Болехів ТуТ

Болехів обрав просвітянина і заслуженого учителя собі в поводирі

65-річний Богдан Мельник переміг у виборчих перегонах 2015 року в місті Болехів. До цього він кермував управлінням освіти Болехівської міської ради та управлінням освіти Болехівського міськвиконкому. Майже 40% болехівчан (з тих хто прийшов на вибори 25 жовтня) віддали свої голоси на користь просвітянина та учителя, сподіваючись на нові звершення та зрушення у житті громади............................про результати виборів читайте ТуТ

Ванька-встанька болехівського розливу.

Нарешті, болехівчани зуміли висунути кількох достойників, які справді в змозі згуртувати громаду на звершення, а не крадіжки. Відомий місцевий лікар, знаний педагог та просвітянин і ладний господар-війт кинули виклик клану Макот. Герць буде ще той, адже цього разу місцевий Попандопало підкріпився фінансами партнерів Медведчука - сівачів гречки від "Волі"

За кандидатів говорять їхні справи та чесне ім`я, а за клан Макот - їхня бездіяльність та популізм, йому би ще один термін протриматися - аби потім посадити доцю в крісло болехівської Ратуші.....читайте ТуТ

ТуТ Історія Болехівщини

Першим з відомих символів міста Болехова стала його печатка, віднайдена на одному з давніх пергаментів XVII століття. Суттєвим фактом є її відповідність з давнім християнським гербовиком міста. Сама ж печатка була округлої форми. Її відтиск мав зоображення Святого Йосипа, з немовлям Ісусом і з пальмовою гілкою в лівій руці.....

детальніше ТуТ

Хронологія Болехова

16 століття – місто „опускається” з Соломонової гірки, Стрийської гори та Довжки, забудовуються рівнинні ділянки Волоського села, Руського Болехова, поступово формується центр в районі Шляхетчини – між нинішнім технікумом та костелом - огороджений ровом та валом прямокутник з дерев’яними стінами та воротами.

1513, 1524, 1539,1546, 1562, 1589, 1594 – роки спустошливих набігів кримських татар на Галичину. Шлях кочовиків пролягав через Снятин, Коломию, Галич, Рогатин, Жидачів, Стрий, Болехів, Калуш, рідше – Галич, Калуш, Долина, Болехів.

1546 – перша письмова згадка про солеварню Емілії Гросовської.

1588 - до Болехова з Мазовша на 300 возах прибувають 420 переселенців – осадників з двома капеланам

1603 – польський король Сигізмунд ІІІ Ваза надає місту Магдебурзьке право......

детальніше ТуТ

ТуТ цікавинки

Українські Січові Стрільці (УСС) в перших же боях супроти царської росіянської армії показали себе, як добре організоване та дисципліноване військо.....................................

Перший Стрілецький курінь Григорія Коссака потрапив в оточення і втратив 180 стрільців (поранено, полягли та зникли безвісти). Другий курінь Василя Дідушка не допустив москалів до Болехова і став центром опору при контрнаступі росіян. Тоді й полягли 19 стрільців, які були поховані на окремому стрілецькому цвинтарі на околиці села Лисовичі на Стрийщині, біля старого дуба при шосейній дорозі до Галича.

детальніше ТуТ

Замки-фортеці Болехова

Багато хто замислювався, чому на гербі міста Болехів зоображені мури замку, тоді як в теперішній час їх не існує. І на перший погляд виникають сумніви - чи був таки замок. А відповідь дають ............................, що замок омивався водами річки Сукіль, русло якої тепер суттєво змінилося. Наразі, від того замку залишився лише горбочок, який знаходиться на території військової частини.

Допоки ще ми знаємо дуже мало про наш Болехівський замок, але прийде ще на нього час і ми привідкриємо собі таємниці нашого давнього міста.

детальніше ТуТ

ТуТ спорт, туризм

Парк «Арборетум»

Історія пам’ятки садово-паркового мистецтва «Парк Арборетум» починається з середини XIX століття, коли в Болехові розташовувалась Дирекція лісів та державних маєтностей Галичини. Тоді ж, поряд з адміністративним будинком лісівники та ентузіасти висаджували молоді деревця, які були привезені з австрійських, німецьких, італійських розсадників. Крім того, вирощували матеріал з насіння, завезеного з

Франції та Північної Америки і експериментували з іншими насадженнями. Внаслідок таких обставин і сформувалася ботанічна колекція, яка налічувала більш ніж дві сотні видів порід дерев, які займали площу понад 6 гектарів.

Та наприкінці 19 століття Дирекцію лісів було переведено до Львова, а будинки й парк перейшли в користування створеної, тоді ж в 1883 році, Нижчої Лісової школи (пізніше - Державна школа для лісничих). Вона стала третьою за ліком лісничою школою в Австро-Угорщині й перша з нижчих (однорічних) лісових шкіл на тодішніх українських теренах. Така ситуація ще позитивніше склалася на розквіт дендро-парку, адже працівники і студенти з ще більшим завзяттям захопилися селекційними експериментами.

детальніше ТуТ

Як наші прапрадіди у футбол грали

Під час ремонту стародавньої будови, спортзалу Долинської середньої школи №1, робітники знайшли папери, писані понад сто років тому. Була там і тодішня газета, в якій привернув увагу репортаж під назвою «Гиля-гиля». Виявилося, що так тоді називався в нас футбол. Прихильники цієї чудової гри, мабуть, з цікавістю прочитають репортаж, який передруковуємо майже без змін тогочасного стилю і термінології.

У Долині, на зарінку, коло потічка, стиналися у гранні «гиля-гиля» долинські моцарі із болехівськими. Грання було дуже інтересне, бо довкола вигона зібралися купи людей, які дивилися за тим, хто кому більше накопає бальонів. Тота ватага, що загилить більше пузирів, у падолисті буде здибатисі у Станиславові із ріпниками Калуша на ліпший копняк року і наймоцнішу ватагу «гиля-гиля» з-попід гір.

Гилянка розпочалася в півполуденок. Наші моцарі віхопилися на обліг у вишитих сорочках, пущених поверха такого ж відтінку гачей, а болехівські хлопаки були в срібних підсинених сорочках, опущених у фіялкові гачі...... .......

детальніше ТуТ

ТуТ відео та фото-галереї