Кафедра теорії й методики дошкільної та початкової освіти
З досвіду роботи вихователя
Баштанського ЗДО «Дюймовочка» №4
Підготовка дітей до школи - одна з актуальних проблем сучасної освіти. Тісна взаємодія дошкільного закладу і школи – основа успішного вирішення проблеми наступності. Вступ до школи і початковий період навчання викликають перебудову всього способу життя і діяльності дитини. Школа з її класно-урочною системою і чинними програмами ставить дитину-першокласника в певні умови.
Надзвичайно важливо зробити безболісним для дитини перехід від однієї вікової сходинки до наступної, максимально зблизити умови розвитку, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів.
Проблеми розвитку дослідницьких умінь дітей знаходиться в полі зору дослідників. Проте, аналіз наукових джерел засвідчив недостатню розробленість проблеми забезпечення наступності між дошкільним навчальним закладом та початковою школою в питаннях розвитку пошуково-дослідницьких умінь дітей.
Дослідницька діяльність - це один з методів навчання, в процесі якого в дітей формуються універсальні способи навчально-пізнавальної діяльності, що дає поштовх до подальшого саморозвитку, самоорганізації, самоконтролю та самооцінки; відбувається розширення кругозору в предметних галузях; засвоюється алгоритм наукового дослідження.
Згадавши слова В.О.Сухомлинського «Вмійте відкрити перед дитиною в довкіллі щось яскраве, щоб життя заграло перед дітьми усіма барвами веселки. Залишайте завжди щось недоказаним, щоб дитині захотілось знову і знову повертатися до того, про що вона дізналася». І мені захотілося побувати разом з дітьми дослідником. Не дивлячись на те, що мій життєвий досвід набагато більший ніж у моїх вихованців, але мені також цікаво пізнавати оточуючий світ з його секретами, чимось невідомим і незвіданим. Адже дитина народжується, з’являється у світ, як чистий аркуш паперу. І багато залежить від нас, що на цьому аркуші буде написано.
В своїй роботі я намагаюся зробити так, щоб діти поступово оперували такими поняттями, як явище, причина, наслідок, події, обумовленість, неможливість та ін. Багаторічний досвід роботи впевнив мене, що ці поняття відіграють велику роль у формуванні абстрактного мислення. Оволодіти цими поняттями неможливо без обстеження живих фактів та явищ, без обдумування того, що дитина бачить своїми очима, без поступового переходу від конкретного предмета, факту, явища до абстрактного узагальнення. Саме ці питання, які виникають у дітей, у процесі вивчення природи, і сприяють цьому переходу. Я вчу своїх вихованців спостерігати конкретні явища природи, шукати причинно-наслідкові зв’язки.
Організація елементарної пошукової діяльності дошкільнят за умов суспільного виховання і під керівництвом педагога створює широкі можливості для виховання в дошкільнят інтересу до природи та розуміння її значення. Така діяльність допомагає дитині зрозуміти основи екології. У процесі виховання органічно поєднується раціональний та емоційний аспекти пізнання.
Зараз працюю з дітьми старшого дошкільного віку. Це вік допитливих «чомучок». Їм все хочеться знати, у них дуже багато запитань, на які вони хочуть отримати відповіді. Ми досліджуємо предмети, явища природи, неживу природу: воду, пісок, камінчики, повітря. Плануючи та організовуючи дитячі експериментування, добирала потрібні матеріали, створювала проблемну ситуацію, визначала пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримувалася визначеної тактики взаємодії з ними.
В елементарні досліди для дітей вводила такі явища і об’єкти природи, як наочно виражені, зв’язки між якими доступні осмисленню дітьми. Це – становлення зв’язків між станом води і температурою повітря, залежності росту рослин від зміни тепла, світла, добрив, вологи, тощо.
Проводячи експериментальну роботу з дітьми, використовувала рекомендації Н.Ф.Яришевої, Т.Ковальчук, які виділяли етапи проведення дослідів.
На першому етапі – підготовка дітей до досліду. Щоб їх зацікавити, проводила з ними бесіду.
На другому етапі – початок досліду: обговорення умов і висування припущень.
Третій етап – хід досліду. Спостереження і проведення досліду дітьми, обмін думками.
Четвертий етап – заключний: обговорення результатів досліду.
Обговорюючи експериментальну роботу дошкільників беру до уваги одну з найважливіших умов її ефективності: нові знання як результат «відкриттів» кожної дитини мають ґрунтуватися на знаннях, раніше нею засвоєних.
Пошуково-дослідницька діяльність є потужним засобом інтелектуального розвитку дітей та формування у них основ цілісного світогляду. Організовуючи пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми використовую програму «Маленькі дослідники», її автори: Т.Шумер та І.Сергєєва. Програма ставить відповідні завдання щодо організації пошуково-дослідницької діяльності у дошкільних навчальних закладах, допомагає створити умови для розвитку дослідницьких умінь, спланувати роботу з ознайомлення з методами та прийомами пізнання довкілля.
Здійснюючи пошуково-дослідницьку роботу по ознайомленню дітей з властивостями повітря, провела цікаве заняття-відкриття «Повітря навколо нас», метою якого було дати дітям початкові знання про повітря.
Серію дослідів з повітрям підсумувала екологічно спрямованою бесідою з дітьми про нерозривні зв’язки між організмом людини і навколишнім середовищем. Намагалась підштовхнути маленьких дослідників до самостійних роздумів, міркувань, висловлювань. З цією метою провела комплексне заняття «Природа нам, як рідний дім».
Ознайомлюючи дітей з властивостями води, провела ряд занять, серед яких можна відмітити: «Граємось з водичкою», «Подорож краплинки», «Вода-рідина».
Діти дізналися про те, що вода капає, ллється, розтікається, набирає різної форми, вона чиста, прозора.
Подальшу експериментальну роботу спрямувала так, щоб показати дітям перехід рідини з одного стану в інший: з твердого в рідкий і навпаки.
Прийшовши з прогулянки, принесли шматочок льоду і поклали на тарілку, і через деякий час від розтанув. З твердого льоду утворилася вода. Чому так сталося? Діти відповіли, що в кімнаті тепло, тому лід розтанув.
Цікавими для дітей виявилися досліди, що були проведені з піском. Про його властивості вони дізналися на занятті «Маленькі мишенята», а також під час самостійних ігор в дослідницькому центрі.
Проводячи практичну роботу з дітьми в дошкільному закладі зробила висновок, що доступна самостійна пошуково-дослідницька діяльність дошкільнят розвиває у них самостійність, ініціативність, креативність, мислення, зосередженість. Всі ці вміння, які вони розвинули в собі, вони можуть перенести в інші навчальні дисципліни і стануть у нагоді впродовж шкільного навчання. Щоб не втратити ці навички в подальшому ми налагодили тісний контакт зі школою. Досить ефективними стали такі форми взаємодії між вихователем д/с і вчителем, як відвідування уроків у школі і занять в дитячому садку. Протягом навчального року підтримуємо стійкий зв'язок між дітьми старшої групи закладу дошкільної освіти і учнями першого класу. Ознайомлення дошкільнят зі школою, навчальним та громадським життям школярів сприяє розширенню відповідних знань дітей, розвиває у них інтерес до школи, породжує бажання вчитися.