Урок № 7

МУЗИЧНІ ТА ГРАФІЧНІ ШЕДЕВРИ

ПРИВІТ, МІЙ ДРУЖЕ!

Ми перегортаємо нову сторінку вокального мистецтва,

щоб ознайомитися з історією розвитку української хорової

музики та її жанрами.

А почнемо ми урок з поспівки:

Пригадай, що тобі відомо про хоровий спів. У чому полягають тонкощі хорового виконання?

Хорова музика в Україні розвивалася у тісному зв’язку з церквою. Оскільки в церкві східного обряду піснепіви виконують без супроводу музичних інструментів, то музика для хору тривалий час залишалася a cappella.

У ранній хоровій церковній музиці був поширений «знаменний розспів» (замість нот вокальні хорові твори записували знаками — «знаменами» або «крюками»).

Наприкінці XVI століття в Україні виник новий тип церковного співу — багатоголосий ансамблевий (хоровий) партесний спів.

Із XVІІ–XVІІІ ст. з’явився усталений розподіл голосів у хорі на чотири основні партії: дисканти, альти, тенори, баси.

СЛУХАЄМО МУЗИКУ

Уривок із партесного співу XVII ст.

(у виконанні ансамблю «A cappella Leopolis»).

Розкажи про свої враження від прослуханого твору.
Чим особливий церковний хоровий спів?
Які типи голосів тобі вдалося розпізнати?

Основним жанром професійної української музики XVII ст. став одночастинний партесний концерт. Кількість голосів варіювалася від простого три-чотириголосся до восьми-дванадцятиголосся. Серед найвидатніших композиторів партесної музики в Україні — М. Дилецький, С. Пекалицький, І. Домарацький, Г. Левицький.