ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО КРАЇН АФРИКИ
Образотворче мистецтво глибинної Африки
яскраве й чуттєве, як сама Африка. І попри перше
враження, його не можна вважати примітивним.
Мистецтво на цьому континенті існує з прадавніх
часів. Цікаво, що в усьому світі немає такої
кількості наскельного живопису, як в районах
Сахари, Східної та Південної Африки.
Археологічні дослідження африканського культурного регіону в XX столітті стали переконливим доказом наявності високої давньої художньої культури населення країн Африки
ЖИВОПИС АФРИКИ
Найдавніші наскельні малюнки датовані приблизно 8–6 тис. до н. е., а останні - VII ст. н.е.
Спочатку виникли окремі, не пов’язані одне з
одним силуетні зображення тварин, виконані в
одному кольорі, переважно жовтою вохрою.
Пізніше з’явилися масові сцени, у яких помітне
дотримання принципів композиції, а також перехід
до двоколірного живопису. І тільки в II ст. н. е.
живопис став багатобарвним, а композиції - більш
складними. Серед них багато жанрових сюжетів:
сцен збирання, полювання або відпочинку. Досить
часто зустрічаються зображення істот з тілами
людей і головами тварин. Мистецтво Африки
охоплює різні регіональні області, налічує кілька
історичних епох, проте має єдину художню
систему.
Мистецтво живопису країн африканського культурного регіону — це, насамперед, мистецтво наскельного живопису і петрогліфу, у центрі уваги яких знаходилася людська фігура, і у яких абстракція домінує над реалістичністю. Спробуємо визначити спільні характерні риси наскельних малюнків давніх африканських художників. Це перш за все сильний, драматичний експресіонізм, відсутність натуралізму і гострі, кутові форми. Головним сюжетом малюнків була дія: танець, ритуал, сцени побуту тощо.
На африканських наскельних малюнках можна повністю простежити історію людей того часу. Сцени полювання, ритуальні дійства, танці, сцени побуту та інші заняття досить точно передаються давніми художниками в найдрібніших деталях. Особливе місце серед персонажів петрогліфів займають звірі і тварини, які зустрічаються на кожному другому зображенні. У наскальних малюнках Африки переважав жовтий колір, тоді як у наскельних малюнках на території Європи — червоний. однією з головних рис африканської культури й сьогодні залишається орієнтація на минуле. Але це минуле не застигле, а постійно присутнє в сучасності.
Одне з найбільших зображень буйвола – на горі Ксур, приблизно 3 м, воно досить симетричне, скоріше за все вирізьблене каменем, оскільки іншого інструмента не було. Серед найбільших нескельних малюнків, що збереглись до наших днів – носорог в Тассилі-Аджер (приблизно 8 м), композиція жирафів в Тассилі –Аджер (приблизно 7 м, площа всього зображення приблизно 80 кв. м).
Однією з найбільш знаменитих давніх фресок Африки є так звана «Біла леді», датована серединою ІІ тис. до н. е. Вона була виявлена в печері Маак (названій так за ім’ям німецького геолога, який знайшов це диво) в горах Намібії. У центрі композиції, поміж антилоп і людей, виділяється велика фігура жінки, написана білою, чорною і коричневою фарбами. В одній руці вона тримає лук і стріли, а в іншій - схожу на лотос квітку. Це здається неймовірним, але деякі дослідники вважають, що на малюнку зображена жінка європейського типу. У неї прямий ніс і руде волосся.
У сучасному мистецтві Африки набули поширення живопис і графіка.
Це різноманітні розписи, вивіски, картини. Дуже популярний живопис на склі. Одним із центрів сучасного африканського мистецтва стала школа Пото-Пото в Конго, заснована 1951 р. французьким художником і етнографом П’єром Лодсу в передмісті Браззавіля. На відміну від інших започаткованих європейцями шкіл Пото-Пото орієнтувалася на традиції мистецтва народів Африки. Тематика творів присвячена переважно відображенню життя африканського села, міцно пов’язаного з прадавніми звичаями і міфами.
Сюжети митців Пото-Пото — це численні «Полювання», «Сільські свята», «Базари», «Танці». Людина у них — частинка одухотвореної природи, що розчиняється в декоративній симфонії сліпучо яскравих барв. Майстри Пото-Пото створили оригінальний стиль, якому властиві графічність і чіткість малюнка, експресія рухів, видовжені пропорції фігур.
ГАЛЕРЕЯ КАРТИН АФРИКАНСЬКИХ
ХУДОЖНИКІВ
Малангатана Валенте Гвенья
(1936 - 2011)
Відомий художник Африки (Мозамбік) Малангатана Валенте Гвенья (1936—2011) у своїй творчості поєднував традиційні для африканського живопису прийоми динаміки і гротеску з європейськими техніками (станковий живопис олією). Головна ідея його картин — неототемізм, який підкреслює рівноправність між усіма людьми на планеті. В його картинах можна легко помітити риси народної африканської творчості: яскраві кольори і контрастні поєднання, які притаманні його рідному Мозамбіку. Малангатану Валенте Нгвенью називали художником, який уособлював все мистецтво Мозамбіку. Він здобув популярність завдяки своїм величезним панно і фресок, що зображували барвисті маси людей, а також робіт з кераміки, гравюрах, скульптурним і поетичних творів. У 1975 році, коли була проголошена незалежність Мозамбіку, він створив фрески для Музею природної історії і Центру африканських досліджень при Університеті Едуардо Мондлане. У 1997 році Валенте Нгвенье було присвоєно почесне звання "Артист ЮНЕСКО за мир",був удостоєний звання «Художник року».
Едуардо Саїді Тінгатінга
(1932 - 1972)
започаткував власний стиль (Тінгатінга).
Звичайний селянин з
Танзанії в псевдонайвному стилі розповідав про
Африку через ілюстрування життя її «п’яти
символів»: слона, лева, жирафа, бегемота і буйвола
(антилопи).
Основні характеристики
образотворчого мистецтва Африки:
прості форми, гострі, незграбні; яскраві відтінки червоного, оранжевого, жовтого,
всі відтінки коричневого, колір топленого молока;
відображення повсякденності;
зв'язок з минулим.
Отже, африканський живопис вважався
примітивним, однак саме він вплинув на
європейське образотворче мистецтво. Незвичайні
форми взяли на озброєння різні авангардистські
течії (кубізм, примітивізм). Незвичайні форми
взяли собі на озброєння різні авангардистські
течії. З того часу африканський живопис став
розглядатися як серйозне мистецтво, яке потребує
особливої уваги. Авангардисти минулого і нашого
часу знаходять в цьому особливу геніальність.
Митці авангарду часто зверталися до африканських образів. Відлуння традицій африканців можна знайти у творчості художників-фовістів Анрі Матісса і Андре Дерена.
СПРАВЖНЄ АФРИКАНСЬКЕ МИСТЕЦТВО
поцікавтеся живописом Африки за посиланням.
Підручник стор 21-24. Опрацювати.
ТВОРЧА РОБОТА:Створити замальовку "Африка. Мої враження"