МИСТЕЦТВО ДОКОЛУМБОВОЇ АМЕРИКИ: ОЛЬМЕКИ, АЦТЕКИ, ІНКИ, МАЙЯ (продовження)
Ще однією розвиненою цивілізацією з високою
культурою були ацтеки. Могутня індіанська
держава досягла піка розвитку незадовго до
колонізації. Легенди розповідають про численні
походи цього войовничого народу, допоки вони
створили свою імперію, підкоряючи різні племена.
У XIV ст. на Мексиканському нагір’ї утворилася держава ацтеків.
Ацтеки - спільна назва близьких по культурі народностей, які говорили мовою науатль, Більшість з них мали власні міста - держави і царські династії. Серед цих племен головне місце займали теночки, тому «ацтеками» інколи називають тільки їх.
Столицею було місто Теночтітлан (сучасне Мехіко). Ацтеки скористалися досягненнями народів, які раніше на селяли до лину озера Тескоко і невдовзі стали вмілими землеробами, навчившись вирощувати овочі на плотах-городах просто серед озера. Ацтеки були вмілими ремісниками: гонча рями, ткачами, металургами, навчившись обробляти золото і мідь. Місцеві купці використовували як гроші плоди какао. З плодів також готували напій шоколад. Ацтеки не знали колеса и в’ючних тварин. Вантажі переносили ношами, а водою мандрували човнами – каное.
Столиця країни була розташована на острові і побудована за певним планом. У будинках існувала каналізація. Місто прикрашали широкі прямі вулиці, розкішні палаци, величні храми, кам’яні скульптури, кам’яні споруди та величезні храми на честь бога дощу і сонячного бога війни. Все це було поєднано мережею каналів. Акведуки забезпечували місто питною водою.У ритуальному центрі височіла чотиригранна п’ятиступінчаста піраміда із двома святилищами на вершині.
Після завоювання нагір’я ацтеками війни не припинились, оскільки ацтеки вірили, що Сонце погасне, якщо його не підгодовувати людською кров’ю. Для ритуалів були потрібні тільки військовополонені. Приносити в жертву рабів і злочинців заборонялося.
Писали ацтеки ієрогліфами, схожими на єгипетські. У них було багато шкіл і освічених людей. Ацтеки створили чималу літературу представлену різними жанрами поезії, драмою, легендами і переказами, а також творами філософського змісту. В середовищі знаті практикувалися поетичні змагання. Ацтеки уславилися як вправні скульптори і різблярі по каменю. Особливо цінувалося мистецтво виготовлення одягу з яскравих пер тропічних птахів.
Користувалися вони сонячним (365-денним) і ритуальним (260-денним) календарем. Обидва календарі об’єднувалися в єдиний 52-річний цикл. Завершення кожного циклу загрожувало загибеллю всесвіту. Вважається, що такий календар розробили ще попередники ацтеків – ольмеки.
Ацтекський пантеон включав у себе багато богів і богинь. Найшановнішими були Тескатліпока (“Димляче Дзеркало”), Кецалькоатль (“Пернатий Змій”). Бог війни Уіцилопочтлі, асоціювався з Сонцем.
КАМІНЬ СОНЦЯ (активне посилання)
Теночтітлан ущент був зруйнований конкістадорами. Не залишилося навіть уламків від цієї американської Венеції з уславленими плавучими садами. У руїнах віднайдено камінь Сонця (діаметром понад 3,5 м, вагою 24 т), відомий як «календар ацтеків», який відображав їхні уявлення про Всесвіт і часові цикли світобудови.
Найвищого розвитку серед американських цивілізацій досягла держава народу кечуа – Перу. На чолі цієї великої імперії стояло плем’я інків.
Верховна влада перебувала у руках обожнюваного царя – Великого Інки.
Історично інками називали лише чоловічу частину роду правителів (жінок з роду називали пальями чи н'юстами, а палью-правительку — койя). Однак на сьогодні в побуті словом «інки» називають усіх підданих Синів Сонця. Імперія інків існувала досить короткий час — з 1438 до 1533 року.
Столиця Куско була пов'язана з іншими частинами держави чудовими дорогами, загальна довжина яких сягала 15 тис. кілометрів. Але тільки царським караванам з в'ючних лам і носильників було дозволено доставляти вовну і картоплю, срібло і бронзу з гір на узбережжя, везучи назад сіль. Ні купців, ні грошей у інків не було. Селяни платили податок продуктами, які зберігалися на державних складах. Жерці та чиновники пильнували за тим, щоб вчасно доставити продукти у місцевості, що постраждали від неврожаю. Якщо підкорені народи повставали, їх переселяли у далекі краї, щоб в оточенні чужих племен вони залишались вірними інкам. Ієрогліфічну писемність інки заборонили. Зберегли лише кіпу – “записи” з мотузок і вузликів різного кольору.
Цивілізація інків проіснувала лише два століття,
але залишила багатий спадок у різних сферах
культури та мистецтва. Особливе здивування
іспанських завойовників викликали ювелірні
вироби: рухомі птахи, танцюючі мавпи, риби, які
виблискували то золотом, то сріблом.
Здавна в гірських районах Анд добували й виплавляли метали. Майстри створювали сплави з різною часткою золота в них. Домішки надавали сплавам різних відтінків, кожний з яких призначався конкретному божеству. Коштовні метали мали для інків духовне значення: золото — атрибут Сонця, срібло — Місяця. Зображували богів, тварин, просто красиві орнаменти. Індіанці застосовували техніку карбування, інкрустації виробів коштовним камінням.
Кращі твори інкських ювелірів загинули в період конкісти. Золото стало однією з причин загибелі
давньої цивілізації Південної Америки.
Переглянь відео та законспектуй в зошиті:
У корінних народів Америки була багата музична культура, про що свідчать різновиди духових і ударних інструментів: різні за розміром і строєм флейти, великі й малі барабани, бубни, ідеофони. Музика індіанців мала багато жанрів, більшість із яких були пов’язані з духовними практиками і ритуалами.
Старовиині музичні інструменти інків імітували звуки тварин (☚натисніть на посилання)
Хосе Vitancio Umeres є експертом в доісторичній Перуанській музичній культурі - музичні
нструменти/свистки. Взаємодія води та повітря, і звичайно, імітують звуки диких тварин.
Опрацюй матеріал уроку
Переглянь відео до уроку.
Групова робота. Презентуй одну з цивілізацій (майя, ацтеки, інки), порівняй її з цивілізацією ольмеків.
БАЖАЮ УСПІХУ!