Урок № 25

БАРДИ

Сьогодні на вас чекає зустріч із

бардівською піснею. Ви ознайомитеся з

історією розвитку бардівської пісні та

творчістю найвідоміших бардів, у тому

числі й українських.

Середньовічні барди були професійними поетами-співаками, мандрівними або придворними. Вони об'єднувалися в цехи, виконували героїчні пісні-балади, бойові, релігійні і сатиричні пісні, елегії та інше.

Найвідомішим бардом був легендарний ірландець Оссіан (3 століття).

Поняття «бард» стало особливо популярним в

епоху романтизму. Давніх бардів оспівували

різні поети і письменники, зокрема й Вальтер

Скотт. Бардами свого часу називали поетів

В. Шекспіра та Р. Бернза.

У колишньому Радянському Союзі бардами стали

називати самодіяльних поетів та виконавців

авторської пісні (більш сучасний термін, що

його використовують в українській мові, —

співана поезія) — жанру, що виник у 50-х роках XX ст.

Бард (англ. bard — співець) — Народний співець давніх кельтських родів, в середні віки — валійський, ірландський, шотландський професійний поет-співець, який співав у супроводі схожого на ліру інструмента. Музика бардів не збереглася.

У наш час бардами називають авторів- виконавців «авторської» пісні.

ЗНАЙОМСТВО З ТВОРЧІСТЮ

ВИДАТНИХ БАРДІВ

Предтечею сучасної української авторської пісні можна вважати творчість мандрівного філософа, поета-співака Г. Сковороди, пісні якого дратували владу і церкву, зате їх залюбки виконували кобзарі.

Багато українських бардів виступають проти

використання назви «барди» та воліють

називатися «співцями», «кобзарями» чи просто

«виконавцями».

ВАСИЛЬ ЖДАНКІН

— український бард, кобзар,бандурист; акомпанує собі на кобзі. У репертуарі — пісні на вірші українського лемківського поета Богдана-Ігоря Антонича. Восени 1989 р. на заключному концерті фестивалю «Червона Рута» вперше заспівав «Ще не вмерла України» публічно. В. Жданкін — автор низки музичних творів на власні слова та вірші українських поетів. Знявся у кінострічках «І снігом стелиться життя» та «Українці, ми врятовані».

МАРІЯ БУРМАКА

— українська співачка, народна артистка України. У 1989 р. перемогла на фестивалі співаної поезії «Оберіг» (Луцьк), а на «Червоній руті» отримала другу премію в жанрі авторської пісні. У 1990 р. «Кобза» випустила альбом співачки «Ой, не квітни, весно...» (альбом містить пісні М. Бурмаки на вірші українських поетів «розстріляного відродження», невідомих українських поетів та народні пісні, зокрема записані нею під час етнографічних експедицій). Пісня «Лишається надія» досить довго була своєрідною візитівкою М. Бурмаки, а пісня «Ми йдемо» в різний час ставала саундтреком різних політичних подій, зокрема Помаранчевої революції.