Урок № 4
Українська скульптура
Мистецтво скульптури на теренах України виникло дуже давно. Як і в інших регіонах світу, археологи до цього часу знаходять тут невеличкі за розмірами фігурки жінок — «палеолітичних Венер» із кістки, каменю, глини.
Серед артефактів трипільської культури чимало жіночих фігурок, пов’язаних із культом Богині-матері — покровительки роду та землеробства. Ці глиняні статуетки використовували в магічних ритуалах.
До скарбниці нашої стародавньої культури належать зразки пластичного мистецтва скіфів та античних міст Північного Причорномор’я — древнього коріння нашого народу.
Статуї, які прикрашали міста, на жаль, не збереглися, але віднайдені витвори декоративного мистецтва є показовими щодо становлення мистецтва рельєфного зображення в наших пращурів.
Світоглядні уявлення східних слов’ян були анімістичними, вони вірили в духів — мавок, русалок, лісовиків, чортів тощо. На капищах вони ставили статуї богів — «ідолів» у вигляді стовпів із дерева або каменю. У річці Збруч на Тернопільщині знайдено триметрову статую Святовида (ІХ ст.), яка відображає язичницькі вірування слов’ян. На трьох рівнях стовпа викарбувані зображення, що символізують три світи: вищий — небесний з образами богів, середній — земний із фігурками людей і нижній — підземний, де бог тримає Землю. Об’єднує зображення чотирьох сторін стовпа спільна шапка.
Чому, на вашу думку, на монеті з Ольвії розмістили рельєфне зображення птаха?
Українська скульптура – особлива сторінка українського мистецтва. Великого розвитку це мистецтво набуло в період ренесансу і бароко. Зокрема, в оздобленні багатьох споруд Львова знач ну роль відігравала декоративна скульптура. У цьому місті місцеві митці творили поряд із митцями з різних європейських країн, творчо переосмислюючи стильові впливи західного мистецтва на національному ґрунті.
Пластика Ренесансу тісно пов’язана з архітектурою. На каплиці Кампіанів у Львові розміщено рельєфи на тему страстей Христових: «Зняття з хреста», «Воскресіння», «Христосгородник» (автор А. Бемер).
У фондах музею Олеського замку зберігаються пофарбовані сакральні скульптури з дерева, а також мармурове погруддя польської королеви Барбари Радзивілл. Усі ці стародавні твори мистецтва пластики належать до Ренесансу.
Під впливом мистецтва Відродження в 16 столітті виникає скульптурний портрет, що набув поширення в надгробних пам’ятниках.
Скульптори Західної України працювали в мармурі, відливали метал, різьбили камінь. Яскравою пам’яткою доби бароко є каплиця Боїмів у Львові (скульптор Галуш Пфістер), фасад якої вкрито скульптурами у два яруси, а інтер’єр просто вражає пишністю і багатством різьблення по каменю. У скульптурі яскраво виявився дух поривання та неспокою, характерний для мистецтва бароко.
Дух і експресію бароко блискуче втілив у своїй творчості найзагадковіший скульптор Іоанн Георгій (Йоганн Георг) Пінзель (1707—1761), якого називають українським Мікеланджело. Відомостей про його біографію мало. Він жив і працював у Галичині в першій половині ХVІІІ ст. Створив низку творів, які вражають несподіваними ракурсами й динамікою руху, небаченою вигадливістю пластичної форми, емоційністю образів. Зокрема, його статуї прикрашають споруди собору Святого Юра у Львові й ратуші в Бучачі.
Фігура святого Юрія Змієборця на аттику фасаду собору Св. Юра.
Самсон, що роздирає пащу лева
Класицизм відродив античний ідеал зображення людини, що спричинило інтерес митців до мистецтва скульптури. Зразком класичної пластики вважається пам’ятник дюку Арману де Рішельє на славнозвісних Потьомкінських сходах в Одесі. Автор твору — видатний скульптор, уродженець Чернігівщини Іван Мартос (1754—1835), якого сучасники називали Фідієм ХІХ століття. П’єдестал пам’ятника прикрашений барельєфами, які розкривають зміст діяльності одеського градоначальника.
Інший приклад класицизму — пам’ятник князю Володимиру Великому в Києві (заввишки 20,4 м). Автори — скульптори Василь Демут-Малиновський (1778—1864) і Петро Клодт (1805—1867), архітектор Олександр Тон (1790—1858). Бронзова статуя Володимира розміщена на високому постаменті, який має обриси восьмигранної каплиці.
пам’ятник графу Арману де Рішельє в Одесі
пам'ятник Григорію Потьомкіну-Таврійському в Херсоні
пам'ятник князеві Київської Русі Володимиру в Києві
Неперевершеним майстром меморіальної скульптури доби класицизму є митець австрійського походження Гартман Вітвер (1774—1825). На будинках Львова збереглися численні рельєфи митця, що зображують античних богів і героїв, путті*-ремісників. Також він створив чотири фонтани на площі Ринок у Львові з персонажами давньогрецьких міфів Нептуна, Діани, Амфітрити й Адоніса.
Для української скульптури кінця ХІХ ст. характерні еклектичні тенденції. Пластика класицизму відходила в минуле, на зміну йшов реалізм, що прагнув віддзеркалювати явища життя без помпезності та урочистості. Монументальна скульптура відгукувалася на демократичні запити суспільства. На громадські кошти в містах України були встановлені пам’ятники І. Котляревському, М. Гоголю, А. Міцкевичу, О. Пушкіну. Погрудні портрети Т. Шевченка, М. Кропивницького, І. Котляревського, М. Лисенка та ін. створив Федір Балавенський (1865—1943).
Символом столиці став кінний пам’ятник Б. Хмельницькому на Софійській площі, автор якого Михайло Микешин (1835—1896).
У станковій скульптурі митці звернулися до побутового та історичного жанрів. Основоположник української жанрової скульптури Леонід Позен (1849—1921) у своїх творах втілював образи людей із народу. До кращих творів митця в історичному жанрі належать «Скіф» і «Запорожець у розвідці». Л. Позен також автор пам’ятників І. Котляревському та М. Гоголю в Полтаві.
Світового визнання зазнала творчість основоположника кубізму в скульптурі Олександра Архипенка (1887—1964). Найвідоміший представник української діаспори створив понад тисячу творів, більшість з яких пронизані новаторським духом. Він винайшов рухомі конструкції, запровадив у скульптуру поліхромію — давню й призабуту традицію вітчизняної пластики. Відкриттям майстра є використання увігнутих поверхонь і наскрізних отворів як засобів художньої виразності скульптури. Одним із перших він використав експресивні можливості «нульової» форми — пустоти. Вишуканим і лаконічним силуетам О. Архипенка властиві риси кубізму, конструктивізму, абстракції. Досягнення митця мали величезний вплив на розвиток модернізму в Європі та Америці. Бронзова скульптура О. Архипенка «Жінка, що укладає волосся», створена в 1915 р., була продана на аукціоні Christie’s у Нью-Йорку за 2 млн доларів.
Природний оптимізм і гумор українців можна побачити у простих і веселих скульптурах, які виникають час від часу на вулицях міст і в парках: пам’ятник фотографу у Харкові, водопровіднику в Мукачеві, сантехніку в Тернополі, сажотрусу у Львові.
В Одесі надзвичайно популярний пам’ятник Ільфу і Петрову «12-й стілець», а Одеський художній музей присвятив пам’ятник своїм глядачам, розмістивши у дворі біля входу фігуру, що символізує прагнення до духовних цінностей.
Які твори скульптури є в нашому місті? Схарактеризуйте їх.
Дослідіть творчість одного з українських скульпторів. Презентуйте.
Практикум.
Варіант 1. Виконайте замальовки пам’ятників рідного краю.
Варіант 2. Запропонуйте ескізи монет із зображенням видатних пам’яток української скульптури