння основних способів словотворення української мови - суфіксальний, префіксальний тощо;
• формування орієнтації дитини на звукову сторону слова;
• удосконалення синтаксичної сторони мовлення — засвоєння різних типів речення зі сполучниками та сполучними словами; речення з однорідними членами, прямою мовою, правильна побудова речень;
• навчання висловлювати ту саму думку за допомогою різних граматичних форм;
• формування граматичного чуття рідної мови, чуття помилок, зачатків самокорекції, самоконтролю та взаємоконтролю мовлення.

Розробка алгоритму роботи за темою сприяє успішному розв’язанню завдань.

Алгоритм побудови роботи

щодо формування граматичної компетенції в процесі ознайомлення

з народними символами та оберегами

У формування граматичної правильності мовлення використовують різноманітні методи та прийоми навчання.

Провідною формою навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення є заняття (ігри-заняття) різних типів: індивідуальні, на яких об’єднується 1-4 дитини одного рівня мовленнєвого розвитку; індивідуально-групові (4-8 дітей) та групові (до 15 дітей).

Слід нагадати, що у дошкільних навчальних закладах формування граматичної правильності мовлення відбувається на комплексних і тематичних заняттях, під час проведення індивідуальної роботи з дітьми та у повсякденному житті впродовж дня. Комплексні заняття проводять двічі на місяць, тематичні - один раз на квартал.

Тематичне заняття присвячене вирішенню лише одному мовному завданню - граматиці.

Комплексне заняття складається з трьох частин, однією з яких є формування граматичної правильності мовлення. На заняттях реалізується матеріал відповідно до програми виховання дітей.

На комплексних заняттях використовують здебільшого дидактичні вправи та ігри .

Символіка - своєрідна візитна картка країни. Кожен народ має народні символи. Народні символи - це те, що найбільше любить і шанує даний народ. В одних народів їх більше, в інших менше. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть - це святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги, які є більш інформативними, цікавими для дітей, які можна спостерігати безпосередньо. Ці об’єкти поділено на групи:

1. Символи-дерева (кущі) – калина, верба, дуб, тополя, береза;
2. Символи-предмети – хліб,вінок, рушник, вишиванка, писанка;
3. Символи-птахи – зозуля, соловей, лелека, журавель, ластівка;
4. Символи-квіти – барвінок, мак, мальва, чорнобривці, волошка.

До кожного об’єкта дібрано цікавий етнографічні відомості, літературні твори, ілюстрації, які стали основою для побудови навчально-пізнавальної діяльності дітей.

Основою навчально-виховної роботи з дітьми є блочно-тематичне перспективне планування роботи по формуванню граматичної компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі ознайомленню з народними символами-оберегами.

Розробка Планування дозволяє визначити конкретні завдання, зміст, форми та методи роботи з дітьми протягом року. Блочна сітка Планування складається з шести блоків. Зміст чотирьох з них визначають форми роботи з дітьми:

• спостереження за об’єктами в природі і предметному середовищі;
• ознайомлення з літературними творами: легендами, оповіданнями, казками, віршами;
• проведення дидактичних ігор та вправ на формування граматичної будови мовлення;
• заняття.

У розділі «Спостереження» визначено перелік спостережень, які здійснюються за натуральними об'єктами та об'єктами, представленими на картинах, картках, в альбомах і т. ін..

Розділ «Ознайомлення з літературними творами» передбачає підбір творів за тематичним принципом. В блоці передбачено читання легенд, оповідань, казок, віршів.

У Розділі «Дидактичні ігри та вправи» визначені ігри та вправи з формування граматичної будови мовлення, спрямовані на виправлення типових граматичних помилок у мовленні дітей, які адаптовані відповідно до народознавчої тематики.

Розділ «Заняття» передбачає визначення найбільш доцільних видів занять, в яких зазначено освітні лінії для розкриття певної теми.

В основу розробки планування покладено такі принципи: тематичний розподіл матеріалу, інтеграція змісту, художньо-естетичний супровід .

Принцип тематичного розподілу навчально-пізнавального матеріалу передбачає здійснення організованої діяльності з дітьми на основі пізнавальної теми заняття з народознавства. З урахуванням цієї теми в освітній процес потягом місяця включаються заплановані форми роботи.

Принцип інтеграції змісту забезпечується можливістю поєднання ігрової, навчально-пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, художньої діяльності в єдину цілісну систему з урахуванням дидактичних цілей, вікових та індивідуальних особливостей дітей з метою отримання якісно нового результату дошкільної освіти.

Принцип художньо-естетичного супроводу забезпечується обов'язковим поєднанням завдань пізнавального та художньо-естетичного розвитку дітей засобами малювання, аплікації, ліплення.

Доцільність такого Планування полягає в тому, що зміст його складових може змінюватись з урахуванням розвитку дітей та доповнюватися іншими формами роботи.

Важливим засобом стимулювання та розвитку інтересу до символів-оберегів є якісне предметно-просторове розвивальне середовище.

Так, у мовленнєвому куточку варто розмістити каталог дидактичних ігор та вправ по формуванню граматичної будови мовлення та наочні дидактичні матеріали: ілюстрації, картинки, схеми-моделі, адже використання наочності дозволяє перетворити мовленнєву діяльність дошкільників у цікавий і доступний дітям вид діяльності.

Особлива увага приділена розробці схем-моделей відповідно до народознавчої тематики, які дозволяють вирішувати завдання на вдосконалення граматичної будови мовлення, а саме:

• правильне узгодження іменника з прикметником;
• узгодження числівника з іменником;
• підбір однорідних прикметників до іменника;
• утворення слів за допомогою суфіксу з опорою на величину предмету;
• вживання граматичної категорії (квітка, квіти, немає квітів).

В національному куточку розміщуються тематичні альбоми, каталоги, картотеки. Цю роботу доречно продовжити при створенні середовища у класних кімнатах в школі.

Наочно-дидактичне забезпечення національного куточка

Експозиція національного куточка створюється за комплексно-тематичним принципом. Наповнення періодично змінюється та доповнюється. До кожного об’єкта добираються цікаві етнографічні відомості, літературні твори, ілюстрації, що є основою для побудови навчально-пізнавальної діяльності дітей. До цієї роботи доречно залучати батьків. Перед дітьми ставиться завдання дізнатися у батьків щось цікаве про той чи інший об’єкт. Це спонукає дорослих заглиблюватись у вивчення історії, культури, традицій. Батьками добираються довідковий матеріал про українські народні символи-обереги, що є підґрунтям для створення тематичних альбомів про символи-предмети та каталогу про символи-квіти.

Враховуючи значення занять з розвитку мови та народознавства, варто приділити увагу розробці тематичних, комплексних та комбінованих занять .

Розробляючи конспекти занять, варто дотримуватись загальних вимог:

• визначивши тип та вид заняття, чітко визначили розвивальні, навчальні та виховні завдання;
• початок заняття має бути інтригуючим, цікавим, незвичайним;
• обов'язкова ігрова форма проведення заняття;
• чітка мотивація заняття;
• раціональне використання часу на занятті, групового простору, зміни видів діяльності дітей.
• відмова від надмірної опіки дітей.

Жодна форма роботи з дітьми не може створити такого емоційно-позитивного настрою, як свято. З метою вирішення поставлених завдань та як підсумок проведеної роботи доречним буде проведення музичного свята «Оберегова країна», на якому діти можуть виявити знання про народні символи та обереги та індивідуальні творчі здібності .

Отже, своєчасне і якісне засвоєння граматичної будови рідної мови – важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку дитини.

Розроблене блочно-тематичне перспективне планування роботи по формуванню граматичної компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі ознайомленню з народними символами-оберегами дає змогу визначити завдання та зміст навчально-виховної роботи згідно з чинними освітніми програмами, визначити найбільш ефективні методи, прийоми та засоби здійснення освітнього процесу.

Ефективним методом формування у дітей знань з граматичної будови мови є дидактичні ігри та вправи, які підпорядковані народознавчій тематиці.

Важливу роль в забезпеченні ефективності роботи по формуванню граматичної будови мовлення в процесі ознайомлення дітей з народними символами-оберегами є предметно-просторове розвивальне середовище, в якому мають бути передбачені ігри, вправи, схеми, спрямовані на формування граматичної будови мовлення, а також, тематичні альбоми, ілюстрації, каталоги та ін., що спонукає малюків до активної самостійної діяльності з ними