1.3 Інтерфейс користувача. Комп’ютерна графіки в індустрії розваг

Інтерфейс користувача

У даний час візуальне подання інформації стало домінуючим у сфері взаємодії користувача з комп'ютером. Візуальний метод передбачає використання різного роду вікон, піктограм, меню і пристроїв вказівок, таких як миша, джойстик, планшет. З точки зору користувача віконні операційні системи – Microsoft Windows і операційна система Macintosh – відрізняються тільки деталями. Доступ до Internet неможливий без графічних програмбраузерів, які використовують графічні засоби інтерфейсу і відносяться до інструментів комп’ютерної графіки.

Комп'ютерна графіки в індустрії розваг

Популярність комп'ютерних ігор відома всім. Високий споживчий попит в даній сфері стимулює розвиток як самої комп'ютерної графіки, так і апаратних засобів, що використовуються в ній.

Індустрія розваг активно використовує методи комп'ютерного синтезу для створення численних комп'ютерних ігор, в яких віртуальні персонажі діють у віртуальних комп'ютерних світах. Наступним кроком є системи віртуальної реальності, які створюють ілюзію присутності й участі людини в житті віртуального світу, який може бути моделлю існуючого або видуманого простору. Віртуальна реальність – це технологія, що забезпечує реалістичне моделювання оточуючої дійсності (3Dпростору) та підтримує інтерактивну взаємодію з користувачем.

Основа систем віртуальної реальності – високопродуктивні графічні робочі станції, що володіють великою швидкодією та можливостями побудови високореалістичних зображень. Засоби відображення можуть бути різними – від звичайних моніторів із високою роздільною здатністю до екранів на всю стіну, чи стереоскопічних систем відображення. Розвиток засобів віртуальної реальності почався з досліджень по створенню авіаційних тренажерів. Зараз системи віртуальної реальності широко використовують для імітації функціонування складних систем. Важливими характеристиками віртуальних систем є вплив не тільки на зір і на слух, а й на інші органи відчуття за рахунок використання спеціальних шлемів, костюмів, сенсорів на тілі людини. Комп’ютерні графічні системи на базі моделювання відповідних середовищ, об’єктів та ефектів використовуються для тренування льотчиків, шоферів, диспетчерів, операторів складних хімічних, енергетичних установок, військових тощо. Наприклад, в кінці 70-х років для космічних кораблів “Шатл” з’явилися льотні тренажери, що базуються на КГ. Перші кроки в цьому напрямку були зроблені ще в 60-х роках. Ці графічні системи дають можливість тренувати швидкість реакції пам’яті, логічне мислення. Прикладом імітаційного тренажера є парний тренажер повітряного бою. Місце кожного пілота оснащено імітаційним екраном і ричагами управління за допомогою яких можна змінити умови спостереження. В пам’яті ЕОМ закладені необхідні дані.

Під час бою, змінюючи положення ричагів, інформація поступає в ЕОМ і в режимі реального часу переформатовується видима картина.