Обладнання швейного виродництва

Всі запитання та виконані ДЗ або завдання надсилайте на ел. пошту t.b.makarska@gmail.com або у Viber +30977187369. Обов'язково вказуйте №гр. та ПІБ, адже без цих даних робота не приймається.

12.05.23р.Тема70:Термокамера  для кінцевої операції прасування.

Тема70.https://naurok.com.ua/harakteristika-obladnannya-dlya-vologo---teplovo-obrobki-virobiv-232134.html

 Дати відповідь на  18 контрольних питань по темі. Відповіді надсилати на пошту або Viber.

11.05.23Тема68:Безпека праці при виконанні робіт на пресах.

             Тема69:Пароманикен для верхнього одягу.

Тема68.Техніка безпеки при виконанні робіт на пресі

Починати роботу на пресах дозволяється тільки після проведення первинного інструктажу на робочому місці. Роботи на пресі дозволяється виконувати тільки робітникам, які пройшли спеціальне навчання. Необхідно підготувати робоче місце до початку роботи. Старанно перевірити справність пресу, загородження, ізоляцію, заземлення, наявність діелектричного килимка. Прес слід вмикати за 30 хв. до початку роботи для нагрівання подушок. Закривати верхню подушку пресу необхідно одночасним натисканням кнопок обома руками. Під час опускання верхньої подушки гідравлічного пресу обидві руки робітника повинні знаходитися на кнопках керування для запобігання попадання рук між плитами. При пропарюванні виробів забороняється нахилятися до подушок пресу, щоб убезпечити обличчя від опіку. При зволоженні виробу необхідно слідкувати, щоб волога не попала в електроапаратуру і терморегулятор. Забороняється працювати на несправному пресі.

Робоче місце для виконання прасувальних робіт має індивідуальне освітлення: світильник з гнучким шлангом. Праску встановлюють на підставку, розташовану з правого боку прасувальної дошки. Праска повинна бути ізольована і знаходитися на одному рівні з оброблюваною деталлю. Для полегшення праці та покращення якості обробки виробів застосовують дерев'яні колодки. Деталі зволожують механічним пульверизатором, закріпленим з правого боку біля переднього краю столу. Під ногами працюючого має бути дерев'яний настил або гумовий килимок. Для виконання прасувальних операцій використовуються праски масою 2,4 - 6 кг. Для волого-теплової обробки виробів широко застосовуються преси. Преси покращують якість виробів і полегшують працю, значно підвищують її продуктивність.

Робочими частинами пресів є верхні та нижні подушки різної форми і розмірів (для різних операцій). Подушки пресів можуть бути з паровим або електричним нагріванням. При паровому нагріванні використовують пар для зволоження тканини. Ефективність застосування таких пресів підвищується при відсмоктуванні пари. Час на обробку виробів таким чином скорочується приблизно вдвічі. У пресах з електричним нагріванням подушок встановлюються автоматичні терморегулятори. Прасувальні преси, оснащені засобами автоматики, що дозволяють здійснювати контроль за тривалістю пропарювання, пресування і вакуум-відсмоктування. Пароповітряний манекен застосовують для прасування й відпарювання готових швейних виробів. Манекен має жорсткий каркас і чохол з капронової повітронепроникної тканини.

Виріб, одягнений на пароповітряний манекен, піддається послідовному впливу пару і гарячого повітря, у результаті чого всі нерівності тканини розправляються і виріб просушується. Не рекомендується застосовувати пароповітряні манекени для виробів з прокладками, що утеплюють, і оздобленням з натурального хутра. Для підвищення продуктивності праці, поліпшення якості оброблюваних виробів, а також для полегшення виконання волого-теплових робіт застосовують такі пристосування: різноманітні колодки, пульверизатори і пропрасовувачі.

Тема69.https://profhim.in.ua/uk/obladnannya-dlya-pralni/prasuvalna-tehnika-dlya-fasonnoyi-bilizni/paromaneken-dlya-verhnogo-odyagu/


04.05.23р.Тема65:Праска з терморегулятором.

                  Тема66:Характеристика пресів.

                   Тема67:Класифікація пресів за призначенням.

Тема65.https://naurok.com.ua/harakteristika-obladnannya-dlya-vologo---teplovo-obrobki-virobiv-232134.html

Тема66.http://referat-ok.com.ua/work/harakteristika-prasuvalnih-presiv-ta-katkiv/ пункт1.

Тема67.https://naurok.com.ua/harakteristika-obladnannya-dlya-vologo---teplovo-obrobki-virobiv-232134.html пункт 2.


27.04.23р.Тема62:Класифікація прасок.

                 Тема63:Харастеристика основних елементів праски.

                   Тема64:Будова і робота терморегулятора.

Тема62. https://www.ilady.in.ua/2017/09/vydy-suchasnyh-prasok.html

Тема63. https://vseznayko.com.ua/funkcii-praski-ta-harakteristiki-such.html

Тема64. https://uahistory.co/pidruchniki/sydorenko-labor-training-for-girls-5-class-2013/12.php



20.04.23р.Тема60:Види прасок їх характеристика.

                 Тема61:Конструкція ектропарових  прасок.


Тема60.https://www.ilady.in.ua/2017/09/vydy-suchasnyh-prasok.html


Тема61.https://studfile.net/preview/9306386/page:9/


13.04.23р.Тема58:Характеристика обладнання для ВТО обробки.

                 Тема59:Загальні відомості  про ВТО обробку виробів.

Тема58.59.

https://naurok.com.ua/harakteristika-obladnannya-dlya-vologo---teplovo-obrobki-virobiv-232134.html





06.04.23р.Тема56:Заправлення  нитки  в машину потайного стібка.

                    Тема57:Машина фірми ,,ШТРОБЕЛЬ,,

Тема56.

https://sweika.com.ua/ua/brost-br-500-1-promyshlennaia-podshivochnaia-mashina

Тема57.

https://www.leibrock-msm.com/shvejnye-mashiny-dlya-vshivaniya-stelek-mod-strobel-141-23-ev



30.03.23р.Тема54:Голка машини потайного стібка її будова.

                   Тема55:Прийоми роботи машини потайного стібка

Тема54.

https://studfile.net/preview/9306531/page:11/

Тема55.

https://studfile.net/preview/7268957/page:17/




21.03.23р.Тема52:Прийоми роботи на машині51кл.

                  Тема53:Загальні відомості про машини потайного стібка.

Тема52.

Прийоми роботи на машині

Розглянемо деякі прийоми роботи на машині 51 кл. ПМЗ. Щоб виконати технологічну операцію — обметати зрізи деталей , необхідно:

1) підготувати робоче місце до роботи, заправити нитки;

2) натиснути на педаль, під дією ланцюжка , важеля та важеля підняти лапку ;

3) під лапку підкласти деталі виробу , які підлягають обробці;

4) опустити лапку, припинити тиснути на педаль;

5) натиснувши на пускову кнопку , ввімкнути електродвигун;

6) за допомогою педалі привести в дію головний вал машини, обметати зрізи деталей.

Отже, ми бачимо, що робота на машині 51 кл. ПМЗ виконується за принципом роботи на універсальній машині. Але в її експлуатації є невеликі зміни. Після закінчення виконання технологічної операції нитки в кінці строчки не обрізають, а підкладають під лапку нові деталі й продовжують обметування. При цьому зменшується витрата ниток на кінці й вилучається можливість витягування ниток з вушка голки або петельників, не витрачається додатковий час на затягування ниток.

Напрямок переміщення деталей при обметуванні на машині з ножем повинен бути точно визначеним, оскільки краї деталей можуть бути нерівно обрізані або обрізані більше як потрібно.

Будова голки машини 51 кл. ПМЗ Голка машини 51 кл. має такі самі елементи, як голка універсальної машини човникового стібка. Але голка машини 51 кл. має дві довгі канавки. На одній з канавок вище вушка є потовщення.

Кріплення голки машини 51 кл. ПМЗ. Голка вводиться в паз голководу рукою до упору, загвинчується гвинтом в голкоутримувачі за допомогою викрутки . Довга канавка , без потовщення, має бути повернута до працюючого.

Тема53.

Швейні машини спеціального призначення

Потайні стібки використовуються в тих випадках коли треба отримати непомітну строчку з лицьової сторонни.

У технологічному процесі виготовлення одягу вагоме місце посідають машини двониткового потайного стібка човникового переплетення та однониткового потайного стібка ланцюжкового переплетення.

Характерною ознакою таких машин є те, що голка виконує коливальний рух у площині, спрямованій горизонтально щодо голкової пластини. Строчка розташовується на поверхні верхнього шару тканини.

В процесі утворення потайного стібка приймають участь:

ізогнута голка; дворожковий петельник; зубчастка рейка; дві пружинні лапки; витискувач.

Голка, петельник, рейка знаходяться зверху платформи машини, дві лапки і витискувач – знизу.

Принцип утворення однониткового ланцюжклвого потайного стібка .

Натиснув на педаль, працюючий опускає мостик і на лапки лицьовою стороною вниз укладує тканину. Лапки при цьому прижимають тканину до голкової пластини 2 (рис.а) , а витискувач тисне на нижній шар тканини і видавлює її в прорізь голкової пластини. Голкова пластина тисне на верхній шар тканини . Голка 1, виконуючи рухи зліва направо проколює верхнюю тканину наскрізь, а нижнюю захвачує частково. Петлітель 3 починає переміщуватись до працюючого. При рухах голки (рис. б) вліво на 2-3 мм утворюється петля в яку входять рожки петлітеля 3. Потім (рис. в) голка виходить з тканини, а петлітель рухаючись справа наліво розширює петлю і ставить її на лінію руху голки. В цей момент голка виходить з тканини, опускається рейка 4, просуває тканину на величину стібка. В момент переміщення витискувач зупиняє свою дію. Голка (рис.г) знову рухається вправо, проводить свою нитку в попередню петлю, проколює тканину, петлітель рухається від працюючого. Голка (рис.д) проколює тканину, витиснуту витискувачем в прорізь голкової пластини. Здійснюється затягування попереднього стібка, а також змотування резерва нитки з катушки. Петлитель 3 (рис.е) рухається по дузі зліва направо, голка повертається в крайне праве положення, а петлитель рухається к працюючому. Кінцеве затягування стібка здійснюється в тот момент, коли голка виходить з тканини. Після цього процесс повторюється.


20.03.23р.Тема50:Регулювання натягу нитки.

                    Тема51:Конструктивні особливості 51кл.

Тема50.

https://www.google.com/search?sa=X&rlz=1C1GCEA_enUA1045UA1045&tbm=vid&sxsrf=AJOqlzVogaNbStvcBupeyYmEVqrTOQwNow:1678536793307

Тема51.

http://vpu3.net.ua/page15.html




14.03.23р.Тема48:Характеристика машини 51кл.ПМЗ

                  Тема49:Заправлення ниток в машину 51кл.ПМЗ

Тема48.

Загальна характеристика

Машина 51 кл. ПМЗ випускається Подільським механічним заводом і призначена для обметування зрізів деталей з бавовняних, шовкових, вовняних та трикотажних тканин двонитковим або тринитковим ланцюжковим обмотувальним переплетенням (тип стібка 503 або 504).

На мал. бачимо зовнішній вигляд машини 51-А кл. (51 кл.) ПМЗ. Частота обертання головного вала машини — до 3500 обертів за хвилину, довжина стібка регулюється від 1,5 до 4 мм, а ширина обметування — від 3 до 6 мм.

На машині можна зшивати тканину завтовшки (у стиснутому стані під лапкою) до 2,5 мм). Застосовуються голки 0029 № 80-110. Машина застосовується для виконання технологічних операцій при виготовленні швейних виробів за індивідуальними замовленнями. Машина базова.

Машина має:

1) механізм голки — кривошипно-коромисловий;

2) механізм коливальних петельників;

3) диференційований механізм переміщення матеріалів реєч-ного типу, який має дві рейки (передню і задню), горизонтальні переміщення передньої рейки більші, чим задньої, завдяки чому усувається припосаджування і розтягування еластичного полотна у процесі його обметування;

4) механізм ножів працює за принципом ножиць;

5) в машині застосовується централізоване гнітове змащування деталей механізмів, які розташовані під платформою машини (знизу піл головним валом у корпусі машини відлитий картер 1, в який періодично заливається мастило).

На базі машини 51 кл. ПМЗ на Подільському механічному заводі створена машина 51—А кл. ПМЗ. Машина призначена для обметування зрізів деталей виробів з костюмних та пальтових тканин. Ця машина є модифікацією машини 51 кл. ПМЗ.

Від вказаної машини відрізняється тим, що в ній застосовується тільки одна основна рейка.

Тема49.

Заправлення ниток в машину 51 кл. ПМЗ

При заправленні ниток в машину необхідно дотримуватись загальних правил техніки безпеки при роботі на швейних машинах. Слід також пам'ятати, що в даній модифікації машини є ще й ножі, з якими треба поводитися обережно, щоб не травмувати пальці рук.

Скористаємося рис. , і розглянемо заправлення голкової нитки детальніше.

Нитку 1 голки з бобіни 2 проводять донизу через нитконаправлюючий отвір 3 пластини 4, потім знизу угору в нитконаправлюючий отвір 5 (див. рис. ). Обводять між шайбами 6 регулятора натягу голкової нитки, проводять через вічка 7, 8 рамки послідовно до працюючого над ниткоподавачем 9 і згори донизу заводять в отвір нитконаправлюючої пластини 10. Потім . нитку обводять між шайбами 11 додаткового регулятора натягу нитки, закріпленого на поводку голководу 12. Справа заводять за нитконаправлюючий гачок 13 і уводять в напрямі від працюючого у вушко голки 14 (див. рис. ).

Перед заправленням нитки 2 лівого петельника Б (див. рис. , рис. ) кришку 4 повертають (відводять) ліворуч (див. рис. ). Нитку 2 з бобіни знизу догори проводять через нитконаправлюючі отвори 5, 6, пластини 4. Потім нитку вводять у вушко 20 нитконаправлювача 7, закріпленого на верхній головці шатуна 8 механізму голки. Далі нитку послідовно проводять через нитконаправлюючі отвори 21, 22 скоби 23 та отвір 24.

Отвір 24 знаходиться на ниткоподавачі 25, закріпленому на верхній головці шатуна 8.

Нитку проводять згори донизу через отвір 9, що на кришці корпуса машини, вводять в нитконаправлюючий отвір 10 (див. рис. , ) кришки 4, в отвір дротяного нитконаправлювача 12. Обводять між шайбами 11 регулятора натягу нитки і уводять до нитконаправлюючої трубки 13.

Правий петельник Б (див. рис. , ) переводять у крайнє положення і нитку заводять за нитконаправлюючий гачок 15, який закріплений на важелі 16 (див. рис. ) правого петельника В. Потім лівий петельник Б переводять в крайнє ліве положення і в його вічка 17, 18 (за допомогою пінцета) заправляють нитку. Кришку 4 повертають у початкове положення.

Перед заправленням нитки 3 правого петельника В (див. рис. , ) пластину 5 відкидають уперед (див. рис. ). Нитку з бобіни 1 (див. рис. ) проводять знизу догори через нитконаправлюючий отвір 2 пластини 4 і згори донизу вводять в нитконаправлюючий отвір 6. Потім нитку проводять в нитконаправлюючий отвір 7 на пластині 8 (див. рис. ). Нитку вводять в нитконаправлюючий отвір 9, обводять між шайбами 10 регулятора натягу нитки і вводять в нитконаправлюючий отвір 11. Далі нитку вводять у розріз ниткоподавача 12, закріпленого на важелі лівого петельника 5, заводять донизу під гачок дротяного нитко-направлювача 13 і пінцетом послідовно уводять в два вушка 14 і 15 правого петельника В.

Регулювання натягу ниток

На рис. зображено регулювання натягу ниток. Скористаємося рисунком і розглянемо ці процеси докладніше.

1. Регулювання натягу голкової нитки.

Для зміни натягу голкової нитки 1 призначений верхній регулятор натягу нитки А (див. рис. ).

Якщо натяг голкової нитки потрібно збільшити, то градуйовану гайку регулятора повертають за годинниковою стрілкою. Гайка тисне на пружину, яка збільшує тиск на шайби, між якими проходить нитка.

Для зменшення натягу нитки гайку регулятора повертають проти годинникової стрілки.

2. Регулювання натягу нитки лівого петельника. Для зміни натягу нитки 2 лівого петельника (див. рис. ) призначений регулятор Б (див. рис. ), який розташований з лівого боку машини під відкидною кришкою 4. Перед тим, як виконати регулювання, кришку 4 повертають на шарнірі 6 ліворуч (див. рис. ).

Для збільшення натягу нитки градуйовану гайку регулятора Б (див. рис. ) повертають за годинниковою стрілкою.

3. Регулювання натягу нитки правого петельника.

Для зміни натягу нитки 3 правого петельника В (рис. ) використовують регулятор В (див. рис. ), який розташований на передній частині корпуса машини.

Перед тим, як відрегулювати натяг нитки правого петельника, пластину 5 (див. рис. ) відкидають вперед (до працюючого).

Для збільшення натягу нитки гайку регулятора повертають за годинниковою стрілкою. Для зменшення натягу гайку повертають проти годинникової стрілки.

Перед заправленням ниток в машину, необхідно перевірити їхню якість, напрямок кручення, а також підібрати нитки за їхньою структурою.

При регулюванні натягу ниток необхідно враховувати еластичність волокон ниток.

https://www.youtube.com/watch?v=thzo2vG5QKk



13.03.23р.Тема46:Пропуск стібків на тканині.

           Тема47:Машини зшивно-обметувального стібка ланцюжкового переплетення.

Тема46.

Наскільки б надійною і сучасною не була б ваша швейна машинка, на 100% уникнути похибок роботи і поломок не вийде. Однак, крім непередбачуваних складних поломок, бувають і цілком типові несправності, з якими стикається практично будь-яка майстриня. Однією з таких проблем є пропуск стібків без явних видимих ​​ознак руйнування швейного апарату. Це не завжди означає, що необхідно терміново звернутися в сервіс ремонту - ми розповімо, чому швейна машина пропускає стежки, що робити в такій ситуації і як подолати проблему з мінімальними клопотами.

Неправильне налаштування швейної машини - проблема №1 при пропуску стібків

Визначити основну причину пропуску стібків простіше, якщо зрозуміти принцип утворення човникового стібка. Стібок формується завдяки тому, що човник під час руху голки знімає з неї петлю. Після того як човник обвиває верхню нитку, утворюється міцний стібок, і обидві нитки міцно скріплюють тканина з двох сторін.

Ви не побачите пропусків стібків, якщо носик човник і вістря голки взаємодіють, як і повинні. Саме тому перше, що необхідно зробити в даній ситуації - перевірити правильність регулювання човника і голки. Як правило, зазор між ними не повинен перевищувати 3 мм. При більшому зазорі човник пройде далеко від голки і не зможе захопити нитку. Визначити, наскільки точно налаштована машинка, допоможе лупа. Ви можете зробити регулювання зазору самостійно. Але будьте обережні, занадто маленький зазор може стати причиною облому голки або затуплення леза. Якщо ви не впевнені в своїх силах, то можете викликати майстра для точного регулювання зазору.

Зверніть увагу! Перш ніж почати регулювати зазор, переконайтеся в правильному натягу нитки, відповідно якості, класу голки, номери ниток товщині оброблюваної тканини.

Неправильна голка

Дуже поширеною, банальної проблемою пропуску стібків є затупленим або погнута голка. Часто про проблему пропуску стібків заявляють при невідповідності вироби того типу, під який відрегульована машина. Наприклад, майстри помилково встановлюють голку з круглою колбою.

Щоб уникнути пропусків, проведіть наступні маніпуляції:

Невідповідність нитки

Часто зустрічається причиною неправильної роботи швейної машини є і невідповідність голки і нитки. При використанні дуже товстою нитки тонка голка буде просто нездатна робити рівні, правильні стежки. Часто петля-напуск починає утворюватися на протилежному боці голки, що не дозволяє носика човника вчасно підхоплювати нитку і робити петлю. Ви завжди повинні використовувати еластичну нитку, рівномірної товщини, достатньої міцності і не має сильного крутіння, яка точно відповідає номеру голки. Оптимальними в більшості випадків вважаються еластичні нитки, що володіють всіма перевагами, які потрібні для домашнього шиття.

Не враховано особливі умови обробки складних тканин

Причиною пропуску стібків може бути і не сама швейна машина, а матеріал, який намагаються з її допомогою обробити. Наприклад, використання звичайної голки для трикотажної тканини може привести до утворення зайвих петель при пробитті тканини, через що не вийде петля-напуск. Ви повинні завжди використовувати різні голки і нитки для роботи з різними тканинами, такими як трикотаж, шкіра або джинс. Голки різних класів спеціально розробляються для більш легкого проходження тієї чи іншої тканини, запобігання її розриву в процесі шиття.

Зверніть увагу! Якщо ви не маєте можливості замінити голку в процесі обробки трикотажу, для запобігання пропусків стібків спробуйте шити, підклавши смужку тонкого паперу.

Механічні пошкодження отвори голкової пластини

В разі якщо голкова пластина піддалася сильному зносу, це може привести до «продавлювання» тканини, що завадить нитки проходити крізь неї в потрібний момент і призведе до несвоєчасного утворення петлі і появи пропусків в рядку. При виявленні подібної поломки варто негайно замінити вушко пластину для запобігання ще більш серйозних і дорогих несправностей.

Зверніть увагу! Пропуск рядка може бути як несерйозним недоліком в роботі машинки, так і передвісником серйозніших і масштабних проблем. Завжди намагайтеся підтримувати швейну техніку в хорошому стані!

Тема47.

При пошитті різного одягу велике значення мають машини по обметуванні зрізів. Для цієї мети використовують машини обметувального стібка.

В швейній промисловості машини однониткового ланцюгового обметувального стібка застосовуються для зшивання хутряних шкірок. При яких зрізи одночасно і обметуються.

Для обметування зрізів деталей швейних виробів із костюмних і пальтових тканин частіше всього застосовують машини двониткового ланцюгового обметувального стібка.

Для обметування зрізів деталей з трикотажу, білизняних тканин, суконь застосовують машини триниткового ланцюгового обметувального стібка.

Строчка однониткового ланцюгового обметувального стібка легко розпускається, тому така строчка завжди застосовується в закритих швах. Строчки двох- і особливо триниткового ланцюгового обметувального стібка важко розпускаються, тому вони застосовуються для зшивання і обметування зрізів деталей виробів, щоб захистити їх від осипання.

Найбільшу ефективність обробки різних виробів можна отримати шляхом поєднання зшивних і обметувальних строчок. В якості зшивних застосовують двониткову човникову або двониткову ланцюгову строчку. Найбільш високу якість обробки можна досягти при використанні машин, які поєднують двониткову ланцюгову строчку для зшивання і триниткову ланцюгову строчку для обметування зрізів. Обметувальна машина 51 класу, 51 А класу ПМЗ. Машина 51 кл. призначена для обметування зрізів деталей трикотажних, білизняних швейних виробів дво- і тринитковим ланцюговим обметувальним переплетення.

Машина 51 А кл. призначена для обметування зрізів тканин і деталей з пальтових і костюмних груп. Ця машина є модифікацією машини 51 кл. і відрізняється від неї тим, що в ній застосовується тільки одна рейка.

Частота обертання головного вала до 3500 об/хв., довжина стібка – від 3 до 6 мм, товщина тканини в стиснутому стані під лапкою – до 2,5 мм; голки 0029 № 60-70.

Машина має механізм голки, механізм петельника, диференційований механізм переміщення тканини рейкового типу, механізм верхнього ножа, механізм лапки. Переміщував тканини рейкового типу має дві рейки (передню - диференціальну і задню - основну), причому переміщення передньої рейки більше, ніж задньої, завдяки цьому усувається посадка і розтяг трикотажу в процесі його обметування. Механізм ножів працює по принципу ножиць. Машина має централізоване мащення механізмів, розміщених під платформою машини. В машині регулюються: натяг нитки, тиск натискної лапки на тканину і довжина стібка.

Робота на машині 51 кл. виконується так само, як і на зшивальних машинах. Нитки після виконання операції на машині не обрізуються, вони підкладається під лапку нової деталі і продовжується обметування. При цьому зменшується витрата ниток і виключається можливість вискакування ниток з вушка голки або петельника. Напрям тканин при обметуванні на машині з ножем повинен бути чітко визначеним, в іншому випадку краї деталей будуть нерівно обрізаними або зрізаними більше, ніж потрібно.

Машина МО-816-DD 4 класу фірми „Джукі” (Японія), призначена для зшивання деталей жіночих легких суконь, дитячого одягу, чоловічих сорочок, трикотажних виробів двонитковою строчкою ланцюгового переплетення з одночасним обметуванням зрізів тканини строчкою триниткового ланцюгового обметувального переплетення.

Частота обертання головного вала до 6500 об/хв., довжина стібка – до 4 мм, ширина обметування – від 3,2 до 6,35 мм, відстань між паралельними строчками 3,2 мм, ширина шва може бути відрегульована від 6,4 до 9,55 мм. Голки DC х 27 японського виробництва.

Машина п’ятиниткова, має дві голки і три петельника. Диференціальний рейковий механізм переміщення тканини складається із двох рейок, причому передня рейка може приводити посадку або розтягування тканини. Механізм ножів працює по принципу ножиць. В машині застосовується електромагнітний пристрій для обрізання ланцюжків ниток після виходу тканини із-під лапки. Машина має автоматичну централізовану систему мащення, яка функціонує від шестеренного насосу, який приводе в рух головний вал.

Машина 51-2845 класу, призначена для зшивання деталей жіночих суконь, дитячого одягу, чоловічих сорочок, трикотажних виробів двонитковою строчкою ланцюгового стібка з одночасним обметуванням зрізів тринитковою строчкою ланцюгового стібка.

Машина п’ятиниткова, має дві голки і три петельника. Диференціальний рейковий механізм переміщення тканини складається із двох рейок. Передня диференціальна рейка може приводити посадку або розтягнення тканини. В машині застосовується електромагнітний пристрій для обрізання ланцюжків ниток після виходу тканини із-під лапки, а також механізм ножів працює по принципу ножиць. Машина має автоматичну централізовану систему мащення, яка функціонує від шестеренного насосу. В машині регулюється натяг ниток, тиск натискної лапки

Частота обертання головного вала 6000 об/хв., потужність електродвигуна 0,37 кВт, товщина прошивання матеріалів 5 мм, довжина стібка 4 мм.

Машина 508-М класу, призначена для зшивання деталей жіночих легких суконь, костюмів, халатів, легкого дитячого одягу, чоловічих сорочок і т. д. двонитковою строчкою ланцюгового стібка з одночасним обметуванням зрізів тринитковою строчкою ланцюгового обметувального стібка. Частота обертання головного вала до 5000 об/хв., довжина стібка регулюється від 1,3 до 3,3 мм, відстань між голками 3 мм, ширина обметувального краю від 5 до 6 мм, товщина зшивання матеріалів до 5 мм. Потужність електродвигуна 0,4 кВт. Голки 0029 №65-110.










09.03.23р.Тема44:Туга або слабка нитка нитконаправлювача.

                  Тема45:Погане просування тканини.

Тема44.

 Найпростіші неполадки швейної машини можна усунути самостійно, виявивши їх причину. Для цього треба знати будову деяких вузлів машини і способи регулювання їхньої роботи (зокрема, способи регулювання натягу верхньої і нижньої ниток), правило встановлення голки.

Найбільш поширені найпростіші неполадки в роботі швейної машини і способи їх усунення:

1.Вид дефекту - слабка строчка; причини виникнення: слабкий натяг верхньої і нижньої ниток; способи усунення: збільшити натяг спочатку нижньої, а потім верхньої нитки.

2.Дефект - туга строчка, причина: сильний натяг верхньої і нижньої ниток; усунення:послабити натяг спочатку нижньої, а потім верхньої нитки.

3.Дефект - петлі зверху матеріалу; причина: верхня нитка натягнута сильно; усунення:послабити натяг верхньої нитки або збільшити натяг нижньої нитки.

4.Дефект - петлі знизу тканини; причина: нижня нитка натягнута сильніше, ніж верхня;усунення: збільшити натяг верхньої нитки або послабити натяг нижньої нитки.

5.Дефект - брудна строчка; причини: надмірне змащення машини, недостатнє чищення машини; усунення: почистити машину. Змастити машину (1-2 краплі масла в кожен отвір для змащення).

6.Дефект: обрив ниток - причина: сильний натяг ниток, неправильне заправлення ниток, неправильне встановлення голки, лапки, голкової пластини, № ниток не відповідає № голки, низька якість ниток - усунення: послабити натяг ниток, заправити правильно нитку, встановити правильно голку, підібрати № голки і нитки, замінити нитку.

7.Дефект - пропуск стібків; причина: тупа або зігнута голка; усунення: замінити голку.

8.Дефект — поломка голки; причина: № голки не відповідає № нитки або товщині тканини, голка встановлена нижче від звичайного положення або слабко укріплена в голкотримачі, неправильне встановлення човника, лапки, голкової пластини, під час шиття тягнеться тканина; усунення: підібрати правильно голку, встановити правильно голку, не порушувати природного просування тканини.

Технічне обслуговування машин. Планово попереджувальний ремонт (ППР) - це система організаційних і технічних заходів по догляду, нагляду, обслуговуванню і ремонту обладнання, які проводяться за раніше розробленим планом з метою забезпечення повною працездатністю і максимальною продуктивністю. Планово-попереджувальний ремонт складається з капітального, поточного і середнього ремонту.

Поточний ремонт - при якому здійснюється часткове розбирання обладнання, усуваються певні недоліки в вузлах і механізмах шляхом заміни деталей новими або раніше відремонтованими.

Середній ремонт - при якому здійснюється часткове розбирання машини, замінюють або відновлюють зношені деталі, регулюють механізм і перевіряють правильність взаємного розміщення різних деталей машини.

Капітальний ремонт - при якому здійснюється повне розбирання машини, промивання і протирання всіх деталей, відновлення або заміна всіх зношених деталей і вузлів, збирання пофарбування, регулювання і налагодження всіх механізмів.

Технічний огляд обладнання проходить за графіком між плановими ремонтами. Огляди необхідні для перевірки якості догляду за обладнанням і його ремонт, а також для визначення черговості ремонту, складання графіків середнього і капітального ремонтів.

Чищення і мащення машини. Після закінчення роботи машину треба почистити і змастити. Чищення машини проводиться спеціальною щіткою, якою прибирається пил з рейкової вилки, рейки, човникового пристрою; всі деталі протирають ганчіркою, особливо ті, які знаходяться в стійці рукава і під платформою; протирають піддонник.

Поставивши машину в робоче положення, змащують деталі в рукаві машини, деталі стійки, всередині головки, під платформою. Для швейних машин використовують такі марки масел: «Велосит», вазелінове, індустріальне -12, солідол мастильний.

Після закінчення мащення вручну повертають махове колесо, щоб масло обтікало деталі, створюючи масляну ванну, захищаючи деталі від спрацьовування.


Правила безпечної роботи на швейній машині. Перед роботою треба прибрати робоче місце й перевірити наявність захисту приводного паса, заземлення, запобіжників від проколювання пальців голкою, запобіжних щитків.

Під час роботи не можна класти ножиці й нитки біля приводного паса.

При появі стороннього звуку і запаху від електродвигуна потрібно виключити машину.

Заправку нитки, знімання шпульки і голки проводити при виключеному електродвигуні.

Під час роботи на машині забороняється: знімати запобіжні щитки або залишати їх відведеними вбік, надівати пас; чистити і змащувати машину на ходу; не торкатися металічних частин двигуна, оголених проводів; не гнати машину на великих обертах на потовщених місцях швів і крутих поворотах; залишати увімкнутим електродвигун під час перерви і після закінчення роботи; не нахиляти голову близько до машини, щоб не отримати удар рухомого ниткопритягувача; якщо в роботі машини будуть помічені неполадки, треба припинити роботу, з'ясувати причини неполадок і, якщо вони належать до розряду найпростіших, спробувати усунути їх самостійно; якщо ні - викликати механіка.

Тема45.

                                                                 Причини виникнення неполадки 

Погане просування тканини-   1. Затуплені зубці рейки

                                                                         2. Неправильна сила тиснення лапки на тканину

                                                                         3. Погано закріплений стержень лапки.

                                                      Способи    усунення   неполадки

                                                      1.Замінити рейку

                                                     2.Відрегулювати тиснення лапки залежно від товщини тканини повертанням         регулювального гвинта за годинниковою стрілкою

                                                     3. Встановити стержень лапки у потрібне положення і закріпити гвинтом

Контрольні питання:

1..Вид дефекту - слабка строчка; причини виникнення

2.Технічне обслуговування машин- це

3.Правила безпечної роботи на швейній машині.

4.Погане просування тканини -   способи    усунення   неполадки.






02.03.23р.Тема:Дефекти строчки та методи їх усунення.

                    Тема42:Петляє знизу- що  потрібно робити?

                      Тема43:Петляє з верху-що потрібно робити?

Тема42.ПЕТЛЯЄ НИЖНЯ НИТКА

Якщо петлі зверху тканини, значить це петляє нижня нитка, а у цього можуть бути кілька причин:

Теме43.ПЕТЛЯЄ ВЕРХНЯ НИТКА

Якщо петляє знизу тканини, значить це петляє верхня нитка. У цьому випадку також може бути кілька причин:


20.02.23р.Тема1:Види механічних та пасових передач руху.

                Тема2:Механізми для передачі та перетворення руху.

Механі́чна переда́чамеханізм для передавання механічної енергії від двигуна до робочого органу машини з перетворюванням параметрів руху (швидкостей, крутних моментів, видів і законів руху). 

Основне призначення механічних передач — це узгодження параметрів руху робочих органів машини з параметрами руху вала двигуна.

Потреба встановлення механічної передачі між двигуном та робочим органом машини як складової частини привода диктується такими завданнями:

Передачі обертового руху, у свою чергу, поділяють за принципом роботи на:

За наявністю проміжної гнучкої ланки, що забезпечує можливість розміщувати вали на значних відстанях один від одного, розрізняють:

За взаємним розташуванням валів механічні передачі бувають:

За основною кінематичною характеристикою — передатним відношенням — розрізняють передачі:

Передачі, що перетворюють обертовий рух в безперервний поступний або навпаки, поділяють на передачі:

Па́сова передача — це механічний пристрій для передавання механічної енергії (механічна передача) між валами за допомогою гнучкого елемента (приводного паса) за рахунок сил тертя або сил зачеплення (зубчасті приводні паси). 

Пасові передачі не забезпечують жорсткого зв'язку між шківами через можливість проковзування паса на шківах. Тому у кінематично точних приводних механізмах пасові передачі застосовують дуже рідко.

Пасові передачі переважно використовують для передавання потужностей у діапазоні 0,2…50 кВт. Зустрічаються також передачі для потужностей 500 і навіть 1500 кВт, проте застосування їх має унікальний характер.

Передавальні числа пасових передач допускаються до 5–6, рідше до 10.

Швидкість руху пасів у передачах загального призначення не перевищує 30 м/с. Спеціальні швидкохідні паси допускають при пониженій довговічності швидкості до 50 і навіть до 100 м/с.

ККД пасових передач різних типів становить близько 0,90…0,97. Для плоскопасової відкритої передачі середнє значення ККД 0,96…0,98, для клинопасової 0,95…0,96.

У найпоширенішій конструкції (Зобр. 1) пасова передача складається з ведучого (a) і веденого (b) шківів та замкнутої форми приводного паса (c, d), що розміщується на шківах із деяким попереднім натягом. Вільна ділянка (c) паса, що набігає на ведучий шків (a), називається ведучою гілкою паса, а вільна ділянка (d), що набігає на ведений шків, називається веденою гілкою. Попередній натяг паса створюється за рахунок його пружного розтягу при закладенні на шківи або застосуванням спеціального натяжного пристрою (ролика) (e). Під час роботи передачі пас передає енергію від ведучого шківа до веденого за рахунок сил тертя, які виникають між пасом та шківами. 

Переваги та недоліки

У порівнянні із зубчастою передачею пасові передачі мають низку переваг і недоліків. Основні переваги пасової передачі:

До недоліків пасової передачі належать:

Класифікація

За формою поперечного перерізу приводного паса:

За розміщенням валів:

Пасова передача може мати як постійне, так і змінне передавальне число (варіатор).

Окремо слід розглядати зубчасто–пасові передачі у яких плоский пас на внутрішньому боці має зубці трапецієвидної форми, а шківи — відповідні їм зубці на ободі. Така передача працює за принципом зачеплення, а не тертя. До пасових передач вона належить умовно тільки за назвою та формою тягового органу.

Розрахунок пасових передач

Метою розрахунку пасових передач є вибір та визначення геометричних розмірів пасів та шківів при попередньо обраних типах і матеріалах їх елементів.

Основними критеріями розрахунку плоских і клинопасових передач є їх тягова здатність, при забезпеченні надійності зчеплення паса з ободом шківа, та довговічності паса.

Проектний розрахунок плоскопасових передач зводиться до визначення ширини b вибраного типу паса і його товщини δ. Вихідними даними для розрахунку задають потужність N1, кутову швидкість ω, передавальне число u, термін служби (довговічність) Lh, а також умови і режими роботи передачі.

ТЕМА2:

Механізми, що змінюють рух: зубчасто-рейкові, гвинтові, кривошипно-шатунні, кривошипно-колісні, кулачкові. Їх будова, переваги та недоліки, призначення.


Механізми перетворення обертального руху.                                                                                 


гвинтові механізми:

Найпоширенішими механізмами перетворення обертального руху в прямолінійний є кривошипно-шатунні, рейкові, гвинтові, ексцентрикові, кулісні, храпові тощо.


Для перетворення обертального руху в поступальний і поступального в обертальний у різних машинах широко застосовуються гвинтові механізми. Особливо часто вони використовуються для здійснення прямолінійного до­поміжного (подача) або встановлювального (підвід, відвід, затискання) руху в таких конструкціях, як столи, супорти, каретки, шпиндельні бабки тощо. Гвинти, що застосовуються в цих механізмах, називають ходовими. Гвинтові механізми часто також слугують для підйому вантажів або для передавання сил. Прикладом такого застосування є домкрати, гвинтові стяжки тощо. У цих випадках гвинти називають вантажними. Вони звичайно працюють при невеликих швидкостях, але з більшими силами, ніж ходові гвинти.

 

Основні деталі гвинтового механізму - гвинт і гайка. У таких механізмах (передачах гвинт - гайка) рух передається від гвинта до гайки, тобто оберталь­ний рух гвинта перетворюється на поступальний рух гайки, наприклад, як у механізмі поперечного переміщення супорта токарного верстата. У деяких конструкціях рух передається від гайки до гвинта. Іноді гвинтова передача перетворює обертання гвинта в поступальний рух того ж гвинта при неру­хомо закріпленій гайці. Прикладом такого механізму може бути гвинтова передача верхньої частини стола (а) фрезерного верстата. При повер­танні рукоятки 6 у гайці 2, закріпленій гвинтом 3 в полозках 4 стола 5, почи­нає поступально рухатись гвинт 1. Разом з ним рухається по напрямних по­лозків стіл 5.



Ексцентрикові і кулачкові механізми.



Ексцент­рик - це круглий диск, вісь якого зміщена відносно осі обертання вала, на якому знаходиться диск. Коли вал 2 обертається, ексцентрик 1 пересуває ролик 3 і зв’язаний з ним стрижень 4 вгору. Униз ролик повертається пру­жиною 5. Таким чином обертальний рух вала 2 перетворюється ексцентри­ковим механізмом у поступальний рух стрижня 4.

Кулачкові механізми широко застосовуються у верстатах-автоматах та в інших машинах для здійснення автоматичного циклу роботи. Ці механізми можуть мати дискові циліндричні або торцеві кулачки. Показаний на малюнку, в механізм являє собою кулачок 1 з канавкою 2. На торці канавка має складну форму. В ній розташовано ролик 3, з’єднаний з повзуном 4 стрижнем 5. У результаті обертання кулачка 1 повзун 4 одержує неоднакову швидкість прямолінійного зворотно-поступального руху, яка залежить від профілю канавки.




Кулісний механізм.



На малюнку зображена схема кулісного механізму, який широко застосовують, наприклад у поперечно-стругальних і довбальних верстатах. З повзуном 1, на якому закріплено супорт з різальним інструментом, шарнірно зв’язана сергою 2 куліса - хитна деталь 4 (вона коливається ліворуч і право­руч). Знизу куліса з’єднана з опорою за допомогою шарнірного з’єднання 6, причому під час коливань її нижній кінець повертається навколо осі опори.

Куліса коливається внаслідок поступально-зворотних переміщень в її пазі деталі 5, яку називають кулісним каменем. Ця деталь одержує рух від з’єднаного з нею зубчастого колеса 3. Зубчастому колесу 3 (його називають кулісною шестірнею) обертання передається колесом, закріпленим на веду­чому валу. Швидкість обертального руху кулісного колеса регулюється ко­робкою швидкостей, зв’язаною з електродвигуном.

Довжина ходу повзуна залежить від того, як установлений в зубчастому колесі 3кулісний камінь. Чим далі від центра шестірні розташовано куліс­ний камінь, тим більше коло, яке він описує при обертанні шестірні, і тим більший кут хитання куліси і довший хід повзуна. І навпаки, чим ближче до центра колеса встановлено кулісний камінь, тим меншими будуть коло, кут і хід.






Храпові механізми.



Величину періодичних переміщень робочих органів машин дають змогу змінювати храпові механізми. Типи і галузі застосування цих механіз­мів різноманітні.

Основними частинами хра­пового механізму є стояк 2, храповик (зубчасте колесо) 1, важіль 4 і деталь 3 з виступом, яку називають со­бачкою. Храповик зі скошени­ми в один бік зубами насадже­но на ведений вал механізму. На одній осі з валом шарнір­но закріплено важіль 4, який повертається (коливається) під дією привідної штанги 6. На важелі також шарнірно закріплено собачку, виступ якої має форму, що відповідає западині між зубами храповика.

Коли важіль 4 храпового механізму рухається праворуч, собачка вільно ковзає по заокругленій частині зуба храповика, потім вона під дією власної сили тяжіння або сили спеціальної пружини заскакує у западину і, впершись у наступний зуб, штовхає його вперед. Внаслідок цього храповик, а з ним і ведений вал повертаються у попереднє положення. Зворотний поворот хра­повика з веденим валом на холостому ході важеля з собачкою 3 запобігається завдяки стопорній собачці 5, шарнірно закріпленій на нерухомій осі і притиснутій до храповика пружиною.


13.02.23р.Тема2:Деталі для передачі обертового руху.


 2. Будова промислової зшивальної швейної машини

Для всіх промислових швейних машин обладнують стіл з індивідуальним електропроводом і ставлять гвинтовий стілець. На столі встановлюється головка швейної машини і необхідні інструменти та пристосування.

Швейна машина промислового типу має пускову кнопку вимикача, якою вмикають електродвигун, а машину вмикають натисканням на педаль. На столі прикріплюється спеціальний пристрій для намотування ниток на шпульку.

Швейна машина 97-А кл. , як і кожна швейна машина човникового переплетення, має рукав, усередині якого обертається вал машини. На правому кінці головного валу кріпиться махове колесо, яке обертається від електродвигуна, розміщеного під кришкою промислового столу. Рукав машини, виготовлений разом із стояком, прикріплений до платформи. Зліва рукав має фронтальну частину, усередині якої переміщуються деталі механізмів голки, ниткопритягувача та вузла лапки. Від рукава машини до лінії руху голки розміщується «вильот» швейної машини.

Загальна будова промислової швейної машини має багато спільного. Вони подібні не тільки будовою, а й тим, що у швейному виробництві для пошиття одягу найбільшого розповсюдження набули машини човникового переплетення. Строчка човникового переплетення міцніша порівняно зі строчками інших переплетень, важко розпускається і на її виготовлення витрачається менша кількість ниток.

 

3. Головні механізми швейної машини 97 А класу ОЗЛМ

В машині 97-А класу ОЗЛМ роботу кожного робочого органу забезпечує відповідний механізм. Утворення строчки супроводжується злагодженою роботою всіх механізмів:

3. 1. Механізм голки

У машини 97-А класу ОЗЛМ він кривошипно-шатунний. Він перетворює обертальний рух головного валу



13.02.23р. Тема:1Поняття про деталі та механізми машини 97-А кл.

План

3. 1. Механізм голки.

3. 2. Механізм човника.

3. 3. Механізм ниткопритягувача.

3. 4. Механізм переміщення матеріалів машини 97 А класу ОЗЛМ.

3. 5. Механізм лапки швейної машини 97 А класу ОЗЛМ.


 

1. Характеристика швейної машини 97 А кл. ОЗЛМ

Однією з поширених промислових зшивальних машин є машина 97-А класу ОЗЛМ, що випускається Оршанським заводом «Легма». Вона призначена для зшивання бавовняних, шовкових, шерстяних і льняних тканин. Це можуть бути костюмні, платтяні, білизняні з натуральних та штучних волокон та їх сумішей. Частота обертання головного вала – до 5500 об/хв. Довжина стібка регулюється від 0 до 4 мм.

Для даної машини застосовуються голки № 75–120.

Можна використовувати бавовняні нитки № 40, 50, 60, 80, шовкові № 65, лавсанові 22 Л. Найбільша товщина прошивання тканин до 4 мм.

Розмір платформи довжиною 476 мм, шириною 178 мм. Розміри машини не більше довжиною 1100 мм, шириною 650 мм, висотою (можна змінювати) 1550 мм.

Електродвигун швейної машини може працювати з напругою 220–380 В, частотою 50 Гц.

Маса машини не більше 108 кг.





09.02.2023р.Тема2:Загальна характеристика машин 97-Акл.ОЗЛМ

1. Загальна характеристика машин 97-А кл. ОЗЛМ; 1022 кл. ОЗЛМ; 1022 –М кл. ОЗЛМ (прямострочні зшивні швейні машини)

2. Основні робочі органи швейної машини, їхнє призначення.

3. Характеристика човникового стібка та його утворення.

Машина 97—А кл. випускається Оршанським заводом «Легмаш» і призначається для зшивання бавовняних, шовкових, вовняних і лляних тканин однолінійною строчкою двониткового човникового переплетення. Частота обертів головного вала — до 5500 обертів за хвилину, довжина стібка регулюється від 0 до 4 мм. Може зшивати тканину завтовшки не більше 4 мм. Виліт рукава машини — 260 мм. Застосовуються голки 0052 № 75—120 (ГОСТ 22249—82). Верхня нитка повинна бути тільки правого кручення (Z).

Машина 97—А кл. відрізняється від машини 97 кл. більш досконалим механізмом ниткопритягувача та механізмом переміщення матеріалів, а також тим, що в цій машині використовується автоматичне ценралізоване змащування деталей.

Застосування машини 97—А кл. ОЗЛМ при зшиванні бокових зрізів підкладки пальто дозволило досягти високої якості виконання операції, підвищило продуктивність праці на пій операції до 3 %.

На базі машин 97 та 97—А кл. випущено модифікації цих машин. Машина 97—В кл. ОЗЛМ відрізняється від машин 97 кл. наявністю пристрою для охолодження голки повітряно-водною сумішшю під час виготовлення виробів з тканин, з домішками синтетичних волокон. Модифікаціями машин 97 кл. є також машини 897 кл., 997 кл., 1597 кл., 1197 кл. та інші. З будовою цих машин та їх призначенням ознайомимося детальніше в наступних розділах цього посібника.





07.02.2023.рТема2:Будова та регулювання зубчатої рейки.

Регулювання висоти підйому рейки необхідно виконувати при вимкненому електродвигуні. Визначимо послідовність регулювання висоти підйому рейки і скористаємося рис.

Машину необхідно підняти. За допомогою махового колеса зубчасту рейку піднімають угору (вектор 2). Послабте стягуючий гвинт 2 на коромислі 3 . Поверніть коромисло 3 проти годинникової стрілки на валу підйому 4. Якщо з'ємне коромисло розташоване на правому кінці вала 4, то при регулюванні висоти підйому рейки потрібно повернути вал 4 з коромислом 6, послабивши кріпленя гвинта 2 коромисла 3.

Зубці рейки рекомендують розташовувати на 0,8—1,2 мм вище рівня голкової пластини 1, залежно від товщини матеріалів, що зшиваються. Якщо зшивають товсті матеріали, зубчасту рейку піднімають.

Положення рейки в пазах голкової пластини регулюють поворотом вала 16 після послаблення стягуючого гвинта коромисла 9. Якщо рейку 1 необхідно перемістити уздовж платформи, то, крім стягуючого гвинта коромисла 17—18, потрібно послабити контргайки центрових пальців 20 і 43 кріплення валу переміщення 16 в платформі машини і повертаючи центрові пальці, перемістити вал уздовж його осі.







07.02.2023р.Тема1:Кріплення зубчатої рейки.

Кріплення зубчастої рейки

Зубчаста рейка в машині човникового стібка кріпиться жорстко за допомогою двох гвинтів 10 на важелі—вилочці 11. Зубці рейки 9 повинні рівномірно виходити в прорізи 7 голкової пластини 8.

Зубчаста рейка повинна бути завжди чистою. Висота зубців рейки має бути підібрана відповідно до товщини тканини.

Зубці не повинні бути тупими, але й не дуже гострими, щоб не пошкодити тканину.

Щоб прикріпити зубчасту рейку, необхідно спочатку вимкнути машину.

Лапку 2 підняти вгору за допомогою важеля 4. Повернути махове колесо, підняти голковод 5 угору. Лапку 2 знімають. Переміщують пластину 12 вліво, викручують гвинти 10 і знімають голкову пластину 8.

За допомогою викрутки 4 викручують гвинти 10, знімають пошкоджену зубчасту рейку та ставлять якісну.

Якісну рейку 9 закріплюють за допомогою гвинтів 10 на важелі-вилочці 11. Закріплюють голкову пластину, попередньо впевнившись, що зубці рейки вільно виходять у прорізи 7 голкової пластини 8. Лапку закріплюють жорстко. Засувну пластину 12 переміщують вправо, до голкової пластини 8.

Після заміни рейки необхідно виконати зразок строчки на клаптику тканини.

Слід пам'ятати, що при пошитті виробів з ворсових тканин, при зшиванні деталей швейних виробів з ватину, зубчасту рейку необхідно чистити наприкінці кожного робочого дня, оскільки (ворс її швидко засмічує.

Чищення рейки здійснюють за допомогою м'якої щіточки легкими рухами.

02.02.23р.Тема2:Кріплення та регулювання лапки.

Механізм лапки відноситься до збірних вузлів механізму переміщення тканини в швейних машинах. Такі пристрої виконують дві основні функції:

1) запобігають зміщенню тканини під час проколу та виходу голки з тканини, що є дуже важливим для правильного процесу петлеутворення;

2) забезпечують притиснення тканини до зубців рейки, що необхідно для процесу транспортування.

Особливістю більшості пристроїв утримання тканини, зокрема лапки, є її статичне положення під час роботи машини. Таким чином, правильне закріплення лапки забезпечує відповідне виконання двох важливих функцій. Докладніше функції лапки буде розглянуто нижче.

Лапка кріпиться на стрижні до упору, жорстко, за допомогою гвинта . Підошва повинна бути розташована паралельно зубчастій рейці , проріз має знаходитися точно над голковим отвором .

Лапка повинна бути чистою, а її підошва — добре відполірованою. Обов'язково повинен бути запобіжник .

Для підйому та опускання лапки застосовуються два пристрої: ручний й колінний.

Щоб закріпити лапку, потрібно вимкнути машину. Голковод підняти у крайнє верхнє положення. Стрижень лапки теж підняти у верхнє положення за допомогою важеля . Лапку одягають на стрижень та закріплюють її притискним гвинтом за допомогою викрутки.

У вузлі лапки наявні такі основні регулювання: тиск лапки на тканину, висота підйому лапки над голковою пластиною, положення підошви лапки стосовно зубчастої рейки та траєкторію руху голки. У ділянці кріплення лапки можливо:

1) замінити зіпсовану лапку на якісну;

2) підібрати лапку для виконання спеціальних технологічних операцій, наприклад, для обкантовування зрізів деталей, для виконання оздоблювальних строчок тощо;

3) відрегулювати підошву лапки відносно зубчастої рейки та отвору голкової пластини.

Щоб збільшити тиск лапки на тканину, гвинт закручують за годинниковою стрілкою. Для зменшення тиску лапки гвинт повертають проти годинникової стрілки. При цьому лапка повинна бути опущена і машина вимкнена. Розглянемо регулювання лапки у ділянці її кріплення .

Лапка закріплюється так, щоб підошва була розташована паралельно зубчастій рейці, а розріз між ріжками не закривав голковий отвір на голковій пластині. Тобто лінія траєкторії руху голки не повинна перетинатися з лапкою. У разі зміщення лапки на 1—2 мм можуть виникнути косі стібки в строчці, злам голки тощо.

Щоб усунути такі недоліки, потрібно послабити кріплення гвинта і лапку повернути навколо своєї осі за годинниковою стрілкою або проти. Влаштувавши лапку правильно, гвинт закрутити до упору за годинниковою стрілкою.

У ділянці пружиноутримувача регулюється висота підйому лапки над рівнем голкової пластини, а також положення лапки відносно траєкторії руху голки.

Регулювання висоти підйому лапки над рівнем голкової пластини необхідно визначити за допомогою технічних даних машини, контрольного положення висоти лапки над рівнем голкової пластини швейної машини.

Наприклад, в машині 1022—М кл. висота підйому лапки повинна бути 8 мм. Якщо висота підйому лапки виявиться більшою, скільки б ми не закручували гвинт , тиск лапки на тканину буде недостатнім і тканина переміщуватиметься погано.

Висоту підйому лапки над голковою пластиною регулюють вертикальним переміщенням пружиноутримувача після послаблення гвинта .

Положення отвору (розрізу) лапки відносно траєкторії руху голки регулюють поворотом стрижня навколо своєї осі після послаблення гвинта .


02.02.23р.Тема1:Як підібрати голку та нитки

Використання неправильного типу голки для швейної машини – одна з найпоширеніших помилок. Це може привести до поломки голки, утруднення роботи з обраної тканиною і поганої якості стібка. Правильний вибір типу голки для швейних машин – економія часу і нерв.

Типи голок для швейних машин

Перше, що потрібно знати, це те, що голки для швейних машин стандартизовані. Вони сумісні з різними брендами, включаючи Janome, Brother, Husqvarna, Singer, Pfaff і так далі. Ви можете бути впевнені в тому, що будь-яка голка для швейної машини буде сумісна з будь щодо сучасної домашньої швейною машиною.

Спочатку кількість різних типів і розмірів машинної голки може здатися трохи дивним. Тим не менш, це не так складно, щоб впоратися з різними типами тканин. Найпопулярніші голки і методи і тканини, для яких вони використовуються.

Універсальні голки

Позначаються літерою Н.

Як випливає з назви, універсальні голки є найбільш часто використовуваною голкою. Їх можна використовувати з тканими, синтетичними і деякими трикотажними тканинами, хоча перевірте інші типи голок, наведені нижче, для конкретних типів трикотажу. Більш тонкі голки в основному використовуються для легких тканин. Великі розміри використовуються на середніх і важких тканинах. Нитки з поліестеру / бавовни або шовку слід використовувати з універсальною голкою.

Стрейч голки (H-M)

У стрейч-голки є так званий «шарф», який дає додатковий простір для проходження гачка поблизу і запобігає пропущені шви, що робить його ідеальним для використання з такими тканинами, як лайкра, сітка, двосторонні еластичні трикотажні вироби, шовковий трикотаж, високоеластичні синтетичні тканини або навіть самі еластичні. Слід використовувати поліефірні або бавовняні нитки. Еластичні тканини відомі тим, що з ними складніше працювати, і вибір правильної голки має вирішальне значення для досягнення хорошого кінцевого результату.

Гострі голки

H-J – позначення даного виду швейних голок.

Якщо ви працюєте з декількома шарами бавовни і вати або працюєте з щільними тканинами, слід використовувати голку для гострих предметів. Ці голки призначені для роботи з декількома шарами тканини завдяки більш міцного стержня. Допомагає уникнути згинання або поломки голки. А гостра заточування голки дозволяє проникати крізь тканину і виробляти гладкі петлі. Короткий круглий отвір також забезпечує додаткову міцність під час шиття.

Голки для джинса

Ніяких натяків на вгадування тканини, для якої призначені ці голки! Так, джинсова тканина є найбільш очевидним вибором, але ці голки найкраще підходять для інших щільних тканин, таких як щільний твіл, канва і важке постільна білизна, часто використовуване для робочого одягу. У той час як еластичні і кулькові голки призначені для того, щоб не розрізати тканину, джинсові голки мають дуже гостре вістря і більш міцний хвостовик для запобігання вигину або поломки голки і проштовхування важкої тканини. При роботі з цими голками і тканинами слід вибирати нитки, такі як синтетичні або суміші, 100% поліестер, більш товсті нитки для верхнього рядка і поліестер в бавовняної упаковці.

Голки для шкіри (H-LR)

Шкіряні голки часто називають голками з гострими зубами завдяки точці, яка при використанні виглядає і діє як зубило. Так, ви вже здогадалися, ці голки повинні використовуватися з натуральною шкірою, замшею і важкими для шиття проектами, але не повинні використовуватися з штучної шкіри PU, ультра замшею або синтетичної замші, оскільки характеристики цих тканин вельми відрізняються від справжніх аналогів.

Сучасний ринок текстилю пропонує домашнім майстриням, так і досвідченим професіоналам величезний вибір тканин і ниток на всі випадки життя. Щоб не помилитися в цьому різноманітті, потрібно добре вивчити основні характеристики шовного матеріалу.


                                                                            Які бувають нитки

Перед вибором даних виробів потрібно визначитися, для яких цілей ви будете використовувати:

-змотування;

-машинної стрічки;

-обробки краю;

-декоративного шва;

-вишивки і т. д

В залежності від виду обраної вами технологічної операції, вони будуть відрізнятися за:

1)складом;

2)фактурою;

3)міцністью;

4)товщиною;

5)довжині в котушці.

                                  Виділяють найбільш поширені види ниток і їх особливості:

Бавовняні. Натуральне волокно використовується для пошиття дитячих речей і трикотажу. Вони мають невисоку вартість, а привабливий і блискучий вигляд їм надає процес мерсеризації. На відміну від синтетичних, вони не тягнуться, тому їх застосовують для декоративної вишивки, а з найтовстіших можна плести мереживо.

Шовкові. Застосовуються для роботи з шовком. Структура природних волокон дозволяє використовувати їх і для вовни. Вони красиві, ефектні й міцні, але при цьому досить дорогі. Найчастіше замінюються більш дешевою альтернативою — синтетичними.

Армовані. Складаються з міцного лавсанового стрижня і різної обплетення — з волокон бавовни, сиблона або шовку. Мають високу еластичність, міцність і зносостійкість, але при цьому і високу вартість. Є універсальними, так як їх можна використовувати практично для будь-яких тканин.

Поліестерові або поліефірні. Мають хорошу еластичність, тому використовуються для пошиття трикотажу і тягнуться виробів. Не втрачають своєї міцності та еластичності при праннях і численних ушкодженнях.

Лавсанові текстуровані. Пухнасті й об'ємні, виготовляються з декількох волокон. Відмінна еластичність і спеціальна обробка дозволяють використовувати їх для обробки трикотажу і обметування внутрішніх швів.

Капронові. Бувають кручені з декількох волокон або мононитки. Кручені володіють підвищеною жорсткістю і використовуються для обробки шкіряних виробів, взуття, ременів і сумок. Мононитка застосовується для підшивки подолу виробів і потаємних рядків.

Металізовані. Відомі під назвою Lurex, завдяки металевому блиску і різноманіття відтінків застосовуються для декоративної вишивки і швів.

                                                      Вибір нитки під тканину і голку.

При виборі ниток для пошиття виробів варто пам'ятати, що вони повинні підходити до матеріалу не тільки за кольором, але і по товщині, а також відповідати розміру голки. Чим тоще полотно, тим товщі повинні бути нитки, якими воно буде шитися, тому товщі повинна бути голка в швейній машині.

Всі нитки мають номер, який зростає із зменшенням їх товщини, починаючи з № 10 і закінчуючи № 120:

амими товстими шиють щільні тканини, верхній одяг і пришивають ґудзики до неї;

№ 30-40 використовується для пошиття вовняних костюмів, обробки щільного трикотажу і льону;

вироби № 50-60 призначені для обробки бавовняних і джинсових полотен, еластичних з лайкрою, а також тонкого трикотажу;

тоненькими № 85-90 обробляють платьевая-блузочні вироби та білизна.

Якщо неправильно підібрати таке співвідношення, то:

-надто тоненька ниточка буде обриватися при рядку;

-недостатньою буде міцність шва;

-занадто товста буде стягувати шви і псувати зовнішній вигляд виробу.

Важливу роль при шитті грає і відповідність нитки та голки. Голки нумеруються в залежності від їх діаметра. Наприклад, № 80 відповідає діаметром 0,8 мм, а 10, 12 і 14 — часток дюйма. Часто на упаковках вказується розмір в дюймах і міліметрах, наприклад, 80/12.

Якщо неправильно підібрати співвідношення нитки і голки, то при роботі на швейній машинці можуть виникнути деякі неприємності:

-пропуск стібків;

-освіта затяжок;

-обрив верхньої нитки;

-нерівна хвиляста рядок;

-петельки з виворітного боку;

-пробивши волокна тканини та її псування.

Щоб завжди зберігати правильний баланс між цими трьома складовими, існують докладні таблиці з переліком найбільш популярних матеріалів та відповідності допустимих номерів голок і ниток.

                                                 Як вибрати нитки для швейної машинки

При роботі на швейній машинці часто доводиться міняти її налаштування. Наприклад, сьогодні ми вкорочуємо джинси, завтра подрубаем простирадла, а післязавтра шиємо повітряну блузу. Але іноді перебравши всі налаштування, так і не вдається досягти хорошого результату: то нитка постійно обривається, то заплутується, то шов виходить нерівний і з пропусками.

Початківці швачки відразу починають викликати майстра для ремонту агрегату, а справу надає зовсім не в машинці, в неправильно підібраних нитках.

Проблеми можуть виникати, якщо:

-товщина нитки не відповідає товщині голки — тоді вушко голки перетирає її і вона обривається;

-відбувається зайве зчеплення між ниткою і частинами швейної машини — це не тільки псує текстуру нитки, але і з часом може вивести з ладу робочий механізм машинки;

-нитка може бути неправильно заправлена, що призводить не тільки до кривих швах, але і до облому голки.Щоб не помилитися і завжди знати, які нитки краще вибрати для роботи на швейній машинці, дотримуйтесь декількох простих правил:

 -завжди звіряйтеся з таблицями співвідношення типу тканини з номером голок і ниточок, а також вибирайте їх в зазначеному діапазоні;

 -чітко дотримуйтесь інструкцій з налаштування режимів машинки;

 -вибирайте шовний матеріал за складом - бавовняний з х / б тканинами, поліестеровий з синтетикою, а шовковий з шерстю і шовком;

 -використовуйте по можливості еластичні нитки, так як їх властивості забезпечують рівне натяг по всій довжині рядка, через що шов буде ідеальним.

 Також варто забути про старі запаси котушок з часів ваших мам і бабусь.  Такі нитки не тільки можуть зіпсувати виріб, але також привести до поломки деталей машини сучасного зразка.  Варто пам'ятати, що для пошиття красивого вироби підбір швейних ниток є не менш важливим завданням, ніж вибір тканини. 


31..01.23р.Тема2:Регулювання голки в машині човникового стібка.

Закріплену голку регулюють відповідно до вимог та завдань роботи. У ділянці кріплення голки можливі такі дії.

1. Заміна зіпсованої голки на якісну.

2. Необхідно підібрати та замінити голку за номером відповідно товщини тканини та номера ниток.

3. Якщо голка короткою канавкою зміщена відносно носика човника хоча б на 1—2", може виникнути пропуск стібка. Щоб усунути цей дефект, потрібно:

1) вимкнути машину;

2) послабити кріплення гвинта за допомогою викрутки ;

3) повернути голку за годинниковою стрілкою або проти, виставити коротку канавку навпроти носика човника ;

4) закрутити гвинт упору .

Що стосується закріплення голки по висоті відносно носика човника: рис1

Якщо голка закріплена високо, то носик човника 1 не зможе захопити петлі 2 з верхньої нитки. Якщо ж голка закріплена низько, вона може вдаритися в корпус шпульного ковпачка з боку вирізу . У такому разі вістря голки може затупитись або зламатися. Щоб перевірити, чи голка по висоті установлена правильно, необхідно вимкнути машину. Голкову пластину, шпульний ковпачок зі шпулею потрібно зняти. Повертаючи махове колесо, опускають голку в крайнє нижнє положення. Якщо голка по висоті закріплена правильно, то з-під стінки паза шпулеутримувача повинно бути видно 1/3 вушка голки (0,15-0,35 мм вушка) для тканини середньої товщини.








31.01.23р.Тема1:Кріплення голки в машині човникового стібка.

Всі машинні голки служать для проколу матеріалів, проведення через нього заправленої в вушко голки нитки і освіти петлі необхідного розміру, а потім виведення зайвої частини нитки з матеріалу і затягуванні стібка. Машинні голки мають колбу для кріплення голки в голкотримач або ігловодітель, стрижень і вістря для проколу матеріалів. Для освіти петельки вздовж вістря і стрижня проходить короткий жолобок, а з протилежного боку довгий жолобок для запобігання верхньої нитки від перетирання. вушко голки служить для заправки в нього верхній нитки.




26.01.23р.Тема2:Будова машинної голки.


Основним робочим інструментом швейної машини є голка (рис.1), яка проколює матеріал, проводить через нього матеріал і утворює петлю-напуск. Машинна голка має складну конструкцію. Голка в процесі роботи машини здійснює зворотно-поступальний вертикальний рух.

Інформація про машинні голки (Матеріал з вікіпедії - вільної енциклопедії. Перейдіть за посиланням)

 

Рис.1 Машинні голки

 

Голка з вічком на кінці  представляє собою загострений круглий стержень (лезо), який закінчується з протилежної сторони потовщеною головкою (колба). Вздовж стержня голки з обох сторін розташовуються жолобки (канавки) в які вкладається нитка. Довгий жолобок використовується для проведення нитки у вушко голки, а короткий для формування петлі нитки при підніманні голки з крайнього її нижнього положення. Над вічком голки з боку короткого жолоба знаходиться виїмка, яка сприяє утворенню петлі-напуску голкової нитки.

 

 

Будова машинної голки 

(рис.2) 


                                              

 

а - вістря;

б – вічко;

в – стержень;                                            

г – колба;

д – довгий жолобок;

е – короткий жолобок.

Вістря служить для проколу матеріалів. У вушко В заправляється верхня нитка,  яка  потім  проводиться  голкою  крізь  матеріали,  що  зшиваються.  Стержень С є робочою частиною голки. Колба К  є потовщеною частиною голки і служить для закріплення голки в нижньої частині голководу. Збоку довгого жолобка у вушко голки  заправляється нитка, яка ховається в жолобку для того, щоб при русі голки з крайнього нижнього положення сила тертя нитки по тканині була значно менше  ніж сила тертя нитки по тканині з протилежного боку, де нитка безпосередньо постійно торкається матеріалу по всїй довжини. Різниця  сил  тертя  пари  «нитка-матеріал»  з  протилежних  сторін  леза  голки  сприяє утворенню петлі-напуску тільки з одної сторони, а саме зі сторони де нитка ні схована у жолобку.

Зазвичай глибина та ширина довгого жолобка дорівнює половині діаметра стержня голки. Іноді на стержні голки нижче виїмки виконується канавка, ширина якої дорівнює половині діаметра стержня голки, а глибина – чверті його діаметра.

Рис.3 Форма вістря голки

Голки для швейних машин, в залежності від призначення мають різні види заточення вістря (рис.3,4,5).  Для швейних машин, що зшивають матеріалу й трикотажу, застосовують голки зі звичайним круглим заточенням вістря з різним кутом заточування. Окрім круглого заточування вістря голки для текстилю застосують також для зшивання деталей крою зі шкіри інші види заточенням вістря різноманітнішої форми.

Рис.4 Вістря голки

Голки з круглим заточенням вістря придатні  для спеціальної м’якої шкіри. При  проколюванні  звичайної  шкіри  голкою  з  круглим  вістрям  навколо  отвору проколу в шкірі утворюється безліч локальних мікротріщин шкіри.  При  виконанні човникового шва по криволінійному контуру верхня голкова нитка випадково укладається в різні по колу мікротріщини шкіри і на верху взуття утворюється  порушення  дизайну  (зовнішнього  вигляду)  контуру  з  ниток  строчки. 

Рис.5 Вістря голки

При використанні спеціальних видів заточування вістря голки (окрім круглого) мікротріщини (прорізи)  шкіри  утворюються  по  лінії  граней  голки  і    дизайн контуру з ниток строчки не порушується. Окрім того спеціальна форма вістря голки  зменшує  нагрів  голки  при  розрізанні,  яке  супроводжує  проколювання шкіри вістрям голки.

Для деяких машин ланцюгового переплетення використовуються голки з двома довгими канавками, одна з яких має глибоку канавку (жолобок) і використовується для проведення нитки в голку.

Голки можуть бути прямі, вигнуті, довгі, короткі з різною формою загострення. Для оздоблюючи робіт використовують голки з гачком, двохстороннім загостренням тощо.

Матеріал голки – сталь марки И3, твердість по Роквелу HRC 59...60. Найбільш поширені голки, які мають конусне загострення (номер 1,2,5,7) з двома кутами загострення.

Голки позначають алфавітними літерами А, Б, В в залежності від параметрів голки (довжина стержня, його форма, діаметр колби тощо). Голки мають відповідні номера з товарним знаком, які нанесені на колбі голки. Позначення номера голки двох або трьохзначне, наприклад 75,100 ...., яке вказує на діаметр стержня в сотих долях (частках) мм.

Поперечний перетин колби може бути круглим з односторонньою і двохсторонньою лискою. Цифрове та літерне позначення голки наноситься на колбі. Літери А, В, С на колбі означають відхилення від типової конструкції.

Кріплення голок. Спосіб кріплення повинен забезпечити постійний зазор (0,1...0,05) між голкою і носиком човника (петельника) не залежно від діаметра голки. Кріплення визначається призначенням машини і залежить від конструкції човникових пристроїв і петельників.

Кріплення хомутом (1022, 24) натискним гвинтом (97, 1022-М, 852) клемове (машини потайного стібка) забезпечить роботу і точність встановлення голки в голковід без зміщення вістря леза голки.

Утворення петлі біля вічка голки при її підніманні з крайнього нижнього положення є одним з основних моментів в процесі роботи швейної машини. Цей процес починається з моменту, коли вічко голки з ниткою підійшло до матеріалу, входить в матеріал і опускається до крайнього нижнього положення.

Рис. 6 Утворення петлі голки


рис.4

рис.5

рис.6

рис.3

рис.6

рис.2

рис.1






26.01.23р.Тема1: Основні робочі деталі швейної машини, їхнє призначення.


Функції основних робочих деталей

Для виконання човникового стібка в кожній швейній машині є наступні типові робочі органи: голка,  човник,  ниткопритягач,  зубчата  рейка, притискна лапка, голкова пластина, регулятор натягу голкової нитки, регулятор натягу човникової нитки, регулятор довжини стібка і важіль реверсу матеріалу.

Перші чотири робочих органа відносяться до стібкоутворюючих і розглядаються при побудові циклограми роботи машини, тому що їх положення залежить від кута повороту головного валу. Інші забезпечують якість утворення човникових стібків і швів і регулювання їх параметрів, а їх положення не залежить від  кута  повороту  головного  валу  машини,  тому  що  відсутні  кінематичні зв’язки з головним валом .

Рис. 1 Машинна голка

Функції голки (рис.1):   - проколювання матеріалів;

- проведення крізь матеріали голкової нитки;

- утворення петлі-напуску;

- делегування   (передача)  згідно з циклограмою роботи машини виконаних  обов’язків човнику, ниткопритягачу і зубчатій рейці.

Рис.2 Човник

Функції човника (рис.2):

- захоплення петлі-напуску;

- розширення петлі-напуску;

-обведення петлі-напуску навколо шпулетримача зі шпулькою з човниковою ниткою і шпульним ковпачком;

- утримання хвостовиком накладної пластини зкинутої з носика човника петлі; 

- переплетення голкової і човникової ниток для утворення вузлика;

- делегування   (передача)  згідно з циклограмою роботи машини виконаних  обов’язків ниткопритягачу і зубчатій рейці.

 Рис.3 Ниткопритягач

 Функції ниткопритягача є (рис.3):

- подача нитки голці при її русі в матеріалі до моменту утворення петлі-напуску;

- подача нитки човнику від моменту захоплення носиком петлі-напуску до моменту максимального розширення петлі-напуску;

- вибирання голкової нитки із човникового пристрою і змотування човникової нитки зі шпульки;

- затягування стібка і змотування голкової нитку з бобіни або котушки;

- делегування   (передача)  згідно з циклограмою роботи машини виконаних  обов’язків зубчатої рейці.

Рис.4 Зубчаста рейка

 Функції зубчатої рейки (рис.4):

- переміщення матеріалу на задану довжину стібка із зупинкою при знаходженні голки в матеріалі;

- регулювання довжини стібка;

реверс матеріалу для виконання закріпок на початку і в  кінці шва;

- делегування   (передача)  згідно з циклограмою роботи машини виконаних  обов’язків голці, притискній лапці голкової пластини.

 Рис.5 Шарнірна лапка

 Функції притискної лапки (рис.5):

- забезпечення кінематичного зв’язку в системі: зубчата рейка – матеріал – підошва притискної лапки при переміщенні матеріалу на задану довжину стібка і в системі:  зубчата рейка – матеріал – голкова пластина при вистою матеріалу;                                  

- делегування   (передача) функцій педалі фрикціону і головному валу на початок процесу шиття при знаходженні притискної лапки в нижньому положенні;

- втиснення мікрооб’єму текстильного матеріалу до зубчатої рейки на фазі переміщення (волочіння) матеріалу при знаходженні голки над матеріалом;

-  делегування   (передача) функцій головному валу, а значить всім стібкоутворюючим робочим органам на закінчення процесу шиття при знаходженні притискної лапки в верхньому положенні.

 Призначення голкової пластини:

- утримання  матеріалу  під  притискною  лапкою  при  знаходженні  голки над матеріалом і в матеріалі і наявності в голкової пластині круглого отвору, скрізь центр якого   проходить вісь голки;

- розділення траєкторії вершин зубців зубчатої рейки на робочу і холосту

за рахунок наявності в голкової пластині подовжніх прорізів для проходження зубчатої рейки;

- делегування   (передача) притискної лапки і зубчатої рейки необхідної умови переміщення матеріалу при знаходженні голки над матеріалом і умови вистою матеріалу при знаходженні голки в матеріалі.

Призначення регулятору натягу голкової нитки, регулятору натягу човникової нитки, регулятору довжини стібка і важеля реверсу матеріалу випливають з їх назви.


рис.2

рис.3

рис.5

рис.1





рис.4

19.01.2023р.Тема2:Заправлення нижньої нитки в машину човникового стібка,регулювання її натягу.

Розглянемо послідовність заправлення нижньої нитки в машину човникового стібка.

1. Для намотування нижньої нитки на шпулю використовують автоматичний пристрій. Його будова та розміщення можуть бути різними.

2. Шпульку з намотаними нитками беруть в праву руку і надівають на стрижень шпульного ковпачка , який тримають в лівій руці.

3. Кінець нитки вводять у проріз , заводять під пластинкову пружину . Нитку витягають, перевіряють при цьому, чи вільно розмотується зі шпульки.

Для намотування нижньої нитки в машинах човникового стібка застосовується спеціальний автоматичний пристрій, який називається автомоталка.

Цей пристрій може бути розташований на платформі машини, наприклад, в машині 97—А кл. ОЗЛМ, або в рукаві машини, наприклад, в машині 897 кл. ОЗЛМ, 1022—М кл. ОЗЛМ.

Розглянемо будову та принцип роботи автоматичного пристрою для намотування ниток на шпулю, вмонтованого в рукаві машини 1022 кл. ОЗЛМ. Будову пристрою для намотування ниток на шпулю проаналізуємо, скориставшись мал. .

Нижню нитку намотують на шпулю за допомогою пристрою 14, розташованого в рукаві машини. Нижню нитку, як і верхню, протягують у вічко нитконаправлювача 7, потім по годинниковій стрілці – між шайбами регулятора натягу 10, а потім наліво послідовно через три отвори нитконаправлювача 7. На шпульку 12 вручну по годинниковій стрілці намотують нитку кілька разів на шпульку. Шпульку одягають на шпиндель 13, злегка натискуючи на нього шпулею, одночасно пластина 15, входить між дисками шпулі 12 і утримує шпиндель 13 в робочому стані. Перед вмиканням машини для намотування нитки на шпулю витягують нитку з вушка голки і, повертаючи важіль ручного підйому лапки вгору, піднімають лапку, натискають на кнопку “Пуск” перемикача, а потім на педаль. Через пасову передачу рух передається з електропривода на головний вал машини. Шпиндель рухається від головного валу, обертаючи шпулю. Таким чином нитка намотується на шпулю. Коли нитки намотаються на шпулю, пластина 15 відключає шпиндель 13. Шпулю знімають зі шпинделя , залишаючи кінець нитки 10—12 см (довжина нитки повинна бути достатньою для виводу її з-під голкової пластини). У сучасних машинах передбачені ножі для автоматичного обрізання нитки зі шпулі.

Пристрій 4 для намотування нитки на шпулю, який кріпиться справа від пасової передачі машини, на кришці стола , має іншу будову та принцип роботи. Принцип роботи пристрою для намотування ниток на шпулю розглянемо, скориставшись мал. .

Пристрій кріпиться до платформи машини двома гвинтами 14 та 21. У двох стійках 17 пластини 15 та осі 5 утримується важіль 8, знизу в його отвір закріплюється пластинкова пружина. Пружина намагається повернути важіль 8 проти годинникової стрілки. В верхньому плечі важеля 8 утримується шпиндель 16, на його лівому кінці установчим гвинтом 7 кріпиться шків 6. Важіль 8 за допомогою шарнірного гвинта з'єднаний з ланкою 4. На виступі ланки 4 притискним гвинтом 19 закріплена пластинкова пружина 18 — обмежувач намотування нитки на шпулю. - Ліва головка механізму 4 за допомогою шарнірного заклепувального з'єднання з пусковим важелем 20. На пластині 15 двома притискними гвинтами 3 кріпиться скоба 2. Скоба утримує гумовий стрижень 1, який призначений для гальмування шківа 6 ' при вимиканні моталки. Справа до пластини 15 притискним гвинтом 9 через шайбу закріплена пластина 10. На пластині закріплений регулятор натягу нитки 11. На шпиндель 16 одягається шпуля. Нитку з бобіни проводять в нитконаправлювальний отвір 12 пластини 10, обводять між шайбами 13 і намотують кілька разів на шпулю. Натискують на пусковий важіль 20, який розташовується разом з ланкою 4 на одній прямій лінії, в результаті чого важіль 8 повертається за годинниковою стрілкою. Шків 6 отримує від від пасу швейної машини обертовий рух. Одночасно кінець пластинкової пружини 18 розташовується між дисками шпулі.

Коли на шпулю намотується достатня кількість ниток, вона тисне на пластинкову пружину. Ланка 4 і важіль 20 розташовуються під кутом один до одного. Важіль 8 під дією своєї пружини повертається проти годинникової стрілки, шків 6 відходить від пасу швейної машини і гальмується гумовим стрижнем 1.

Пристрій регулюється відповідними гвинтами і пластинами. Якщо при ввімкненій моталці шків 6 не обертається, то він не торкається пасу швейної машини. Щоб усунути цей недолік, послаблюють гвинти 14 та 21 і пластину 15 переміщують у межах овальних розрізів на кришці стола.

Кількість нитки, яка намотується на шпулю, регулюється гвинтом 19. При закручуванні гвинта 19 кінець пластинкової пружини 18 опускається і кількість нитки на шпульці може збільшуватися.

Рівномірність намотування ниток на шпулю регулюється переміщенням пластини 10 після послаблення гвинта 9 упоперек пластини 15 так, щоб шайби 13 розташовувалися посередині осі шпулі.

Якщо при вимкненій моталці шків 6 продовжує обертатись за інерцією, то гумовий наконечник 1 після послаблення гвинтів З необхідно помістити ближче до шківу 6.

Такий автоматичний пристрій має певні незручності в користуванні (порівняно великі габарити, не зовсім зручне місце розташування). При неуважному користуванні пристроєм нитки можуть намотуватися на пас та шків. Тому, як вже зазначалося вище, у сучасних машинах пристрої для намотування ниток на шпулю частіше розташовують в рукаві машини.

Щоб перевірити натяг нижньої нитки, необхідно кінець нитки взяти в праву руку. При цьому шпульний ковпачок потрібно відпустити і не підтримувати. Під впливом своєї ваги та легкому підтягуванні нитки вгору шпульний ковпачок при правильному натягу нитки опускатиметься на довжину стібка, при сильному натягу шпульний ковпачок опускатися не буде.

Для збільшення натягу нижньої нитки необхідно гвинт пластинкової пружини за допомогою викрутки повернути за годинниковою стрілкою. А для зменшення натягу нитки гвинт повернути проти годинникової стрілки.




19.01.2023рТема1:Човники різних класів машин.

Juki LU-2810AS

Одноголкова швейна машина човникового стібка з унісонною подачею і великим човником з вертикальною віссю обертання. Була введена у використання висока та довга консоль. Машина підходить для шиття сидінь автомобілів, диванів і сумок. Використовується автоматичний механізм змащення нового резервуарного типу. Масло, яке стікає з човника та інших секцій під кришку, фільтрується від бруду і пилу, після чого повертається в резервуар. Забезпечена функціями, які потрібні для шиття виробів великих розмірів і надважких матеріалів. Здатна працювати з 10 голковою ниткою.

 

Переваги:

- Автоматична система змащення

- Потрійне просування

- Збільшений у 2 рази човник

- Висота притискної лапки у 20 мм досягається за рахунок використання автоматичного підйомного важеля

- Пристрій для намотування шпульної нитки

- Подвійний натяг нитки 

- Машина швидко стартує і забезпечує підвищену точність зупинки

- Машина має збільшений підрукавний простір - 346х126 мм.


 Налаштування машинки з горизонтальним човником

10.11.2021

Більшість швейних машин оснащено класичним вертикальним човником. Він складається із шпульного ковпачка і самої шпульки, які вставляються в човниковий пристрій, розташований вертикально по відношенню до платформи швейної машини. Машинки з вертикальним човником більш звичні, багато швачок знають, як його вставляти і налаштовувати нижній натяг нитки. Але у вжиток увійшли й інші агрегати, у яких човник розташований горизонтально. Виглядає він незвичайно, так як у нього немає шпульного ковпачка і шпулька, що крутиться, знаходиться на виду. У цього виду човникового пристрою є свої прихильники, яких приваблює простота заправки нитки і майже безшумна робота такої конструкції.

Переваги та недоліки машинок з горизонтальним розташуванням човника

Машинки середнього цінового рівня мають човниковий пристрій, розташований горизонтально. Така конструкція має низку плюсів.

Але є свої недоліки у горизонтального човника. До них належать такі, як:

Горизонтальний човниковий пристрій має ротаційний принцип роботи, тобто каретка човника обертається на 360°, за рахунок чого машина має знижену вібрацію та працює майже безшумно. Такий човник зручніший у заправці, так як у нього відсутній шпульний ковпачок, через пластикову пластинку можна контролювати залишок нитки на шпульці. Шов зигзаг можна виконати з шириною понад 5 мм.

Горизонтальним човником оснащені деякі моделі швейних машин Janome, Brother, Bernette.




13.01.23р.Тема1:Виведення нижньої нитки на поверхню голкової пластини.

Закріплення шпульного ковпачка

Розглянемо, що необхідно зробити, щоб належним чином закріпити шпульний ковпачок.

1. Перевірити правильність заправлення нижньої нитки.

2. Перевірити натяг нижньої нитки.

3. Взяти шпульний ковпачок  за допомогою пластини  .

4.Шпульний ковпачок одягають на центрову шпильку  шпулеутримувача  . Паз  шпульного ковпачка повинен бути направлений догори.

При закріпленні шпульного ковпачка в шпулеутримувачі  необхідно натиснути великим пальцем лівої руки на шпульний ковпачок.

Якщо ШК «клацнув», то це означає, що він зайняв правильне місце у човниковому комплекті. При закріпленні шпульного ковпачка машина повинна бути вимкнена і голка розташована в крайньому верхньому положенні.

Виведення нижньої нитки на поверхню голкової пластини

1. Перевіряють, чи правильно закріплений шпульний ковпачок і чи вільно виходить нижня нитка, без ривків, з шпульного ковпачка, переміщують засувну пластину вправо.

Поворотом махового колеса голку опускають в крайнє нижнє положення, притримуючи кінець верхньої нитки рукою.

2. Обводячи верхню нитку навколо шпулеутримувача і натягуючи її, виводять верхню нитку разом з нижньою на поверхню голкової пластини .

Потім верхню та нижню нитки підводять під підошву лапки і відводять за лапку.

Заправивши нитку в машину, перевіряють якість стібка на клаптику тканини, попередньо відрегулювавши довжину стібка відповідно до товщини та структури тканини. Заправлення ниток в машину човникового стібка бажано починати з нижньої.

Тема2:Регулювання човника відносно голки .

Розглянемо розташування носика човника відносно голки, коли вона знаходиться у крайньому нижньому положенні.

Якщо голка перебуває в крайньому нижньому положенні, то відстань між носиком човника і голкою дорівнює 11—12 мм.

Своєчасність підходу носика човника , голки регулюють поворотом човника відносно нерухомого човникового вала після послаблення гвинтів.

Для зручності регулювання і щоб бачити переміщення носика човника відносно вушка голки, необхідно зняти лапку, голкову пластину, зубчасту рейку.

При виконанні регулювання слід опустити голку в крайнє нижнє положення (КНПГ), а потім підняти її на 1,8—2 мм. При цьому носик човника повинен знаходитися вище вушка голки на 1,1 мм.

Проміжок між носиком човника та голкою на момент захоплення петлі верхньої нитки носиком човника повинен дорівнювати 0,1 мм .

Регулюють величину проміжку переміщенням човника упродовж осі човникового вала після послаблення гвинтів . Послаблюють гвинт ударами молотка по мідному стрижню і переміщують втулку. Якщо носик човника відхиляє голку, то потрібно зняти човниковий комплект і втулку пересунути праворуч.

При виконанні даного регулювання слід звернути увагу на кріплення пальця установочної пластини .

Осьовим зміщенням човника встановіть проміжок між пальцем та передньою стінкою паза шпулеутримувача , який повинен дорівнювати 0,3—0,5 мм.

Чищення деталей човникового комплекту

Щоб почистити внутрішню порожнину човника , вимикають електродвигун. Головку машини повертають на шарнірних петлях і кладуть на кришку стола горизонтально.

Човниковою викруткою послідовно викручують гвинти , виймають бокове напівкільце , потім виймають шпулеутримувач . Чистять деталі човникового комплекту за допомогою спеціальної щіточки та шматочка м'якої тканини. Спочатку вичищають човникову порожнину, його паз, потім — шпулеутримувач . Особливо ретельно чистять поясок.

Чистять бортик, напівкільце . Після чистки деталей човниковий комплект збирають у зворотній послідовності. При цьому необхідно звернути увагу на те, щоб палець установочної пластини  увійшов у паз шпулеутримувача  .Важливо запобігти перекосу бокового напівкільця. Для цього рекомендується гвинти  вкрутити спочатку на кілька обертів, а потім, коли вони будуть знаходитися у своїх різьбових отворах, послідовно вкрутити їх до кінця. Порожнину шпульного ковпачка чистять щіточкою.





11.11.2022р.1.Тема:Заправлення нижньої нитки в машину човникового стібка,регулювання її натягу.

                 2.Тема:Заправлення шпульного ковпочка

Заправлення нижньої нитки в машину човникового стібка, регулювання її натягу.

Розглянемо послідовність заправлення нижньої нитки в машину човникового стібка.

1. Для намотування нижньої нитки на шпулю використовують автоматичний пристрій. Його будова та розміщення можуть бути різними.

2. Шпульку з намотаними нитками беруть в праву руку і надівають на стрижень шпульного ковпачка , який тримають в лівій руці.

3. Кінець нитки вводять у проріз , заводять під пластинкову пружину . Нитку витягають, перевіряють при цьому, чи вільно розмотується зі шпульки.

Для намотування нижньої нитки в машинах човникового стібка застосовується спеціальний автоматичний пристрій, який називається автомоталка.

Цей пристрій може бути розташований на платформі машини, наприклад, в машині 97—А кл. ОЗЛМ, або в рукаві машини, наприклад, в машині 897 кл. ОЗЛМ, 1022—М кл. ОЗЛМ.

Розглянемо будову та принцип роботи автоматичного пристрою для намотування ниток на шпулю, вмонтованого в рукаві машини 1022 кл. ОЗЛМ. Будову пристрою для намотування ниток на шпулю проаналізуємо, скориставшись мал. .

Нижню нитку намотують на шпулю за допомогою пристрою 14, розташованого в рукаві машини. Нижню нитку, як і верхню, протягують у вічко нитконаправлювача 7, потім по годинниковій стрілці – між шайбами регулятора натягу 10, а потім наліво послідовно через три отвори нитконаправлювача 7. На шпульку 12 вручну по годинниковій стрілці намотують нитку кілька разів на шпульку. Шпульку одягають на шпиндель 13, злегка натискуючи на нього шпулею, одночасно пластина 15, входить між дисками шпулі 12 і утримує шпиндель 13 в робочому стані. Перед вмиканням машини для намотування нитки на шпулю витягують нитку з вушка голки і, повертаючи важіль ручного підйому лапки вгору, піднімають лапку, натискають на кнопку “Пуск” перемикача, а потім на педаль. Через пасову передачу рух передається з електропривода на головний вал машини. Шпиндель рухається від головного валу, обертаючи шпулю. Таким чином нитка намотується на шпулю. Коли нитки намотаються на шпулю, пластина 15 відключає шпиндель 13. Шпулю знімають зі шпинделя , залишаючи кінець нитки 10—12 см (довжина нитки повинна бути достатньою для виводу її з-під голкової пластини). У сучасних машинах передбачені ножі для автоматичного обрізання нитки зі шпулі.

Пристрій 4 для намотування нитки на шпулю, який кріпиться справа від пасової передачі машини, на кришці стола , має іншу будову та принцип роботи. Принцип роботи пристрою для намотування ниток на шпулю розглянемо, скориставшись мал. .

Пристрій кріпиться до платформи машини двома гвинтами 14 та 21. У двох стійках 17 пластини 15 та осі 5 утримується важіль 8, знизу в його отвір закріплюється пластинкова пружина. Пружина намагається повернути важіль 8 проти годинникової стрілки. В верхньому плечі важеля 8 утримується шпиндель 16, на його лівому кінці установчим гвинтом 7 кріпиться шків 6. Важіль 8 за допомогою шарнірного гвинта з'єднаний з ланкою 4. На виступі ланки 4 притискним гвинтом 19 закріплена пластинкова пружина 18 — обмежувач намотування нитки на шпулю. - Ліва головка механізму 4 за допомогою шарнірного заклепувального з'єднання з пусковим важелем 20. На пластині 15 двома притискними гвинтами 3 кріпиться скоба 2. Скоба утримує гумовий стрижень 1, який призначений для гальмування шківа 6 ' при вимиканні моталки. Справа до пластини 15 притискним гвинтом 9 через шайбу закріплена пластина 10. На пластині закріплений регулятор натягу нитки 11. На шпиндель 16 одягається шпуля. Нитку з бобіни проводять в нитконаправлювальний отвір 12 пластини 10, обводять між шайбами 13 і намотують кілька разів на шпулю. Натискують на пусковий важіль 20, який розташовується разом з ланкою 4 на одній прямій лінії, в результаті чого важіль 8 повертається за годинниковою стрілкою. Шків 6 отримує від від пасу швейної машини обертовий рух. Одночасно кінець пластинкової пружини 18 розташовується між дисками шпулі.

Коли на шпулю намотується достатня кількість ниток, вона тисне на пластинкову пружину. Ланка 4 і важіль 20 розташовуються під кутом один до одного. Важіль 8 під дією своєї пружини повертається проти годинникової стрілки, шків 6 відходить від пасу швейної машини і гальмується гумовим стрижнем 1.

Пристрій регулюється відповідними гвинтами і пластинами. Якщо при ввімкненій моталці шків 6 не обертається, то він не торкається пасу швейної машини. Щоб усунути цей недолік, послаблюють гвинти 14 та 21 і пластину 15 переміщують у межах овальних розрізів на кришці стола.

Кількість нитки, яка намотується на шпулю, регулюється гвинтом 19. При закручуванні гвинта 19 кінець пластинкової пружини 18 опускається і кількість нитки на шпульці може збільшуватися.

Рівномірність намотування ниток на шпулю регулюється переміщенням пластини 10 після послаблення гвинта 9 упоперек пластини 15 так, щоб шайби 13 розташовувалися посередині осі шпулі.

Якщо при вимкненій моталці шків 6 продовжує обертатись за інерцією, то гумовий наконечник 1 після послаблення гвинтів З необхідно помістити ближче до шківу 6.

Такий автоматичний пристрій має певні незручності в користуванні (порівняно великі габарити, не зовсім зручне місце розташування). При неуважному користуванні пристроєм нитки можуть намотуватися на пас та шків. Тому, як вже зазначалося вище, у сучасних машинах пристрої для намотування ниток на шпулю частіше розташовують в рукаві машини.

Щоб перевірити натяг нижньої нитки, необхідно кінець нитки взяти в праву руку. При цьому шпульний ковпачок потрібно відпустити і не підтримувати. Під впливом своєї ваги та легкому підтягуванні нитки вгору шпульний ковпачок при правильному натягу нитки опускатиметься на довжину стібка, при сильному натягу шпульний ковпачок опускатися не буде.

Для збільшення натягу нижньої нитки необхідно гвинт пластинкової пружини за допомогою викрутки повернути за годинниковою стрілкою. А для зменшення натягу нитки гвинт повернути проти годинникової стрілки.(фото порередньої теми.)

                        Послідовність заправки нижньої нитки.

1.вставити шпульку з намотаною ниткою в шпульний ковпочок.

2.Заправить нитку впрорізь шпульного ковпачка і під притискну пружину залишивши вільний кінець довжиною10см.

3.Вставить шпульний ковпачок в човниковий пристрій.



28.10.2022-04.11.2022р. Тема: Будова шпульного ковпачка(човника) в промислових машинах. 

Човник. Види човникових пристроїв

 

Човник призначений для захоплення петлі верхньої нитки (петлі голки), переплетення верхньої нитки з нижньою для кріплення шпулеутримувача (ШУ).

 

Човниковий комплект:

1.Човник

2.Шпулеутримувач використовується для кріплення шпульного ковпачка, для регулювання контрольного положення голки швейної машини по висоті.

3. Бокове напівкільце — для тримання ШУ (шпулеутримувача) у човнику.

4. Закріплююча пластина з установочним пальцем 4а призначена для утримання шпулеутримувача у стаціонарному положенні.

5. Шпуля — для намотування нижньої нитки та її заправлення.

6. Шпульний ковпачок використовується для заправлення нижньої нитки, для регулювання натягу нижньої нитки, для кріплення шпулі у шпулеутримувачі.

 

В залежності від характеру руху човника, всі конструкції човникових пристроїв ділять на два типи:

1. Човникові пристрої з коливним зворотнім рухом човника (коливні човники) в праву або ліву сторону (лівохідні і правохідні).

2. Човникові пристрої з неперервним рухом човника (ротаційні).

Коливні човникові пристрої

Коливний правохідний човник

 

Човники , які здійснюють при робочому ході рух за годинниковою стрілкою (правохідні). Човники використовують в машинах для зшивання текстильних матеріалів прямою стрічкою і строчкою зигзаг.

Коливний лівохідний човник.

 

Човники , які           при робочому           ході рухаються    проти  годинникової  стрілки.  Лівохідні човники працюють в прямострочних  машинах..

Механізми  з  коливним  човником  використовують  зазвичай  у  тихохідних швейних  машинах  і  в  основному  в  тих,  які  працюють  у  важких  умовах:  при зшиванні шкіри, товстих матеріалів (товщиною до 25 мм) тощо. Такі механізми мають гірші динамічні властивості порівняно з механізмами обертового човника.

    Але доцільність їхнього використання пояснюється тим, що коливні човники справляють меншу силову дію на нитку, зменшують її знос. При цьому нецентрально-шпульні  човники  мають  менший  робочий  хід,  який  забезпечує більш раціональний розподіл часу роботи інших механізмів, зокрема, механізму ниткопритягача.

Човникові пристрої по розташуванню шпульки відносно осі обертання човника ділять на центрально-шпульні з розташуванням шпулі по осі обертання човника; нецентрально-шпульні, в яких шпулька зміщена по відношенню до осі обертання човника.

У сучасних швидкісних швейних машинах застосовують переважно механізми з центрально-шпульними обертовими човниками, що здійснюють рівномірний  обертальний  рух.  Перевагою  таких  механізмів  є  невеликі  інерційні навантаження, що виникають як у човниковому пристрої, так і у самому механізмі.

По формі:

-          напівкруглі, які здійснюють коливний рух разом зі шпулею;

-          чашеподібні з гачком (носиком), шпулька встановлюється в шпулетримач відносно човника є нерухомим.



19.10.2022Тема: Будова регулятора натягу верхньої нитки.                                                   Тема: Заправлення верхньої нитки в машини різних класів. 

.Будова регулятора натягу верхньої нитки

На поданих малюнках зображено будову регулятора натягу верхньої нитки. Порядковий номер деталі відповідає цифровому позначенню на мал.

1. Гвинт для кріплення гвинтової шпильки 5 в корпусі 2 (мал..2)

2. Корпус регулятора натягу нитки (мал.2-4)

3.Вікно корпусу 2 для виводу кінця пружини 4 (її називають ниткопритягувальною або компенсаційною) (мал.3).

4. Пружина компенсаційна/ниткопритягувальна (мал.2-4).

5. Гвинтова шпилька (мал.2-4).

6. Стрижень послаблення натягу верхньої нитки (мал. 3,4).

7. Дві шайби натягу (мал.. 1-4)

8. Шайба із перемичкою (мал. 3,4)

9. Пружина натягу. (мал.. 1-4)

10. Гайка. (мал. 1-4)

11. Упорний гвинт (мал.4)

12. Пружина. (мал.4)

13. Важіль. (мал.4)

14. Вісь. (мал.4)

15. Паз. (мал.3)

Регулювання натягу верхньої нитки в машині човникового стібка

Щоб збільшити натяг верхньої нитки, необхідно градуйовану гайку на гвинтовій шпильці регулятора повернути навколо своєї осі за годинниковою стрілкою. Для зменшення натягу верхньої нитки необхідно гайку повернути проти годинникової стрілки.

Пам'ятайте, що регулювати натяг верхньої нитки необхідно при вимкненій машині та опущеній лапці.



12.10.2022Тема:Заміна зіпсованой голки. 

Тема:Дефекти при проколюванні тканини голкою                           


Пристрій машинної голки.

Вона схожа на металевий стрижень, форма якого нагадує циліндричну. Голку зазвичай виготовляють з нержавіючої сталі з титановим або нікелевим покриттям. Вона зроблена таким чином, що не гнеться і не ламається.

Верхня частина називається колбою. Це найбільш товста частина голки. Уздовж середньої та нижньої частини знаходиться довгий жолобок. Нитка, що знаходиться в ньому не відчуває тертя в той час, коли голка проколює тканину. У нижній частині знаходиться вістря, а трохи вище його — вушко голки. З протилежного від довгого жолобка боку знаходиться короткий. Нитка, що проходить по ньому, при підйомі голки провисає, човник підхоплює петлю і утворює стібок. Коли голка знаходиться в останній стадії підйому, вона затягує стібок. Після цього відбувається пересування тканини і описаний тут процес повторюється знову.

Ремонт механизма

Ремонт найкраще довірити професіоналам, але деякі дрібні неполадки швачка може виправити і самостійно, користуючись керівництвом.

Як встановити голку швейної машини

При правильному розташуванні довгий жолобок голки для ковзання нитки повинен розташовуватися з правого боку, де нитка заправляється в вушко.

Голку необхідно вставити в голкотримач до упору, потім зафіксувати головочний гвинтом

Як перевірити кріплення, з’єднання вузлів

Фіксація здійснюється саморозкручуваній гайкою, тому для роботи буде потрібно викрутка. Потрібно оглянути машинку, при виявленні люфту послабити гайку і підтягнути втулку. Натяг при цьому не повинно бути щільним, потрібно залишити невеликий зазор.

 Які можливі дефекти на тканині  при проколюванні   голкою на вашу думку,опишіть.(сам.робота)      

05.10.2022Тема:Підбір машиних голок,форма голки

                   Тема:Кріплення та регулювання голки

Найчастіше багато майстрів швейної справи у процесі роботи не раз стикаються з досить поширеними проблемами пропуску стібків або неякісної рядки. Зміна всіляких налаштувань швейної машини або чергування різних видів строчок, як правило, кардинально не змінює стан речей в кращий бік і тоді, всі зазвичай прийнято списувати на погану якість обладнання або несумлінність виробника.

Проте справжні професіонали, які володіють належним досвідом і кваліфікацією, не завжди бувають настільки категоричні. Їм відомий один з основних секретів кравецької майстерності, який, по суті, є зовсім не секретом, а однією з фундаментальних засад цієї галузі – якість результату залежить від правильного підбору голки.

Дійсно, саме голка, встановлювана у швейній машині, буде визначати безперебійність роботи і якість результату. Сучасні голки відрізняються широким різноманіттям – вони можуть мати різні варіанти заточування, форми вушка, розмірів жолобка і т. д. Всі ці особливості, деякі з яких практично не видимі для людського ока, істотним чином впливають на формування рядки, на її цілісність та якість.

Фахівці підкреслюють, що якими б не були параметри голки, вона зобов'язана повністю відповідати типу і товщині тканини. До того ж, сучасні технології, що застосовуються в легкій промисловості, неухильно ведуть до появи нових видів тканини, які володіють різними властивостями і характеристиками. При роботі з такими тканинами необхідно забезпечити міцність і якість ниткових з'єднань, і при цьому не пошкодити структуру самої тканини.

Зазвичай відповідність типів голок і видів тканини вказується в інструкціях до швейному устаткуванню. Проте цілком покладатися на ці дані все ж не варто – справжні професіонали зобов'язані володіти знаннями і навичками взаємозамінності голок, знати їх особливості та характеристики, оскільки саме ці знання допоможуть в подальшому полегшити роботу.

Так, наприклад, з особливою ретельністю слід підходити до систематизації швейних голок. Система голок може бути індивідуальна для різних машин і при покупці голки необхідно знати не тільки тип машини, для якої вона призначена, але і якою повинна бути колба самої голки. Наприклад, голки DBx1 і DPx5 - незважаючи на те, що обидві використовуються для прямострочных машин, але колби у цих двох моделей різні. Тип голки можна подивитися або в інструкції, або звірити його з голками, якими машина комплектувалася спочатку. Також деякі виробники вказують тип голки безпосередньо на корпусі машини. Купивши машину, слід відразу переглянути і записати тип голки, щоб надалі не обтяжувати себе довгими і нудними пошуками.

Як правильно вибрати голки для домашньої швейної машини?

Для того щоб правильно вибрати і купити голки для швейної машини, необхідно визначитися для яких цілей вони будуть використовуватися і з якими типами тканин їм доведеться працювати. Голки мають спеціальне маркування, що дозволяє точно встановити їх належність і можливість взаємодії з матеріалами різної товщини.

Цифри на маркуванні голок для швейних машин

Детальніше: https://zolotoeryno.com/ua/a345148-vidy-igl-dlya.html 

ЯК ПРАВИЛЬНО ВСТАВИТИ ГОЛКУ В ШВЕЙНУ МАШИНКУ

У початківців швачок часто виникає питання «як вставити голку в швейну машинку». Дана операція проста і зрозуміла, проте навіть незначна помилка стане причиною пориву нитки, псування тканини.

Засвоївши пристрій аксесуара, і дотримуючись нескладні рекомендації, кожен буде знати, як поміняти голку в швейній машині.

Зовнішній вигляд

Швейні голки складаються з елементів:

Колба - це потовщена верхня частина, з одного боку вона має плоский зріз (лиску). Колба безпосередньо закріплюється в голкотримач. На основній частині є жолобок по всій довжині. В процесі роботи, нитка повинна вільно поміщатися в жолобки. Це основний критерій при виборі номера голки.

Стрижень плавно переходить в вушко, в нього протягують нитку. Лезо – це робоча частина, завдяки йому, в тканини утворюється отвір.

Цей пристрій голки забезпечує прокол тканини, притування нитки для утворення петлі. Щоб процес шиття був легким, а стібок рівним, важливо правильно підбирати її розмір, стежити, щоб лезо було гострим, рівним.

Як замінити голку в швейній машинці

Як правило, інструкція, що входить в комплектацію, містить докладний посібник з встановлення та за вибором голки, але трапляється, що вона загублена.

Для тих, хто користується електромеханічними моделями швейних машин, а вони сьогодні представлені широким асортиментом компаніями Janomе, Singer, Brother і ін., важливо перед тим як поміняти голку в швейній машині, відключити пристрій від мережі живлення. Після цього, необхідно виконати наступне:

При цьому важливо знати, яким боком вставляти голку в швейну машинку.

Яким боком вставити голку в швейну машинку

При правильному встановленні, жолобок повинен «дивитися » вправо. Це стосується побутових моделей. У промислових швейних машинках, жолобок «смотрит» влево.

Помінявши голку для швейної машинки, необхідно перевірити якість роботи, зробивши кілька рядків. При правильній установці, вона виходить рівною, без пропусків стібків і поривів нитки.

Що буде, якщо голка вставлена неправильно

Якщо поставити голку не тим боком, то можлива її поломка, обрив нитки, пропуск стібків. Причиною цього також буває:








29.09.2022.Теми:Ниткопритягувач в швейній машині.

                    Тема:Лапка,зубчата рейка,пасові передачі

                    Тема:Машина голка.Поння про номер голки

Механізм ниткопритягувача машини 1022 кл. Озлм

Будова

Розглянемо будову механізму ниткопритягувача швейної машини 1022 кл. ОЗЛМ.

У машині 1022 кл. ОЗЛМ застосовується шарнірно-стрижневий механізм ниткопритягувача. На рис. а зображено загальний вигляд механізму ниткопритягувача в машині 1022 кл. ОЗЛМ. На рис. б бачимо його конструктивну схему окремо. На рис. в винесені окремі деталі механізму ниткопритягувача. На внутрішнє плече пальця кривошипа одягається стрижень ниткопритягувача 2. В його нижню головку 5 установлюють голковий підшипник 6 для зменшення тертя. У верхню головку 8 ниткопритягувача 2 вставляють палець 7 коромисла 1. Верхня головка 10 коромисла 1 одягнена на шарнірний палець 9. Шарнірний палець 9 в рукаві машини закріплюється установчим гвинтом 4 . Вушко 3 ниткопритягувача 2 виводиться в розріз машини, куди заправляється нитка.

Принцип роботи

Будова механізму ниткопритягувача реалізує принцип його роботи. Розглянемо принцип роботи механізму ниткопритягувача. Для цього подумки поділимо коло А, яким рухається внутрішнє плече пальця кривошипа 3 (м. ), на 12 частин. Повертаючи махове колесо, розглянемо рух вушка 5 стрижня 1. Якщо поставити вушко 5 у верхнє крайнє положення, що відповідає на рисунку поділці «1», то воно до поділки «5» повільно опускається вниз завдяки повороту коромисла 2 між поділками «5» і «9». Вушко 5 продовжує опускатися при повороті стрижня 1 на відносно нерухомому коромислі 2. Між поділками «9» та «І» вушко 5 швидко піднімається угору, оскільки відбувається поєднання двох поворотних рухів стрижня 1 і коромисла 2. Отже, вушко 5 повільно опускається вниз, подаючи нитку голці та човнику за 2/3 обертів головного вала, а за решту 1/3 обертів головного вала вушко 5, швидко рухаючись угору, затягує стібок і стягує нитку з бобіни.

Верхня нитка в машину човникового стібка повинна бути заправлена між шайбами регулятора натягу верхньої нитки, у вушко ниткопритягувача і в голку , з боку довгої канавки. А щоб нитка не плуталася, не рвалася, не перетиралася, використовують нитконаправлювачі, які за будовою можуть бути різними: у вигляді кільця, пластини з отворами, у вигляді трубочки, щілини. Кількість їх може бути різною.

Деталі заправлення верхньої нитки повинні бути чисті, добре відполіровані, надійно закріплені. Наявність їх обов'язкова.

Заправлення верхньої нитки в машини різних класів

Заправлення верхньої нитки в машину човникового стібка різних класів машин має як спільні риси, так і відмінності. Розглянемо варіанти заправлення нитки в машини.

Заправлення верхньої нитки в машину 1022—М кл. ОЗЛМ зображено на поданому рис.1

Верхню нитку з бобини зверху вниз засилюють у правий отвір нитконаправлювача 6, а потім за годинниковою стрілкою, обводять між шайбами додаткового регулятора натягу верхньої нитки 11. Потім нитку знизу вгору і наліво послідовно проводять у наступні три очка нитконаправлювача 6,потім справа наліво – через три отвори нитконаправлювача 5.

Нитку за годинниковою стрілкою пропускають між шайбами основного регулятора натягу верхньої нитки 18 , справа наліво вниз заводять за гачок нитконаправлювальної пружини 17. Знизу догори нитку обмотують навколо нитконаправлювального кутника 19, потім вгору за напівкільце нитконаправлювача 16. Справа наліво вставляють у вушко ниткопритягувача 4, згори донизу в напівкільце нитконаправлювача 3, в нитконаправлювальне дротяне кільце 2,закріплене на голководі 20. Поворотом махового колеса 9 голку 21 ставлять в крайнє верхнє положення і нитку зліва направо вводять в вушко голки 21, встановленою короткою канавкою вправо. Залишають кінець нитки завдовжки 70—80 мм.

Він потрібен для того, щоб вивести кінець нижньої нитки в отвір голкової пластини

Від того, наскільки правильно відрегульована величина натягу ниток (їхній баланс) у машині, залежить якість строчки зокрема та майбутнього виробу загалом.


Функції основних робочих деталей

Для виконання човникового стібка в кожній швейній машині є наступні типові робочі органи: голка,  човник,  ниткопритягач,  зубчата  рейка, притискна лапка, голкова пластина, регулятор натягу голкової нитки, регулятор натягу човникової нитки, регулятор довжини стібка і важіль реверсу матеріалу.

Перші чотири робочих органа відносяться до стібкоутворюючих і розглядаються при побудові циклограми роботи машини, тому що їх положення залежить від кута повороту головного валу. Інші забезпечують якість утворення човникових стібків і швів і регулювання їх параметрів, а їх положення не залежить від  кута  повороту  головного  валу  машини,  тому  що  відсутні  кінематичні зв’язки з головним валом .

 

 

Рис. 1 Машинна голка

 

Функції голки (рис.1):   - проколювання матеріалів;

- проведення крізь матеріали голкової нитки;

- утворення петлі-напуску;

- делегування   (передача)  згідно з циклограмою роботи машини виконаних  обов’язків човнику, ниткопритягачу і зубчатій рейці.

Рис.2 Човник

 

Функції човника (рис.2):

- захоплення петлі-напуску;

- розширення петлі-напуску;

-обведення петлі-напуску навколо шпулетримача зі шпулькою з човниковою ниткою і шпульним ковпачком;

- утримання хвостовиком накладної пластини зкинутої з носика човника петлі; 

- переплетення голкової і човникової ниток для утворення вузлика;

- делегування   (передача)  згідно з циклограмою роботи машини виконаних  обов’язків ниткопритягачу і зубчатій рейці.

 

Рис.3 Ниткопритягач

 

Функції ниткопритягача є (рис.3):

- подача нитки голці при її русі в матеріалі до моменту утворення петлі-напуску;

- подача нитки човнику від моменту захоплення носиком петлі-напуску до моменту максимального розширення петлі-напуску;

- вибирання голкової нитки із човникового пристрою і змотування човникової нитки зі шпульки;

- затягування стібка і змотування голкової нитку з бобіни або котушки;

- делегування   (передача)  згідно з циклограмою роботи машини виконаних  обов’язків зубчатої рейці.

Рис.4 Зубчаста рейка

 

Функції зубчатої рейки (рис.4):

- переміщення матеріалу на задану довжину стібка із зупинкою при знаходженні голки в матеріалі;

- регулювання довжини стібка;

реверс матеріалу для виконання закріпок на початку і в  кінці шва;

- делегування   (передача)  згідно з циклограмою роботи машини виконаних  обов’язків голці, притискній лапці голкової пластини.

 

Рис.5 Шарнірна лапка

 

Функції притискної лапки (рис.5):

- забезпечення кінематичного зв’язку в системі: зубчата рейка – матеріал – підошва притискної лапки при переміщенні матеріалу на задану довжину стібка і в системі:  зубчата рейка – матеріал – голкова пластина при вистою матеріалу;                                  

- делегування   (передача) функцій педалі фрикціону і головному валу на початок процесу шиття при знаходженні притискної лапки в нижньому положенні;

- втиснення мікрооб’єму текстильного матеріалу до зубчатої рейки на фазі переміщення (волочіння) матеріалу при знаходженні голки над матеріалом;

-  делегування   (передача) функцій головному валу, а значить всім стібкоутворюючим робочим органам на закінчення процесу шиття при знаходженні притискної лапки в верхньому положенні.

 Призначення голкової пластини:

- утримання  матеріалу  під  притискною  лапкою  при  знаходженні  голки над матеріалом і в матеріалі і наявності в голкової пластині круглого отвору, скрізь центр якого   проходить вісь голки;

- розділення траєкторії вершин зубців зубчатої рейки на робочу і холосту

за рахунок наявності в голкової пластині подовжніх прорізів для проходження зубчатої рейки;

- делегування   (передача) притискної лапки і зубчатої рейки необхідної умови переміщення матеріалу при знаходженні голки над матеріалом і умови вистою матеріалу при знаходженні голки в матеріалі.

Призначення регулятору натягу голкової нитки, регулятору натягу човникової нитки, регулятору довжини стібка і важеля реверсу матеріалу випливають з їх назви.


МАРКУВАННЯ ШВЕЙНИХ ГОЛОК

Голка – важливий елемент швейної машинки, і від правильності її вибору залежить не тільки якість строчки, але і загальна працездатність техніки. Існує маркування швейних голок, де вказується номер, а також форма колби (верхньої частини голки), відповідність певному типу машин, матеріалів і робіт, які належить виконати. Дається така вказівка за допомогою цифр і букв, нанесених на упаковку і на колбу.

Багато швейних голок для побутової техніки позначаються як 130/705 H. Таке маркування вказує на універсальність голки і на область застосування (побутове обладнання).

На колбу і на блістер з голками наносяться і цифри, і букви. Цифри вказують на номер швейної голки. Він може бути, наприклад, 80/12, де обидві частини у слеші ("/"), позначає одне і те ж, але за різними стандартами – європейським й американським. У першому вказуються частки мм, у другому – частки дюйма.

Букви поруч з H вказують на тип тканини, для якого дана голка підходить. Наприклад, H-J говорить про те, що голки призначені для деніму (JEANS).

Вся класифікація швейних голок може бути представлена не тільки в буквено-цифровому позначенні, а й у кольорі. При такому кодуванні потрібна інформація дублюється, не потрібно вдивлятися в дрібний шрифт. На колбу наноситься свій колір для виду тканини і окремо – для діаметра голки.

Що означає номер голки для швейної машини

Існує дві системи розмірів голок для побутових швейних машин – європейська та американська. Перша з них включає розміри від 60 до 120, друга – від 8 до 21. Щоб не було плутанини, застосовуються обидві системи, і номери голок для швейних машин вказуються через слеш ("/"), де обидві частини позначають одне і те ж, але за різними стандартами. Чим більше значення цифри, якою маркується голка, тим вона товще.

Найчастіше в швейні машини ставиться універсальна голка (130/705 H). Вона підходить для видів тканини, які не містять еластану, і не для трикотажних. В інших випадках діаметр повинен відповідати використовуваної тканині.

Вибір діаметра залежить не тільки від товщини тканини. Якщо використовується, наприклад, трикотажне полотно, то для пошиття виробу зазвичай береться голка розміром 70-80 мм. Але для шва з трьох шарів тканини краще використовувати варіант в 90 мм.

1.http://vpu3.net.ua/page3.html

2.https://www.xn----8sbemauadnrif7ki4b.com.ua/ua/content/213-markirovka-shveynykh-igl


06.09.2022 Тема:Класифікація швейного обладнання,загальні відомості  

                                   Швейного обладнання.

1.Загальні відомості про швейне обладнання.

2.Історія розвитку швейного обладнання.Поняття про клас машин.

3.Класифікація швейних машин,ознака класифікаціїшвейного обладнання.

   ВІдомості швейного обладнання.  Опрацювати ст.5-23.


         15.09.2022Тема:Основні робочі деталі швейних машин,тип                                                  передач.

 1.Основні  частини швейних машин.

2.Привід машини, головний вал.Конструтивна схема машини.

3.Ниткопритягувач стрижневий,лапка,зубчатарейка,пасові передачі. .

        22.09.2022Тема:основні робочі деталеі швейних машин,тип передач.

1.Організація робочого місця.

 2.Основні прийоми на швейній машині.

3.Правила техніки безпеки при роботі  на швейних машинах.

                

09.02.2023р.Тема1:Зовнішній вигляд та характеристика машин 1022-м кл,1022кл. ОЗЛМ.

Машина 1022-М кл. Верхню нитку з бобіни або котушки, одягнену відповідно на стрижень бобіної стійки або на котушковий стрижень 8 (мал. 2), зверху вниз проводять в правий нитконаправляючий отвір нитконаправлювача. Потім проводять за годинниковою стрілкою — між шайбами ​​додаткового регулятора натягу 11. Далі нитку послідовно проводять через три нитконаправлювальніх отвори нитконаправлювача 6. Потім справа наліво — через три нитконаправлювальних отвори нитконаправлювача 5.

Нитку за годинниковою стрілкою проводять між шайбами ​​основного регулятора натягу 18, справа наліво вниз заводять за ниткопритягувальну пружину 17, від низу до верху обводять навколо нитконаправлюючого кутника 19, проводять вгору в нитконаправлювач 16, справа наліво вводять у вушко нитконаправлювача 4. Потім нитку проводять вниз через нитконаправлювач 3, заводять в дротяний нитконаправлювач 2, закріплений на голководі 20. Поворотом махового колеса 9 голку 21 ставлять в крайнє верхнє положення і нитку зліва направо вводять у вушко голки 21, встановленої коротким желобком вправо.

Перед заправкою нижньої нитки її потрібно намотати на шпульку. Для цього в рукав машини вмонтована моталка 14. Нитку проводять зверху вниз в отвір нитконаправлювача 7, за годинниковою стрілкою — між шайбами ​​регулятора натягу 10, а потім наліво послідовно через три отвори нитконаправлювача 7. На шпульку 12 вручну за годинниковою стрілкою намотують кілька витків нитки і надягають шпульку на шпиндель 13.

При легкому натиску на шпиндель 13 обмежувач 15 входить між стінками шпульки 12. Включають машину, і нитка автоматично намотується на шпульку. Відсунувши відсувну пластину 1 вліво, виймають з човника шпульний ковпачок 1 (мал. 3), на його порожній стрижень 9 надягають шпульку 8 з намотаною на неї ниткою. Кінець нитки в напрямку від себе заправляють в проріз 10, потім нитку протягують під пластинчасту пружину 2 і виводять назовні. Шпульний ковпачок 1 повертають на кут 90 °, відтягують пластину 7 замочка і шпульний ковпачок 1 надягають на стрижень 6 шпулетримача 5. Перевіряють щільність закривання замочка і переконуються в тому, що нитка не потрапила під пластину 7. Так виконується заправка нижньої нитки в човник 4.

Регулювання голки. Машина 1022-М кл

Висоту голки 1 (мал. 4) щодо носика човника регулюють вертикальним переміщенням голковода 2 після ослаблення гвинта 3 в повідку 4. Орієнтовно про правильність установки голки 1 судять по тому, чи можна з-під нижньої стінки паза шпулетримача побачити половину вушка голки в її крайньому нижньому положенні.

Регулювання човника. Машина 1022-М кл

Своєчасність підходу носика 8 (мал. 5, а) човника 1 до голки регулюється поворотом човника в площині його обертання після ослаблення двох фіксуючих гвинтів 7. При виконанні цього регулювання необхідно досягти того, щоб при підйомі голки, з крайнього нижнього положення на 1,6 -1,9 мм носик 8 був вище верхньої кромки вушка голки на 0,9-1,1 мм (мал. 5,6).

Зазор між голкою і носиком човника, який повинен бути рівний 0,1-0,05 мм, регулюється осьовим переміщенням зовнішньої втулки 2 (див. мал. 5, а) човникового вала 3 разом з човником 1 після ослаблення регулювального гвинта 4. Для підходу до гвинта 4 вигвинчують притискний гвинт 5, який прикріпляє кришку нижнього масляного картера до платформи машини. Необхідний для виведення з човника 1 переплітіння ниток зазор між пальцем 12 (мал. 5, в), установчою пластиною 11 і лівою стінкою паза 10, шпулетримача 9 (він повинен бути рівний 0,5-0,6 мм) регулюється осьовим зміщенням човника 1 (див. мал. 5, а) уздовж осі човникового вала 3 після ослаблення двох фіксуючих гвинтів 7.

Кількість масла, що подається до човника 1, регулюється гвинтом 6. Якщо цей гвинт загвинчувати, то кількість масла збільшиться. При виконанні цього регулювання рекомендується загвинтити гвинт 6 до кінця, потім вивернути його на 2-2,5 оберти. Менше ніж на 2,5 обороту гвинт необхідно вивертати в тих випадках, коли машина працює безперервно або сточувальний матеріал має значну товщину.

Для визначення необхідної кількості подачі масла треба помістити під човник аркуш білого паперу на 15 с. Якщо на папері залишиться масляна смуга шириною близько 0,8 мм, то це означає, що подача змащування човника нормальна. Можна застосувати й інший спосіб: зняти човник і піднести аркуш паперу до торця човникового вала. Якщо через 15 с. роботи машини з максимальною частотою обертання головного валу ширина смужки масла на папері буде приблизно 1,5 мм, значить, подача масла задовільна.

Натяг нижньої нитки регулюється притискним гвинтом 3 (див. мал. 3) завдяки деформації пластинчастої пружини 2. Якщо гвинт 3 загвинчувати, то натяг нижньої нитки збільшиться.

Регулювання механізму переміщення матеріалу. Машина 1022-М кл

Довжина стібка регулюється поворотом важеля разом з рукояткою 15 (мал. 6) щодо шкали, прикріпленої до стійки рукава машини. Наприклад, щоб збільшити довжину стібка, працючий натискає на рукоятку 15 і закручує гайку 14, при цьому гвинтова втулка 13 відходить від шкали і рукоятка 15 переміщується на більший кут. У цьому положенні рукоятку 15 фіксують за допомогою гайки 14. При переміщенні рукоятки 15 вгору вал 11, коромисло 10 і рамка 22 разом з віссю 7 повернуться за годинниковою стрілкою. Чим далі буде вісь 7 від працюючого, тим більше будуть вертикальні переміщення шатуна 8 і тим більше буде довжина стібка.

Щоб закріпити строчку, працюючий натискає на рукоятку 15 вниз. При цьому вісь 7 переміщається до працюючого, шатун 8 і вал 6 рухаються в протилежних один від оного напрямках і рейка 3 переміщує матеріал до працюючого.

Висота підйому рейки 3 над рівнем голкової пластини регулюється поворотом коромисла 2 після ослаблення стягуючого гвинта 1 або ослаблення стягуючого гвинта 20 коромисла 19. Зубці рейки 3 рекомендується встановлювати на 0,8-1,2 мм вище голкової пластини (в залежності від товщини сточуємих матеріалів). При переході на сточування товстих матеріалів рейку 3 піднімають.

Положення рейки 3 в пазах голкової пластини регулюється поворотом коромисла 5 після ослаблення стягуючого гвинта 4, якщо рейку переміщують поперек платформи машини. Якщо рейку треба перемістити уздовж платформи, то крім гвинта 4 послаблюють гвинт 1 і рейку 3 разом з коромислами 2 і 5 переміщують уздовж осей вала 21 підйому і валу 6 переміщення матеріалу.

Своєчасність переміщення матеріалу регулюється поворотом головного валу 12 або розподільного валу 18 після ослаблення двох фіксуючих гвинтів 17 нижнього зубчастого барабана 16. Рекомендується виконувати регулювання в такій послідовності: поворотом головного вала 12 вістря голки підвести до матеріалу, а поворотом розподільного валу рейку 3 перемістити в положення початку її опускання, потім закріпити гвинти 17. Далі слід провести регулювання своєчасності підходу носика човника до голки, так як їх взаємодія була порушена.

Рівність довжин стібків при прямому і зворотному переміщенні матеріалу регулюється поворотом коромисла 10 на валу 11 після ослаблення стягуючого гвинта 9. Якщо вісь 7 переміщувати ближче до працюючого, то довжина стібків при закріпленні буде зростати.

Регулювання лапки. Машина 1022-М кл

Тиск лапки 1 (мал. 7) на матеріал регулюється гвинтом 3 завдяки деформації пружини 2. При закручуванні гвинта 3 тиск лапки збільшиться.

Висота підйому лапки 1 над матеріалом регулюється вертикальним переміщенням пружинотримача 4 після ослаблення гвинта 5. При підйомі пружинотримача 4 лапка 1 підніматиметься на меньшу висоту.

Положення ріжків лапки 1 щодо лінії руху голки регулюється поворотом стрижня 6 після ослаблення гвинта 5.

Висота підйому лапки при натиску коліном на колінопідйомник регулюється гвинтом 8. Якщо гвинт 8 загвинчувати, то кут повороту важеля 7 зменшиться, відповідно зменшиться і підйом лапки.

Регулювання регулятора натягу верхньої нитки.

Натяг верхньої нитки регулюється гайкою 12 (мал. 8) в результаті зміни тиску пружини 11 на шайби натягу 10. Якщо гайку 12 загвинчувати, то натяг верхньої нитки збільшиться.

Для зміни натягу ниткопритягувальної пружини 7 послаблюють регулювальний гвинт 2 і виймають корпус 5. Потім послаблюють фіксуючий гвинт 4, накінечник викрутки вставляють в проріз гвинтової шпильки 8 і повертають її всередині корпусу 5. При повороті гвинтової шпильки 8 за годинниковою стрілкою натяг ниткопритягувальної пружини 7 збільшується.

Положення гачка 1 ниткопритягувальної пружини 7 регулюється поворотом корпусу 5 після ослаблення гвинта 2. Вертикальна частина гачка 1 повинна бути розташована зліва під кутом 45 ° до горизонталі.

Хід гачка 1, який має дорівнювати приблизно 6-9 мм, регулюється ослабленням гвинта 2 і зніманням корпусу 5. Далі послаблюють гвинт 4 і викруткою повертають гвинтову шпильку 8, переміщуючи гачок 1 відносно стінок вікна 6, обмежуючих рух гачка 1.

Положення стрижня 9 щодо переднього плеча важеля 3, послабляє натяг нитки при підйомі лапки, регулюється осьовим переміщенням корпусу 5 після ослаблення гвинта 2.

Регулювання моталки для намотування ниток на шпульку.

Кількість ниток, намотуваних на шпульку (місткість шпульки), регулюється поворотом обмежувача 2 (мал. 9) на валу 3 після ослаблення стягуючого гвинта 1. Якщо обмежувач 2 повертати за годинниковою стрілкою, то місткість шпульки зменшиться.

Натяг нитки регулюється гвинтом 5. Якщо гвинт загвинчувати, то натяг збільшиться.

Якщо нитки намотуються на шпульку нерівномірно, то послаблюють фіксуючий гвинт 4 і вісь 7 регулятора натягу 5 переміщують уздовж отвору рукава машини. Регулятор слід встановити так, щоб отвір 6 нитконаправлювача був розташований посередині осі шпульки

20.04.23р.Тема60:Види прасок їх характеристика.

                 Тема61:Конструкція ектропарових  прасок.


Т