Поняття як форма мислення. Структура поняття. Види понять.Логічні відношення між поняттями

Визначення поняття, його загальна характеристика

Поняття є найпростішою формою теоретичного пізнання (мислення). Воно в загальному вигляді відбиває найістотніші властивості предметів та явищ, відбиває (називає, позначає) предмети в їх сутнісних ознаках. 

Ознаками виступають певні властивості предметів, завдяки яким вони є подібними чи відрізняються. 

Слід зазначити, що ознаки поділяють на істотні та неістотні. В понятті відбивається сукупність істотних ознак, тобто таких, кожна з яких є необхідною, а їх сукупність – достатньою для виділення даного предмета з сукупності інших. Таким чином, без істотних ознак предмет втрачає свою якість і мусить називатися по-іншому (іншим поняттям). Наприклад, студентом є людина, яка має нечисленні істотні ознаки – вона мусить навчатися у вищому навчальному закладі. Без таких ознак людина студентом не є.

Неістотні ознаки – це ті характеристики, які не впливають на якість об’єкта – без них він може існувати як такий. Вони можуть бути випадковими або ні. Скажімо, студент може бути різної статі, фаху навчання, курсу тощо.

Мовним еквівалентом поняття є окреме слово або словосполучення, що вказує на певний предмет, їх окремий клас, певну ознаку предмета, наприклад: «викладач», «маркетолог», «фінансист», «релігія», «кандидат у майст-ри спорту», «добрий», «розумний», «цінні папери», «закон», «формальний лідер» тощо. При цьому слово завжди вживається в однині.

Разом з цим наука більш схильна розглядати у якості понять специфічні теоретичні інструменти мовлення – терміни, які доведені до певної раціона-льної досконалості, завершеності, наприклад «есенція», «демократія», «ти-ранія»,  «право», «ринок праці».

Зауважимо, що поняття утворюються шляхом таких розумових процесів:

1. аналіз – розумове (уявне) розчленування предметів на складові, виді-лення в предметі окремих властивостей (при цьому кожний отрима-ний компонент і окрема ознака називається окремим поняттям);

2. синтез – зворотній процес об’єднання складових предмета у ціле;

3. порівняння – встановлення подібності або розбіжності предметів (по-няття, отримані таким чином вказують на істотні чи неістотні ознаки);

4. абстрагування – виділення в предметі певних істотних ознак – при цьому увага від неістотних відвертається – таким чином отримують самоназви (імена) об’єктів;

5. узагальнення – розумове об’єднання окремих предметів у сукупне по-няття, яке вказує на клас (однорідну групу) об’єктів.

Перераховані вище логічні прийоми використовуються при формуванні нових понять як у науковій діяльності, так і при опануванні знаннями в про-цесі навчання. 

Слід уникати помилки – не ототожнювати поняття і слово, бо перше – це форма мислення, а слово її лише відбиває вербально. 

Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними

Логіка встановлює дві базові параметральні характеристики поняття – його ОБ’ЄМ і ЗМІСТ – знання цих ознак буде вкрай важливе для розуміння всього подальшого курсу лекцій.

Об’єм поняття означає клас (сукупність) предметів, які узагальнюються у даному понятті. Іншими словами об’єм – це кількість предметів, які мисляться у даному понятті і називаються відповідним словом. 

Наприклад, об’єм поняття «студент» включає всіх студентів, які жили, живуть та будуть жити; поняття «конституція держави» включає всі конституції (всіх держав), які існували, існують та будуть існувати; поняття «водойма» – всі водойми, які... і т.д.

Зміст поняття – це сукупність істотних властивостей, які притаманні відображеному у даному понятті класу предметів.

Іншими словами, якщо ми хочемо визначити об’єм поняття, ми мусимо відповісти на питання «Скільки таких об’єктів існує?», а якщо хочемо ви-значити зміст – відповісти на питання «Яке воно є ?» або «Чим воно є?». 

Таким чином зміст поняття:

• • • «конституція держави» – базовий закон країни, який юридично закріпляє систему соціальних інститутів, декларує базові права і обов’язки громадян; 

    • «водойма» – ємність з водою;

    • «референта група» – сукупність людей, з поглядами яких суб’єкт узго-джує свої вчинки;

    • «ринок» – з точки зору маркетологів – певним чином упорядкована еко-номічна діяльність.

Як бачимо, між змістом та об’ємом поняття існує зворотній діалектичний взаємозв’язок – чим більшим є об’єм, тим меншим є зміст поняття і навпа-ки (див. Таблицю 2.1.) 

Різновиди понять за об’ємом і змістом

В залежності від величини об’єму, поняття можуть бути пустими, одиничними та загальними.

• • • • Пустими (нульовими) називають поняття, об’єми яких не включають жодного реального предмета, явища чи події. Такі поняття означають міфічні створіння або артефакти («вічний двигун», «кентавр», «еліксир моло-дості», «машина часу», «мавка», «чоботи-скороходи»), граничні фізичні характеристики (абсолютний нуль, абсолютно чорне тіло тощо), абсурдні досі неіснуючі речі («Президент України-жінка», «Париж-столиця Албанії»). 

Зазначимо водночас, що у випадку доведеності факту існування досі неіснуючої речі, відповідне поняття перестає вважатися пустим (наприклад, якщо Президентом України буде обрана жінка).

• • • • Одиничним є поняття, об’єм якого включає лише один предмет, явище або подію. Це, як правило, власні назви – «Афіни», «Найбільше місто в світі», «Фундатор формальної логіки», «Сучасна столиця України» тощо.

      • Загальними є поняття, об’єм яких включає понад один предмет – «країна», «студент», «наука», «місто», «менеджмент», «сервіс», «формула» тощо. 

За дещо іншим підходом серед понять виділяють реєстровані і нереєст-ровані. Реєстрованими є такі, в яких кількість предметів піддається реально-му обліку – «твори Т.Г.Шевченка», «міста України», «мер міста». Нереєст-ровані поняття не піддаються такому обліку – «людина», «зірка», «крапля», «тварина» тощо – їх перелічити в принципі неможливо.

Крім цього, до числа загальних належать також універсальні поняття, об’єм яких настільки значний, що його неможливо перевищити. До таких по-нять належать, наприклад, філософські категорії «час», «простір», «рух», «Всесвіт», «матерія», «свідомість» та інші. Кожна наука має власні категорії – тобто універсальні поняття (рослина, цінні папери, санкція тощо).

У свою чергу за змістом формальна логіка виділяє вісім видів понять, які для зручності поєднані у чотири антагоністичні пари:

Конкретні – абстрактні;

Позитивні – негативні;

Відносні і безвідносні (парні і непарні);

Сукупні і несукупні

Охарактеризуємо їх докладніше.

• Конкретними є поняття, які називають матеріальний або ідеальний об’єкт – «книга», «гроза», «Хомутенко Микола Григорович», «ДонНУ», «мене-джер», «колектив», «конституція», «психіка», «свідомість» тощо.

• Абстрактні поняття вказують не на об’єкт, а окремі його властивості. Вони відволікають увагу від предмета власне і зосереджуються на його якостях – «доброта», «успішність», «краса», «червоний», «недбалий», «начитаний», «небезпечний» тощо.

• Позитивними є поняття, в яких відбиваються присутні в предметі ознаки (без врахування їх етичної цінності), або ними вказується на предмет як такий – «учень», «освічений», «лідер», «злий», «шкідливий», «порядок», «добрий», «банк», «статистика», «етикет», «правосвідомість» тощо.

• Негативними називають поняття, в яких наявність ознаки заперечується – «недобрий», «неписьменний», «некультурний», «небілий», «недобрий», «незлий», «неправомірний» тощо. Тут слід пам’ятати, що поняття, які позначаються словами, що без «не» (або «без») не вживаються вважа-ються позитивними – скажімо «ненависний».

• Відносні (парні) поняття має органічну єдність з іншими і не може мисли-тися окремо – тоді вони втрачають сенс – «батьки – діти», «право - ліво», «начальник – підлеглий», «верх – низ», «південний – північний» і т.ін.

• Безвідносні (непарні) поняття мисляться поза будь-яким зв’язком і не ма-ють логічної пари – «троянда», «лопата», «книга», «студент», «еконо-міст», «підприємець» тощо.

• Сукупні поняття називають групу, клас однорідних предметів як одне ціле – «композиція», «колекція», «стадо», «отара», «колектив», «сузір’я», «група», «табун» і т. ін.

• Несукупні означають предмет в однині – «водій», «студент», «професор», «спортсмен» тощо. Зауважимо, що загальний обсяг цих понять не впливає на їх визначення як несукупних за змістом.

Таким чином кожне поняття може бути характеризоване з позицій об’єму і змісту. Наприклад:

• • • «Колектив» – загальне за об’ємом, конкретне, непарне, сукупне і позитивне поняття за змістом;

    • «Радіостанція» – загальне за об’ємом, конкретне, позитивне, непарне, за змі-стом - несукупне поняття;

    • «Добрий» – загальне, абстрактне, позитивне, парне, несукупне.

У такому випадку, ми можемо говорити, що існує родове поняття і видові – його представники, різновиди. 

Таким чином, родове поняття об’єднує у собі певну кількість (множину) видових – включає в себе їх обсяг

Тут слід пам’ятати, по-перше про те, що видових понять не існує в оди-ничних за обсягом, а по-друге про те, що видові поняття є не частинами, а різновидами родового.  

Як вже було зазначено вище, у різних понять бувають загальні істотні ознаки – те, що їх об’єднує або відрізняє. Скажімо «студент» і «спортсмен» мають загальну ознаку – це люди – тоді це поняття є відносно них родовим.

 Якщо у понять немає загальних істотних ознак, то їх називають непорівнюваними – співставляти їх об’єми абсурдно. 

Такими є, скажімо, поняття «герань» та «доменна піч» – відносин між ними бути не може. Графічне зображення таких понять нескладне – їх об’єми розташовані відокремлено.

Взаємовідношення є між обсягами понять, які мають загальні істотні ознаки  - такі поняття називають порівнюваними. 

Між обсягами таких понять існують взаємовідношення сумісності – об’єми їх повністю або частково співпадають і несумісності - об’єми їх не співпадають в жодному з елементів.

Наведемо нижче варіанти типів взаємовідношень між сумісними поняття-ми:

1. 1. 1. тотожність (рівнозначність) – їх об’єми повністю співпадають, наприклад: «Аристотель» = «Стагирит» = «Творець формальної логіки»; «М.В.Гоголь» = «Український письменник, який написав твір «Мертві душі»; «юрист» = «правознавець»;

      2. перетину (часткового співпадіння або перехрещення) –  їх-об’єми частково співпадають: «студент», «поет», «спортсмен», «турист», «колекціонер» – може бути одна і та ж людина;

      3. підлеглості (субординації, підпорядкування) – об’єм одного поняття повні-стю входить до об’єму іншого, але менше його. Наприклад: «студент» – «студент-заочник», «викладач» – «викладач логіки», «дерево» – «дуб»; «менеджер» – «менеджер у непромисловій сфері», «ссавець» - «дельфін» тощо.

Між несумісними поняттями, у свою чергу, є такі види відношення:

1. 1. 1. співпідлеглість (суборждинація або співпідпорядкування) – декілька видо-вих понять входять до одного родового поняття, їх об’єми не перетина-ються і не співпадають. Наприклад: «людина» – «чоловік», «жінка»; «вче-ний» – «аспірант», «кандидат наук», «доктор наук», «санкція» - «догана», «штраф»;

      2. протилежними називають поняття, одне з яких має певні ознаки, а інше ці ознаки заміняє на протилежні: «біле» - «чорне», «добрий» – «злий», «від-критий» - «закритий»;

      3. у протиріччі (суперечності) знаходяться поняття, які просто заперечують ознаки одне одного, не замінюючи їх на інші – «чорне» – «не чорне», «добрий» – «не добрий», «розумний» – «нерозумний», «комерційний» - «некомерційний»;

Для полегшення сприйняття цих даних представимо їх графічно.

Практичні завдання для закріплення теоретичного матеріалу:

1. Назвіть істотні ознаки предметів:

а) підприємство;     б) менеджер; в) маркетолог; г) фірма; д) дохід;

е) прибуток; є) кооперація;   ж) конституція.

2. Назвіть кілька прикладів:

а) понять, виражених одним, двома чи кількома словами; 

б) синонімів і омонімів;

в) одних і тих самих понять, виражених засобами рідної та іноземних мов.

3. Дайте визначення понять:

а) приватизація; б) менеджмент; в) фірма; г) акція;  д) девальвація.

4. Вкажіть, які з названих понять є загальними, одиничними, нульовими, збірними:

а) адміністративний менеджмент; б) автор поеми «Гайдамаки»;

в) економіка; г) русалка;  д) промисловий комплекс України; е) кредитор.

5. Вкажіть, чи правильно здійснено поділ понять:

а) Людей можна поділити на освічених, щирих і невігласів.

б) Стосунки між людьми бувають виробничі, міжособистісні, доброзичливі, недоброзичливі, формальні, неформальні.

в) Війни поділяються на справедливі, несправедливі і визвольні. 

д) Іноземні мови поділяються на складні і неєвропейські.

Контролюючі питання:

1. Що таке ознака предмета?

2. Які ознаки називаються істотними?

3. У чому полягає необхідність створювання понять?

4. Охарактеризуйте поняття як форму мислення.

5. Чи можуть з одним і тим самим терміном співвідноситись різні поняття?