Embedded Files
ШАНСОН
Доброго дня, мій друже!
Хочеш дізнатися про історію
розвитку популярних груп? Тоді
приєднуйся!
Шансон (фр. Chanson — «пісня») — слово
французького походження, що означає «пісня», і
стосується назви жанру музики, що складається з
пісень, котрі виконуються французькою мовою.
Термін виник в часи кінця Другої світової
війни. Класичний шансон в основному
супроводжується акордеоном або фортепіано.
Виконавців шансону, які нерідко є і авторами текстів і музики називають шансоньє́.
ІСТОРІЯ ЖАНРУ
Шансон має давню історію. У часи Середньовіччя так називали пісні, які співали трубадури. У XIV столітті слово «шансон» уживали щодо будь-яких світських пісень, які виконували сольно або хором. У ХІХ столітті шансоном вважали як народні пісні, так і пісні вар’єте й кабаре, а також серйозні вірші, покладені на музику.
В кінці XIX століття з'являється новий різновид французької пісні що називався chanson réaliste («реалістична пісня»).
Із XX століття шансоном називають популярну вокальну музику, переважно сентиментальну, що зберігає своєрідну ритміку французької мови. Серед відомих шансоньє
(авторів та виконавців пісень цього жанру) Лео Ферре,
Едіт Піаф, Жак Брель, Шарль Азнавур, Енріко Масіас, Аманда Лір, Патрісія Каас, Заз та інші.
У 50-х роках XX століття сформувалися два головні напрями оригінальної франкомовної пісні, шо існують до цього часу.
Перший напрям — жанр класичного шансону, де першорядне значення надається поетичому компоненту пісні; автор тут, як правило, є і виконавцем. Цей жанр пов'язаний, в першу чергу, з іменами Моріса Шевальє, Шарля Трене та Едіт Піаф, які продовжували традицію реалістичної пісні. Відомими представниками цього напряму є також Жорж Брассенс, Жак Брель, Шарль Азнавур і Сальваторе Адамо. Саме представники цього поетично-музичного напряму повною мірою відповідають терміну «шансоньє».
Інший напрям французької пісні другої половини XX століття — естрадна пісня, яку виконують chanteur (співаки). Представники цього напряму теж нерідко є виконавцями власних пісень(поетами і/або композиторами), але не є шансоньє в повному розумінні цього слова.
Всесвітньо відомим виконавцями французьких естрадних пісень є Ів Монтан, Анрі Сальвадор, Мірей Матьє, Джо Дассен, Даліда, Патрісія Каас, Мілен Фармер та інші.
ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ШАНСОНУ
МОВА: пісні виконуються французькою мовою або мовою виконавця.
ХАРАКТЕР: пісні дуже ліричні, наповнені чуттєвістю і сенсом, вони зачіпають найтонші струни нашого серця.
ТЕКСТ: велика увага приділяється поетичному тексту пісень; текст зрозумілий широкому колу та близький за змістом людям різного віку.
ЗМІСТ: часто вірші присвячені історіям із життя, коханню; в піснях описуються життєві події, зміст пісень наповнений розмовами, які ведуться в основному від першої особи.
МЕЛОДІЯ: мелодія нескладна, швидко запам'ятовується; легка для виконання широким колом виконавців, які не є професійними музикантами.
МУЗИКА І СУПРОВІД: музика передає відтінки настрою виконавця; існує декілька різновидів супроводу: близький до романсу — гітара, фортепіано або інший сольний інструмент, фонограма, шо записана в студії, акомпанемент ансамблю або оркестру, різних за складом.
Едіт Піаф
(справжнє ім'я Едіт-Джованна Ґасьйон) — французька співачка й акторка, одна з найвідоміших естрадних виконавиць світу. Продюсером і композитором Е. Піаф тривалий час був Реймон Ассо. Саме йому багато в чому належить заслуга появи на світ «Великої Едіт Піаф». Він писав пісні, що підходили тільки їй, наприклад, «Париж — Середземномор'я», «Вона жила на вулиці Пігаль», «Мій легіонер», «Вимпел для легіону» тощо.
Едіт Піаф підняла вуличну пісню до рівня естради, перетворивши її на трагічну музичну баладу. Кожна її пісня — всесвіт. Голос співачки називали чаклунським, магічним. Перш за все в піснях її цікавив поетичний текст, а музика лише підкреслювала істинний сенс слів.
Едіт Піаф «Non, Ge Ne Regrette
Rien» («Ні, я ні про що не жалкую»)
Джо Дассен
(повне ім’я Джозеф Айра Дассен)(1938—1980) — французький співак і музикант американського походження. Народився в Нью- Йорку, у сім'ї популярного кінорежисера Жуля Дассена і Беатріс Лонер — угорської скрипальки. Має українське коріння: його дідусь прибув до Америки з Одеси. Джо здобував вищу освіту у Швейцарії, а потім і на батьківщині — в Америці. У 20-річному віці записав декілька пісень до фільму «Закон», а вже за рік ці пісні вийшли окремою платівкою. Дассен писав пісні різними мовами: французькою, англійською, німецькою, іспанською, італійською, російською, а також грецькою.
Патрисія Каас
Патрисія Каас
(нар. у 1966 р.) — відома французька співачка. Репертуар Каас — це суміш поп-музики, джазу і класичного шансону. У 13 років вона виграла престижний співацький конкурс. Відтоді розпочалася її професійна кар’єра спочатку в Німеччині, а потім у Франції. Дебютний альбом «Мадемуазель співає...» («Mademoiselle chante...») світ побачив у 1988 р. Відтоді було продано понад 17 мільйонів записів з її піснями, найяскравіші з яких відзначені численими нагородами різних конкурсів. Каас активно гастролює і нині, записує нові пісні й альбоми. Так, одним із останніх досягнень співачки вважають альбом «Патрисія Каас співає Піаф» (2012 р.), у якому артистка надала нового звучання, сучасного життя пісням видатної виконавиці середини XX ст. — Едіт Піаф.
Які особливості шансону вам вдалося розпізнати у творах?
Який музичний образ створила кожна пісня?
Охарактеризуйте музичний супровід пісень та тембр їхніх виконавців.
СПІВАЄМО ПІСНЮ
"Пісня про рушник",
муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка
Найкращою з-поміж Малишкових пісень, а може, й найпопулярнішою, в повному розумінні слова народною піснею, якій судилося довгі роки життя, є «Пісня про рушник». Пісня перекладена тридцятьма п’ятьма мовами світу. Вірш «Пісня про рушник» вміщений у збірці «Серце моєї матері» (1959).
«Пісня про рушник» — це пісня про матір. Образматері — один із центральних у творчості Малишка. Передусім це образ конкретної людини, що знала безліч пісень, чудово їх виконувала і
передала своєму синові «песен дивный дар»,—
говорив М. Рильський.
Page updated
Google Sites
Report abuse