ІВАНІВКА
(старі назви – Яковлевичі, Янівка)
«Лежитъ на столбовой изъ Чернигова на Кіевъ дороге, по левомъ берегу речки Уздвижи, на ровномъ месте, окружаемомъ съ одной стороны рощами, а съ другой частыми полями».
В акті 1635 р. зустрічаємо «именіе Яковлевичи, называемое Петровъ Корень». Філарет, схильний до поспішних висновків, на основі цього прокладає місток до епохи Київської Русі: «Петровъ корень названіе поселенія самаго древняго, дотатарскаго; оно см±нилось в русское влад±ніе (1490–1600 г.) именемъ Яковлевичей; а въ польское владеніе панъ Янъ Граховскій оставилъ поселенію имя Яновки… Безъ сомн±нія, Петръ… былъ черниговскимъ бояриномъ».
Прояснюють ситуацію відомості П. Кулаковського, згідно з яким Яковлевичами на час входження Чернігово-Сіверщини до складу Речі Посполитої (1618 р.), тобто в останні роки перебування регіону у складі Московської держави, володів боярський син Петро Коренєв.
Отже, найдавніша назва села саме Яковлевичі. Походить вона від однойменного урочища (у 1637 р. консенс Медушевському «uroczyszcza Jakowlewicz, nad rzeka Desnia» в повіті Чернігівському). А вже з огляду на належність Яковлевич Петру Коренєву, село іноді називали ще як «Петрів корінь». Його заснування відбулося в ХVІ ст.
У січні 1621 р. спустіле селище Яковлевичі (sieliszcza Jakowlewicz nad rzeka Hostawa) отримали учасники московської експедиції Ян, Криштоф і Мартин Зембжицькі (Зубрицькі), що призвело до розділу маєтності на три частини.
Історію повторного осадження Яковлевич простежує П. Кулаковський:
«У березні 1629 р., коли Криштоф [Зембжицький (Зубрицький)] отримав привілей на другу частину Яковлевич після смерті двоюрідного брата Мартина, вона залишалася селищем. Даний привілей не був реалізований: якимось чином дружині Мартина Барбарі Лясковській вдалося зберегти за собою й своїм другим чоловіком – Яном Гроховським – частину Яковлевич. У 1635 р. вони поступилися нею Бартошові Медушевському. Подання маєтності у посесію останньому, здійснене возним Яном Страцевичем, фіксує її як село, де мешкають селяни. Іншою назвою Яковлевич була Янівка, тому найбільш ймовірно, що населений пункт тут був осаджений Яном Гроховським або Яном Зембжицьким (село так само, як весь маєток, й надалі поділялося на три частини) у проміжку між 1629 та 1633 р.».
Перепис 1666 р. фіксує вже нову назву села – Янівка («солдатцкого строя за порутчиком за Костентином Музап±томъ»). А в 1947 р. її дещо «підправили», змінивши на Іванівку.
У 1666 р. біля Янівки згадується невідома за іншими джерелами «деревня Безделовка, а в ней крестъянской одинъ дворъ». Можливо, пізніше вона злилася з селом.
Також свого часу біля Іванівки знаходився хутір Вздвиж, названий так на честь речки, що там протікала. В радянські часи хутір теж злився з селом.
КОЛИЧІВКА
«Лежитъ на ровномъ несколько возвышенномъ месте, на левомъ береге реки Десны, на столбовой изъ Чернигова въ Кіевъ дороге».
Раніше писалася як Колчевка. На думку Ю. Виноградського, «в назві села частина його «колч», модифікована в «колич», указує на якусь округлість.
Вперше згадується в універсалі гетьмана Івана Самойловича від 24 серпня 1672 р. (не зберігся, але цитується в царській грамоті 1676 р.) на підтвердження маєтностей Чернігівського Іллінського монастиря, де серед іншого згадувався «перевозъ на реке Десне, подъ селом Колчевкою будучій». Під час слідства про маєтності Чернігівського полку 1730 р. місцеві старожили розповіли, що «якъ упомнятъ, отъ давнихъ летъ оное село во владеніи обытели троецкой чернеговской».
Упорядник «Літопису Руського» Л. Махновець розташовує біля Количівки містечко Гостоняничі, згадані в літописі під 1160 р.: «[У] тім же році прийшло половців багато до Ізяслава Давидовича до [города] Вира. І рушив Ізяслав з усією силою половецькою до Чернігова на Святослава на Ольговича, і стали вони коло Десни по [річці] Крирову аж до [її] устя, а вниз – до [города] Гостоняничів». Вочевидь, поселення перестало існувати після татарської навали.
Із книги Сергія Горобця “Заснування і походження назв сіл Чернігівського району” (2014 р.).
У 1782–1923 рр. село Янівка центр Янівської волості Чернігівського повіту. До 2016 р. село Іванівка центр Іванівської сільської ради Чернігівського району. Зараз село Іванівка центр Іванівської сільської громади Чернігівського району.
У відділі краєзнавства Чернігівської обласної бібліотеки імені Софії та Олександра Русових зберігається розширений текст Літопису сіл Іванівка, Количівка та Ягідне.
