Перенесімося подумки у часи середньовічної Європи - епоху доблесних лицарів, прекрасних дам та постійних війн між феодалами. Епоху, коли затвердився перший загальноєвропейський стиль - романський, який притаманний насамперед архітектурі.
Романський стиль з'явився у десятому столітті, а в Західній Європі він встановлювався впродовж 11-12-го сторіччя. Стиль являє собою синтез давньоримського і європейського мистецтва, частково візантійського. Також можуть бути присутні окремі будівельні та архітектурні прийоми римлян. Виник на території теперішньої Франції.
Архітектура романського стилю відрізнялася оборонним характером - споруди мали масивні стіни, вузькі вікна, високі вежі. Девіз стилю «Мій дім - моя фортеця» рівною мірою визначав архітектурні особливості як світських, так і культових споруд і відповідав способу життя західноєвропейського суспільства того часу. Будівлі цього періоду відрізнялися суворою простотою, ясністю об’ємів, важкістю, монолітністю, замкнутістю, відсутністю пишних прикрас.
Феодали зводили замки на високому неприступному місці. Головна вежа замку - донжон - з'явилась, як архітектурна споруда до X ст.
Основні типи архітектурних споруд романської епохи
- це замки, храми, монастирські хати. Відмінні їх
особливості - наявність кам'яних масивних склепінь,
потужних і товстих стін, вузьких вікон, поглиблених
східчастих входів, веж.
Ми звикли, що місто - це поселення, велике за площею та кількістю населення. Проте колись давно, у середні віки, кількість міського населення була зовсім невеликою. Міста були обнесені високим муром, і потрапити до них можна було тільки через брами, що пильно охоронялися. Вулиці міст були вузькі, не освітлювалися, тривалий час не мали бруківки. Будинки були дво- і триповерхові й розміщувалися досить тісно. Основною ознакою міста була його головна споруда - кафедральний собор. Романський храм, витягнутий у плані у вигляді латинського хреста, уособлював модель світу й відбивав католицьку ідею «хресного шляху» страждання й спокутування гріхів. Важливим елементом романської архітектури була колона, її капітель була прикрашена скульптурним орнаментом. Стіни романських храмів прикрашували фресками та мозаїками. На жаль, живопис романського періоду практично не зберігся.
У тісному синтезі з архітектурою перебувала скульптура: скульптурні зображення - рельєфи - розташовувалися, як правило, на порталах (архітектурно оформлених входах).
Якщо храм уособлював фортецю Бога, то замок - цитадель лицаря. Романські кам’яні замки з потужними оборонними стінами були неприступними укріпленнями. Для забезпечення максимальної оборони замок-фортецю будували на височині (скелі або пагорбі) чи в закрутах Собор Святого Петра у Вормсі
ВІДЕО. Собор Святого Петра у Вормсі
Пізанська падаюча вежа, Піза, Італія.
ПІЗАНСЬКА ВЕЖА
Пізанська падаюча вежа (італ. Torre pendente di Pisa) або просто Пізанська вежа – це окрема дзвіниця собору Санта Марія Ассунта в італійському місті Піза. Вона була побудована на Соборній площі (Пьяцца дель Дуомо) як частина комплексу, що включає собор, баптистерій та кладовище.
Будівництво вежі розпочалося у 1173 році, а закінчилося лише у 1372 році, тому вона містить архітектурні стилі та декорації різних періодів. Висота у верхній точці становить 56,7 метра, а у нижній – 55,86 метра. Стіни мають товщину у основи 4,09 метра, а на верху – 2,48 метра. Зовнішній діаметр вежі становить 15,48 метра, а внутрішній 7,37 метра. Загальна маса будівлі оцінюється в 14 500 тонн.
Пізанська вежа має 296 або 294 сходи, оскільки на сьомому поверсі на дві сходинки менше з одного боку. Вгорі встановлено сім дзвонів відповідно до тонів музичної гами, з яких найважчий важить 3620 кілограмів.
Соборна площа (або Площа чудес) у Пізі.
Архітектура романського стилю
СЕРЕДНЬОВІЧНЕ ЛИЦАРСТВО
Чимало подій давніх легенд і казок відбувається саме в середньовічних замках. Найвідоміші з них - легенди про короля Артура, Робіна Гуда, Тристана та Ізольду, пісня про Роланда, інші твори, з яких ми дізнаємося про життя та подвиги доблесних лицарів.
Лицарем називали воїна на коні з важким озброєнням і спорядженням, який був захисником усіх, хто цього потребував. Риси лицарства виховували з дитинства. Посвячення в лицарі було непростим ритуалом - він складав присягу в храмі, біля вівтаря, даючи обітниці честі й вірності, а священик благословляв меч майбутнього лицаря. Лицарський кодекс честі наказував бути хоробрим, шляхетним, вірним обов’язку, великодушним, благородним. Лицар не міг битися зі слабким супротивником чи літньою людиною.
До серця лицар той мені,
Що, першим кинувшись у бій,
Летить безстрашно на коні,
Запалює загін весь свій Відвагою п’янкою.
Бертран де Борн
Лицарі були озброєні мечем метрової довжини, трикутним щитом, списом і тонким кинджалом. Для захисту від ударів вони одягали кольчугу та пластинчату броню, голову захищав великий металевий шолом. Кольчугу виготовляли з тисяч залізних кілець, поєднання яких створювало малюнок, що трохи нагадував в’язальний. Поверх білизни лицар одягав кольчужну сорочку, кольчужні штани, рукавиці й кольчужний шолом з коміром.
Майже всі лицарські подвиги та турніри присвячувались Прекрасній Дамі. Ідеалом лицарства був святий Георгій Побідоносець, який врятував її від злого чудовиська. На відміну від важкого й неповороткого лицарського вбрання, одяг Прекрасної Дами підкреслював тендітність жінок. Жіночим костюмам того часу притаманні видовжені лінії сукні, головних уборів, звужені та видовжені носи взуття. Кольори верхнього одягу були глибокими, насиченими: пурпуровий, темно-зелений, темно-синій, фіолетовий, вохристий. Одяг виготовляли з грубого сукна у поєднанні з тонкими прозорими тканинами блакитного, рожевого, смарагдового, бузкового кольорів.
Лицарі виходили на бій (під час турніру або війни), закуті в лати та інші обладунки, і їх практично не можна було впізнати. Розпізнавальними знаками лицарів були яскраві герби. Кожен герб являв собою «візитівку», своєрідне «обличчя» роду. Знаки на лицарських щитах мали різноманітну форму: смуг, квадратів, ромбів, трикутників. Із часом зображення набули символічного значення. Наприклад, зображення мосту або башти свідчили про те, що засновник роду відзначився під час захоплення відповідно ворожого мосту чи башти. Дельфін означав заслуги мореплавця, цап уособлював стійкість, швидкість дій, книжка - ученість. Фантастичні дракони та грифи свідчили про силу й могутність роду, нагадували про пам’ятні події в історії міста. За бойові заслуги дідів і прадідів на гербах нащадків зображували також орлів, левів, леопардів тощо.
Середньовічні герби «розповідали» не тільки про подвиги, а й про безслав’я, промахи та вади їхніх власників. У такому разі лева, наприклад, зображували без кігтів та висолопленого язика, укорочена нижня частина щита вказувала на вбивство полоненого, зрізаний кут герба свідчив про боягузтво його власника. Так у давнину виховували розуміння лицарської честі. Ніхто самовільно не міг змінити герб без покарання.
С. Прокоф'єв. Балет "Ромео і Джульєта" ,"Танець лицарів"
Як композитор охарактеризував лицарів музичними засобами?
Чи відповідає характер музики вашим уявленням про лицарів?
Лицарський кодекс честі наказував бути хоробрим, шляхетним, вірним обов'язку, великодушним, благородним. Лицар не міг битися зі слабким супротивником чи літньою людиною
Герб - символічний знак, що виражає коло ідей політичного та історичного характеру, природні особливості роду тощо.
Стиль - комплекс художніх ознак (спільність образної системи, засобів художньої виразності, творчих прийомів), що характеризує твори мистецтва певного історичного періоду, народу або митця.
Підручник параграф 7. Опрацюйте.
У зошиті дайте відповіді на питання:
1. Що нового дізналися про мистецтво романського стилю?
2. Великий скульптор, прекрасний знавець каменю Огюст Роден назвав романську епоху «важким мовчанням». Поясніть, як ви це розумієте.
3. Хто такий лицар? Схарактеризуйте «кодекс лицарської честі»
Відповіді відправляти на поштову скриньку.
За бажанням передивіться історичні й пригодницькі кінофільми, де стародавні фортеці використовували як декорації. Зверніть увагу, як оператори знімали архітектурні споруди.
Рекомендований перелік фільмів: «Дорогою ціною», «Орлиний острів», «Рустам і Сухраб», «Поема двох сердець», «Сказання про Сиявуша», «Капітан Немо», «Лицарський замок», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Д’Артаньян і три мушкетери», «Стріли Робін Гуда», «Тарас Бульба».
ДЯКУЮ ЗА УРОК! ГАРНОГО ДНЯ!