Історичні розвідки Болехівщини

Цвинтар Січових Стрільців біля Болехова

Українські Січові Стрільці (УСС) в перших же боях супроти царської росіянської армії показали себе, як добре організоване та дисципліноване військо. Австрійсько-імперське командування неодноразово нагороджувало бійців УСС за їх звитяги та героїчну службу. І, будучи певними в їх фаховості, підрозділам УСС доручали відповідальні військові завдання. Всім відомо, як, будучи дислоковані в Карпатах, вони відзначились у боях за гору Маківка у квітні-травні 1915 року. А наприкінці травня УСС вели військові дії уже поблизу Болехова.

2 – 5 травня курінь Коссака, відновивши становище в районі гори Маківка й перейшов у наступ: ройшовши через Тухлю, Камінку, Сукіль, Поляницю і Тисів, "усусуси" 16 травня вступили в Болехів і кілька днів простояли в запасі. Відомо, що їх радо вітала Наталія Кобринська та свідомі українці, які в українських збройних формуваннях вбачали майбутню українську армію.

Наприкінці травня вони були відправлені на передову і з 25 по 30 травня 1915 року, переслідуючи ворога, що відступав, провели важкі бої на фронті: Стрий – Болехів. Перший Стрілецький курінь Григорія Коссака потрапив в оточення і втратив 180 стрільців (поранено, полягли та зникли безвісти). Другий курінь Василя Дідушка не допустив москалів до Болехова і став центром опору при контрнаступі росіян. Тоді й полягли 19 стрільців, які були поховані на окремому стрілецькому цвинтарі на околиці села Лисовичі на Стрийщині, біля старого дуба при шосейній дорозі до Галича.

Замки-фортеці Болехова

Багато хто замислювався, чому на гербі міста Болехів зоображені мури замку, тоді як в теперішній час їх не існує. І на перший погляд виникають сумніви. а чи був таки замок. А відповідь дають привідкриті історичні архіви, які свідчать, що замочок таки існував. Підтвердженням тому стали попередні археологічні дослідження, які виявили сліди давньоруського городища в урочищі «Соломонова Гірка». Пізніше (XV-XVI століттях) тут збудовано оборонний костел (за тодішньою фортифікаційною звичкою) від якого тепер залишились лише сліди фундаментів і пізніша каплиця. В декотрих літературних джерелах згадується ще й дерев’яна фортеця «Гросівка» (біля Саліни) - але слідів якої так ще не виявлено. Натомість, став відомий рисунок укріплень Болехова ,як містечка-фортеці, з 1607 року (він зберігається у Варшаві і на основі опрацьовано проект реконструкції).

Був той замочок у XVI-XVIII століттях (остання згадка 1780 роках) добре укріпленим, і саме про нього збереглися описи, інвентарні креслюнки, люстрації. Відомо, що замок омивався водами річки Сукіль, русло якої тепер суттєво змінилося. Наразі, від того замку залишився лише горбочок, який знаходиться на території військової частини.

Допоки ще ми знаємо дуже мало про наш Болехівський замок, але прийде ще на нього час і ми привідкриємо собі таємниці нашого давнього міста.