Тирон Валентина Іллівна

Формування знань дошкільників з питань безпеки життєдіяльності –

крок до Нової української школи

З досвіду вихователя

Новоодеського ДНЗ №4

Охорона життя дитини є пріоритетним завданням системи дошкільної освіти, реалізація якого сприяє збереженню та зміцненню здоров’я малюків, дає поштовх до його формування та відновлення. Саме у цьому віці у дитини формуються основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.

За походженням небезпеки поділяють на такі групи:

— природні (тектонічні, топологічні, метеорологічні);

— техногенні (аварії та катастрофи з витоком хімічних і радіоактивних речовин, аварії на транспорті, пожежі та вибухи);

— соціально-політичні (політичні — тероризм, озброєні конфлікти, війни; соціальні — злочинність, бродяжництво, алкоголізм, тютюнопаління);

— комбіновані (природно-техногенні — кислотні дощі, парниковий ефект, озонові дірки, утворення пустель, деградація лісів і ландшафтів; природно-соціальні — наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД; соціально-техногенні — профзахворювання, виробничий травматизм). В залежності від цієї кваліфікації я намагаюся будувати весь обсяг роботи протягом дня.

Згідно з дослідженнями психолого-педагогічної науки пізнання дитиною навколишнього світу починається зі сприймання предметного середовища. Малюк тягнеться до предметів, речей, що оточують його, але в цьому може приховуватися небезпека для його здоров’я і навіть життя. Зважаючи на те, що з кожним роком збільшується кількість травмованих дітей унаслідок несформованих навичок користування предметами, речами, поведінки з незнайомими людьми, у природному довкіллі та в різних ситуаціях, постала потреба у системній роботі з дошкільнятами, щоб виробити в їхній свідомості стереотипи щодо безпеки у життєвому середовищі.

Дошкільна освіта в багаторівневому освітянському просторі України є вихідною ланкою в системі неперервної освіти, у становленні та розвитку особистості. Тому на дошкільний заклад покладається відповідальність за здійснення цілеспрямованого виховання у дітей ціннісного ставлення до власного здоров'я, формування у них адекватної реакції на різноманітні чинники ризику для життя.

В базовому компоненті, сфері життєдіяльності "Я сам” І змістовій лінії "Фізичне Я” ("Безпека організму") зазначено, що дитина повинна самостійно вирізняти основні небезпечні чинники довкілля, знати правила безпечного перебування вдома, в дитячому садку, на вулиці, на воді, на льоду, на спортивному майданчику.

Навчання і виховання з питань захисту життя і здоров’я у надзвичайних ситуаціях спрямовую на ознайомлення з житловим середовищем та межами житла, а саме на:

  • ознайомлення з предметами домашнього побуту, які є джерелом потенційної небезпеки для дитини (технічні засоби, побутові прилади, продукти побутової хімії, ліки, інструменти);
  • формування свідомого розуміння наслідків необачної поведінки, порушення правил користування речами та речовинами;
  • формування розуміння небезпечності відчинених вікон, балконів;
  • одержання елементарних уявлення про пожежу, протипожежну охорону і засоби пожежогасіння;
  • вироблення стереотипів безпечної поведінки;
  • вміння орієнтуватись під час пожежі, діяти в цій ситуації;
  • формування свідомого розуміння зовнішніх особливостей іграшок та інших характеристик, які за невмілого користування можуть зашкодити життю чи здоров'ю дитини;
  • усвідомлення можливості небезпеки як невід'ємної складової небезпечних розваг (петарди, запальнички, хлопавки та сірники).

При ознайомлені з явищами природи:

  • прагну дати уявлення про найпоширеніші явища природи: грозу, туман, блискавку, ожеледицю, хуртовину, зливу, град, а також природні катаклізми: землетрус, повінь, виверження вулкану, посуху, бурю, їх особливості, можливі наслідки для життя і здоров'я людей
  • відпрацювати навички безпечної поведінки в екстремальних умовах, викликаних природними чинниками.

При ознайомлені з рослинами намагаюсь:

  • дати поняття про лікарські та отруйні рослини, їстівні та неїстівні гриби, їх властивості, вчити вмінню надавати посильну допомогу в разі отруєння ягодами, рослинами, грибами.
  • Знайомлю з ліками, вмінням користуватися ними, розповідаю про лікування, методи народної медицини.

При ознайомлені з тваринами прагну:

  • підвести до розуміння того, що контакти з тваринами, комахами, плазунами можуть нести як користь і задоволення, так і шкоду та небезпеку життю і здоров'ю дітей;
  • вчити малюків навичкам безпечної поведінки при контакті з тваринами, дотримуватися правил особистої гігієни, вмінню надавати допомогу в разі нещасного випадку.

При ознайомлені дітей з правилами поведінки на вулиці стараюсь:

  • пояснити дітям про розподіл міста на вулиці, дороги, тротуари,
  • познайомити з видами транспорту та машинами спеціального призначення,
  • познайомити і закріпити знання з різними типами знаків дорожнього руху,
  • ознайомити з працею працівників ДАІ;
  • вчити дітей правилам безпечної поведінки в громадському транспорті та безпеці на зупинках;
  • вчити правилам катання на самокаті, велосипеді.

При ознайомлені дітей з соціумом завжди:

  • При вивченні правил поведінки з незнайомими людьми, навчаю свідомо розуміти, що саме може бути небезпечним у спілкуванні з незнайомими людьми, правильно реагувати на пропозиції чужих людей.
  • Пояснюю правила поводження з незнайомими людьми у дворі, на вулиці, у громадянських місцях.
  • Даю елементарні уявлення про шкідливі звички, та їх згубний вплив на здоров'я людини.
  • Розповідаю про профілактику захворювання, навчаю правил поведінки з хворою людиною.

При виконанні завдань з програми основ безпеки життєдіяльності дошкільника використовую різні методи і прийоми.

Навчально - виховний процес будую так, щоб знання засвоєні на заняттях діти використовували і закріплювали в повсякденному житті.

Роботу з безпеки життєдіяльності планую на весь календарний рік за такими розділами: "Дитина і природа", "Дитина і вулиця", "Дитина серед людей".

Розділи містять такі питання: безпека в побуті, на спортивних та ігрових майданчиках, під час перебування в групі, на вулиці, пожежна безпека, електро-травматизм, безпека під час грози, повені, інших стихійних лих, безпека праці, особиста гігієна та здоровий спосіб життя.

Перевагу в освітньо–виховному процесі надаю цікавим довірливим бесідам, розмовам, читанню художньої літератури, зокрема книги Тетяни Лисенко “Про неслухнясиків”, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм.

Проводжу бесіди за змістом віршів:

  • “Із сірниками гра – буде біда”,
  • “Підкажи Незнайку ти ,як дорогу перейти “,
  • “З незнайомими людьми - обережний будь завжди”,
  • “Злодія розпізнай - його в квартиру не пускай”,
  • “Без дорослих не ходи на ставок і річку ти“,
  • “Їсти гриби – шкідливо дітворі”,
  • “Прийшла гроза - тікай дітвора”,
  • “Вітерець – не завжди молодець”,
  • “Пустощі зими можуть шкодити тобі”,
  • “На льоду гра - буде біда”,
  • ”Зі струмом жарти - життя варті“,
  • “Мило і вода - для мікробів гроза“,
  • “Ліки і хімічні речовини - не для тебе дитино”!
  • “Як забивсь поранивсь ти - зумій собі допомогти”, та інші.

Особливу увагу звертаю на те, щоб максимально використати наочність (ілюстрації, альбоми, картини, відеофільми).

Проводжу цільові прогулянки по вулиці, у парк, на стадіон; спеціальні дні безпеки, до участі в яких залучаю і батьків.

Відкритим залишається питання, чи доцільно говорити з дітьми дошкільного віку про можливі трагічні наслідки нещасних випадків, про смерть однолітків.

Діти дуже вразливі, та дуже емоційно-чутливі. Це потрібно враховувати як батькам так і вихователеві при навчанні та вихованні у них правил безпеки. Отже перед нами стоїть ще одне відповідальне завдання - не зашкодиш психіці дитини, не травмувати її психічне "Я".

Слід пам'ятати, що постійна, цілеспрямована робота з факторами, які можуть становити загрозу життю і здоров’ю людини, може негативно впливати на психологічне здоров’я дітей. Дошкільники можуть отримувати значні психічні навантаження, розвинутись страхи, підвищитись рівень тривожності.

Тому обережно ознайомлюю дітей з небезпечними чинниками довкілля, щоб не викликати у них тривоги, страху, неспокою. Головне - не налякати дитину можливою небезпекою, а виховати розумну обережність.

Робота з формування основ безпеки життєдіяльне повинна опиратись на усвідомлення дітей цінності власного життя та здоров'я.


Література.

1.Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. — К., 2012

2. Бойченко Т.Є. «Бережи себе малюк»/Навчально-методичний посібник для дошкільних навчальних закладів. - К Генеза, 2009.-144с.

3. Левченко Т.Г. «Валеологія щодня» , Х.: видавнича група «Основа», 2010

4. Яковенко Л.В. Абетка безпеки дошкільників. Методичні матеріали для розробки занять/ Х: Вид-во «Ранок» 2009, -208с.