СЛОБОДА
«Деревня называемая Слобода, … на низкомъ ровномъ месте при болоте, въ лесахъ, на проселочной дороге». Як уточнюється в Рум’янцевському описі: «при болоте Жабинке».
За П. Кулаковським, «слобода – осада, заснування якої пов’язувалося з наданням колоністам податкових пільг протягом визначеного часу (до 30 років). Цей тип осад був основним для організованої колонізації, тому що отримання таких пільг знаходилося в компетенції суверена – власника чи володільця осаджуваних земель. Слободи були надзвичайно привабливими для переселенців, оскільки юридично забезпечували певний обсяг прав і привілеїв для них, обмежуючи економічний тиск з боку власників».
Досить часто слово «слобода» ставало основною назвою поселення, як це мало місце у даному випадку.
За даними В. Модзалевського, Степан Силич за часів сотництва у чернігівській полковій сотні (60-70-ті рр. ХVІІ ст.) володів «двумя дворами въ с. Котахъ, дер. Лукашовкой и д. Слободкой». Вірогідно, Слобода заснована незадовго до того.
Перша документальна згадка – в універсалі гетьмана Івана Мазепи 29 квітня 1699 р., яким слабинському сотнику Івану Тризничу, на його прохання, надавалися села Лукашівка і «Слобідка».
ВІКТОРІВКА
(стара назва – Тарасівка)
Старою назвою село зобов’язане Тарасу Андрійовичу, обивателю олишівському, який у 1671 р. продав свій хутір Івану Биховцю: «я, Тарасъ Андреевичъ, обыватель Олишевскій… продалъ хуторъ свой… изо всеми до хутора належными уходами лесными въ Грабове, межи Ольховатого и Копанки, до болота великого Грабовскаго и до гряды Уцтивицкой лежачими, урожоному Іоану Рошкевичу Быховцю… которіе то заходы любо въ обрубахъ и такъ знайдуются; бо къдижъ я за позволенемъ полковникуючого Золотаренка, тамъ ос±вши, презъ килканацять л±тъ мешкалъ, однакъ на чому працу свою ронилъ, тое продаю…». О. Лазаревський, цитуючи наведений уривок у довідці про «Слоб. Грабовка и Тарасовка», заселення слобід приписує саме Івану Биховцю. Однак і назва села, і характер запису недвозначно вказують, що мова йде саме про Тарасівку. Вірогідно, Биховцю належить заселення Грабова.
За часів козаччини Тарасівка (Вікторівка) входила до Олишівської сотні Ніжинського полку. За яких обставин сталася зміна назви на сьогодні сказати важко. Довідку про Тарасівку О. Лазаревський розмістив в «Описании старой Малороссии» в 1893 р., тоді як назву Вікторівка зустрічаємо вже у «Списках» 1866 р.
ДРАЧІВЩИНА
Вірогідно, виселок Слободи, заснований на початку ХХ ст. переселенцем на прізвище Драч. Хутір Драчевщина вперше згадується в списку поселень 1924 р., там налічувалося 2 двори.
Із книги Сергія Горобця “Заснування і походження назв сіл Чернігівського району” (2014 р.).
До 2016 р. село Слобода центр Слобідської сільської ради Чернігівського району. Зараз у складі Іванівської сільської громади Чернігівського району.
У відділі краєзнавства Чернігівської обласної бібліотеки імені Софії та Олександра Русових зберігається розширений текст Літопису села Слобода.
