Рельєф Болехівщини (гори, низини)

Критичні точки

За характером рельєфу територія Болехівщини чітко ділиться на дві орографічні області:

1→ Передкаратську рівнину;

2→ Зовнішні Карпати.

Загальне

Передкарпатська рівнина на Болехівщині має горбистий характер на фоні загального пологого нахилу поверхні на північ. Головний вододільний простір Стрий-Свічівський порівняно вузький та витягується в субмеридіальному напрямку.

Цей же Стрий-Свічівський вододіл, від Болехова на півдні до села Міжріччя на півночі. Його максимально припідняті ділянки досягають 431,2 м (гора Болехівська), 371,5 м (гора Ведерниця), 352,4 м (урочище Олексичі). Понижені ділянки цього вододілу пов‘язані з долиною річки Свіча та її приток Сукіль та Вільшанка. Вони визначаються абсолютними відмітками в 330 м на півдні та 295 м – на півночі.

Зовнішні Карпати (в межах Болехівщини) являють собою гірську область, і саме її передня частина – низькогірна та відносно спокійна. Довкола відсутні різко виражені хребти, гірські вершини і глибоковрізані вузькі річкові долини - всі ці елементи рельєфу тут злагожені. Максимальні висотні відмітки окремих гірських вершин не перевищують 800 м. Так, гора Попівце – 744 м, гора Камяний Копець – 534,6 м.

Більш південна частина Зовнішніх Карпат – Бескиди і відноситься до середньогірського району. В орографічному відношенні характеризується чітко вираженими моноклінальними хребтами (Бескидами) або окремими різко відокремленими висотами (Горганами). Рельєф цієї частини Зовнішніх Карпат перевищує 1000 метрів над рівнем моря (гора Яворина – 1131,5 м, гора Буковець – 1258,1 м ; гора Магура – 1362 метра).

Долина ріки Сукіль і її приток в межах Зовнішніх Карпат досить вузькі та глибокі, а самі річки швидкоплинні й в період паводків повноводні й приносять значну шкоду (підмиваючи берега та затоплюючи селянські угіддя)