Церква «Введення в Храм Пресвятої Богородиці»

Церква Святої великомучениці Параскеви в селі Бубнище є культувою спорудою громади і, водночас, пам`яткою архітектури місцевого значення.

Церква великомучениці Параскеви постала в Бубнищі в 1891 році. Громада села збирала кошти і на них вибудувала свій храм (про що сповіщає різьблена дошка на стіні будівлі).

Для прикрашання та облаштування своєї церкви громада села прикладала чимало зусиль і долучала знаних майстрів зі всієї округи.

На початку 20-го століття церква з невеличкого села Бубнище була долучена до головної парафії, себто стала дочірньою церквою своєї матірної церкви, що знаходилася в селі Тисів. Впродовж майже століття церква стала осередком культури та гуртування сільської спільноти.

Вплив церкви на світське житя краю дуже дошкуляв совітам-безборжникам та їх місцевим підлабузникам. Тому вони створювали різні перепони для існування церкви та місцевим діячам культу (не пускали в церкву, переслідували місцевого парпоха - отця Антонія Бучацького), але громада не велася на їх дії та йшла наперекір партійним чинушам. Які, в своїй безбожницькій агонії, вирішили закрити церкву назовсім - 23 жовтня 1983 року вони цього таки добилися, та ще й зробили там склад.

Немало сліз та прокльонів сипалося на безбожних посіпак, а вони ще більше розсварили громаду зі своїм московсько-комуністичним устроєм, українська спільнота лише чекала нагоди - аби вийти і прогнати цих лихословів зі своєї землі. І це сталося, незабаром, в 1988 році громада Бубнища розбила комуняцькі колодки з дверей церкви і почала відновлювати свій Храм. З тих пір церква офіційно в користуванні громади Української Греко-Католицької Церкви.

Мешканці Бубнища, рік за роком, виправляли та покращували свою історичну й культову споруду. А в 2010 роках церква була частково відреставрована (особливо ззовні). Це, без перебільшення, благодатне місце, де відчуваєш себе захищеним, наче в обіймах матері. Давня споруда дихає спокоєм, таємничістю, а від стін ніби віє прадавньою мудрістю. З церковного подвір’я видно все село. Невеличкі, наче примружені, церковні віконниці, як всевидяче око, споглядають, оберігають та захищають людські хати від лихого.

Архітектурні особливості

Історичні віхи

Додаткова інформація

* "Церкви Прикарпатського краю". Р. Процак, Івано-Франківськ, 2006.

* Про Церкву в селі Тисів;

* Освячення новозбудованого храму в селі Тисів.