Кафедра теорії й методики дошкільної та початкової освіти
З досвіду вихователя
Новоодеського ДНЗ №4
Охорона життя дитини є пріоритетним завданням системи дошкільної освіти, реалізація якого сприяє збереженню та зміцненню здоров’я малюків, дає поштовх до його формування та відновлення. Саме у цьому віці у дитини формуються основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.
За походженням небезпеки поділяють на такі групи:
— природні (тектонічні, топологічні, метеорологічні);
— техногенні (аварії та катастрофи з витоком хімічних і радіоактивних речовин, аварії на транспорті, пожежі та вибухи);
— соціально-політичні (політичні — тероризм, озброєні конфлікти, війни; соціальні — злочинність, бродяжництво, алкоголізм, тютюнопаління);
— комбіновані (природно-техногенні — кислотні дощі, парниковий ефект, озонові дірки, утворення пустель, деградація лісів і ландшафтів; природно-соціальні — наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД; соціально-техногенні — профзахворювання, виробничий травматизм). В залежності від цієї кваліфікації я намагаюся будувати весь обсяг роботи протягом дня.
Згідно з дослідженнями психолого-педагогічної науки пізнання дитиною навколишнього світу починається зі сприймання предметного середовища. Малюк тягнеться до предметів, речей, що оточують його, але в цьому може приховуватися небезпека для його здоров’я і навіть життя. Зважаючи на те, що з кожним роком збільшується кількість травмованих дітей унаслідок несформованих навичок користування предметами, речами, поведінки з незнайомими людьми, у природному довкіллі та в різних ситуаціях, постала потреба у системній роботі з дошкільнятами, щоб виробити в їхній свідомості стереотипи щодо безпеки у життєвому середовищі.
Дошкільна освіта в багаторівневому освітянському просторі України є вихідною ланкою в системі неперервної освіти, у становленні та розвитку особистості. Тому на дошкільний заклад покладається відповідальність за здійснення цілеспрямованого виховання у дітей ціннісного ставлення до власного здоров'я, формування у них адекватної реакції на різноманітні чинники ризику для життя.
В базовому компоненті, сфері життєдіяльності "Я сам” І змістовій лінії "Фізичне Я” ("Безпека організму") зазначено, що дитина повинна самостійно вирізняти основні небезпечні чинники довкілля, знати правила безпечного перебування вдома, в дитячому садку, на вулиці, на воді, на льоду, на спортивному майданчику.
Навчання і виховання з питань захисту життя і здоров’я у надзвичайних ситуаціях спрямовую на ознайомлення з житловим середовищем та межами житла, а саме на:
При ознайомлені з явищами природи:
При ознайомлені з рослинами намагаюсь:
При ознайомлені з тваринами прагну:
При ознайомлені дітей з правилами поведінки на вулиці стараюсь:
При ознайомлені дітей з соціумом завжди:
При виконанні завдань з програми основ безпеки життєдіяльності дошкільника використовую різні методи і прийоми.
Навчально - виховний процес будую так, щоб знання засвоєні на заняттях діти використовували і закріплювали в повсякденному житті.
Роботу з безпеки життєдіяльності планую на весь календарний рік за такими розділами: "Дитина і природа", "Дитина і вулиця", "Дитина серед людей".
Розділи містять такі питання: безпека в побуті, на спортивних та ігрових майданчиках, під час перебування в групі, на вулиці, пожежна безпека, електро-травматизм, безпека під час грози, повені, інших стихійних лих, безпека праці, особиста гігієна та здоровий спосіб життя.
Перевагу в освітньо–виховному процесі надаю цікавим довірливим бесідам, розмовам, читанню художньої літератури, зокрема книги Тетяни Лисенко “Про неслухнясиків”, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм.
Проводжу бесіди за змістом віршів:
Особливу увагу звертаю на те, щоб максимально використати наочність (ілюстрації, альбоми, картини, відеофільми).
Проводжу цільові прогулянки по вулиці, у парк, на стадіон; спеціальні дні безпеки, до участі в яких залучаю і батьків.
Відкритим залишається питання, чи доцільно говорити з дітьми дошкільного віку про можливі трагічні наслідки нещасних випадків, про смерть однолітків.
Діти дуже вразливі, та дуже емоційно-чутливі. Це потрібно враховувати як батькам так і вихователеві при навчанні та вихованні у них правил безпеки. Отже перед нами стоїть ще одне відповідальне завдання - не зашкодиш психіці дитини, не травмувати її психічне "Я".
Слід пам'ятати, що постійна, цілеспрямована робота з факторами, які можуть становити загрозу життю і здоров’ю людини, може негативно впливати на психологічне здоров’я дітей. Дошкільники можуть отримувати значні психічні навантаження, розвинутись страхи, підвищитись рівень тривожності.
Тому обережно ознайомлюю дітей з небезпечними чинниками довкілля, щоб не викликати у них тривоги, страху, неспокою. Головне - не налякати дитину можливою небезпекою, а виховати розумну обережність.
Робота з формування основ безпеки життєдіяльне повинна опиратись на усвідомлення дітей цінності власного життя та здоров'я.
Література.
1.Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. — К., 2012
2. Бойченко Т.Є. «Бережи себе малюк»/Навчально-методичний посібник для дошкільних навчальних закладів. - К Генеза, 2009.-144с.
3. Левченко Т.Г. «Валеологія щодня» , Х.: видавнича група «Основа», 2010
4. Яковенко Л.В. Абетка безпеки дошкільників. Методичні матеріали для розробки занять/ Х: Вид-во «Ранок» 2009, -208с.