Урок № 23

Мистецтво скерцо та шаржу

Пригадай, яку музику називають камерно-інструментальною,

та назви її жанри. Які з цих жанрів тобі вже відомі?

А почнемо ми урок з поспівки:

Сьогодні ми вирушаємо в мистецьку подорож до Польщі, аби дізнатися більше про композитора, який надзвичайно майстерно виконував власні твори. Сучасники називали його віртуозом! Хто ж він?

Польща відома іменами багатьох талановитих композиторів: серед яких К. Пендерецький, Х. Гурецький, С. Монюшко, В. Лютославський, та справжньою її гордістю є Фридерик Шопен — геніальний композитор і віртуозний піаніст. Шопен здобув гучну славу ще за життя. Його творчість та майстерність гри на фортепіано цінували видатні музиканти світу Ф. Ліст, Р. Шуман, Ф. Мендельсон та інші, висловлюючи своє захоплення публічно. Майже всі твори Шопена написані для фортепіано.

В його музиці цей інструмент звучить як цілий оркестр, а деколи — немов людський голос. Композитор вдихнув нове життя у жанр романтичної прелюдії, опоетизував і драматизував танці: мазурку, вальс, полонез; створив фортепіанну баладу тощо.

Ф. Шопен. Скерцо № 2, сі-бемоль мінор (фортепіано).

Про що розповіла тобі прослухана музика?
Яку картину ти уявляєш під звуки цієї мелодії?
Назви засоби виразності твору та охарактеризуй їх.

На думку музикознавців, жанр скерцо зародився у XVI–XVII ст. Тоді цим терміном називали одноголосі або багатоголосі канцонети — пісеньки на тексти жартівливого, грайливого характеру. Такі твори писали А. Брунеллі, Б. Маріні, К. Монтеверді. Із початку XVIII ст. слово «скерцо» почали вживати щодо інструментальних п’єс, подібних до каприччо з їх вигадливою зміною епізодів, настроїв.

Чотири фортепіанні скерцо Ф. Шопена належать до найвищих досягнень в історії цього жанру. Усі вони мають тричастинну будову з ліричною центральною частиною. Скерцо № 2 незвичайно різноманітне за характером, із мінливими настроями і барвами звучання.

Скерцо може передавати різноманітні відтінки музичного гумору. Композитори використовують різні прийоми для того, щоб передати власний задум: жартівливі перегукування мотивів з регістра в регістр або від одного інструмента до іншого тощо.

Серед безлічі інструментальних творів Й. С. Баха є і жартівливі — наприклад, скерцо з оркестрової сюїти №2. Воно звучить так актуально, ніби композитор живе в наш час і знає, що сучасна молодь полюбляє танцювати й жартувати. Твір, який прийшов до нас крізь віки, лунає з екранів телебачення, з мобільних телефонів, «живе» у фільмах та спектаклях.

Й. С. Бах. Скерцо («Жарт») з оркестрової сюїти №2 (для флейти і струнного оркестру)

Й. С. Бах. Скерцо в інструментальному та вокальному виконанні (сучасна обробка)

Визнач характер прослуханого твору. Що в ньому є особливим?
Які засоби виразності використав композитор? Як звучить твір
у класичному варіанті та в сучасній інструментальній обробці?
Порівняй скерцо Й. С. Баха та Ф. Шопена. Поміркуй, у чому криється секрет популярності цих творів

Мабуть, ти знаєш, що для розвитку виконавської майстерності музиканти використовують спеціальні вправи — етюди. Цікаво, що цей жанр можна знайти в багатьох видах мистецтва.

етюд в образотворчому мистецтві — твір допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення у процесі роботи над картиною, скульптурою тощо

етюд в літературі — невеликий твір, присвячений якомусь окремому питанню; невелика одноактна п’єса, події якої мають драматичний характер

етюд у театрі — вправа, що слугує для розвитку та вдосконалення акторської техніки і складається з різних сценічних дій, імпровізованих чи заздалегідь розроблених викладачем

етюд у фотографії — художній знімок, епізод із життя

етюд в музиці — твір віртуозного характеру; п’єса навчального характеру, в якій застосовується певний технічний прийом гри.

Виділяють:

технічні етюди (в творчості М. Клементі, Р. Крейцера, К. Черні та ін.);

високохудожні концертні етюди-п’єси (в творчості Б. Бартока, Й. Брамса, М. Лисенка, Ф. Ліста, Н. Паганіні, Ф. Шопена та ін.);

симфонічні етюди Р. Шумана та ін.

Ф. Шопен. Етюд до мінор («Революційний») опус 10, № 12 (фортепіано).

Розкажи про особливості звучання прослуханого етюду.
Чи схожий він на тренувальні вправи? Охарактеризуй засоби музичної виразності.
- Які картини ти уявляєш під звуки цієї мелодії?

РОЗУЧУЄМО ПІСНЮ