Додоток 1

Перевір себе:

1. Один з етапів підготовки поверхонь…

2. Під час підготовки розчинових сумішей…

3. Накидання розчинової суміші виконують…

4. Намазування розчинової суміші виконують…

5. Слугує для розрівнювання штукатурної розчинової суміші та як контрольно-вимірювальний пристрій…

6. На уроках спецтехнології ви дізналися про наступні дефекти штукатурки…

7. На уроках охорони праці ви дізналися, що якщо працювати без спецодягу…

8. Знання отримані під час виробничого навчання, можна використовувати на уроках…

Додоток 2

Під час експлуатації обштукатурених поверхонь на них з різних причин може виникнути ряд дефектів: щілини, відшарування, механічні пошкодження тощо. Тому перед початком малярних робіт слід усунути всі дефекти, тобто відремонтувати штукатурку.

Для заміни пошкодженої штукатурки в окремих місцях або на великих ділянках спочатку слід встановити межі її дефектного шару. З цією метою шар штукатурки простукують молотком. Глухий звук, характерний для пустоти, вказує на ті ділянки штукатурного шару, на яких штукатурка відстає від поверхні, не зчепившись з нею. В усіх цих місцях штукатурку відбивають тупою сокирою або молотком. Шар штукатурки, що легко відстає від поверхні, зчищають кельмою. З поверхні слід зчистити весь дефектний шар штукатурки так, щоб на ній залишились лише ті ділянки, на яких вона утримується міцно. На очищеній поверхні не повинно бути залишків штукатурного розчину.

Ділянки кам'яної поверхні, очищеної від штукатурки, у разі потреби насікають або очищають від розчину шви цегляної кладки. Після цього знімають пил і змочують водою.

Великі й малі тріщини – мабуть, найпоширеніший технологічний дефект штукатурки. Тріщини утворюються по ряду причин.

По-перше, застосовувався жирний або погано перемішаний розчин.

По-друге, занадто швидке висихання, або нанесення занадто товстого шару розчину за один прийом, або нанесення наступного шару штукатурки на ще не висохлий попередній шар.

По-третє, використання драні, розміри в перерізі якої не відповідають технологічно передбаченим, або нанесення недостатньо товстого шару штукатурки над поверхнею драні.

Усунення дрібних тріщин штукатурки, які утворилися з вини перших двох причин, можливо перетиранням розчином, з якого виконувалася штукатурка, або гіпсовим тістом, змішаним з крейдою (1 частина гіпсового тіста, 2-3 частини крейди).

Більші тріщини розшивають, зачищають сталевою щіткою, рясно змочують водою і замазують розчином.

Тріщини, причиною появи яких стало наявність або невідповідність драні, виправити можливо, тільки вирубавши штукатурку, замінивши дрань і знову оштукатурити поверхню.

Як уникнути тріщин штукатурки

Щоб уникнути утворення тріщин штукатурки слід:

• – Використовувати добре вимішаний розчин нормальної жирності;

• – Запобігати занадто швидкому висиханню штукатурки, для цього в жарку, суху або вітряну погоду свіжонанесену штукатурку бажано завісити мокрою рогожею або мішковиною, або періодично зволожувати її водою;

• – Не наносити розчин занадто товстим шаром;

• – При послідовному нанесенні декількох шарів штукатурки не поспішайте: перш ніж нанести наступний шар, дайте схопитися попередньому;

• – Використовуйте дрань тільки передбаченої товщини;

• – Кути і стики різнорідних поверхонь до штукатурення затягують металевою сіткою.

При багаторазовому фарбуванні поверхні на ній створюється досить товстий шар фарби — набіл, який під час ремонту приміщення слід видалити. Слабкий клейовий набіл, що легко розмокає під дією води, змочують водою, яку наносять рогожною або маховою щіткою, і зчищають сталевим шпателем або скребачками. Міцні клейові набіли змочують гарячою водою і через деякий час зчищають.

Штукатурні тяги ремонтують залежно від ступеня їх пошкодження. Дрібні щілини обережно, щоб не пошкодити профіль тяги, розрізують, змочують водою і підмазують гіпсовим розчином. Після цього підмазані місця, якщо дозволяє розмір поверхні, акуратно затирають спеціальними терками невеликого розміру. У вигинах профіль обробляють лінійкою, протягуючи її вздовж або впоперек тяги (як при опорядженні галтелі). При великих пошкодженнях тяг або їх розривах спочатку перевіряють міцність тих ділянок, що залишились на поверхні. Шматки тяги, що погано утримуються на поверхні, відбивають. Якщо треба відновити тягу на ділянці завдовжки до 1,5 м, то нанесений шар розчину обробляють півтерком, терками, спеціальною лінійкою і відрізачкою. Роботу виконують так, щоб профіль тяги у пошкодженому місці точно відповідав би профілю старої тяги і не було видно місць стиків.

Якщо треба відновити тягу на ділянці більше ніж 1,5 м, то це роблять за шаблоном, який виготовляють за профілем існуючої тяги. Для визначення профілю один із пошкоджених кінців тяги підрізують у вертикальному напрямі до стіни. До підрізаного кінця прикладають кусок картону або щільного паперу і акуратно олівцем переносять на неї контур тяги. За рисунком, що отримали, виготовляють профільну дошку і оббивають край її бляхою, а потім виготовляють весь шаблон.

Особливості технології перетирання штукатурки: зволожуємо основу та рівномірно розподіляємо розчин по всій поверхні стіни, після того як висохнуть всі оброблені тріщини, розчинову суміш слід наносити в шаховому порядку, перед розрівнюванням розчин також слід зволожити , розтирати розчин треба теркою колоподібними рухами або в розбіг, слід забезпечити максимально рівномірне висихання, виключити протяги, пряме сонячне світло, нерівномірну температуру матеріалів стін.

Додоток 3

ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНУ ДЛЯ ШТУКАТУРКИ

Приготувати розчин для штукатурки може кожен, в ньому немає ніякої складності. Як каже мій знайомий узяв цемент, до нього додав пісок, перебив, додав води, знову перебив, от і отримав розчин. Люди, які займаються штукатуркою вам скажуть, що для кожної операції потрібний свій розчин. Саме тому розглянемо методи виготовлення розчинів для штукатурних робіт. Приготування будь-якого розчину для штукатурки складається з таких етапів. По-перше, потрібно підготувати пісок. По-друге, для різних розчинів застосовують різні зв’язувальні матеріали, які також вимагають попередньої підготовки. Спочатку підготувавши всі необхідні компоненти та лише потім приступаємо до безпосереднього приготування розчину.

Цементно-піщаний розчин

Для приготування цементно-піщаного розчину нам знадобиться цемент, пісок, вода. Пісок для тинькувальних робіт краще купувати кар’єрний. Підготовка піску полягає в його просіюванні та видаленні сторонніх матеріалів, наприклад глини. Для просіювання застосовуємо сита. Для набризку та ґрунту сита з отворами 3х3 мм для накривання 1.5х1.5 мм. Для видалення глинистих домішок пісок промиваємо. Цемент перевіряємо на свіжість, для цього беремо його в руку, і стискаємо, якщо він витече, то він свіжий і відповідає своєму маркуванню, що вказано на етикетці. Якщо він став грудкою або залишилися в руці невеликі грудочки, то цемент втратив свої властивості, і тому для приготування розчину його знадобиться більше. Визначають досвідченим шляхом.

Підготовка цементу полягає в його просіюванні, щоб відокремити грудки. Підготовлений матеріал відміряємо у необхідних кількостях. Наприклад для штукатурки потрібен розчин марки 100. Питання як його приготувати. Для того, щоб приготувати розчин, нам необхідно з’ясувати, якої марки наш цемент 400 або 500. Наш цемент марки 500 тоді для приготування розчину марки 100 нам необхідно взяти одну частину цементу і п’ять частин піску. У нашу місткість засипаємо половину піску, далі висипаємо всю порцію цементу, і додаємо частину піску, що залишилася. Все це ретельно перемішуємо. Отримуємо гарцовку, до неї додаємо воду, доводячи розчин, до сметаноподібної маси, що відповідатиме 10-13 см занурення стандартного конуса. Це спосіб приготування розчину вручну, якщо ж ви готуєте за допомогою бетономішалки, то порядок приготування інший. Запускаємо бетонозмішувач, попередньо перевірити його заземлення. У бетонозмішувач спочатку додаємо воду, а тоді необхідну кількість піску та цементу. Воду додаємо до отримання необхідної густини. Для виготовлення розчину марки 100 приблизно витрачаємо 25 кг цементу марки 500, піску 10 відер – 12 літрових та 3-3.5 відра води. Для сильніших розчинів збільшуємо кількість цементу, для слабких зменшуємо.

Цементно-вапняний розчин

Для приготування, цементно-вапняного розчину, виконуємо ті самі дії що і для цементного розчину плюс підготовку вапна. Вапно розводять до отримання вапняного молока, і проціджують через сито з отворами 2х2 мм. На вапняному молоці розчин замішують. Додаючи воду до необхідної консистенції доводять суміш.

Вапняний розчин

Після підготовки всіх компонентів. Вапняний розчин готують так, спочатку дають необхідну кількість вапна, і поступово перемішуючи, додають пісок. Зазвичай беруть одну порцію вапна і три порції піску. Для перевірки міцності вапняного розчину використовують такий спосіб. Беруть сім цегл та їх скріплюють вапняним розчином у стовпчик і дають висохнути. Хороший вапняний розчин повинен утримувати стовп із семи цегл, якщо обережно підняти його за верхню цеглу.

Глиняний розчин

Для виготовлення глиняного розчину роблять так. Глину за добу замочують до її повного розм’якшення. Далі глину, проціджують через сито, з отворами 2х2 мм, і додають до цієї порції дві-чотири порції піску, залежно від жирності глини, доводячи до необхідної консистенції.

Вапняно-гіпсовий розчин

Приготування цих розчинів має низку особливостей. У перших їх готують невеликими порціями, оскільки дуже швидко схоплюються за 10-15 хвилин. Для приготування розчину спочатку готують вапняне молоко, а потім в нього додають гіпс. І цей розчин протягом 10 хвилин використовують. Інший спосіб, це приготування сухих сумішей, які розбавляють водою при безпосередньому використанні. Прикладом таких сумішей є шпаклівки.

Консистенції розчину перевіряють емпіричним шляхом, набирають на кельму розчин і він повинен утримуватися на кельмі, але і бути рухомим. Деякі не можуть розібратися з цифрами співвідношень, наприклад 1:0,25:6, про що говорять ці цифри? А вони повідомляють, що розчин складається з двох зв’язувальних компонентів першого, потрібно взяти одну порцію другого 0.25 порції та піску 6 порцій. Часто запитують першу цифру – це кількість цементу, лише у цементних розчинах. У вапняно-гіпсовому розчині цементу немає зовсім. Отже, перша вказує, скільки вапна, друга гіпсу і третя піску. У цементно-ваговому розчині відповідно перша вкаже, скільки цементу, друга скільки вапна і третя піску.

Мета уроку: сформувати знання учнів щодо технологічного процесу зняття ділянок старої штукатурки, розшивки щілин і їх обробці, очищенню набілу, затиранню, перетиранню поверхонь, обробці пошкоджень на галтелях, укосах, кутах; розвивати пізнавальну активність, логічне мислення; виховувати самостійність, активність, наполегливість, акуратність, відповідальність.

Тип уроку: урок формування первинних умінь.

Дидактичне забезпечення: Конспект уроку, картки-відпові до вправи, презентація «Засоби захисту та інструменти для виконання роботи», тестові завдання, інструкційні карти, підручники;

Матеріально-технічне забезпечення: інструменти, інвентар, матеріали.

Міжпредметні зв’язки: Спец. технологія, матеріалознавство, охорона праці.

Методи навчання: словесні (фронтальне усне опитування, бесіда, розповідь), наочні (практичний показ майстром трудових прийомів і операцій, спостереження учнів), репродуктивні (навчально-виробнича діяльність учнів згідно до інструкційно-технологічної карти).

Перелік практичних завдань: Зняття ділянок старої штукатурки; розшивка щілини і їх обробка, зачищення набілу, обробка пошкодженнь на галтелях, укосах, кутах;

зачищення та підмазування плит і блоків вентиляційних коробів; перетирання штукатурки.

Список основної та додаткової літератури: Т.Є. Остапченко «Технологія опоряджувальних робіт» А.С. Нікуліна «Штукатурні роботи І част.».

Місце проведення: навчальна майстерня

Методична мета уроку: запровадження активних форм і методів навчання, як шлях розвитку творчих здібностей учнів

Хід уроку

І. Організаційна частина

• перевірка наявності учнів.

• перевірка готовності учнів до уроку.

• інструктаж з охорони праці.

ІІ. Вступний інструктаж

Актуалізація знань:

повідомлення теми програми «Виконання ремонтних робіт штукатурки та ремонт поверхні обшивальних листів» та теми уроку «Ремонт штукатурки.».

• цільова установка проведення уроку:

Наш урок буде проводитися під гаслом американського промисловця - Генрі Форда: «Зібратися разом – це початок, триматися разом – це прогрес,працювати разом – це успіх»

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення нової теми програми. Слово – ремонт, знайоме кожному, і в кожного воно викликає певні асоціації, та ми розглянемо, що собою являє ремонт, безпосередньо в вивчені вашої професії. Бажаю вам натхнення та гарного настрою.

Перевірка опорних З, У, Н учнів, необхідних їм для подальшої роботи на уроці:

Майстерв/н: Давайте перевіримо, наскільки міцно ви засвоїли матеріал, який вивчили на теоретичному та виробничому навчанні. Оцінювання буде здійснюватися за накопичувальною системою, незалежними експертами. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал Наприкінці уроку при підведенні підсумків ми врахуємо загальну кількість балів кожного учня.

Вправа «Закінчи речення. Відкрий літеру.». Якщо учень дав правильну відповідь, він має можливість відкрити будь-яку букву ключового слова.

• • Один з етапів підготовки поверхонь…(насікання поверхні)

  • Під час підготовки розчинових сумішей… (дозування матеріалів; встановлення послідовності і способів приготування розчинових сумішей, готувати розчинові суміші)

  • Накидання розчинової суміші виконують… (ковшем, кельмою)

  • Намазування розчинової суміші виконують… (соколем, півтерком)

  • Слугує для розрівнювання штукатурної розчинової суміші та як контрольно-вимірювальний пристрій… (правило)

  • На уроках спецтехнології ви дізналися про наступні дефекти штукатурки… (дутики, відшарування, тріщини)

  • На уроках охорони праці ви дізналися, що якщо працювати без спецодягу…(можна забруднитися, отримати механічні впливи, підлягати дії підвищених та знижених температур, кислот і лугів)

  • Знання отримані під час виробничого навчання, можна використовувати на уроках… (спецтехнології, охорони праці, матеріалознавства, математики, будівельного креслення)

Аналіз і доповнення відповідей учнів підведення підсумків.

Викладання нового матеріалу:

Повідомлення нової навчальної інформації.

Під час експлуатації обштукатурених поверхонь на них з різних причин може виникнути ряд дефектів: щілини, відшарування, механічні пошкодження тощо. Тому перед початком малярних робіт слід усунути всі дефекти, тобто відремонтувати штукатурку.

Для заміни пошкодженої штукатурки в окремих місцях або на великих ділянках спочатку слід встановити межі її дефектного шару. З цією метою шар штукатурки простукують молотком. Глухий звук, характерний для пустоти, вказує на ті ділянки штукатурного шару, на яких штукатурка відстає від поверхні, не зчепившись з нею. В усіх цих місцях штукатурку відбивають тупою сокирою або молотком. Шар штукатурки, що легко відстає від поверхні, зчищають кельмою. З поверхні слід зчистити весь дефектний шар штукатурки так, щоб на ній залишились лише ті ділянки, на яких вона утримується міцно. На очищеній поверхні не повинно бути залишків штукатурного розчину.

Ділянки кам'яної поверхні, очищеної від штукатурки, у разі потреби насікають або очищають від розчину шви цегляної кладки. Після цього знімають пил і змочують водою.

Великі й малі тріщини – мабуть, найпоширеніший технологічний дефект штукатурки. Тріщини утворюються по ряду причин.

По-перше, застосовувався жирний або погано перемішаний розчин.

По-друге, занадто швидке висихання, або нанесення занадто товстого шару розчину за один прийом, або нанесення наступного шару штукатурки на ще не висохлий попередній шар.

По-третє, використання драні, розміри в перерізі якої не відповідають технологічно передбаченим, або нанесення недостатньо товстого шару штукатурки над поверхнею драні.

Усунення дрібних тріщин штукатурки, які утворилися з вини перших двох причин, можливо перетиранням розчином, з якого виконувалася штукатурка, або гіпсовим тістом, змішаним з крейдою (1 частина гіпсового тіста, 2-3 частини крейди).

Більші тріщини розшивають, зачищають сталевою щіткою, рясно змочують водою і замазують розчином.

Тріщини, причиною появи яких стало наявність або невідповідність драні, виправити можливо, тільки вирубавши штукатурку, замінивши дрань і знову оштукатурити поверхню.

Як уникнути тріщин штукатурки

Щоб уникнути утворення тріщин штукатурки слід:
– Використовувати добре вимішаний розчин нормальної жирності;
– Запобігати занадто швидкому висиханню штукатурки, для цього в жарку, суху або вітряну погоду свіжонанесену штукатурку бажано завісити мокрою рогожею або мішковиною, або періодично зволожувати її водою;
– Не наносити розчин занадто товстим шаром;
– При послідовному нанесенні декількох шарів штукатурки не поспішайте: перш ніж нанести наступний шар, дайте схопитися попередньому;
– Використовуйте дрань тільки передбаченої товщини;
– Кути і стики різнорідних поверхонь до штукатурення затягують металевою сіткою.

При багаторазовому фарбуванні поверхні на ній створюється досить товстий шар фарби — набіл, який під час ремонту приміщення слід видалити. Слабкий клейовий набіл, що легко розмокає під дією води, змочують водою, яку наносять рогожною або маховою щіткою, і зчищають сталевим шпателем або скребачками. Міцні клейові набіли змочують гарячою водою і через деякий час зчищають.

Штукатурні тяги ремонтують залежно від ступеня їх пошкодження. Дрібні щілини обережно, щоб не пошкодити профіль тяги, розрізують, змочують водою і підмазують гіпсовим розчином. Після цього підмазані місця, якщо дозволяє розмір поверхні, акуратно затирають спеціальними терками невеликого розміру. У вигинах профіль обробляють лінійкою, протягуючи її вздовж або впоперек тяги (як при опорядженні галтелі). При великих пошкодженнях тяг або їх розривах спочатку перевіряють міцність тих ділянок, що залишились на поверхні. Шматки тяги, що погано утримуються на поверхні, відбивають. Якщо треба відновити тягу на ділянці завдовжки до 1,5 м, то нанесений шар розчину обробляють півтерком, терками, спеціальною лінійкою і відрізачкою. Роботу виконують так, щоб профіль тяги у пошкодженому місці точно відповідав би профілю старої тяги і не було видно місць стиків.

Якщо треба відновити тягу на ділянці більше ніж 1,5 м, то це роблять за шаблоном, який виготовляють за профілем існуючої тяги. Для визначення профілю один із пошкоджених кінців тяги підрізують у вертикальному напрямі до стіни. До підрізаного кінця прикладають кусок картону або щільного паперу і акуратно олівцем переносять на неї контур тяги. За рисунком, що отримали, виготовляють профільну дошку і оббивають край її бляхою, а потім виготовляють весь шаблон.

Особливості технології перетирання штукатурки: зволожуємо основу та рівномірно розподіляємо розчин по всій поверхні стіни, після того як висохнуть всі оброблені тріщини, розчинову суміш слід наносити в шаховому порядку, перед розрівнюванням розчин також слід зволожити , розтирати розчин треба теркою колоподібними рухами або в розбіг, слід забезпечити максимально рівномірне висихання, виключити протяги, пряме сонячне світло, нерівномірну температуру матеріалів стін.

Впродовж показу та пояснення нових трудових прийомів, використовую та звертаю увагу учнів на інструкційну карту.

• Показ нових прийомів трудової діяльності;

У повільному темпі показати учням прийоми виконання вправи.

• Розглянути інструкційну карту;

У повільному темпі показати учням прийоми виконання технологічних операцій згідно інструкційної карти.

Показати учням прийоми виконання вправи у робочому темпі.

• Пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці;

• Повідомлення про передовий досвід за темою уроку;

• Опитування учнів і пробне виконання ними нових прийомів декількома учнями, показаних майстром:

Тестові завдання:

• • Для чого змочують поверхню водою?

А. Для усунення пилу з поверхні та покращення зчеплення розчинової суміші з основою;

Б. Для того, щоб було легше дихати;

В. З естетичною ціллю;

• • Без якого контрольно-вимірювального приладу штукатур не зможе якісно виконати оштукатурення поверхні?

А. Лопати;

Б. Кельми;

В. Правила або 2-х метрової рейки ;

• • Що ви обов’язково одягаєте коли працюєте ударними інструментами ?

А. Окуляри, респіратор, рукавиці;

Б. Окуляри, каску, навушники;

В. Протигаз, чоботи, кігті-лази;

• • Назвіть дефекти які виникають на штукатурці?

А. Шорсткість;

Б. Механічні пошкодження;

В. Короїд;

• • Як очистити поверхню від набілу?

А. Погладити гладилкою;

Б. Зачистити сталевим шпателем або скребачками;

В. Змести віником;

• • Як визначити місце відшарованої штукатурки?

А. Простукати;

Б. Послухати;

В. Оглянути;

• • Як ремонтують тріщини на штукатурці?

А. Виготовляють профільну дошку;

Б. Встановлюють межі дефектного шару;

В. Розшивають, зачищають сталевою щіткою, рясно змочують водою і замазують розчином;

• Відповідь майстра на запитання учнів;

• Підведення підсумків вступного інструктажу;

ІІІ Поточний інструктаж

• видання завдань для самостійної роботи, видача інструкційних карт;

• пояснення порядку їх виконання;

• розподіл учнів за робочими місцями;

• повідомлення про критерії оцінювання виконуваних робіт;

• провести інструктаж з охорони праці;

Цільові обходи майстра робочих місць учнів;

І. перевірка розуміння нового матеріалу, організація робочого місця, дотримання правил охорони праці;

ІІ. правильність використання інструменту та дотримання технологічної послідовності згідно інструкційної карти;

ІІІ. самоконтроль якості роботи, дотримання правил охорони праці;

ІV. перевірка роботи учнів, визначення недоліків та кращих робіт учнів.

Прибирання робочих місць.

ІV. Заключний інструктаж

• аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;

• оцінка роботи учнів, її об’єктивне обґрунтування;

• аналіз причин помилок учнів та засоби їх усунення;

• повідомлення та обґрунтування оцінок;

• видача домашнього завдання:

Повторити

Мета: вивчення цього елементу дозволить Вам знати:

• приготування розчинів уручну;

• контроль якості розчинових сумішей.

1.     Приготування розчинів уручну

Необхідні властивості розчину забезпечують правильним підбиранням його складу, а саме: кількістю матеріалів за масою чи об'ємом, що припадають на 1 м3 розчинової суміші, або відношенням кожної складової розчину до в'яжучого також за масою або об'ємом, при цьому витрати в'яжучого беруть за одиницю. В'яжучі для звичайних штукатурок вибирають залежно від матеріалу основи і умов експлуатації штукатурки.

Склад розчину записують цифровим співвідношенням його масових або об'ємних (здебільшого) частин, наприклад: цементний розчин 1: 3. Це означає, що для приготування такого розчину слід брати за об'ємом одну частину цементу і три частини піску. Для приготування цементно-вапняного розчину 1:1:5 треба брати одну частину цементу, одну частину вапняного тіста і п'ять частин ліску, а для вапняного розчину 1 : 2 треба одну частину вапна і дві — піску. Вода додається до потрібної консистенції розчину.

Складові розчинів для звичайних штукатурок добирають також залежно від цільового призначення приміщень.

Приготування вапняного розчину. У посудині розводять вапно водою до утворення вапняного молока. Потрібну кількість піску насипають у ящик, додають вапняне молоко і добре перемішують.

Приготування вапняно-гіпсового розчину. В ящику приготовляють вапняний розчин так само, як описано вище, а в окремій посудині — рідке гіпсове тісто. Для цього в посудину наливають води (70...80 % від об'єму гіпсу) і під час перемішування засипають потрібну кількість гіпсу. Утворене гіпсове тісто додають до вапняного розчину і ретельно перемішують.

Вапняно-гіпсовий розчин приготовляють у такій кількості, щоб його можна й було використати за 15...20 хв. Витрата гіпсу на 1 м штукатурки становить 3...8 кг.

Приготування цементного розчину. Потрібну кількість піску і цементу насипають в ящик і перемішують їх у сухому вигляді (гарцюють). У перегарцьовану суміш ллють воду до потрібної рухомості розчину і добре переміщують.

Приготування цементно-вапняного розчину. В ящик насипають потрібну кількість піску і цементу, суміш гарцюють. У перегарцьовану суміш вливають окремо приготовлене вапняне молоко і добре перемішують.

2.     Контроль якості розчинових розчинів

Для набризку готують сметаноподібний  розчин ( до 60% води від маси в`яжучого ). з осадкою стандартного конуса 12 см при нанесенні набризку вручну та 9-14 см при механізованому нанесенні..

Розчин для накривки повинен мати рухомість по осадці стандартного конуса 7...8 см для розчину, який не містить гіпс, та 9...12см-для того, що містить гіпс.

Для ґрунту готують тістоподібний розчин, тобто густіший, ніж для набризку ( до 35% води від маси в`яжучого ). Незалежно від способу нанесення ґрунту ( вручну чи механізовано ) осадка стандартного конуса 7....8 см.

Контрольні запитання

1. Що означає цементний розчин 1:3?

2. Що означає цементно-вапняний  розчин 1:0,5:3?

3. Що таке гарцювання?

4. Як приготувати цементний розчин?

5. Як зробити вапняне молоко?

6. Як додають гіпс у розчин?