Церква Святої великомучениці Параскеви

Церква Святої великомучениці Параскеви в селі Бубнище є культувою спорудою громади і, водночас, пам`яткою архітектури місцевого значення.

Церква великомучениці Параскеви постала в Бубнищі в 1891 році. Громада села збирала кошти і на них вибудувала свій храм (про що сповіщає різьблена дошка на стіні будівлі).

Для прикрашання та облаштування своєї церкви громада села прикладала чимало зусиль і долучала знаних майстрів зі всієї округи. Ось, і відомий різьбяр - Гнат Поркишка, зі Слободи, приклав свій талант: вирізьбивши в 1894 році іконостас церкви, а в 1900 році закінчив бічні вівтарики.

На початку 20-го століття церква з невеличкого села Бубнище була долучена до головної парафії, себто стала дочірньою церквою своєї матірної церкви, що знаходилася в селі Тисів. Впродовж майже століття церква стала осередком культури та гуртування сільської спільноти.

Вплив церкви на світське житя краю дуже дошкуляв совітам-безборжникам та їх місцевим підлабузникам. Тому вони створювали різні перепони для існування церкви та місцевим діячам культу (не пускали в церкву, переслідували місцевого парпоха - отця Антонія Бучацького), але громада не велася на їх дії та йшла наперекір партійним чинушам. Які, в своїй безбожницькій агонії, вирішили закрити церкву назовсім - 23 жовтня 1983 року вони цього таки добилися, та ще й зробили там склад.

Руйнували будівлю лісничі та міліціонери. Люди кричали, чинили спротив, але ті робили своє. «Семчук бочки порожні заносив, солому заносили, упряж від коней, в церкві облаштували склад з інвентарем від Поляницького лісництва. Відтак саму споруду не знищили, а от всередині залишили повну розруху. Стіни пообдирали, іконостас гаками відбивали, образи, які людям не пощастило виблагати, повивозили – словом, робили все, аби намолене місце зганьбити… Та ганьба наздогнала саме тих безбожників.

Немало сліз та прокльонів сипалося на безбожних посіпак, а вони ще більше розсварили громаду зі своїм московсько-комуністичним устроєм, українська спільнота лише чекала нагоди - аби вийти і прогнати цих лихословів зі своєї землі. І це сталося, незабаром, в 1988 році громада Бубнища розбила комуняцькі колодки з дверей церкви і почала відновлювати свій Храм. З тих пір церква офіційно в користуванні громади Української Греко-Католицької Церкви.

Мешканці Бубнища, рік за роком, виправляли та покращували свою історичну й культову споруду. А в 2010 роках церква була частково відреставрована (особливо ззовні). Це, без перебільшення, благодатне місце, де відчуваєш себе захищеним, наче в обіймах матері. Давня споруда дихає спокоєм, таємничістю, а від стін ніби віє прадавньою мудрістю. З церковного подвір’я видно все село. Невеличкі, наче примружені, церковні віконниці, як всевидяче око, споглядають, оберігають та захищають людські хати від лихого.

Архітектурні особливості

Серед звивистих гірських краєвидів Бубнищівська церква в надійному сховку. Треба крученими дорогами з глини та каміння пройти зо два кілометри, здолати стрімку гору і перейти невеличке плато – на ньому затишно примостилася хрещата одноверха церковця.

До вівтаря з півночі прибудована ризниця, а зі сходу, по осі, - невелика захристія. Вхід до церкви з півдня у бабинець. Будівлю оточує піддашшя, стіни під опасанням переважно з відкритих брусів зрубу, над опасанням, опісля ремонту, шальовані горизонтально горбилем.

Низький сліпий восьмерик середхрестя нави вкритий восьмибічним верхом, який завершують високі ліхтар з маківкою. Такі ж ліхтарі з маківками підкреслюють гребені трисхилих дахів бічних рамен нави, бабинця і вівтаря. На південний-захід від церкви збережена дерев`яна двохярусна дзвіниця, вкрита пірамідальним дахом. На прицерковній території, оточеній новою огорожею, встановили фігуру Пресвятої Богородиці. З іншої сторони на подвір`ї розташовано братську могилу залиблим односельцям.

А на стіні церкви було встановлено горильєф і пам'ятну дошку отцю Антонію Бучацькому - пароху с. Бубнище, багатолітньому в'язню, ісповіднику Української Греко-Католицької Церкви, який вів підпільні богослужіння у лихоліття комуністичного атеїзму.

Історичні віхи

Додаткова інформація

* "Церкви Прикарпатського краю". Р. Процак, Івано-Франківськ, 2006.

* Про Церкву в селі Бубнище;

* Історія церкви в часи комісарів-безбожників та відновлення богослужінь.