Буковець
Загальні відомості
* Географічні координати — 49°00′21″ пн. ш. 23°41′04″ сх. д.
* Висота над рівнем моря— 511 м
* Перша згадка — 1767 рік
* Кількість населення — 167 мешканців
* Площа — ??? км²
* Густота населення — ??? осіб/км²
* Поштовий індекс — 77221
* Телефонний код — 0 3437
* Виконавчий орган — Поляницька сільська рада.
Адреса сільської ради:
* 77521, Івано-Франківська обл,
* Болехівська міськрада, с.Поляниця,
* вул. Шевченка, ,
* тел. 3-94-09
Переглянути більшу мапуБуковець — село Болехівської міськради Івано-Франківської області. Лежить на сході Івано-Франківщини в межах Прикарпаття і в уголовині річки Сукіль, довкола села наявні числені туристичні принади.
Опис
Село Буковець розкинулося в уголовині гірської річки Сукіль (яка тече посеред села). Село розташоване неподалік від містечка Болехів (в 15 кілометрах на північний схід від його центру), та межує з селами: Труханів (з заходу - на Львівщині) і Козаківка (на півдні), та Поляниця (з півночі). Проживаючи в гірській місцині, більшість мешканців села працюють в лісництві та пораються в своїх селянських господарствах, а також мають можливість працювати на підприємствах міста Болехів.
Історія села
Тісно переплетена доля села з сусідсіьким селом - Поляниця, яке адміністративним центром цієї округи.
В кінці XVIII - на початку XIX століть було засновано хутір, німецькими колоністами на, так званих, камеральних (державних) землях й названо Ямерсталь. Населений пункт знаходиться в мальовничій долині між селами Поляниця та Козаківка. Недалеко від села протікає річка Сукіль. Перші поселенці займалися лісорозробками, вели особисте сільське господарство, було побудовано тартак - лісопилку. Для потреб поселення в 20-х роках XX ст. відкрито початкову школу, костел. Навчання, як і богослужіння проводилось на німецькій мові.
Серед німців тут проживала єдина українська родина - Дубіва Миколи Дмитровича.
В 1939-1940 рр. згідно з договором Молотова - Рібентропа німці залишили село. Вільні хати, залишені німцями, були заселені багатодітними родинами із Поляниці. В 1954-1956 рр. були демонтовані костел і тартак. На місці тартака пізніше було утворено допоміжне господарство Болехівського лісокомбінату. Церква і клуб знаходилися в сусідній Поляниці. В 2000 році силами громадськості було відкрито церкву св. Петра і Павла. На даний час в 44 дворах проживає 170 осіб.