Макарчук Олена Олександрівна

З досвіду вихователя

м. Миколаїв ДНЗ №59

Нова філософія освіти , нові моделі навчання відповідають новому періоду розвитку інформаційних технологій, епохи технологічної культури, відповідального ставлення до довкілля. Економічний розвиток відіграє при цьому головну роль. Особливістю освіти для економічного розвитку є те, що вона охоплює екологічну, економічну та соціальну проблематику навчання і виховання під кутом зору формування системи орієнтирів та моделей поведінки дітей та суспільства в цілому.

Систему освітньої роботи з економічного виховання дітей дошкільного віку розроблено згідно концепції особистісно-орієнтованого підходу до виховання на основі вимог Базового компонента дошкільної освіти України.

У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти передбачено формування у дітей елементарних споживчих уявлень, зокрема про товари, послуги, гроші. В освітній лінії «Дитина у світі культури» у частині «Предметний світ» зазначено, що дитина 6(7) років має «уявлення про ощадливе ведення домашнього господарства, вміє ощадливо ставитися до речей, грошей. Розрізняє соціальні ролі :«покупець», «продавець», поняття: «товар», «гроші», «ощадливий», «недбайливий».

У старшому дошкільному віці доречно сформувати в дітей такі економічні знання та уявлення:

• про товари та послуги;
• про людей, які виробляють товари та надають послуги;
• про те, яким має бути товар (якісним, корисним, безпечним, відповідної ціни);
• про необхідність вдумливого підходу до вибору потрібних товарів (промислових і продовольчих);
• про правила безпечного та бережливого користування речами;
• про необхідність послуг, якими користується сім'я та дитячий садок;
• про гроші;
• про рекламу;
• про правила раціонального харчування та культуру поведінки.

Увесь процес формування економічного досвіду дошкільнят відбувається за двома напрямами.

По - перше, дитина засвоює досвід попередніх поколінь у вигляді сталих економічних законів та понять (через телебачення, гру з друзями, батьками). Сформований досвід є необхідним надбанням людини для орієнтації та участі в соціально - економічній сфері життєдіяльності.

По - друге, елементарний економічний досвід дитини формується у різних видах діяльності і є результатом її власної економічно доцільної поведінки. Це може бути спостереження за економічними процесами, виконання соціально - економічних ролей, участь у налагодженні найпростіших економічних взаємозв’язків між різними людьми (обмін, продаж, купівля).

Завдання економічного виховання в дошкільному закладі реалізуються за такими основними тематичними розділами: «Наші потреби», «Праця багатство народу», «Економічні, природні ресурси, блага», «Купівля, гроші, товар», «Ми – господарі».

Формування економічної компетентності дітей починається з формування елементарних уявлень з економічної сфери життя. Для взаємодії та спілкування необхідна наявність лексичного запасу економічної спрямованості (поняття про економічні дії: придбати, обміняти; особисті якості: щедрий, добрий; властивості, що характеризують товар: якісний, дешевий, дорогий, сучасний). Запас мінімальної економічної лексики може бути як в активному, так і в пасивному стані.

Дитину слід ознайомлювати з правилами поведінки у різних ситуаціях, пов’язаних з економічними відносинами, спонукати змінювати свою діяльність залежно від зміни умов і вимог, вчити контролювати себе та узгоджувати свої дії з діями інших людей. Налагодженню контакту, по-перше, сприяє сформованість базових особистісних якостей (самостійність, працелюбність, розсудливість, відповідальність), по-друге, наявність вольових якостей (цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, ініціативність, самовладання) та по-третє, інтелектуальні здібності дитини. Для цього забезпечують психологічну та соціальну адаптацію старших дошкільників до нових умов життя, виховують такі особистісні якості дітей, що так чи інакше можуть бути пов’язані з економічною діяльністю (працьовитість, ощадливість, бережливість, раціональність; формують навички і звички, пов’язані із загальною вихованістю дітей, та , такі, що мають економічну основу (вчасно вимикати світло й економити воду, дотримувати чистоти і порядку в приміщенні, утримувати в порядку власний одяг, взуття, іграшки, книжки); розвивають творчі здібності та логічне мислення дітей.

Формування первинного економічного досвіду здійснюється під час організованих занять, спостережень, трудової діяльності, дидактичних, сюжетно-рольових, рухливих ігор.

Економічною діяльністю для дітей може бути спостереження за економічним процесами, виконання соціально - економічних ролей, участь в економічних взаємозв’язках між людьми. Для дошкільників це стає можливим саме в процесі ігрової діяльності, оскільки гра починається з перетворення реальної соціально - економічної ситуації в уявну. Саме тому дорослим слід звернути увагу на основні позиції в організації ігор економічного спрямування.

Якщо своєчасно не сформувати економічні знання, в поведінці дітей можуть проявитися негативні якості: недбальство, неохайність, байдужість до пошкоджених речей, книжок, іграшок. Виділяються головні функції, які сприяють вихованню економічної культури дітей:

• турбота про збереження будівель, майданчиків, надання їм ладу, участь їх у збереженні;
• турбота про економне використання води, електроенергії;
• організацію господарсько-побутової, ручної, навчальної праці дітей та самообслуговування;
• турбота про охорону довкілля в місцях ,які розташовані біля дошкільного закладу, їх житла;
• бережливе ставлення до іграшок, книжок, посібників через виконання конкретних завдань, що спонукають до самостійного дотримання встановлених правил;
• організацію діяльності в атмосфері доброзичливих взаємин, що виявляються в шанобливому ставленні до людей, тварин та рослин.

Важливою проблемою людей є збереження чистоти рідного міста. Тому дітей ознайомлюють з правилами поводження з побутовим сміттям як на вулиці, так і вдома. Формувати у дітей уявлення про виробництво паперу, потрібно сприяти розвиткові усвідомлення ними необхідності його повторного використання. Розв'язання конкретних проблемних ситуацій допоможе навчити робити правильний вибір і приймати відповідні рішення.

Бережливе ставлення до особистих та суспільних речей має здійснюватися у зв’язку із формуванням таких якостей, як охайність, навички складати речі на своє місце; працелюбність (бажання та вміння полагодити поламані речі); розуміння того, що люди багато працюють, щоб створити речі, які потрібно берегти.

Наприкінці старшої групи діти навчаються бережливо використовувати речі для ігор, по-господарськи поводитися в дитячому садку, вдома, на вулиці, у природному оточенні; ощадливо ставитися до грошей, економно й раціонально їх витрачати, розповідати про необхідність грошей; бережно ставитися до води, електроенергії; розв’язувати проблемні ситуації, аналізувати їх, оцінювати свої вчинки.

Набуття та збагачення первинного економічного досвіду не лише забезпечить дошкільникам опанування елементарними економічними знаннями, готовність до адекватних ситуацій дій, формування базових якостей, але й стане підґрунтям для подальшого самостійного збагачення власного економічного досвіду.

Мета моєї роботи - поповнити, розширити, активізувати знання дошкільнят про основні завдання економічної освіти. Уточнюю та розширюю уявлення дітей про навколишній світ речей та предметів, якими користується людина і які є результатом праці. Даю знання про працю – джерело добробуту. Виховую бережливе ставлення до людської праці. Розширюю розуміння поняття «бережливість», «економність». Даю елементарні економічні знання, формую уявлення про поняття «економіка», «бізнес». Знайомлю з грошовою одиницею України та грішми інших держав. Поглиблюю знання про торговельні пункти, про банк, його функції, про товарно-грошові відносини. Залучаю дітей до посильної праці. Виховую працьовитість, бережливість, економність, ініціативність. Вчу гратися в економічні ігри. Здійснюю корекційно-профілактичну роботу спрямовану на залучення дітей дошкільного віку до сфери економічної діяльності.

Як було сказано вище, для цього використовую заняття, спрямовані на знайомство з працею дорослих, з раціональним використанням природних ресурсів та ін., екскурсії у природу, до підприємств міста, об'єктів культурно-побутового обслуговування населення; розгляд картин, ілюстрації, плакатів; дидактичні ігри; бесіди; сюжетно-рольові ігри; читання творів художньої літератури; художня праця; вікторини, розваги; малювання, конструювання; робота на комп'ютері). Проводжу бесіди на різні теми. (Тепло взимку у садку», «Природа – наш друг», «Чарівна вода-всім потрібна вона», «Повітря повинно бути чистим».)

Використовую в роботі ігри – завдання на логічний розвиток.

Гра «Казкові випадки»

Перший випадок.

Прийшла якось мачуха додому. А там такий безлад! Обід не готовий, посуд не вимито, город не полито. Попелюшка захворіла й лежить у ліжку. Стала мачуха й думає, кого ж вилаяти — хвору Попелюшку чи рідну дочку? Хто наведе лад у хаті?

Другий випадок.

Ведмедиця з казки «Троє ведмедів» продавала на ринку мед. На зароблені гроші вона хотіла купити малини для свого ведмежати. А ведмідь із казки «Маруся і ведмідь» якраз продавав малину, щоб купити Марусі липового меду. Покупців на ринку майже не було, торгівля йшла погано. Засумували продавці. Що потрібно зробити, щоб усі в цій ситуації залишилися задоволеними?

Третій випадок.

Мишенята з казки «Колосок» почали, нарешті, трудитись, але по-різному. Перше мишеня за день зібрало один кошик горіхів, а друге за цей же час — аж два кошики. Чому так трапилося? Хто з двох заробив більше? Як навчити перше мишеня працювати швидше?

Гра «Знайди в казці економічний підтекст»

Твори художньої літератури та усної народної творчості які розкривають зміст і значення праці людей (спеціальності й атрибути їхньої праці). О. Пушкіна “Казка про попа і наймита його Балду”.

Твори, що розкривають традиції українського народу й особливості ведення домашнього господарства (планування бюджету, розподіл обов’язків, ставлення до власності тощо) «Курочка ряба», «Ріпка».

Оповідання В. Сухомлинського є дуже актуальними для використання в процесі сучасного економічного виховання дітей. Оповідання присвячено опису боротьбі людини з власними лінощами. Отже, працьовитість є основою для успішної економічної діяльності. «Ледача подушка»

На занятті з економічного виховання зі старшими дошкільниками з теми «Потреби тварин» вихователь може запропонувати дітям пригадати казки, у яких йдеться про потреби тварин «Коза в заячій хаті», «Рукавичка».

Брати Грімм. Казка де є потреба в житлі, спілкуванні «Бременські музиканти»

К. Чуковський. Різновиди потреб, потреба в їжі, відпочинку «Телефон»

О. Пушкін. Різновиди потреб, зміна потреб від можливостей, їх обмеженість. «Казка про рибалку та рибку».

Основною економічною категорією є праця. Уже з раннього дошкільного віку через колискові, потішки, заклички дитина засвоює зміст слів «праця», «робота», «працювати» тощо. У яких піснях котика запрошують до різних видів праці: копати грядку, ловити рибу, топити піч, учитися шити, горох молотити тощо? «Ой, котику, котику» , «Ой, ти котику сірий», «Ой був собі коточок», «Ходить кіт по горі» та інших

Також використовую математичні історії для розвитку логічного мислення.

Іванко вперше вирішив сам сфотографувати окремо маму, тата, бабусю, дідуся, кошеня. Скільки знімків він зробив? Де йому взяти гроші на друк фотографій?

Бабуся розрізала стрічку в трьох місцях. Скільки частин вийшло? Відгадай, для чого потрібні бабусі ці маленькі стрічки.

У лісі виникла суперечка між деревами. Берізка сказала: «Я найголовніша!». Дуб заперечив: «Ні! Це я найголовніший!» Сосна закричала: «Ні! Ні! Я!» А ялинка вирішила, що важливішого дерева, ніж вона, немає й бути не може. Скільки дерев посперечалося? Хто з них має рацію?

Діти, поглянувши на небо, побачили шість промінчиків сонечка, а чотири промінці вже закрили хмаринки. Скільки всього променів подарувало дітям сонечко? Що відбудеться далі?

Катруся зірвала 5 кульбаб, а Сашко — 20 таких самих квіточок. Скільки всього квіток у дітей? Катруся зробила Сашкові зауваження: «Не можна рвати так багато кульбаб!» А Сашко відповів: «Я хочу порадувати маму!» Хто з дітей має рацію?

Дитину захищають мама, тато, бабуся, міліціонер, лікар, Президент. Скільки всього захисників? Кого ти можеш іще до них додати? Чому?

Сьогодні ти зробив добрі справи. Перелічи їх. Скільки всього доброго ти зробив? Яку зі справ ти вважаєш найважливішою? Чому?

До берега пливуть двоє каченят і двоє курчат. Хто з них швидше допливе до берега?

Вінні-Пух, Паць, Ослик і Сова збираються на свято до Кролика. У всіх, окрім Паця, є по повітряній кульці. Скільки всього кульок у друзів? Але Пацеві теж дуже хочеться погратися з кольоровою «хмаринкою». І в нього на очі навертаються сльози. Як допомогти Пацеві?

Вправа «Упізнай професію»

• Він готує нам обід. (Кухар.)

• Він бореться з вогнем. (Пожежник.)

• Він прописує мікстури, нас лікує від застуди. (Лікар.)

• Він малят стриже уміло. (Перукар.)

• Він костюм для вас пошиє. (Кравець.)

• Хто приносить нам газети? (Листоноша.)

• Тебе в біді він захистить. (Міліціонер.)

• Він вище за зірки злетить. (Космонавт.)

• Про все, що сталось на планеті, для вас напише у газеті.

(Журналіст.)

• Швидко возить пасажирів. (Водій.)

Маю власне напрацювання. Під керівництвом методиста Шкарнеги Наталі Борисівни та директора Алябової Тетяни Миколаївни, разом з моєю колегою Черній Оленою Михайлівною створили авторську гру «Економіка Миколаєва». Може комусь з колег стане в нагоді наша ідея.

Посібник складається із робочого поля, карти міста Миколаєва та окремих карток за темами: професії, будинки, обладнання, матеріали, інструменти; наявні гроші, гаманці; фішки, кубик, картки – символи.

МЕТА :

• Вчити дітей зберігати, заробляти та примножувати свій бюджет.
• Продовжувати знайомити дітей з містом Миколаєвом, сприяти усвідомленню того, що предметне, суспільне і соціальне довкілля взаємопов`язані.
• Закріпити знання дітей про вже знайомі професії дорослих, про матеріали та обладнання, необхідні для них; послуги і види робіт, які виконуються людьми цих професій.
• Поглибити знання дітей про гроші та ціну, дати поняття, що кожна річ коштує грошей.
• Розвивати самоактивність і свідоме ставлення до життя,
• Формувати вміння здійснювати власний вибір і приймати рішення
• .Виховувати ощадливе ставлення до грошей та речей, повагу до праці інших людей, бажання піклуватися про них.

ХІД ГРИ.

В грі приймають участь від 2 до 6 дітей. Перед початком гри діти отримують рівну кількість грошей.

Діти кидають кубик та ходять по краю поля, в залежності від цифри, яка випала на ребрі. Якщо дитина попадає на клітинку, на якій зображено підприємство, то їй пропонується на вибір: розпочати роботу цього підприємства( купити обладнання, набрати співробітників, виконати певну роботу, вартість якої вказана на карточці, запросити клієнтів); скористуватися послугами(купити…, пошити…, придбати…,подивитись…, викликати…, з`їздити…, зробити…),які потрібно оплатити в залежності від суми, яка вказана на карточці або продовжити свій хід далі.

Якщо дитина відмовляється працювати на даному підприємстві та заробляти гроші, то вона продовжує хід до тих пір, поки не вибере собі сферу діяльності. Якщо попадає на знак виконання дії, то вона повинна виконати її ( наприклад, сходити в магазин, басейн…, зробити….)

Якщо дитина не заробляє гроші, а тільки витрачає їх і залишається без коштів, то вона оголошується банкротом і виходить із гри.

Якщо дитина попадає на стрілку, яка відображає рух назад або вперед, то она повертається назад або рухається вперед на кількість клітинок, які відповідають зображеній цифрі.

Якщо дитина попадає на червоний кружечок, то вона пропускає хід.

В випадку, якщо дитині не вистачає грошей, вона повинна їх заробити на своєму підприємстві та отримати в банку.

Перемагає в грі той, хто перший дійде до фінішу та збереже або примножить свій бюджет.

А. Шатова, науковий співробітник НДІ дошкільної освіти і сімейного виховання РАН, розробила програму «Дошкільник і економіка», яка складається з таких блоків: «Праця - продукт»; «Реклама»; «Гроші»; «Корисні навички і звички в побуті». Програма розрахована на роботу з дошкільниками старшого віку (5-6 років). Так як я працюю в старшій групі, то в своїй роботі використовую і цю програму. Діти отримують уявлення про те, чому дорослі працюють. Результат праці дорослих - це і є продукт праці (різні товари, іграшки, продукти харчування, що потрібні і дітям, і дорослим). Ознайомлюю дітей з популярними новими професіями: бізнесмен, менеджер, рекламодавець, рекламний агент. Отже, товар зроблено. Якщо його створено, то про нього мають знати всі люди. Для цього й існує реклама (блок «Реклама»). Діти ознайомлюються з поняттям реклама, з тим, якою вона буває, розглядають рекламу під час екскурсій, цільових прогулянок, аналізують форми, зміст, особливості оформлення тощо. З дітьми говорю про те, що було б, якби не було грошей; які бувають гроші; які гроші є в різних країнах; яке їх призначення, звідки вони беруться і тощо. За гроші куплено товар: «Купив річ - умій з нею поводитися». Ця тема пов’язана з традиційним напрямом реалізації змісту чинних програм дитячих навчальних закладів - вихованням навичок і звичок культури поведінки. Аналізую лише економічний аспект: ставлення до електрики, води, продуктів харчування тощо. Діти вже самі можуть утворювати задачі, наприклад, «Бізнес крокодила Гени» Е. Успенського, «Економіка для малят, чи Як Мишко став бізнесменом» Л. Книшової).

Використовую дидактичні ігри: «Дерево оголошень» («Купуйте капусту, смачну, солодку, в ній багато вітамінів» або «Продається стигла, соковита солодка малина. З неї можна зварити варення. Взимку, коли захворієте, - пити чай з варенням» тощо). «Прогулянка казковим містом» («У цьому будинку розміщено майстерню з ремонту взуття...»). «Вгадай, про кого я говорю? » (словесна гра - описати будь-яку професію, не називаючи її).

Для визначення рівнів економічної вихованості дітей шести-семи років розроблено такі критерії: наявність відповідних вихідних (базових) знань; сформованість найпростіших умінь і навичок та наявність специфічних моральних якостей, що мають проявлятися в спільній діяльності дітей під час спілкування.

Як відомо, провідною економічною категорією є праця. Діти дошкільного віку рано виявляють інтерес до праці дорослих і допомагають їм. У своїй трудової діяльності вони наслідують приклад дорослих, використовують їх досвід, намагаються працювати так, як вони – відео, вправно, акуратно. В дитячому садку широко ознайомлюють дітей з працею дорослих, дається інформація про професії. Одне із завдань вихователя – доступно розкривати дітям роль праці у житті та здорові людини, підводити їх до висновків про корисність, суспільну значущість праці. Цілеспрямоване ознайомлення дітей з працею дорослих допомагає успішно вирішувати цілий ряд освітніх і виховних завдань, пов’язаних з вихованням у дітей трудової спрямованості, шанобливого ставлення до людської праці, бережливості, а також розвитком економічного мислення.