Embedded Files
ТЕАТРАЛЬНА СТУДІЯ "СИЛУЕТ"
Театр - це особливий світ, віддалений від нас так само, як сцена - від партеру. Між театром і дійсністю знаходиться оркестр, музика і тягнеться вогняна смуга рампи.
Дійсність, обминаючи область звуків, переступаючи через знаменні вогні рампи, являється нам на сцені, змінена, перетворена поезією.
Генріх Гейне
ВІТАЮ ТЕБЕ, МІЙ ДРУЖЕ, НА ТВОРЧІЙ СТОРІНОЧЦІ
Готова постановка - не головне завдання, а результат, тому заняття в театральній студії спрямовані розвивати тебе, як особистість.
Основні цілі занять:
вдосконалення творчого потенціалу окремої особистості;
вдосконалення спостережливості, пам'яті, швидкості мислення і реакції;
розвиток самостійності;
пластики, володіння власним тілом;
розширення всіх знань;
розвиток мислення, в тому числі асоціативного типу;
розвиток розкутості, вміння триматися на широкій публіці;
поповнення словникового запасу дітей, його розширення;
вдосконалення діалогічної та монологічної мови.
Крім усього іншого, заняття спрямовані на навчання учнів чесності, порядності, прищеплювати повагу до власної і чужої праці.
Що ти отримуєш?
Вміння імпровізувати в будь-якій, навіть найскладнішій ситуації.
Вміння повністю контролювати своє тіло, відчувати ритм.
Відмінне володіння розмовною промовою.
Вміння відтворювати будь-який характер і образ.
Вміння правильно складати монолог і діалог.
Здатність вирішувати конфлікти, виходити зі складних ситуацій.
Навички командної роботи.
У підсумку постійного спілкування з дітьми різного віку, виступів на сцені перед глядачами, ти зможеш розкріпачитися і перестанеш боятися публіку.
СКОРОМОВКИ
"Дуже рідко випадає можливість чути на сцені гарну скоромовку, витриману в темпі, чітку за ритмом, ясну за дикцією, за вимовою і з передачі думки, - казав К. Станіславський, звертаючись до молодих артистів. - Скоромовка у нас виходить не чіткою, а змазаною, важкою, плутаною. Це не скоромовка, а базікання, випльовування слів. Скоромовку треба виробляти через дуже повільну, перебільшено чітку мову. Після довгого і багаторазового повторення одних і тих же слів скоромовки мовний апарат стає настільки вправним, що привчається виконувати ту ж роботу в дуже швидкому темпі. Це вимагає постійних вправ, і вам необхідно їх робити, бо сценічне мовлення неможливе без скоромовок".
Як читати скоромовки
Скоромовка - це наївний за змістом, нескладний, навіть примітивний текст, який побудований на заплутаних і важких складах. Швидше, їх можна назвати важкомовками. Робота над скоромовками - це дуже хороше, дуже корисне тренування дикції.
Важливо навчитися вимовляти скоромовку чітко, швидко, з різною інтонацією (інтонація подиву, роздуму, захоплення тощо), вимовляти пошепки, але з чіткою артикуляцією приголосних при сильному видиху на голосних і при розімкнутих зв'язках. Тобто голосні диктору потрібно вимовляти як би в рупор, і всі звуки в скоромовці артикулювати, а не вимовляти надривним звуком, який лише травмує горло. Необхідно подолати всі важкі звукосполучення. Важливо вимовляти складне слово в скоромовці по складах, нехай і в повільному темпі, але вимовляти без будь-яких ускладнень, осічок, застережень. Промовляти кожну скоромовку треба спочатку беззвучно, але артикулюючи, потім переходьте на шепіт і лише потім - вголос, спочатку в повільному темпі, а там і в швидкому, але пам'ятайте про чіткість вимови скоромовки.
Бездоганна дикція — запорука твого успішного майбутнього. Від того, наскільки чітко та послідовно ти висловлюватимеш свої думки, залежать не тільки оцінки в табелі, але й прихильність оточуючих. Не дарма у Стародавній Греції судову справу частенько вигравав не постраждалий, а блискучий оратор, той, хто володів даром красномовства і вмів схилити публіку на свій бік.
Якщо ти відчуваєш труднощі в спілкуванні з друзями: тебе часто не розуміють, перепитують, просять повторити сказане — вдосконалюй артикуляцію, вивчаючи скоромовки. Розминку за допомогою скоромовок використовують телеведучі, актори, політики, співаки, педагоги. Тож вчися декламувати чисто і виразно — шліфуй вимову незручними «швидкісними» віршами.
От чого українському народу не позичати, то це жартів та гумору! Чому б не вчитися красномовству сміючись? Уперед!
От чого українському народу не позичати, то це жартів та гумору! Чому б не вчитися красномовству сміючись? Уперед!
Українські скоромовки з гумором (розгорнути)
Українські скоромовки з гумором (розгорнути)
Бубоніла діду баба:
— Ой не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят.
***
Заболіло горло в горили —
Бо горила багато говорила.
***
Крокодил до крокодила
Припливав просити мила,
Бо набридло крокодилу
Умиватися без мила.
***
Черепаха чаплю вечором
Пригощала чаєм з печивом.
***
Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.
***
Миші в шафі шаруділи
Шість шарфів шерстяних з`їли.
***
Ґава ґаву запитала:
— Ти на ґанок не літала?
— Не літала я на ґанок,
То й проґавила сніданок.
***
Ліз Мартин через тин,
За яким великий млин.
Вдома всім сказав Мартин,
Що не меле зараз млин,
Бо втомився дуже він.
***
Пік біля кіп картоплю Прокіп.
Прийшов Прокіп, налляв окріп.
Іде Гаврило — ще не зварилось,
Прийшов Денис — налляв сім мис.
Прийшов Тарас — з'їв все враз.
Скоромовка без кінця
Ліз лис
Лисим лісом,
Ніс хвіст
Низом-низом.
Хвіст об терен
Обдер.
В лісі кажуть тепер:
«Ліз лис…»
СКОРОМОВКИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ (розгорнути)
СКОРОМОВКИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ (розгорнути)
1. (Б,щ) - Бабин біб розцвів у дощ - буде бабі біб у борщ.
***
2. (Б,ц) - Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
***
3. (Б) - Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
***
4. (Б,р) - Боронила борона по боронованому полю.
***
5. (Б,ч) - Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука. Буде букові наука.
***
6. (В,р,к) - Варка варила вареника, Василь взяв вареника. Варка Василя варехою. Василь Варку вареником.
***
7. (В,ч,р) - Вередували вереднички, що не зварили вареничків. Не вередуйте, вередниченьки, ось поваряться варениченьки.
***
8. (В) - Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду, та знов - бовть у воду.
***
9. (В,р,н) - Ворона проворонила вороненя.
***
10. (В,д,н) - Наш садівник розсадівникувався.
***
11. (В,ц,к) - Вовк-вовцюг вівцю волік. Вова вовку - вила в бік. Як завив же вовк-вовцюг, миттю випустив вівцю.
***
12. (Г,к) - Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки. Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
***
13. (Д,р) - Дрова рубали два дроворуби.
***
14. (Д,п) - У нас надворі погода розмокропогодилася.
***
15. (Ж) - Дзижчить над житом жвавий жук, бо жовтий він вдягнув кожух.
***
16. (Ж) - Біжать стежини поміж ожини.
***
17. (З) - Захар заліз на перелаз. - Захарку, злізь! - Захарку, злазь! Зумів залізти - Знай, як злізти.
***
18. (К,п,р) - Кинув кріп Прокіп в окріп. У окропі, окрім кропу кипить короп для Прокопа.
***
19. (К,в) - Коваль кулю кував, кував і перековував.
***
20. (К,д) - Ходить квочка коло кілочка, водить діток, дрібних квіток.
***
21. (К,ш,п) - На кому шапка найковпакуватіша.
***
22. (К,п) - Наш Карпо з своїми карпиненятами полукалу-карпився.
***
23. (К,р) - Не турбуйте курку - клює курка крупку.
24. (К,в,ч) - Наша верба найкорчукуватіша.
***
25. (К,ч,т) - Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок.
***
26. (К) - Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку.
***
27. (К,ч) - Ой був собі коточок, украв солі клубочок та й сховався в куточок.
***
28. (К,т) - Кіт котові каже: "Коте, до комори кадуб вкотили. В кадуб вкинеш капустину, кілька китичок калини".
***
29. (М,р,т) - Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі. Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.
***
30. (М,н) - Їла Марина малину.
***
31. (П,т) - Лежить п'ять п'ятаків. На кожному п'ятаку ще по п'ятаку.
***
32. (П,ш,к) - Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: - Ти не вмієш так, як я, так, як ти, не вмію я.
33. (П,р) - Вашому Паламареві нашого Паламаря не перепаламарювати стати. Наш Паламар вашого Паламаря перепаламарить, перевипаламарить.
***
34. (П,к) - Їхав Прокіп мимо кіп. Лічив снопи по три копи: одна копа ковпаком, друга копа ковпаком, третя копа ковпаком.
***
35. (П,р,л) - Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.
***
36. (П,р,х) - Кричав Архип, Архип охрип, не треба Архипу кричати до хрипу.
***
37. (П,ц) - На полиці в коробиці Півкороваю і паляниця.
***
38. (П,р) - Не йди попри Прокопові ворота, попри прокопишині.
***
39. (П,ч,к) - Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.
***
40. (П,л,р) - Пилип прилип, прилип Пилип. Пилип плаче. Пилип посіяв просо, Просо поспіло, Пташки прилетіли, Просо поїли.
***
41. (П) - Побіля Прокопа паляниці пекла.
***
42. (П,л) - Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.
***
43. (П,к,р) - Пік біля кіп картоплю Прокіп. Прийшов Прокіп, налляв окріп.
***
44. (П) - Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленятками.
45. (П) - Поля поле поливає, поле й переполює.
***
46. (Р,к,ч) - В сіренької горлички туркотливе горлечко.
***
47. (Р,п,к) - Їхали крамарі, стали на горі та й забалакалися - про Прокопа, про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.
***
48. (С,з) - Семен сіно віз - не довіз: лишив сани - узяв віз.
***
49. (С,н) - Сидів горобець на сосні,- заснув - і упав уві сні. Якби не упав уві сні. Сидів би він ще на сосні.
***
50. (С,р,к) - Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок - сорок морок.
***
51. (С,б,п,р) - Стриб-стриб-стриб - підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.
***
52. (С) - На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.
***
53. (Т,с) - Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюшенятами.
***
54. (Ть,с) - Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.
***
55. (Ф,р,м) - Фірма ферму будувала. Фірмі фарби було мало.
***
56. (Х,ц) - Летів горобець через верхній хлівець, ніс пуд гороху і нам дав потроху.
***
57. (Х,п,к) - У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.
***
58. (Х,т) - Хтось хитренький хитрував - нашу хвіртку поламав.
***
59. (Ц,н) - Напекли млинців, назвали кравців. А кравець за млинці та й побіг у танець!
***
60. (Ч,т,р) - У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
***
61. (Ч,б,к) - Летів горобчик, сів на стовпчик, прибіг хлопчик - утік горобчик.
***
62. (Ш) - Над шляхом Явдошка шукала волошки.
***
63. (Ш,с) - Шишки на сосні, шашки на столі.
А чи знаєш ти, що найдовша в світі скоромовка українською? В ній приблизно 700 слів і вона вібрала в себе понад 70 скоромовок. Її автор і виконавиця Анастасія Смєхова.
Сподобалась?! Нижче текст цієї скоромовки. Читай, вчи, скоромов-вискоромовлюй !!!!
НАЙДОВША СКОРОМОВКА В СВІТІ
НАЙДОВША СКОРОМОВКА В СВІТІ
У четвер четвертого числа о четвертій дня у центрі столиці садівник розсадівникувався. Та так розсадівникувався, що разом з садом троянд висадив ще й сад азалій, сад каприфолій та розарій у садочку навпроти, потім ще навпроти, та ще навпроти. Там, де росла липа біля Пилипа, який жив із Пилипицею та пилипеленятами. Якраз із пилипеленятами у цей час пиляв Пилип поліна з лип. Притупив пилку Пилип. А потім Пилип і Пилипко поливали липки. Виросли липки й у Пилипа, й у Пилипка. А Пилипиця напекла пироги перепечені, перцем переперчені. Бо була засмучена, змучена та вимучена тим, що всю ніч миші в шафі шаруділи, шість шарфів шерстяних з`їли. І хотіла влізти в шафу кішка, там де шурхотить у шафі мишка. Але мишка раз прийшла до кішки, уклонилась кішці в ніжки, кішці – смішки, мишці – нітрішки. Та обидва потім так вимокли-перемокли під жахливою зливою під кущем, з жуком та джмелем, що здружилися. Тому був собі коточок, украв собі клубочок – та й сховався в куточок. А Пилипиха плакала-неплакала, їй плакати – нема коли. Та так з відчаю, що шарфи з’їли, голосила-переголосила, що заболіло горло в господині, бо багато говорила, переговорила, перенаговорювала на мишку, кішку, й сусідську кішку й мишку, та ще й шишки на сосні та шахи на столі. І побігла стежинами, поміж ожинами, туди, де у діброві – дуби, під дубами – гриби, трава – між грибами, хмарки – над дубами. Й млин стоїть, скоро не вистоїть. Прилетіли горобці – говорили про крупці; не про крупці, не про крупицю, а про круп’ячко. От і набрала Пилипиця на млинІ борошна та крупячка жменями й торбинами. А на пагорбі одна торба впала та котилася з високого горбА, в торбі паляниця Пилипу й Пилипиці. Пилип знизу верещить, Пилипиця зверху пищить, торбина тріщить. Одначе котилася вона, не перекотилася, тріщала, та не тріснула. Як раз у цей час їхала Хима до Максима візком-тарадайкою; тарадайка торохкоче, сива кобила везти не хоче. Бо підкова клокоче. Наче лелека до лелеченят летіла й клекотіла. От біля тарадайки з її хазяйкою й спіймала Пилипиця торбицю. А поруч чорно-білий чорногуз у болото чорне вгруз і чапля сохла, чапля чахла, чапля здохла. Дорогою Пилипиця зупинилася біля броду, біля саду, там, де бабин виораний город. Де барабанять по городу бараболя та горох. А горох у городі виріс небувалий, одначе горобці город пограбували. Одне втішило, що бабин біб розцвів у дощ. Буде бабі біб у борщ. Набрала й бобів собі господиня, й гороху. А трохи далі в горішнику горішенька горішками обвішана. Обтрушують горішки Орішка та Тимішка. Попросила в малих малу жменю малих горіхів для милих своїх малих. Їхній батько Гриць ніс горіх через поріг. Став на горіх, упав на поріг. Тому що всю ніч пильно поле пильнував, перепелів полював. А Пилипиця згадала, як приснивсь сьогодні сон сусідці, що приніс їй сусіда сік з суниці. То вона вже за суницю не питала, лише горіхів повну жменю набрала. Й побігла знов Пилипиця поміж ожинами назад стежинами додому, щоб напекти для синів-молодців свіженьких млинців, пироги ж були – перепечені, перцем переперчені. А вона ж, мов та квочка, що ходить коло кілочка, водить діточок коло квіточок, над своїми синами носиться без устану. Тому за годину були у печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Зі свіжою ожиною, бабиними бобами, горохом та сиром з горіхами з горішника, що збирали Тимошка й Оришка. І хвалили молодці ті млинці на молоці і гарячі калачі, що пеклися у печі. Коржі – з медом, коржі – з маком, і смаженя – з пастернаком, і галушкИ – з лютим перцем, господиню з добрим серцем, що ще й сусідам усім за спасибі дала ще й хрону, дала риби, мАківку – до мачини, перченятко – до перчини. А потім чорним вечором пригощала й синів, і гостей чаєм з печивом. А дідусь Опанас купив ананас. Кликав: “Приходьте до нас – почастуємо вас!”. А Пилипиця стільки наготувала-переготувала, що не до ананасів їй було, і вона кликала-перекликала усіх сусідів та їхніх сусідів із сусідніх дворів до себе, та накликала усе місто. Їли-їли – не переїли, та ще й на завтра лишилося.
Тож хочеш їсти калачі – не лежи на печі! От такий вийшов бенкет на весь світ, а все через того садівника, що розсадівникувався своєю розсадою троянд.
Page updated
Google Sites
Report abuse