Символи Болехова
З давніх часів Болехів асоціювався в жителів краю та Галичини із сіллю (яка там видобувалася) та хвойним лісом (який ріс довкола міста й використовувався промислово). У же з роками додатковим посилом став муніципальний атрибут - ратуша, та національна основа міста - яке вважалося єврейським містечком (власники охоче поселяли цей нарід в місті - очікуючи від них суттєвих фінансових дивидентів, пов`язаних з торгівлею). Уже з середини 20-го століття народна свідомість викристалізувала давні форми й асоціації в гербі сучасного Болехова.
Головним атрибутом міста, що перейшов крізь віки - став герб міста. За всі свої періоди він лише 3-чі зазнавав суттєвих змін, що пов`язувалося зі змінами власників міста чи владних інституцій. Тому можемо розрізнити такі 3 періоди:
1— герб-символ, що дійшов з часів князівських.
2— герб наданий опісля здобуття містом магдебурського права.
3— узагальнений герб прийнятий в 1991 році після здобуття Незалежності України.
Герб часів князівських:
Багато хто з дослідників пристає на думку, що гербом Болехова, від княжих часів була шильда зі Святим Йосипом Обручником (чоловіком Діви Марії). Адже саме його зоображення зустрічається в документах тієї епохи, й використовувалося воно на міській печатці.
Загалом, А.Гречило, Ю.Савчук, I.Сварник в своєму дослідженні "Герби мiст Украiни (XIV-Iпол.XX ст.)" подають герб Болехова цього періоду саме як: геральдична шильда на срібному тлі якої Святий Йосип, з немовлям Ісусом і з пальмовою гілкою в лівій руці. Обидва вони в блакитних шатах та золотим/жовтим німбом.
Крім того, дослідники краю вважають, що саме цей символ продовжував експлуатуватися християнською громадою краю і в перехідні часи магнатів (і після здобуття магдебурського права) - незважаючи на офіційно дарований герб від короля (оскільки часто ті самі магнати змінювалися й завше пробували під себе особисто затвердити нового герба).
Герб Болехова
Печатка міста
Першим з відомих символів міста Болехова стала його печатка, віднайдена на одному з давніх пергаментів XVII століття. Суттєвим фактом є її відповідність з давнім християнським гербовиком міста. Сама ж печатка була округлої форми. Її відтиск мав зоображення Святого Йосипа, з немовлям Ісусом і з пальмовою гілкою в лівій руці. По краю печатки було нанесено надпис - з вказівкою на містечко Болехів.
Окрім цієї печатки, місто мало печаті й в інші епохи свого існування, нажаль, вони всі були доволі примітивно-бюрократичні із численими офіційно-номенклатурними надписами.
Пісня про Болехів
В підгір`ї бойківських Карпат,
Немов розсипане намисто,
В сплетіннях вуличок і хат
Лежить Болехів - рідне місто.
Краянам нашим синя даль
І сонце блиск з герба Данила,
І чисті плеса, мов кришталь,
Віками душу молодили.
По руслу Сукелі - ріки
Шуміли вільхи й верболози,
І в даль спливали дні й роки,
Солодкі і солоні сльози.
Просвіти кидали ключі
Франко й Кобринська в дні знегоди,
До скринь майбутнього ключі:
- Вставай з колін народе!
В боях за вільний рідний край
Стрілецька юнь тут склала крила
Той ратний подвиг пам`ятай,-
Вкраїни в ньому слава й сила.
О, рідне місто, світе мій,
Люблю тебе, тебе кохаю,
Бо ти в душі, мов цвіт ясний,
Окраса й гордість мого краю.
Герб по здобуттю містом магдебурського права: 1603 року Сигізмунд III надав Болехову магдебурзьке право та герб, який складався з двох шляхетських відзнак: герба Гедзінських "Правдзіц" (на блакитному тлі червоний фортечний мур, за яким золотий лев, що тримає в лапах кільце: цей варіант герба мав ще назву "Пельгржим", на відміну від властивого "Правдзіца", тло якого було срібним, а лев малювався оберненим у лівий геральдичний бік, тоді як у гербі Болехова він незмінне був обернений праворуч; крім того, у властивому "Правдзіці" на хвості лева також малювалися два кільця) та герба "Рох Третій" (на червоному тлі три срібні бруски, увінчані лілією). З галицької шляхти до герба "Рох Третій" було приписано лише рід Карчів, отже, очевидно, ця шляхетська родина також мала відношення до історії Болехова. Існує й інше трактування: три бруски в гербі Болехова є родовим гербом Ходорівських "Корчак", до якого лілію додано суто як абстрактно-геральдичний символ цноти.
У XVIII столітті нові власники міста графи Потоцькі зробили спробу змінити символіку герба: тепер емблема Болехова являла собою родовий знак Потоцьких "Пилява" (срібний семикутний хрест на блакитному тлі), супроводжуваний вгорі трьома грудками (топками) солі. Однак пізніше австрійська влада, визначивши Болехів як заштатне місто Долинського повіту, повернулася до герба 1603 року, який Ф.Ковалишин описав так: щит розколений, у першій його частині на блакитному тлі червоний фортечний мур, за яким золотий лев, що тримає в передніх лапах золоте кільце, у другій - на червоному тлі три срібні бруски, над якими срібна квітка лілії.
Магістративні структури та купецькі гебрейські родини і чисельні групи поселенців-переселенців віддавали перевагу саме такому, не християнському, зоображенню на гербі міста - віддаючи, тим самим, шану власникам міста від яких вони залежали й за чиєю прихоттю були сюди поселенні і кому сплачували мито за своє існування.
Герб прийнятий в 1991 році після здобуття Незалежності України:
В 1991 році міською Радою Болехова був затверджений новий герб міста, який узагальнив давній символізм та геральдику міста.
Новий герб являє собою бойовий щит коричневого кольору прикрашений по периметру стилізованими яскраво-зеленим дубовим листям, що утворює у верхній частині корону з обох боків корони зображені голуби - символи небесного заступництва. У верхніх двох частинах розділеного на чотири частини щита, на блакитному тлі зображено елементи старовинного герба власників міста Гендзінських, а в нижній на жовтому фоні зображено сучасні символи міста - хвойне дерево і три гірки солі - уособлення деревообробки та солеваріння.
Ідея та коенцепція герба була надана місцевим краєзнавцем та громадським діячем - Романом Скворієм.
