Черненко Олена Анатоліївна

З досвіду роботи вихователя ЗДО№125 м. Миколаїв.

Одним із найактуальніших завдань сучасної освіти і виховання в Україні є створення умов для формування людини-громадянина, для якої демократичне громадянське суспільство є осередком для розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих та суспільних інтересів. Це може забезпечити система громадянської освіти, що має на меті підготовку особистості до активної участі у житті демократичного суспільства й формування її громадянської компетентності.

Громадянська компетенція є однією з ключових компетентностей формування людини-громадянина. Під нею розуміють здатність активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства.

Громадянська компетенція людини, громадянина є своєрідним індикатором сформованості громадянського суспільства, громадської свідомості, активності та громадської відповідальності його членів за майбутнє країни, виступає мірилом рівня розвитку демократичних відносин і самих демократичних цінностей. Формування соціуму свідомо активних громадян, які дотримуються демократичних цінностей і настанов у своїй поведінці, а також своєю діяльністю продукують громадянські ініціативи та демократичну культуру, у сучасних умовах є головною передумовою становлення України як демократичної держави.

Нормативною базою громадянської освіти в Україні, що сформована протягом останніх років є певна сукупність правових актів різної юридичної сили, що врегульовують суспільні відносини в галузі освіти.

Громадянська компетентність може бути розглянута як одна з ключових компетентностей людини. Її складовими виступають наступні:

- громадянські знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи життя і реалізації потреб і інтересів особистості в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному просторі демократичної держави взагалі, та української зокрема;

- громадянські вміння та досвід участі в соціально-політичному житті суспільства і практичного застосування знань;

- громадянські чесноти – норми, установки, цінності й якості, притаманні громадянинові демократичного суспільства.

Очевидно, що сьогоднішня українська освіта потребує спеціальної уваги до цього питання. Проте, для того, щоб поставити сьогодні перед вихователями та вчителями та адміністраторами освіти чіткі і зрозумілі завдання з розвитку громадянської компетентності необхідною є чітка відповідь на цілу низку питань як стосовно змісту освіти, так і організації навчального процесу в умовах закладу дошкільної освіти і нової української школи.

Виховати в дитини старшого дошкільного віку громадянську компетентність в ході підготовки до нової української школи означає сформувати в них комплекс особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою повсякденних дій, вчинків, поведінки. Це патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність і мужність, готовність трудитися для розвитку держави, захищати її, підносити міжнародний авторитет. Це повага до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї незалежності як його представника, спадкоємця й наступника. Це дисциплінованість, працьовитість, завзятість, творчість, почуття дбайливого господаря своєї землі, піклування про її природу, екологію. Ці та інші якості й риси формуються в процесі засвоєння дітьми духовних надбань рідного народу, цілеспрямованого національного виховання як системи ідей, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної політики українського народу, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, виховання їх в дусі природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації.

Відтак громадянське виховання ґрунтується на ідейному багатстві народу, його морально-етичних цінностях, виховній мудрості, що трансформовано в його педагогічному досвіді. Для того, щоб діти стали народом, творцями своєї долі, необхідно, аби вони за час навчання, виховання в сім’ї та школі міцно засвоїли історію розвитку своєї держави, духовність, культуру рідного народу, глибоко пройнялися його національним духом, способом мислення і буття.

Якщо характеризувати процес формування громадянської компетентності дітей старшого дошкільного віку, то він забезпечується як змістом Базового компонента дошкільної освіти, так і процесуальною складовою освіти шляхом застосування різноманітних навчальних технологій.

Серед сучасних технологій навчання на особливу увагу заслуговує технологія інтерактивного навчання. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що: навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії усіх суб’єктів освітнього процесу; це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і дитина, і вихователь є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.

У зв’язку з тим, що громадянська компетенція – це інтегрована якість особистості, то й формування цієї якості в новій українській школі має відбуватися на засадах інтеграції. Метою інтегрованих навчальних технологій є формування в дітей цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв’язків, опорними схемами; підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається; ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання.

Слід відмітити, що успішність виховних впливів з метою виховання громадянської компетентності дитини старшого дошкільного віку, також, залежить від умілого використання педагогом як традиційних, так і інтерактивних методів.

У практиці роботи ЗДО використовують такі методи формування громадянської компетентності дітей старшого дошкільного віку:

традиційні: стимулювання діяльності і поведінки, усвідомлення громадянських цінностей суспільства.

інтерактивні: евристичні бесіди, творчий аналіз результатів спільної діяльності, ігрові ситуації, встановлення правил, інтерв’ю, створення ситуацій успіху.

На нашу думку в закладі дошкільної освіти саме дидактична гра є одним з найважливіших методів виховної роботи, яку проводить вихователь з метою поглиблення і перевірки уявлень дітей щодо прищеплення їм любові до Батьківщини, допомагає дітям зрозуміти суспільно-політичні події в Україні. Виховні бесіди сприяють формуванню почуттів пошани до історії держави, вихованню щирості, громадянської свідомості, патріотизму, гідності.

На базі роботи закладу дошкільної освіти ми зі своїми вихованцями проводимо роботу по вихованню патріотизму (тематичне заняття: «Моя Батьківщина – Україна», виховний захід «Український рушник», музично-літературну розвагу : «Мова наша калинова»); виховання моральних якостей ( бесіди про важливість професії батьків, залучення до суспільно-корисної праці, тематичне заняття: «Праця людину звеличає»); виховання поваги до історичного минулого українського народу, його культури, традицій та звичаїв ( розвага: «Козацькому роду – нема переводу»).

Скориставшись міжпредметними зв’язками запропонувала батькам разом з вихованцями взяти участь у навчальному, міжпредметному проекті «А вже весна…». Мета проекту: використавши в своїй роботі метод стимулювання діяльності дітей, творчий аналіз результатів спільної роботи сформувати в дітей життєві компетентності, розвивати вміння проводити пошукову роботу, виховувати любов до природи, повагу до українських традицій, гордість за Україну.

Відродження нашої держави гостро ставить проблему громадянської компетентності особистості. Сьогодні неможливо уявити українця, який би не любив свій рідний край, не поважав звичаї та традиції свого народу, не шанував своїх батьків. Отже, сформована громадянська компетенція дитини закладу дошкільної освіти виступає як різновид соціальної компетентності, як функція громадянського суспільства, що генерує ґрунт для ефективної і успішної діяльності особистості в умовах нової української щколи, соціальних груп і всього суспільства в цілому.