Український живопис
Український живопис. Іконопис
Україна має значні здобутки в галузі образотворчого мистецтва, яке активно розвивається від часів Київської Русі, прийняття християнства візантійського обряду і, відповідно, – здобуття та осмислення цього художнього надбання. Адже українські митці здійснили власну інтерпретацію візантійського досвіду, зокрема, поєднання в одному ансамблі мозаїк і фресок – самобутнє явище художньої культури Київської Русі, невідоме Візантії.
Найдревнішою пам’яткою візуального мистецтва є печерний живопис із Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила» поблизу Мелітополя. Тут збереглося понад три тисячі петрогліфів — зображень богів, людей, тварин, орнаментів, солярних знаків, дерева життя, обрядів, танців.
Поєднання в одному ансамблі мозаїки і фрески — самобутнє явище монументального живопису Київської держави, невідоме Візантії. Фрески Софійського собору в Києві (майже 3000 м2) присвячено релігійним і світським темам. Мозаїки (260 м2) не мають собі рівних у світовому мистецтві. Найвідоміша з них — Богоматір Оранта.
Мистецтво іконопису майстри Київської Русі опановували спочатку за візантійськими зразками. Втім, вони не копіювали їх сліпо, а збагачували місцевими традиціями. Київська школа стала центром іконопису східного слов’янства. З-поміж майстрів-іконописців уславився Алімпій (Аліпій, Олімпій)
Яке тло переважає на іконах? Які художні засоби підкреслюють духовну велич образів?
Зверніть увагу на вирази облич із великими очима.
При Софійському соборі князь Ярослав Мудрий заснував бібліотеку. Найдавніша рукописна книга — «Остромирове Євангеліє», на її сторінках зображено орнаменти, заставки, ініціали, фігури євангелістів. Книжкова мініатюра започаткувала мистецтво графіки, а ікона — станковий живопис.
Копіювання візантійських зразків іконопису дало змогу місцевим живописцям швидко засвоїти канони малювання ікон і на їх основі створити власну оригінальну школу іконопису. Зокрема, київський стиль написання ікон нагадує стиль мозаїк та фресок: вони мають вишуканий колорит зі складною символікою кольорів. У центрі – прекрасні, сповнені високої духовності образи Ісуса Христа, Божої Матері, святих. Видовжені фігури на золотому тлі (символ Царства Небесного), обличчя з глибоким поглядом великих очей, німб навколо голови – усе це мало справляти враження нереального, невагомого, неземного.
На Галицько-Волинських землях також виникли осередки іконопису, зокрема у м. Жовква на Львівщині, де творили Іван Руткович (бл. 1650 — поч. XVIII ст.) і Йов Кондзелевич(1667—1740?). Деякі ікони І. Рутковича нагадують світські картини. Живописній манері Й. Кондзелевича притаманні вишуканий колорит і благородство образів.
Під впливом європейських досягнень українські живописці опановували прийоми реалістичного мистецтва, долаючи площинність і умовність ікон. Наприклад, на іконі з Конотопа великомучениць зображали в образах молодих жінок у барвистому вбранні, втілюючи народні ідеали земної жіночої вроди.
Іконописець, образи якого вважають чудотворними. Преподобний Аліпій Печерський:
Яскравими спалахами розвивалось на теренах України графічне мистецтво. Завдяки тому, що князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі бібліотеку, активно формувалося книготворення.
Рукописні книжки прикрашали мініатюрами, заставками, кінцівками, ініціалами. На західноукраїнських землях за часів польсько-литовської доби було створено знамените Пересопницьке євангеліє – перший переклад тексту Святого Письма на тогочасну українську мову. Розвивалося книгодрукування, разом з яким набуло популярності мистецтво гравюри, яке просто розквітло в часи козацько-гетьманської держави. Популярними були гравірувальні листи – рисовані компліменти, які складалися переважно з віншувальних рисунків і були дуже затребувані в українському суспільстві, зокрема серед козацької старшини чи духовенства.
Перегляньте відео "Чому Пересопницьке Євангеліє таке цінне для українців?"
Справжній ренесанс пережило на початку ХХ століття мистецтво графіки, яке представляло органічне поєднання загальноєвропейських тенденцій і глибоко національних рис. Наприклад, видатний український графік Георгій Нарбут узагальнив і трансформував у своїх роботах культурний досвід українського бароко, російського класицизму та мову модерну з її примхливістю та химерністю, переклавши їх на українську тематику. На обкладинках журналів «Мистецтво», «Зоря», «Солнце труда» він малював постаті козаків-бандуристів, стилізовані квіти, зображував деталі українського народного орнаменту й об’єднував їх чіткою графічною логікою в єдине гармонійне ціле. Визначним досягненням Нарбута і всієї української графіки є його «Українська абетка», де митець досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, рисунка й кольору. Він об’єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і західноєвропейських майстрів шрифту. Митець перший в Україні проголосив принцип архітектурної побудови книги як єдиного цілісного мистецького організму. Від оповідного супроводу тексту ілюстраціями він перейшов до співтворчості з автором книги, до відтворення духу й змісту тексту засобами графічного мистецтва.
Дослідіть творчість українських художників-графіків.
Орієнтовні теми: «Шевченкіана у творах Івана Їжакевича, Василя Касіяна, Михайла Дерегуса», «Риси модерну і символізму у творчості Михайла Жука», «Самобутня графіка Олени Кульчицької», «Експериментаторські пошуки Василя Єрмилова», «Перлини тиражної графіки Василя Кричевського», «Книжкові ілюстрації Георгія Якутовича» тощо. Презентуйте результати дослідження в цікавій формі.
БАЖАЮ УСПІХУ!