Гериня
Загальні відомості
* Географічні координати — 49°02′02″ пн. ш. 23°52′38″ сх. д.
* Перша згадка — 1371 рік
* Кількість населення — 1278 мешканців
* Площа — 56,5 км²
* Густота населення — 22,62 осіб/км²
* Поштовий індекс — 77521
* Телефонний код — 0 3477
* Виконавчий орган — Геринська сільська рада.
Адреса сільської ради:
* 77521, Івано-Франківська обл,
* Долинський р-н, с.Гериня,
* вул. Шевченка, 22,
* тел. 03477 30345
Переглянути більшу мапуГериня або ж Гориня — село Долинського району Івано-Франківської області. Лежить на сході Івано-Франківщини в межах Прикарпаття і межує з містом Болехів (східна границя міста)
Опис
Село Гериня розкинулося в низині річок Свіча та Сукіль на самому підніжжі карпатських Бескидів. Село розділяє невеличка однойменна річечка, яка бере свої початки в 5 кілометрах вище на предкарпському гірському пасмі. Село було розташоване неподалік від містечка Болехів (в 2 кілометрах від його центру), та, з віками, місто розросталося й тепер село Гериня — є східною межею цього Болехова. Крім того воно межує з селом: Гошів та Гошівським монастирем (зі сходу)Проживаючи в рівнинній місцині, більшість мешканців села працюють на своїх селянських господарствах, а також мають можливість працювати на підприємствах міста Болехів.
ТуТ Гориня в часи 2-ї світової війни
Спершу перелічимо відомих нам мешканців села, що поклали свою голову за нашу неньку Україну.
Загинули за волю України:
* Герасимів Володимир Дмитрович (псевдо «Муха») — Стрілець УПА, загинув у травні 1947 року в селі Гериня.
* Гошовський Василь Іванович (народжений 1919 року) — Помер після поранення під час більшовицької облави в 1949 році.
* Дуплеца Йосип (народжений 1919 року) — Розстріляний німцями у липні 1941 року.
* Кос Василь Васильович (народжений 1925 року) — Стрілець УПА, загинув у 1947 році.
* Кос Микола Васильович — Розстріляний енкаведистами під час облави, коли повертався із церкви додому. Батька - Василя Коса із жінкою і двома дітьми більшовики вивезли в Сибір, звідки вони повернулися в село після 15-ти років заслання.
* Креховецький Микола Іванович (псевдо «Старий», «Бистрий», народжений 1909 року) — Член ОУН, станичний. 15 березня 1948 року оточений облавниками в хаті Миколи Юзьківа, вступив у нерівний бій із енкаведистами. Убивши кількох ворогів, відстрілювався до останнього патрона. Потім підірвався гранатою. Втікаючи із палаючої хати господаря облавники підстрелили. Жінку Юзьківа з дочкою, згодом, вивезли в Сибір.
* Слабіна Степан Васильович — Станичний села Гериня, загинув у листопаді 1946 року.
* Юзьків Микола — Симпатик ОУН, загинув на порозі своєї палаючої хати під час більшовицької облави на «Бистрого».
Арештовані і суджені за зв`язки з підпіллям:
* Гошовський Іван (народжений 1912 року) — Засуджений за зв`язок із підпіллям ОУН-УПА.
* Гошовський Богдан Іван — Заарештований за зв`язки із підпіллям ОУН-УПА.
* Лавринович Микола Іванович — Заарештований під час служби в Червоній армії за те, що до призову мав зв`язки із підпіллям ОУН-УПА.
* Пуняк Василь Йосипович (народжений 1914 року) — Був секретарем сільської ради. Суджени в 1948 році за зв`язок із підпіллям. Помер в недовгім часі після повернення із неволі.
* Степаняк Йосип (народжений 1917 року) — Засуджений за зв`язок із підпіллям ОУН-УПА. Після повернення із тюрми, втративши в неволі здоров`я, незабаром помер.
* Тинкалюк (Король) Степанія Миколаївна (народжений 1923 року) — Член ОУН з 1945 року. Зв`язкова, медсестра УЧХ. Заарештована 4 квітня 1951 року і засуджена на 25 літ неволі. До 1956 року відбувала строк в місті Інта Комі АРСР. Звільнена за амністією в 1956 році.
* Тинкалюк Микола Савович (народжений 1928 року в Снідавці, що на Косівщині) — Засуджений в 1947 році за участь в ОУН-УПА на 25 літ неволі. В Інті познайомився із Стефанією Король, з якою після амністії одружився. Підірване у неволі здоров`я призвело до важкої хвороби, від якої в 1977 році передчасно помер. Похоронений на цвинтарі села Герині.
Палили церкви й будівлі
Більшовицьке свавілля у повоєнні роки не знало меж. Під час облав, які часто проводились по селах і лісах, енкаведисти часто розстрілювали зовсім невільних людей, видаючи жертви за партизанів. Був такий випадок і в нашому селі. Молодий хлопчина Микола Кос у надвечір`я йшов із церкви, де відправлялася маївка, додому. Його перестріли облавники. Зляканий хлопчина чомусь кинувся тікати, та випущена енкаведистом куля наздогнала хлопчину. Але цим загарбники не задовольнилися - лиш тільки батьки встигли похоронити сина, їх........................ продовження ТуТ