Урок № 18

Переглянь уважно навчальне відео до уроку.

Кожен музикант, який відвідував «джем сейшнз», вмів імпровізувати, демонструючи всю свою творчу фантазію й винахідливість. Панувала на такому зібранні імпровізація. Її ще називають «царицею джазу». 

Характерними рисами джазу є імпровізаційність, підвищена емоційність, специфічний склад виконавців та інструментарію, використання різноманітних тембрових барв, звуконаслідування тощо. 

СЛУХАЄМО  МУЗИКУ (ФРАГМЕНТИ) 

Спіричуелс «Іди, Мойсею!» 

Спіричуелс – це духовна пісня-гімн афроамериканців. Вона народилась під час церковної служби. Соліст, імпровізуючи біблійний текст, звертався до Бога та віруючих. Хор відповідав, долучаючи до співу плескання у долоні, притопування в такт ногами, гру на тамбурині. Таким чином до нескладних мелодій і гармоній релігійних гімнів білих американців, чорношкірі співаки стали вводити до хорового співу імпровізаційні елементи у формі запитаньта відповідей. Прослухаємо спіричуелс «Іди, Мойсею!» Спробуємо підспівувати, або долучитись до виконання плесканням у долоні. 

Спіричуелс «Іди, Мойсею!» прозвучав у виконанні видатного джазового музиканта Луї Армстронга в супроводі хору. Ви мали змогу переконатися в красі й самобутності голосу Луї Армстронга, у силі й хвилюючій чистоті звучання його труби.

Справедливим і влучним є вислів «епоха джазу - епоха Луї Армстронга». Луї Армстронг перетворив джаз із колективної музики в мистецтво солюючої гри - саме з нього почалась ера солістів- віртуозів. Він мав оригінальний голос, який відтворював не тільки слова, але й звуки різнихмузичних інструментів. У його особі джаз здобув не тільки неповторного співака, а також єдиний, що народжується раз на століття, дволикий «інструмент джазу», де труба і голос невіддільні. 

Жанр спіричуелс був провісником нової музики - джазу. Але головними його витоками стали блюзи. Якщо через духовну музику спіричуелсів афроамериканці зверталась до Бога, то через блюз вони звертались до людини…

Спіричуелс просив «Вислухай мене, Господи!» А блюз молив «Залиште мене у спокої, панове!». Таким чином джаз поєднав у собі піднесене, духовне і звичайне, буденне… Пісні в жанрі спіричуелс були колективною духовною «фортецею» чорношкірих і виконувались хором. А вже блюзи перетворилися на їх «особистий притулок», тому соло виконувалось у супроводі гітари або банджо. Блюзи були своєрідними піснями- сповідями, сповненими печалі, смутку, журби. В них було відображено життя знедоленого народу - тяжка неволя й непосильна праця, втрачена людська гідність, любов, гірка розлука й страждання, туга за домом, якого немає. Отже, блюз є світською ліричною піснею афроамериканців, зазвичай сумного елегійного змісту. Блюзові ритми та мелодичні ходи стали музичною мовою джазу. Зверніть на них увагу,слухаючи блюз.

«Джорджія в моїх думках» («Georgia On My

Mind») (сл. С. Горрелла, муз. Х. Кармайкла у виконанні Рея Чарльза) 

РИТМІЧНА ВПРАВА - ПРОПЛЕСКАЙТЕ РИТМ РЕГТАЙМУ 

"ЗИМА" слова і музика - Леся Горова