Загальна характеристика законів логіки. Закони логіки: закон тотожності. 

Закони логіки: непротиріччя, виключеного третього, достатньої підстави

Поняття про закон мислення

Як слідує з визначення логіки як науки, одним з предметів її дослідження є закони вірного мислення.

Закон мислення – необхідний, суттєвий і повторюваний у типових ситуаціях зв’язок між думками. Формально-логічні закони віддзеркалюють найбільш прості і, разом з тим, необхідні умови правильного мислення. Вони є загальнолюдськими - кроскультурними та інтернаціональними, а нехтування законами призводить до недисциплінованості, нераціональності, суперечли-вості мислення, мовлення та діяльності будь-якої людини. 

Основними законами формальної логіки є закони тотожності, суперечності (несуперечності), виключеного третього і достатньої підстави. Ці та інші логічні закони є здобутками європейської цивілізації. 

Разом з тим вони не народжені людьми, а просто ними підмічені і перек-ладені вченими на мову. Іншими словами, головною ознакою законів логіки є їх об’єктивність – ці принципи існують незалежно від знання чи незнання їх людьми, а також незалежно від людських опіній стосовно них. 

Читачеві вони можуть видатися доволі простими і це вірно, бо люди, як правило дотримуються їх стихійно вже на повсякденному 

Основні закони логіки: тотожності, суперечності (несуперечності), виключеного третього,  достатньої підстави

Кожен з законів логіки має визначення, більшість з них – символьне вираження у вигляді формули,  але найбільш значимими є наслідки, які випли-вають з  дотримання чи недотримання закону. Приведемо їх докладніше.

Цей закон визначається тотожно-істинною формулою А є А  або  (А ≡ А), де під А розуміється будь-яка думка взагалі. Цю формулу можна розумі-ти і таким чином: «одна і таж сама думка не може бути собою і чимось ін-шим» - інакше з’являється помилка яка має назву «підміна тези».

Корінною властивістю закону тотожності є його визначеність. Цей закон якісно визначає предмети і істотні явища, що віддзеркалюються у мисленні людини. Він означає, що людина, обмірковуючи і характеризуючи щось, по-винна виділяти у предметі міркування істотні ознаки і уникати неістотних. 

В процесі формування думки дуже важливо не застосовувати логічних помилок, які перешкоджають реалізації цього закону. Найбільш розповсю-дженими логічними помилками є:

• амфіболія (від грецького «двозначність») – двосмиловість виразу, під-міна сутності поняття. Ця помилка, як правило, має анекдотичний вигляд. Скажімо «Знаючи, що язик до Києва доведе, я купив на базарі язик і тепер сміливо можу прямувати до Києва», фрази на кшталт «підняти очі», «з вікна дуло» тощо;

• еквівокація – використання одного і того ж терміну у різних значеннях. Наведемо приклад умисної еквівокації: «Морський вовк – це дійсно вовк. Як і будь-який вовк, він живе у лісі. Таким чином морські вовки живуть у лісі» – наочною тут є підміна змісту фрази «морський вовк»;   

• логомахія – суперечка про вербальні поняття коли учасники дискусій не можуть дійти згоди з причини недосягнення конвенції стосовно змісту того чи іншого поняття. На цю помилку звертав увагу відомий англійський філо-соф Франциск Бекон Веруламський. Говорячи про суперечності у процесі пі-знання він звертав увагу на так званий «привид (ідол) ринку», коли відсут-ність домовленості стосовно смислу того чи іншого поняття призводить до різного його тлумачення і дискусійних хиб.

Таким чином, для дотримання закону тотожності людина, зобов’язана не підміняти зміст поняття, про яке іде мова, завчасно домовитися з співрозмов-ником стосовно понять, якими вони будуть оперувати. Крім цього людині не рекомендується довільно (і раптово) змінювати тему бесіди. 

Наприклад, два судження «Ворскла є притокою Дніпра» і «Ворскла не є притокою Дніпра» не можуть бути одночасно істинними ні хибними, якщо мається на увазі одна річка під назвою «Ворскла» (а не, скажімо, одноймен-на спортивна команда) – при цьому даний закон не встановлює, яке саме су-дження  істинне, а яке хибне.  

  В той же час слід пам’ятати, що суперечності не буде, якщо ми щось стверджуємо або заперечуємо стосовно одного предмету у різний проміжок часу. Наприклад «Косовський – футболіст київського Динамо» і «Косовський –  не футболіст київського Динамо», «Петренко є студентом» і «Петренко не є студентом» можуть бути вірними у різний проміжок часу. 

Предмет нашої думки ми також можемо розглядати в різному відношен-ні. Так про пана Іванова ми можемо сказати, що він добре знає українську і російську мову, бо його знання задовольняють вимогам пересічного спілку-вання. Разом з тим, цих знань іноді може бути недостатньо (тобто він не до-сить добре знає) щоб бути перекладачем документів з української на росій-ську і навпаки. 

Зауважимо, що у цьому випадку ми певною мірою входимо у «поле дії» закону тотожності. 

Більш детально зазначимо, що закон заперечує одночасну істинність і хи-бність таких трьох пар простих суджень, які знаходять у відношення проти-лежності і протиріччя: (А – Е, Е – І, А – О).

Наприклад, «Держави можуть бути монархічними і не монархічними». Третій елемент у цій дихотомії, ясна річ, відсутній (або А або не-А), тому даний закон виражається формулою  .

Заперечувальні судження, які знаходяться у взаєминах протиріччя несумісні ні за істинністю, ні за неістинністю, тобто не можуть бути ні одночасно істинними, ні одночасно хибними (дивися попередню тему). 

За традицією, яка започаткована Аристотелем, частина сучасних логіків вважає, що даний закон слід застосовувати лише у відношенні минулого або теперішнього часу, а не майбутнього, для якого закон виключеного третього не застосовується.  

Як можна бачити, цей закон має сенс і діє за умов дихотомії (у двознач-ній логіці). У випадку, коли дихотомія є абсурдною, закон не діє. 

Наприклад, пляшка до половини наповнена водою. Одночасно є і напо-ловину повною і на половину порожньою (не повною) – у цьому випадку оби-два судження, будучи протилежними, вірні. Також з суджень «Всі гриби їсті-вні» і «Всі гриби не їстівні» обидва не вірні – бо лише деякі гриби є їстівни-ми. 

Таким чином поле дії закону виключеного третього не поширюється на судження типів А-Е (контрарні), а також  І-О (субконтрарні). У цих випадках діє лише закон непротиріччя – сфера його вживання ширше. 

Іншими словами, для певного положення мають існувати достатні базові параметри, підстави, в силу яких воно вважається істинним.

Достатніми підставами можуть вважатися знання:

• • • перевірені (верифіковані) науково факти дійсності;

    • наукові визначення, аксіоми;

    • особистий досвід

При цьому апеляція до віри (бездоказової переконаності) є однозначно неприйнятною – віра не може слугувати достатньою підставою. 

Характеризуючи основні закони логіки, необхідно зазначити, що існують і небазові закони. До них, на думку теоретиків зокрема належать: правила визначення змісту, поділу обсягу поняття, закони ідемпотентності, комутати-вності тощо. Самостійне ознайомлення з ними, як правило, не викликає знач-них труднощів. 

Ознаки (вимоги) вірного мислення:

З чотирьох основних логічних законів походять нечисленні ознаки вірного мислення. За допомогою цих об’єктивних якісних ознак ми можемо просте-жити або усвідомити, наскільки мислення людей (і, насамперед, наше власне) може називатися вірним.

1. 1. 1. Чіткість – ясність змісту, зрозумілість співрозмовникові і недвозначність термінів, понять, фраз, які висловлюються.

      2. Послідовність – людина повинна вміти вибудовувати «логічний ланцюг» – усвідомлювати наслідки власних думок, результати наслідків і так якомога далі – тоді її мислення буде багатоходовим і вона отримає змогу врахувати події і прогнозувати їх, не допускаючи небажаних.

      3. Доведеність – людина повинна прагнути не до голослівних фраз, а дове-дених міркувань. Якщо ж доведення у даний час є непотрібним, людина по-винна його принаймні заготувати, мати на увазі. Особу, яка не може довести свої міркування і камуфлює штампи та кліше, відрізняє імітація доведень на кшталт: «Я так вважаю (думаю)», «Ти мені не віриш?», «Я відчуваю, що це правда» і т.п.  

Практична робота

Практичні завдання для закріплення теоретичного матеріалу:

1. Поясніть, використовуючи вимоги закону достатньої підстави, правильність висловлень в наведених прикладах:

а) він почервонів, отже, він винен,

б) вода гасить вогонь, бо вона холодна і рідка,

в) ціна на товари зросла, тому попит зменшиться

2. В яких, наведених  нижче парах проявляється закон виключеного третього:

а) віруючий, атеїст;

б) віруючий, невіруючий;

в) агресивний, войовничий?

3. Чи виконуються вимоги закону тотожності в наведених нижче прикладах:

 а) в нашій групі - найкращі дівчата в інституті, найкращі дівчата інституту навчаються в нашій групі;

б) дерево, береза;

в) планета Сонячної системи, Земля?

Контролюючі питання.

1.                Дайте загальну характеристику законів логіки.

2.                Розкрийте сутність закону тотожності.

3.                Ваша думка про практичну значимість закону тотожності.

4.                Подайте пояснення закону суперечності.

5.                Ваша думка про практичну значимість закону в професійній діяльності.

6.                Подайте пояснення закону виключеного третього.

7.                Покажіть важливість дотримання вимог закону в професійній діяльності.

8.                Розкрийте зміст закону достатньої підстави.

9.                Розкрийте важливість дотримання вимог даного закону в практичній діяльності