30.04.2024
Тема: Мужність і біль Чорнобиля
Натисніть тут:
https://images.app.goo.gl/BsFbxgcD2s98boqX7
23.04.2024
Тема: Бесіда до Всесвітнього дня охорони праці
Натисніть тут:
16.04.2024
Тема: Урок пам'яті до Дня Чорнобильської трагедії "Чорнобиль б'є на сполох"
Натисніть тут:
09.04.2024
Тема: Діти за мир-за єдину Україну
Натисніть тут:
02.04.2024
Тема: Урок здоров'я. Здоров’я молоді в Україні. ВІЛ, СНІД, ІПСШ:шляхи передачі й методи захисту.
Мета:
поглибити знання учнів про здоров’я молоді в Україні, про ВІЛ, СНІД, ІПСШ, шляхи їхньої передачі та методи захисту;
націлити учнів на убезпечення від ВІЛ-інфікування;
учити дітей гуманному, толерантному ставленню до ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;
навчати дітей протидії стигмі й дискримінації ВІЛ-інфікованих;
формувати життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю (навички ефективного спілкування, співчуття, впевненої поведінки, спільної діяльності в « команді» );
формувати в учнів сталу мотиваційну установку на здоровий спосіб життя.
Поняття: здоров’я, здоровий спосіб життя, життєві навички, фактори ризику, відповідальна поведінка, імунітет, ВІЛ, СНІД, ІПСШ (гонорея, сифіліс, хламідіоз геніальний герпес ), стигма, дискримінація.
Тип уроку: комбінований.
Навчальні завдання.
Учень:
наводить приклади:
негативного впливу на здоров’я ранніх статевих контактів;
засобів захисту від ВІЛ-інфікування;
«хвороб цивілізації»;
негативного впливу наркотиків на репродуктивне здоров’я;
пояснює:
вплив соціальних чинників на репродуктивне здоров’я;
негативний вплив на здоров’я ранніх статевих контактів;
зв’язок порушення моральних засад поведінки з поширенням СНІД в Україні;
характеризує:
основні положення законодавства України щодо ВІЛ/СНІД;
розуміє:
необхідність дотримання правил культури статевих стосунків юнаків і дівчат;
необхідність обачної поведінки;
необхідність попередження ВІЛ-інфікування;
необхідність толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей;
необхідність в різних життєвих ситуаціях розпізнання явищ дискримінації та насилля та вміння протидіяти їм;
вплив громади, школи і родини на здоров’я;
демонструє:
уміння оцінювати ризик ВІЛ-інфікування у життєвих ситуаціях надавати достовірну інформацію з цієї проблеми;
дотримується правил:
здорового способу життя;
побудови між статевих відносин на основі дружби і поваги
Обладнання і матеріали:
аркуші паперу формату А2, А3, олівці, фломастери, маркери, клей, скотч, ножиці;
защіпка;
робочі зошити з основ здоров’я з друкованою основою;
плакати кабінету основ здоров’я «ВІЛ/СНІД,ІПСШ, шляхи передачі та методи захисту»
обладнання для мультимедійної презентації
Що підготувати заздалегідь:
плакати «Правила роботи групи» , «Очікування», «Серце друга» і маленькі
паперові сердечка червоного кольору;
роздатковий матеріал: «ВІЛ і права людини»,тести «Міфи і факти про ІПСШ», «ситуації» порушення прав ВІЛ-інфікованих, пам’ятка «Найпоширеніші інфекції, що передаються статевим шляхом», «Лист ВІЛ-інфікованого друга», валіза лікаря, ВІЛ/СНІД:актуальна статистика;
завантажити мультимедійний посібник: “Захисти себе від ВІЛ”
26.03.2024
Тема: Година Землі
натисни сюди:
19.03.2024
Тема: Тренінг щодо протидіїта попередження торгівлі людьми, профілактика злочинності та насилля в учнівському середовищі
12.03.2024
Тема: Бесіда з охорони життєдіяльності.
Електро-та пожежна безпека.
натисни сюди: Вікторина
o5.03.2024
Тема: Бесіда " Як заспокоїти та підтримати дитину під час воєнних дій"
натисни сюди: Поради
27.02.2024
Тема: Захисти персональні дані в Інтернеті
натисни сюди;➕
Захист персональних даних в інтернеті
20.02.2024
Тема: Мова -рідна, слово-рідне
Доброго дня!
Сьогодні я хочу розповісти вам про українську мову, мову моєї країни. Українська мова є однією з найстаріших та найбагатших мов у світі. Вона має глибокі історичні корені та відіграє важливу роль у формуванні нашої національної ідентичності.
Основна інформація:
Українська мова належить до східнослов'янської групи мов і є рідною для більш як 45 мільйонів українців. Вона є державною мовою України та однією з офіційних мов Європейського Союзу. Українська мова має свій унікальний алфавіт, який складається з 33 літер.
Історія:
Історія української мови нараховує багато століть. Вона розвивалася під впливом різних культур та мов, таких як полонізація, московізація та інші. Протягом історії, українська мова стикалася зі спробами її придушення та заборони. Однак, завдяки наполегливості та любові до своєї мови, українці зберегли її та розвивали.
Особливості:
Українська мова має свої особливості, які роблять її унікальною. Одна з найвідоміших особливостей - це наявність шести відмінків, що дозволяє точно виражати відношення слів у реченні. Також, українська мова має багатий словниковий запас, в якому представлені слова з різних сфер життя.
Вплив на культуру:
Українська мова має великий вплив на культуру та літературу. Багато відомих письменників, поетів та композиторів використовували українську мову для виразу своїх почуттів та думок. Такі великі імена, як Тарас Шевченко, Іван Франко та Ліна Костенко, стали символами української літератури.
Заключення:
Українська мова - це не тільки засіб спілкування, але й символ нашої національної самостійності та культурної спадщини. Вивчення та збереження української мови є важливим завданням для кожного українця. Нехай вона завжди звучить як символ єдності та гордості нашої країни. Дякую за ува
13.02.2024
Тема: Профілактика грипу
Натисніть тут:🔻
06.02.2024
Тема: День безпечного Інтернету
Натисніть тут:🔻
30.01.2024
Тема: Бесіда профілактична
натисніть тут:➕Пам'ятка
16.01.2024
Тема:
Натисніть тут: Поради психолога
26.12.2023
Бесіда з питань безпеки життєдіяльності під час зимових канікул
Ура!Канікули!
Дорогі здобувачі, нагадуємо вам про необхідність дотримання
наступних правил поведінки під час зимових канікул:
Дотримуйтеся:
правил дорожнього руху;
правил електробезпеки;
правил протипожежної безпеки;
правил поведінки на воді;
правил поведінки з вибухонебезпечними предметами;
Категорично забороняється :
контактувати з незнайомими людьми;
перебувати на об’єктах незавершеного будівництва;
відвідувати водоймища без нагляду дорослих;
розпалювати вогнища у лісі;
Шановні батьки!
Будьте самі прикладом для дітей в будь-яких ситуаціях,
особливо тих, які пов’язані зі збереженням здоров’я та життя Вашої дитини!
19.12.2023
Бесіда, щодо санітарно-освітньої роботи з профілактики інфекційних захворювань
До надзвичайних ситуацій природного походження відносяться інфекційні хвороби, тобто хвороби які передаються від хворої людини до здорової. На інфекційні хвороби хворіють не лише люди, але і тварини. Причому деякі хвороби тварин легко передаються людям. Такими хворобами люди можуть заражатися від собак, кішок, корів, коней, овець, голубів, курей, наприклад – під час догляду за ними або в разі споживання молока або м'яса хворих тварин.
На інфекційні хвороби хворіють не лише люди, але і тварини. Причому деякі хвороби тварин легко передаються людям. Такими хворобами люди можуть заражатися від собак, кішок, корів, коней, овець, голубів, курей, наприклад – під час догляду за ними або в разі споживання молока або м'яса хворих тварин.
Останніми роками все частіше в осінньо-зимовий період виникають проблеми можливих епідемій простудних захворювань. Причому, збудник цього захворювання під впливом навколишнього середовища постійно мутує (тобто змінюється), що створює додаткові труднощі в створенні протигрипозних вакцин. Що ж потрібно робити, щоб уникнути простудних захворювань? Насамперед, дуже велику роль в боротьбі з цим захворюванням грає дотримання чистоти і правил гігієни, які не лише в значній мірі знижує небезпеку захворювання, але і укріплюють здоров'я.
Чистота тіла, дотримання чистоти в житлових і адміністративних приміщеннях, у дворі місцях суспільного користування, на кухні і так далі оберігає людину від попадання в організм мікроорганізмів заразливих захворювань. До особистої гігієни відносяться: догляд за шкірою, за порожниною рота, дотримання режиму, заняття фізкультурою і загартування організму, догляд за одягом і взуттям.
Велике значення для здоров'я людини має догляд за шкірою, оскільки шкіра оберігає організм людини від проникнення мікробів, від різних пошкоджень. Шкіра регулює теплообмін, оскільки через неї виділяється надлишкове тепло. Але шкіра легко забруднюється пилом, що знаходиться в повітрі, на землі і різних предметах, з якими стикається людина. Разом з пилом на шкіру потрапляють мікроби у тому числі і хвороботворні. Щоб шкіра була чистою, потрібно щодня умиватися з милом, щодня митися до поясу або приймати душ. Вода, призначена для умивання або душу повинна мати кімнатну температуру: прохолодна вода освіжає, надає бадьорості, укріплює нервову систему і загартовує організм.
Руки треба постійно тримати в чистоті, оскільки вони забруднюються більш всього. Руки необхідно мити обов'язково перед їдою, а також після прибуття додому, після відвідин туалету.
Не рідше за один раз на тиждень потрібно митися в лазні під гарячим душем або у ванні з подальшою зміною натільної і постільної білизни.
Щоб зберегти зуби, необхідно регулярно чистити їх зубною пастою (вранці і перед сном), періодично проводити профілактичний огляд у лікаря-стоматолога.
Одяг і взуття завжди мають бути чистими. Тому їх необхідно чистити щодня. Знятий верхній одяг потрібно тримати в шафі або на вішалці в передпокої.
Одним з основних шляхів поширення вірусних захворювань є контактний, коли збудники передаються безпосередньо хворій людині. При розмові, чханні і кашлі хворі виділяють в повітря безліч найдрібніших крапельок, в яких знаходяться мільярди мікробів. Здорова людина разом з повітрям вдихає їх. Небезпеку поширення збудників подібним шляхом можна значно зменшити, якщо хворий при кашлі, чханні або розмові прикриватиме ніс і рот хусткою або марлевою пов'язкою. В той же час здоровим людям в період поширення простудних захворювань рекомендується, по можливості, обмежити користування суспільним транспортом і не вступати в контакт з хворими людьми.
До цих пір не зжиті випадки інфекційних захворювань в літній період. В цей час збудники інфекційних хвороб можуть передаватися при купанні у воді (водний шлях) і при вживанні їжі, води і продуктів, заражених мікробами (харчовий шлях).
Інколи інфекція поширюється комахами – переносниками збудників багатьох хвороб. До них відносяться комарі, мухи, кліщі, воші і так далі.
У цей період дотримання заходів і правил особистої і суспільної гігієни набуває первинного значення.
Під час літнього відпочинку купатися потрібно лише в спеціально відведених для цього місцях.
Овочі і фрукти потрібно ретельно обмивати кип'яченою водою; молоко і воду вживати лише після кип'ятіння.
Продукти харчування і питну воду слід зберігати лише в ретельно закритій тарі. Посуд має бути чистим. Перед вживанням хліб рекомендується обпалювати на пальнику або прогріти в духовці, печі.
Після прийому їжі посуд має бути негайно вимитий гарячою водою з милом і поставлений в шафу. Хліб та інші продукти харчування заховати в тару і також поставити в шафу.
Обідній стіл потрібно вимити гарячою водою і досуха витерти. Після цього підмести кімнату.
Велике значення має утримання в чистоті житлових приміщень. У квартирі треба щодня проводити вологе прибирання – стирати пил зі всіх предметів і меблів, протирати підлогу, стежити за чистотою місць суспільного користування (щодня мити і чистити раковини, плити, вологою ганчіркою протирати підлогу коридору, передпокою і тому подібне).
Дітям також треба утримувати в чистоті не лише своє тіло, але і одяг, взуття, приміщення в якому ви знаходитеся. Це головна умова здоров'я людини!
12.12.2023
Бесіда "Молодь за життя без СНІДУ"
1 грудня, починаючи з 1988 року, світова спільнота щорічно відзначає Всесвітній День боротьби зі СНІДом. Його мета – привернути увагу громадськості і нагадати суспільству, що ВІЛ/СНІД є однією з самих глобальних проблем людства.
Увесь світ сьогодні мобілізується в боротьбі з пандемією коронавірусу. На тлі цього важливо не забувати, що, на жаль, є й інші загрози. І деякі з них не менш серйозні, ніж Covid-19.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.
Зусилля вчених спрямовано на винайдення ефективних методів подолання СНІДу, однак поки що говорити про успіх, про перемогу над вірусом ВІЛ передчасно. За оцінками експертів, сьогодні понад 50 млн. жителів планети Земля є ВІЛ-позитивними, а понад 20 млн. – вражені СНІДом. Кожного дня у світі інфікується 15-16 тис. осіб, переважно молодого віку..
Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ. За даними Об’єднаної програми Організації Об’єднаних Націй із ВІЛ/СНІД, близько 244 тисячі українців мають ВІЛ, з них близько 100 тисяч не знають про свою хворобу.
Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка (перевернуте «V») символ співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу.
Молодь повинна знати про загрозу, пов’язану з поширенням цієї хвороби, та цінувати найдорожче, що є в житті – здоров’я, адже, хто попереджений – той захищений. Саме тому, надзвичайно важливим є профілактичні бесіди про те, як саме вірус потрапляє в організм людини, про шляхи передачі ВІЛ/СНІДу, а також про умови, за яких інфекція не передається. Кожній людині необхідно усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, оскільки він може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю.
Ми повинні зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної недуги.
14.11.2023
Бесіда до Дня гідності та свободи
Жодне суспільство не є й не може бути однорідним, тому що кожне суспільство складається з людей, різних не тільки з погляду їхнього етнічного походження, віросповідання, політичних поглядів, але і з погляду віку, статі, інтересів, виховання, матеріального становища тощо.
Якість будь-якого суспільства залежить від здатності людей співіснувати одне з одним, від того, чи сприймають вони одне одного, чи поважають і підтримують, чи навчаються одне від одного, чи об'єднують свої зусилля в ім'я загального добра, для постійного поліпшення свого матеріального й духовного життя. В умовах соціальної розмаїтості дуже важливо встановити культуру миру, що неможливо без дієвого виховання, заснованого на принципах толерантності.
Як термін слово «толерантність» з'явилося в нашому краї не дуже давно. Але цього не можна сказати про його зміст. У словниковому запасі наших дідів і прадідів значилися слова «терпимість» та «миролюбність» (які виражали здатність не проявляти негативних реакцій), обумовлені історичними реаліями.
На території нашої країни проживали й проживають люди різних національностей із властивими їм особливостями духовно-культурного життя. Згодом унаслідок соціальних, економічних та інших взаємодій вони запозичили одне в одного окремі елементи, які стали в такий спосіб спільними для більшості етнічних груп. Разом з тим вони, в основному, зберегли свою ідентичність. У результаті цих взаємин зародилися споконвічні соціальні уявлення про людей залежно від етнічних, конфесійних, світоглядних та інших відмінностей, що неминуче призвело до появи стереотипів. Відомо, що стереотипи бувають як позитивними, заснованими на повазі, визнанні й підтвердженні чужих цінностей, так і негативними, заснованими на відштовхуванні, презирстві чи навіть ненависті. Подолання стереотипу - складний і тривалий процес.
Толерантність є першим щаблем не тільки до запобігання, але й до подолання стереотипів. Діалог, безпосередній контакт - це найкраще джерело інформації про інших, реальний шлях духовного й культурного зближення, інструмент розв'язання різних проблем. Крім того, це відкритість до міжкультурного спілкування, в основі якого лежить повага до особливостей іншого, іншими словами, його ідентичності.
У суспільстві, де панують націонал-шовіністські або расистські дискримінаційні принципи, маніпулюють відмінностями, висуваючи їх на перший план, завищують статус однієї спільноти, одночасно занижуючи статус інших. Це створює можливості для породження й підтримки атмосфери роз'єднаності й напруженості, передумов до виникнення конфліктів (міжетнічних, міжконфесійних, ідеологічних, політичних). Але в сучасному демократичному суспільстві процес психологічного формування особистості ґрунтується на принципі «всі різні, і всі рівні», який означає: хтось хоч і відмінний від мене, але рівний зі мною, тому що ми обидва є членами однієї й тієї ж людської спільноти.
Відсутність самоконтролю, розуміння іншого, презирство, підозрілість, недовіра, егоїзм, емоційна неврівноваженість породжують конфлікти й напруженість, позбавляють простір міжособистісних відносин почуття захищеності й безпеки. У літературі зазначені такі види небезпек, як ксенофобія, дискримінація, екстремізм, насильство, маргіналізація, сваволя, що є наслідком інтолерантності, суть котрої полягає в ігноруванні відмінностей між людьми, групами, культурами, що перешкоджає їхньому природному прагненню до унікальності. Повага унікальності, визнання різноманітності людей, соціальних груп, культур - один з основних принципів демократії.
Разом з тим розмаїтість і відмінності можуть спровокувати суперечки - реалії, властиві демократії та плюралізму. Застосування сили для розв'язання протиріч недопустиме. Інакше ситуація погіршиться, а масштаби конфлікту збільшаться, що може призвести до військових конфліктів з людськими й матеріальними втратами. «Якщо війни починаються в розумах людей, там же має бути початок і створення миру», - заявляє ЮНЕСКО в преамбулі до своєї Конституції.
Толерантність - ціннісна й поведінкова складова особистості.
Толерантність, будучи «поблажливим, терпимим ставленням до чого-небудь (чого не схвалюєш)», а також «виміром вищого аксіологічного порядку», у деяких випадках може стати єдино можливим шляхом погашення, урегулювання конфліктних ситуацій або ж їхнього попередження. Толерантність жодним чином не може бути уподібнена терпінню, що найчастіше означає здатність особистості переносити фізичний або психологічний біль, що виник унаслідок насильства вербального чи фізичного характеру. Толерантність включає не тільки повагу до інших і визнання рівності прав, але й відмову від примусового й гнітючого домінування. Вона породжена розбіжностями, розмаїтістю й протиріччями, поза якими потреба в толерантності була б невиправданою.
Будучи демократичною цінністю й маючи соціальне коріння, толерантність формується поступово, день за днем. Це складний, тривалий процес, що проходить такі стадії:
загальна поінформованість щодо того, з ким установлюються відносини (особистість або група);
формування позитивного уявлення про цю особистість/групу;
спілкування шляхом обміну думками з виявленням подібностей і відмінностей;
домовленість про взаємоповагу до відмінностей та ідентичності (етнічної, соціокультурної, індивідуальної, статевої), визначення принципів та умов спілкування, співробітництва і співіснування, виявлення подібностей і розходжень;
формування ефективних відносин: перехід від етапу пасивності, від простого співіснування до етапу активності, спільної участі, кооперації, взаємодії.
Загальна поінформованість про те, з ким установлюються відносини, будь то окрема особистість чи соціальна група, повинна бути щонайповнішою, об'єктивною та комплексною, а вірогідність джерел інформації - найбільш високою. Упевненість у валідності інформації збільшується, якщо її джерело є первинним. Перш ніж установити стосунки з людиною, зазвичай цікавляться її віком, статтю, етнічною приналежністю, родиною, освітою, соціальним статусом, рівнем інтелекту, концептуальними й релігійними поглядами, поведінкою тощо - тим, що в підсумку становить етнічну, соціокультурну, індивідуальну та статеву ідентичність. Коли йдеться про соціальну групу, обов'язково враховується, наскільки вона велика, її тип (формальна чи неформальна), мета її утворення, норми й правила, за якими вона живе, її традиції, цінності, рівень згуртованості, сила впливу лідера, якість лідерства, соціальні процеси всередині групи, сильні та слабкі її сторони тощо. На початковому етапі варто остерігатися формування ґрунтовного враження про цю людину/групу або остаточних висновків, незалежно від джерела інформації, будь то офіційний документ, мас-медіа, інша людина, група осіб, але необхідно враховувати те, що: у кожної людини існує власне сприйняття навколишнього світу, у тому числі іншої людини;
людина не може адекватно сприймати іншого;
інший може бути захищатися від спроби пізнати його;
інформація, передана по ланцюжку, змінюється залежно від кількості осіб, що беруть участь у її передачі. Чим довше ланцюжок, тим більшим змінам підлягають ці відомості;
початкова психологічна установка на враження від особистості/групи, заснована тільки на інформації з різноманітних джерел, без безпосереднього сприйняття, може породити подальші перешкоди, більше того, може стати згубною.
Найчастіше первинна інформація, будучи однобічною - або позитивною, або негативною, - призводить до формування певного погляду, тим самим чітко встановлюючи ставлення до суб'єкта. Чим повніше інформація, тим вона правдивіша, з огляду на різноманітний зміст характеристики, що включає як позитивні, так і негативні риси.
Формування позитивного уявлення про суб'єкт
Уявляти який-небудь предмет або стан - зовсім не означає дублювати, повторювати його, а означає відтворювати, ретушувати, змінювати конфігурацію. Індивідуальні й соціальні уявлення як продукт діяльності мозку суб'єктивні. Вони є відбитками предметів і явищ зовнішнього світу, що перебувають на певній відстані від нас, стають частиною нашого внутрішнього світу в результаті ближчого ознайомлення з ними.
Але щоб стати частиною нашого внутрішнього світу (індивідуального чи групового) предмет або явище вступає у співвідношення з іншими, що вже є частиною цього світу. Такі зв'язки передбачають взаємообмін певними властивостями: образ предмета складається залежно від поглядів і переконань людини/групи, а вони, у свою чергу, міняються під впливом нових «придбань».
Скільки груп, культур, класів, течій, стільки існує й уявлень. Вони, у свою чергу, перебувають у повній залежності від рівня розвитку інтелекту й культури людини/групи, від їхніх характерних якостей, ступеня поінформованості тощо.
На другому етапі розвитку духу толерантності важливо усвідомити, що індивідуальні/групові уявлення не залишаються незмінними, а отже, відчувають зовнішній вплив.
Уявлення про людину/групу піддаються змінам й стають більш прийнятними, якщо:
Інформація про соціальний предмет, приєднавшись до раніше отриманих знань людини чи групи. буде об'єктивною, правильною, повною й неупередженою.
Ознайомлення з цією інформацією буде сфокусовано на її позитивному змісті, з урахуванням подібностей і відмінностей, тим самим виключаючи умови для формування забобонів і стереотипів про людину/групу.
Інформація стосуватиметься конкретного аспекту соціального об'єкта (людини, групи, суспільства тощо).
Ставлення до людини/групи як орієнтаційний і одночасно вирішальний момент для встановлення психологічної обстановки буде висловлене ясно, конкретно, адекватно - вербальним, невербальним або паравербальним способом.
Разом з тим ефективне співробітництво або просте співіснування з людьми/групами іншої ідентичності - етнічної, статевої, індивідуальної, соціокультурної, релігійної, вимагає глибшого знання про них, чого можна досягти завдяки спілкуванню через обмін думками, які допоможуть виявити подібні й різні риси людей, що спілкуються.
Для побудови успішних стосунків варто враховувати, що:
Кожна особистість є такою, якою вона є, і якщо я хочу мати власну неповторну індивідуальність, то цього бажають і інші.
Кожна людина має права, дані їй законом, і в цьому ми рівні.
Інша особистість/група висуває такі ж потреби й прагнення, як й я, - бути шанованою. значимою, цінованою, користуватися довірою.
Будь-яка людина/група має свої сильні сторони, на які можна спертися в процесі спілкування.
Будь-яка людина/група піддається змінам.
Я для іншого є іншим - так само, як і він для мене.
У процесі спілкування виявляються особливості мислення, мови, реакцій, поведінки; традицій, звичок, ритуалів (сімейних і позасімейних); стилю спілкування; вірувань і переконань; домагань і прагнень; форм вираження внутрішнього світу. Одночасно визначаються точки дотику з іншим/іншими. На самому початку, можливо, деякі погляди на речі будуть незрозумілими, цілі - неясними, реакції - дивними, дії - підозрілими. І тільки через якийсь час, унаслідок безпосереднього спілкування з людиною/групою, вважаєш їх логічними й виправданими, але тільки за умови відсутності в них порушення норм моральності, соціальних правил і цінностей.
Установка на те, що мені не подобається, що з мого погляду є зайвим, природно, не може не викликати в іншої сторони невдоволення, протистояння, негативізм, вияв несприйняття і прагнення затвердити свою цінність будь-якими шляхами, включаючи насильницький.
Процес спілкування припускає наявність двох активних сторін, тому дуже важливий такий аспект, як уміння слухати. Чути і слухати - поняття різні, і найчастіше останнє з них ігнорується. Для формування успішних стосунків з іншими дуже важливо бути гарним слухачем. Представлені нижче вправи сприяють розвиткові в собі терпимості у стосунках і можуть бути використані не тільки на класних годинах, але й у повсякденній виховній діяльності.
Слухайте уважно
Неправильне спілкування є постійним джерелом стресу. Те, що нам найгірше дається у процесі спілкування - це вміння слухати. Щоб розвинути в собі таку здатність, не слід думати про стороннє. Спробуйте постійно бути включеним у реальність. Насамперед постарайтеся по-справжньому прислухатися до розмови, не думаючи про інші речі або про те, що вам належить сказати. Уживайте невербальні знаки спілкування, щоб підкреслити те, що ви дійсно слухаєте. Нахиліться, встановіть візуальний контакт, підтвердіть нахилом голови те, що ви слухаєте. При цьому не виявляйте нетерпіння, не відсувайтеся, не грайтесь різними предметами.
Це може здатися дивним, але ваш співрозмовник потребує й мовчання, тому дуже важливо дати йому досить часу для цього. Не поспішайте заповнити паузу, навіть якщо дуже хочеться. Іноді мовець почуває необхідність зосередитись. Надайте йому таку можливість.
Зрештою можете щось сказати, щоб допомогти співрозмовникові продовжити бесіду. Ставте відкриті питання, щоб він міг легше розкрити суть проблеми, але ніяк не закриті, які припускають відповіді «так» й «ні». При необхідності підтверджуйте те, що ви зрозуміли, тим самим підкреслюючи реальність спілкування. У будь-якому разі покажіть, що бесіда вас цікавить.
Зворотний зв'язок
Спочатку те, що ви робите, може здатись неприродним, тому необхідно постійно вправлятися, і за короткий час ви досягнете того, що вас уважатимуть гарним співрозмовником. Не слід недооцінювати невербальне спілкування. Приміром, візуальний контакт дуже важливий для того, щоб бути як гарним (або навпаки) слухачем.
Результат
Як для вас, так і для співрозмовників мистецтво слухати виключає стрес, що породжується нерозумінням і неправильним спілкуванням. Крім того, ви дозволяєте співрозмовникові відчувати свою цінність, тим самим допомагаючи йому уникнути стресу.
Повторюйте уривок
Якщо ви по-справжньому не прислухаєтесь до мови своїх партнерів, ваші шанси досягти гарного результату невеликі. У наведеній вище вправі «Слухайте уважно» ми звернулися до важливості вміння слухати, але цього недостатньо. Не завжди засоби вираження виявляються вдалими для повідомлення того, що ми насправді хочемо сказати. Якщо ми дійсно прагнемо чути, треба бути впевненим, що почуте - це саме те, що хоче сказати партнер.
Запитайте кого-небудь із друзів або колег про щось, що його цікавить, але про що ви мало знаєте. Періодично переривайте його, щоб переказати те, що ви зрозуміли. Проробляйте цю вправу багато разів протягом декількох тижнів.
Зворотний зв'язок
Відтворення почутого є головним інструментом спілкування. Без нього ми ніколи не будемо впевнені у тому, що простежили весь логічний ланцюжок розказаного нам, а це може призвести до непорозумінь, як у зіпсованому телефоні. Уживайте інші слова, не повторюючи почутого слово в слово. Цей зворотний зв'язок може стати загрозливим, будучи розціненим як критика сказаного. Якщо почуваєте, що співрозмовник починає нервуватись, можете сказати щось на зразок: «Вибачите, я сьогодні не в кращій формі, дозвольте мені переконатися, що я правильно зрозумів. Хочете...». У такому випадку провина за можливе непорозуміння належить вам, а не партнерові.
Результат
Правильне слухання - найскладніше в спілкуванні. Якщо ви слухатимете неуважно, ваше спілкування буде неуспішним, так само як і переговори. Перевірка почутого збільшує шанси на успіх.
Наївність
Ця вправа здається досить простою, але може виявитися дуже дієвою. Можливо, під час переговорів деякі аспекти, виявлені співрозмовником, вам здадуться неприпустимими. Не поспішайте відкрито відкидати їх, а використайте «наївну» реакцію, досить гідну для вихованої людини. Скажіть, що ви їх не розумієте. Визнайте свою непоінформованість і попросіть пояснити вам детальніше. Будьте готові проробити це кілька разів. Застосуйте цей метод на найближчих зборах, якщо вам здасться, що хтось із присутніх сказав щось дивне й незрозуміле.
Зворотний зв'язок
Для успішного використання цього методу варто відмовитися від зарозумілості, визнаючи, що ви не зрозуміли сказане. У реальності, всі ми частіше мали б чинити саме так. Від цього труднощів у спілкуванні стало б менше.
Коли партнер поставлений у ситуацію необхідності надати більше інформації про що-небудь, може відбутися таке: виявляються очевидні невідповідності, і, намагаючись виправдати ситуацію, партнер сам копає собі яму, з якої йому більше не вибратися, або ж у процесі дискусії з'являються нові можливості. Можливо, ситуації це не допоможе, але її прояснення відкриє нові перспективи, здатні змінити становище. Або ж повторний аналіз змусить партнера ретируватися. Навіть якщо нічого не змінилося, ви довідалися багато цінного. Трапляється, що наївна атака може розрядити обстановку. Важливо відзначити те, що навіть не приймаючи даний аспект, ви робите це мирно, визнаючи, що в цьому питанні ви не знаючі.
Результат
Під прикриттям наївності ви можете досягти багато, не вдаючись до погроз.
Похвала
Деякі з нас уміють хвалити інших, коли ті зробили щось корисне - і це прекрасно, тому що, можливо, вони вчинили б із нами так само. Постійне заохочення і схвалення перешкоджають відчуттю, що нас не цінують, яке призводить до стресу.
Але іноді вас ніхто не хвалить. Можливо, ті, хто повинен це робити, дуже зайняті чи просто не знають, як сказати комусь, що він зробив щось особливе (у такому випадку знайдіть ситуацію, коли можна було б висловити йому похвалу як стимул). Можливо, немає нікого, хто це зробив би для вас. Якщо це так, не соромтесь похвалити самого себе.
Коли вам щось удалося зробити, крикніть «ТАК!» і підтвердіть це жестом перемоги. Подумайте про ту вигоду й користь, які вам принесла ця удача, зануртеся у відчуття тріумфу, можете навіть подарувати собі що-небудь: це може бути все, що завгодно, - від плитки шоколаду або ситного обіду до приємної дрібнички.
Зворотний зв'язок
Багатьох з нас стримує думка, що ми не можемо бути об'єктивними і не повинні хвалити себе самі. Коли нікому вас похвалити, не бійтеся самі зробити це - стрес значно зменшується тоді, коли ми контролюємо ситуацію, а контроль передбачає й уміння радіти досягнутим успіхам.
Результат
Немає необхідності в більшому, ніж просто сказати собі: «Усе пройшло дуже добре» і дозволити собі широку посмішку, зате вплив цього на психічний стан дуже великий. Частіше будьте задоволені собою - знайте, що ви цього заслужили.
Домовленість про взаємоповагу
Соціальні відносини виникли одночасно з людьми, а їхня потреба в повазі - одночасно з цими відносинами. Визнання автономії особистості та її унікальностей, ставлення до неї з повагою свідчать про високий рівень культури відносин. Тільки відмінності й ідентичність (етнічна, соціокультурна, індивідуальна, статева) надають особистості унікальності й винятковості.
На цьому етапі спільно встановлюються принципи й умови спілкування, співробітництва та співіснування, відбувається виявлення подібностей і відмінностей. Важливо усвідомити, що:
можна й потрібно обговорювати будь-які проблеми - тільки так можна знайти шляхи їхнього розв'язання;
необхідно поважати соціальні цінності й основні правила співіснування/співробітництва у громаді й підкорятися їм;
цілісне визнання унікальності іншої людини та взаємоповага є єдиним шляхом створення мирної атмосфери;
прагнення підвести всіх під одну мірку і зробити їх однаковими нереальне, ірраціональне, більше того - небезпечне, оскільки допускає деперсоналізацію особистості.
Установлення ефективних відносин - перехід з пасивної фази у фазу дієвості
Зрозуміло, тільки у фазі активності дух толерантності стане складовою частиною особистості, з передбачуваною і стійкою поведінкою при спілкуванні. Ми повинні пам'ятати, що наша здатність бути толерантними матиме найбільший розвиток, застосовуючись на практиці.
Якщо терпимість з'являється в результаті виховання й має соціальний характер, то імітація, наслідування, точніше «поведінкове зараження», відіграють значну роль у цьому процесі. Левковіц, Блейк і Мутон в одній зі своїх робіт дійшли висновку, що люди переходять вулицю на червоне світло тоді, коли це робить хтось із високим соціальним статусом. Статус особистості як дуже важливий структурний компонент групи стає визначальним чинником толерантності, хоча й конформізму теж. Лідер, як відомо, - це особистість із найвищим соціальним статусом у групі. Являючи собою втілення соціальних норм і цінностей у групі, тим самим він є носієм і передавачем толерантності. Хоча й ті, що перебувають у групі на других позиціях, можуть виявити себе толерантними - через прагнення посісти місце лідера. Схильність індивідів з низьким соціальним статусом до конформізму природна, оскільки на них більше, ніж на інших, чатує небезпека виключення з групи. Низький статус не може породити нічого, крім конформізму. Більшість людей з високим статусом здобуває більший вплив, ніж більшість із низьким соціальним статусом.
Оцінка й самооцінка: чи толерантні ви до оточуючих?
1. Якщо над Вами грубо пожартували, яка Ваша реакція?
а) сприймаєте цей як жарт;
б) ображаєтеся.
2. На ваш погляд, люди, які з вами дуже добрі, роблять це, дбаючи лише про свої інтереси?
а) так;
б) ні.
3. Вас дратують люди, які об'їдаються на святі?
а) не дуже;
б) так, більше їх не запрошу.
4. Якщо приятель, що був представлений у вашій компанії, намагається стати центром вечірки, що ви про нього думаєте?
а) який нахабний;
б) ви вдячні.
5. Ваша досить нудна подруга досить часто просить піти з нею до лікаря, за покупками. Що ви відповісте на її прохання?
а) іноді можна було б сходити й самій;
б) я зайнятий(а).
6. На вечірці хтось починає описувати переваги минулих років, говорячи про застарілі ідеали, які ви вважаєте давно віджилими. Як ви відреагуєте?
а) скажете, що його/її думка образлива стосовно ваших демократичних поглядів;
б) не станете слухати й постараєтеся піти якомога швидше.
7. Як ви відреагуєте, якщо довідаєтеся, що ваша подруга викликає ревнощі дружини вашого колеги?
а) мені все одно;
б) такі припущення мене ображають.
8. Якщо ви організували гру із друзями, то прагнете:
а) щоб грали все;
б) тільки ті, хто знає гру.
9. Що ви думаєте про екстравагантних людей?
а) навмисно поводяться так;
б) відрізняються від звичайних людей.
10. Яке у вас думка про людину, що втратила роботу?
а) з кожним може статися;
б) напевно, не виконував своїх обов'язків.
11. Відвідуєте людей, ідеї, культура й стиль життя яких протилежні вашими?
а) рідко;
б) часто.
12. Чи вважаєте ви «дурістю» пропозиції тих, хто хоче врятувати наркоманів?
а) так;
б) ні.
13. Чи часто вам доводиться підвищувати голос для підтримки своєї точки зору?
а) так;
б) ні.
14. Вам подобаються новини?
а) так;
б) ні.
15. Чи згодні ви з тим, що багато людей не можуть виконувати свій обов'язок?
а) так;
б) ні.