Іванова Марія Володимирівна

З досвіду вихователя

Коблівського ЗДО

Дитячий садок – казкова країна Дитинства. Ми, дорослі, маємо забезпечити всі умови для повноцінного розвитку дошкільників в цій країні. Більшість думає: дошкільна освіта — перша сходинка системи освіти, і це якщо не маленька школа, то те місце, де до неї готують. Я переконана, життя дошкільника в сучасному дитсадку — це не підготовка до школи, до життя, а вже життя! Повноцінне і дуже значуще, але тільки за умови, що розвиток дитини здійснюється з урахуванням її потреб , які властиві одвічно дошкільним видам діяльності. Життя в постійному русі. В дошкільному дитинстві закладається фундамент здоров’я малюка. Заклади дошкільної освіти повинні виконувати завдання фізичного виховання дітей:

• зміцнення здоров’я;
• організація гармонійного розвитку дитячого організму;
• розвиток рухових умінь, навичок та фізичних якостей;
• загартування організму;
• виховання культурно – гігієнічних навичок;
• формування уявлень про здоровий спосіб життя;
• виховання потреби у заняттях з фізичної культури.Фізичний розвиток дошкільнят – це дуже стрімкий процес. Завдання педагогів - забезпечити всі умови для фізичного виховання дітей. БКДО націлює дошкільних педагогів на забезпечення здоров’я та фізичного розвитку дітей. Державний стандарт початкової освіти грунтується на шістьох принципах, серед яких : принцип здоров’я (формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку). Фізичне виховання слід розглядати як педагогічну систему.

Усі заходи, спрямовані на оздоровлення та зміцнення тіла, сприяють культурі особистості, оскільки культура інтелекту чи емоцій може бути побудована лише на основі фізично здорового дитячого організму, з урахуванням його можливостей. Фізичне виховання пов´язане з іншими аспектами, як зауважував В. Сухомлинський: «Здоров’я – це повнота духовного життя, радість, ясний розум. Твоє здоров’я в твоїх руках».

Стан здоров´я дитини є передумовою її успіху в будь-якій діяльності, адже повноцінний фізичний розвиток забезпечує загальну високу працездатність організму. Рухова діяльність сприяє розвитку системи аналізаторів, активізує роботу органів чуття, прискорює розвиток мовлення, допомагає формуванню розумових дій. Заняття фізичною культурою загартовують її волю, активізують емоційну сферу.

Правильна організація фізичного виховання дітей сприяє пробудженню у них інтересу до рухової активності взагалі, а також до конкретних видів фізичних вправ. Розвиток інтересу до рухів відбувається на основі життєвої потреби дитини бути сильною, сміливою, спритною.

Рухова діяльність готує дитину до трудової діяльності. На фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики виховується організованість, виробляється наполегливість. Успішна рухова діяльність у колективі однолітків, позитивна оцінка зусиль дитини дорослими, самоаналіз якості виконання вправ, радість співучасті у рухливих іграх — усе це сприяє розвитку емоційно-почуттєвої сфери.

Здорова, фізично розвинена дитина, як правило, вірить у свої сили, бадьора, життєрадісна, соціально активніша.

С. Русова приділяла значну увагу питанням здоров´я, повноцінної життєдіяльності дитини та рухливим народним іграм. Як важливий елемент всебічного розвитку людини розглядав фізичне виховання

Фізичне виховання дітей дошкільного віку вирішує багато завдань. Фізичні вправи сприяють пізнанню навколишнього світу, розвитку органів чуття, координації рухів, морально-вольових якостей (сміливості, відповідальності, наполегливості та ін.). Загартовувальні процедури, оволодіння рухами, участь у рухливих і спортивних іграх виховують цілеспрямованість, самостійність, формують уміння управляти своєю поведінкою і своїм тілом.

Фізичне виховання дітей не може бути спонтанним, безсистемним, закостенілим щодо використовуваних форм і методів. Організація його має відбуватися за дотримання таких умов:

— раціональне чергування активної діяльності та відпочинку, гігієна сну;

— наявність сприятливих умов для постійного позитивного емоційного стану, відсутність чинників, які пригнічують нервову систему дитини;

— утримання відповідно до санітарно-гігієнічних норм приміщень дитячого садка і майданчика, обладнання фізкультурного залу, достатня кількість необхідного для кожного віку дітей спортивного інвентаря та іграшок.

За будь-якої пори року ефективним засобом оздоровлення і фізичного виховання дітей є прогулянки, їх слід організовувати на майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи. Активна діяльність на прогулянці (ігри, комплекси ігрових загальнорозвиваючих вправ, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність) загартовує їх, розвиває рухи, інші фізичні якості, підвищує життєвий тонус. Прогулянки розширюють можливості індивідуальної роботи вихователя з дітьми. Загартовування істотно впливає на організм дитини.

Важлива роль у фізичному вихованні належить рухливим іграм, завдяки яким діти вчаться використовувати свої знання і вміння у незвичних ігрових умовах.

Головною передумовою формування всебічно розвиненої, здорової дитини є достатній рівень рухової активності під час усіх форм організації фізичного виховання (ранкової гімнастики, фізкультурних занять, днів здоров´я, рухливих ігор, фізкультурних пауз і фізкультурних хвилин, спортивних свят і розваг). Це актуалізує необхідність комплексного використання фізичних вправ з метою створення умов для найбільшої рухової активності дитини, доцільної зміни моментів напруження і розслаблення, фізичного навантаження і відпочинку.

Віднедавна значного розвитку набуває валеологія — наука про збереження і зміцнення здоров´я. її сутність полягає в тому, що людина повинна пізнати себе, навчитися берегти і зміцнювати своє здоров´я.

Основними напрямами роботи з валеологічного виховання дітей дошкільного віку є:

— формування мотиваційних установок на здоровий спосіб життя як основну умову збереження і зміцнення здоров´я;

— формування бережного ставлення до власного здоров´я;

— прищеплення навичок особистої гігієни;

— ознайомлення дітей із способами профілактики захворювань і запобігання травматизму;

— формування культури діяльності, дотримання гігієнічно обґрунтованих вимог до організації життєдіяльності загалом.

Набуття дітьми дошкільного віку валеологічної культури передбачає оволодіння ними первинними знаннями про свій організм і здоров´я, вміннями дотримуватися доцільного режиму життя і діяльності, харчування, сну, відпочинку, систематичне та якісне здійснення гігієнічних процедур, заходів запобігання хворобам. Вихователі і батьки повинні активізувати увагу дитини до її самопочуття, загального стану організму та бути у всьому позитивним прикладом. Це є основою формування здорового способу життя, елементарних умінь самоспостереження і самоаналізу власного стану здоров´я.

Метою навчання фізичної культури в Новій українській школі є всебічний фізичний розвиток дітей засобами ігрової і фізкультурної діяльності та формування основних фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до свого здоров’я, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять виховання фізично здорових громадян.