Embedded Files
МУЗИЧНО-ТАНЦЮВАЛЬНІ
РИТМИ АМЕРИКИ
Музична культура Північно-американського регіону складається з розгалуженого спектра вокально- інструментальних форм. Вони виникли шляхом складного поєднання різних джерел, насамперед африканських фольклорних ритмоінтонацій і європейської професійної музики.
Своєрідним маніфестом музичної самостійності Америки у світовій культурі став джаз, що сформувався на зламі ХІХ—ХХ ст. на основі таких американських жанрів: спіричуел,блюз, регтайм та ін.
Спірічуел — архаїчні релігійні пісні афроамериканців. За тематикою і настроєм вони відображали трагедію цього народу, його глибоку тугу. Жанр своєрідно синтезує традиції християнського хорового багатоголосся, балад англійських переселенців та імпровізаційну африканську манеру співу. Спочатку спіричуел виконували колективно, згодом — соло із супроводом.
Слова і мелодія знаменитої пісні вперше були записані
капеланом Локвудом (1862). Він говорив, що пісня
народилася в Вірджинії десятьма роками раніше - в
1853-м. Тоді цей спірічуел був довгий гімн
американських рабів і називався «Oh! Let My People Go:
The Song of the Contrabands ». Відомий піаніст Горацій
Уотерс став першим, хто виконав Oh! Let My People Go.
Через деякий час ансамбль темношкірих співаків Fisk
Jubilee Singers подарував світові а капельну версію пісні.
Саме ця версія і була названа Go Down, Moses (Зійди,
Мойсей). Ця назва збереглася за піснею донині.
Вже до 30-х років ХХ століття «Go Down Moses» стала досить відомою в Америці піснею. Але найвідоміше виконання пісні належить Луї Армстронгу. Його версію записали в Нью-Йорку 7 вересня 1958 го року в супроводі оркестру Сай Олівери. Саме вона вийшла за межі Америки і розлетілася по світу. Сьогодні старовинний спірічуел неможливо уявити без хрипкого голосу Луї і його знаменитого соло на трубі.
СЛУХАЄМО. LOUIS ARMSTRONG Let My People Go Go Down Moses
Блюз — тип світської фольклорної негритянської пісні з ліричним меланхолійно-cyмним настроєм, що виконує соліст із супроводом гітари. Неперевершеною «імператрицею блюзів» була Бессі Сміт (1894—1937), яка змогла передати неповторну поезію, чуттєвість і журбу блюзових інтонацій.
СЛУХАЄМО. Bessie Smith. Nobody Knows You When You're Down And Out, 1929
РЕГТАЙМ
Картина витоків джазу буде неповною, якщо незгадати негритянські менестрельні театри. Репертуар складався з пародій-карикатур на афроамериканців і мав усі складові мюзиклу: гумористичні сценки і діалоги, пісні і танці під банджо або ансамблі, циркові трюки. Тут зароджується стиль фортепіанної гри та відповідний жанр танцювальної п’єси регтайм (дослівно «рваний ритм»).
Головну особливість регтайму складають розрив ритмічного малюнку, зміщення акцентів та інші зміни в ритмі мелодії на тлі чіткого акомпанементу.
Засновник жанру композитор Скотт Джоплін (1868—1917) —автор близько 44 регтаймів.
Коли кіно з’явилося на світ, воно було мов немовля, бо не вміло говорити. Дуже дивно: люди розмовляють, рухаються, вітер розкачує дерева, але нічого нечутно. Що робити?
Вирішили поставити музичний інструмент і посадити людину, яка буде «озвучувати» фільм. Людину, котра грала на музичному інструменті, назвали тапером (від французького — «стукати», «ударяти»). Саме музика, оживляючи «картини, що рухались», допомагала яскравіше, глибше переживати зміст фільму.
Специфічним явищем культури Америки були численні духові оркестри, так звані «бенди». Виконавці, переважно аматори, грали на слух танцювальну та маршову музику під час свят і вечірок, на парадах і карнавалах. Чимало подібних маршових капел було в Новому Орлеані — на батьківщині американського джазу. Новий музичний напрям виник у середовищі креолів, культура яких істотно відрізнялася від культури афроамериканців-пролетарів.
До видатних представників класичного джазу належать «король труби» Луї Армстронг (1900—1971) та композитор, піаніст і аранжувальник Дюк Еллінгтон (1899—1974). Майстерність гри на трубі Армстронга здобула міжнародне визнання, як і фортепіанна гра легендарного Еллінгтона. Вони організували й очолили джазові колективи, які виступали у престижних концертних залах світу, зокрема у Карнегі-холі та Метрополітен-опері.
Душа джазу — імпровізація. Кожний із виконавців змінює тему, демонструючи свій смак і фантазію, експресію «брудного» (неточного) інтонування та ритмічного розгойдування — свінгування.
Начебто полярні світи легкої та серйозної музики поєдналися у творчості композитора Джорджа Гершвіна (1898—1937) — автора першої національної американської опери «Поргі і Бесс», що втілила трагедію афроамериканців і мала грандіозний успіх. Джазові елементи — імпровізаційність, синкоповані ритми й інтонації, синтезовані з європейською класичною технікою, надають музиці Дж. Гершвіна особливу чарівність і неповторність.
Summertime (Колискова Клари з опери "Поргі та Бес")
Рок-музика виникла на початку 1950-х років, коли сформувався пісенно-танцювальний стиль рок-н-рол. Він став результатом поєднання ознак кількох жанрів: блюзу, кантрі, фолку, диксиленду.
З ім’ям Елвіса Преслі (1935—1977) асоціюється уявлення про здійснення «великої американської мрії»: простий хлопець, у минулому водій вантажної машини, піднімається на американський рок-олімп (звісно, не без допомоги реклами, фірм грамзапису), надіває корону короля рок-н-ролу і стає казково багатим. Одна з перших пісень цього кумира молоді «Все гаразд,мамо» стала сенсацією.
Елвіс Преслі мав специфічний тембр голосу, що нагадував негритянський хриплуватий спів, та екстатичну манеру виконання. Його неповторний імідж у більшості молодих слухачів викликав екстаз, в інших — бажання заборонити це видовище як непристойне, що збуджує нездорові інстинкти. Співак знявся в багатьох голлівудських фільмах, де виконував зазвичай роль ковбоя,що закохується в симпатичну блондинку.
Джаз це унікальний стиль музики, який був створений афроамериканцями в двадцятому столітті. Він дуже швидко ввійшов в тогочасну моду і допоміг створити нову еру видатної майстерності в світі музики. До Вашої уваги тільки найцікавіші факти про цей стиль.
Слово «jazz» не має дослівного перекладу. До початку його використання в сучасному сенсі, в англійській мові часто використовувались звороти «jazz around» (блукати, мандрувати) та «jazz up» (впадати у веселий стан). Так чи інакше це слово дуже швидко ввійшло в жаргон того часу і дало назву одному з найбільших жанрів у світі музики.
Хоч стосовно походження та історії джазу по сьогодні точаться суперечки, та більшість дослідників сходяться на думці, що столицею джазу є Луїзіана, оскільки саме звідси родом найбільше джазових музикантів у світі.
Як вже було сказано вище, джаз з'явився в 20-му столітті та мало хто знає, що хоч джаз є найбільш гібридним і динамічним типом музики в світі з початку його виконували на похоронах.
Джаз з'явився в Європі під час Великої депресії (економічна криза 1929-кінець 30рр. ХХ ст.). У той час як більшість джазових колективів де грали білошкірі американці процвітали, джаз-банди де грали чорношкірі потерпали через фінансові труднощі. В США було введено расову сегрегацію (відділення білого населення від інших етнічних груп) і на законодавчому рівні чорношкірим було заборонено виступати для білих глядачів. Це змусило багатьох музикантів переїхати в Європу в пошуках нових можливостей.
Хоч саксофон сьогодні один з основних інструментів в джазі, до 20 років його практично не використовували. Першими його почала використовувати джаз група Six Brown Brothers і з того часу інструмент знайшов своє достойне місце в жанрі.
Сьогодні джаз найшов своє місце у серцях тисяч Українців. Зокрема у Львові кожного року проходить міжнародний джазовий фестиваль Alfa Jazz Fest, який є одним з найбільших в Європі та щорічний джазовий марафон Jazz Bez.
Міні-проєкт: "Американські співаки, які увійшли в історію музичного мистецтва світу".
Підготуйся до контрольної роботи
Page updated
Google Sites
Report abuse