ЖЕВЕДЬ

«Положеніе им±етъ на ровномъ месте».

Назва походить від річки Жеведь (Жеведюха), правої притоки Десни, яка вперше згадана у грамоті польського короля Сигизмунда III 1619 р. при описі кордонів острова Красна Гряда 1619 р.: «od seliszcza Zorawinoho wsoch w Zywedu, z Zywedy struhoiu w wal olszanickij».

За Ю. Виноградським, «назва Жеведь, інакше Жоведь, без сумніву походить від жовтизни води».

Як повідомляли ревізорам місцеві старожили в 1730 р., «Деревня Жеведь, что написана Жовець, по сказки той же деревн± обывателей, поселена онимъ же Семеномъ Лизогубомъ на его купленномъ грунте слободою».

Землі в районі Слабина бунчуковий товариш Семен Юхимович Лизогуб придбав у 1690 р. А заселення слободи відбулося між 1713-1718 рр., оскільки в ревізії посполитих 1713 р. Жеведь відсутня, натомість у присязі 1718 р. записані посполиті «Слободи Жеведской».

Із книги Сергія Горобця “Заснування і походження назв сіл Чернігівського району” (2014 р.).

 

До 2016 року село Жеведь центр Жеведської сільської ради Чернігівського району. Зараз село Жеведьу складі Гончарівської селищної громади Чернігівського району.

У відділі краєзнавства Чернігівської обласної бібліотеки імені Софії та Олександра Русових зберігається розширений текст Літопису села Жеведь.