ШИБИРИНІВКА
«Положеніе имеетъ … на ровномъ песковатомъ месте, воду получаютъ обыватели здешніе для себя и для скота, за неименіемъ реки, съ колодезей: состоитъ же оное при пахатныхъ поляхъ и дуброве».
Як повідомляли старожили під час Генерального слідства про маєтності 1729–1730 рр., село «издавна поселено сотникомъ любецкимъ Савою Унучкомъ на пустовскихъ грунтахъ и влад±лы онымъ селомъ сотники любецкіе до полковничества въ Чернегове Якова Лизогуба».
Очевидно, вперше згадується в універсалі чернігівського полковника Якова Лизогуба 7 серпня 1691 р., яким підтвердив Артемі Жлобі «три частки грунту увъ с. Шибириновке, а на тихъ часткахъ сидятъ девятъ человека мужиковъ» (дві частки отримані в розподіл з Унучко-Посудевським).
За даними В. Кривошеї, «Іван Молявка у Шибиринівці купив два двори і отримав на це підтвердження універсалом гетьмана Мазепи 1702 р., які у 1706 р. згідно його заповіту перейшли синам Семену і Олександру». Юхим Лизогуб «докупив у 1703 р. у козаків Жлоб-Кудренків частину Шибиринівського грунту». А в 1705 р. «Семен Лизогуб купив у козака сиберезького Федора Пузика частку у Шибиринівському грунті».
Назва села походить від прізвища Шибирин.
МОСКАЛІ
За описом 1781 р.: «Хуторъ Гавриловка, онъ же називается и Москали, удовствующей войскового товарища Ивана Молявки, жены Марфы Молявкиной, состоитъ при собственнихъ еи дубровнихъ сенокосахъ, разстояніемъ отъ деревни Левонковъ в 4 в[ерсты]; въ немъ 1 дв., 2 хаты».
На думку чернігівського дослідника С. Павленка, назва села може мати тюрське походження: «мискал», «маскал» – золотник, вага, міра ваги для коштовних камінців; «маскон» – місце перебування, житло; «маскелі» – замаскований. Москалями також називали збирачів податків». От тільки не зовсім зрозуміло, навіщо нашим предкам необхідно було перекручувати «мискали», «маскони», «маскелі», коли вони куди активніше вживали термін «москалі» відносно жителів Московської держави.
За І. Кондратьєвим, «назва села, вочевидь, пішла від військовослужбовців-поселенців з Московщини, які після повернення Любецької волості до складу Великого князівства Литовського у 1508 р. залишилися на її території». Однак село виникло набагато пізніше, не раніше середини ХVІІ ст.
З контексту універсалу гетьмана Івана Мазепи від 8 січня 1690 р. на маєтності військовому товаришу Пантелеймону Радичу випливає, що хутір було засновано Радичем незадовго до того: «ствержаемъ ему, пану Радичу, хуторъ ево, Москалямы прозиваемій, въ ключу любецкомъ будучій, и заховуемъ при немъ людей, при томъ же хуторе оселихъ, позваляючи свободне хуторомъ и месковщиною владети и отъ людей послушенство отбирати належите».
Між тим, І. Кондратьєв вважає, що перша згадка про Москалі датується 1661 р.: «1661 р. полковому чернігівському обозному Олександру Ковтуновичу був наданий витяг з книг Чернігівської ратуші, який підтверджує придбання у зем’янки «любецького тракту» Ганни Милкович-Зененко с. Москалі «з подданими, лисами, борами, полями пашеними, сіножатями, бобровими гонами, яки сам пан Малкович, небижчик, того с поконвечно заживав». Зазначалось, що О. Ковтуневич лише розпоряджається цієї землею замість зниклого сина Олександра: «…А до того, никто не должен был ему Александру Ковтуневичу, яко полному и самовласному владельцу чинить помешательства». При цьому слід визнати, що данна згадка випадає із загального контексту і викликає серйозні сумніви. Навіть іменування поселення селом (за тодішньою традицією – населений пункт, в якому існувала церква) не відповідає реаліям, оскільки наприкінці ХVІІ ст. Москалі чітко ідентифікуються як хутір.
Зауважимо, що Москалі не згадані в Переписній книзі 1666 р., однак даний документ взагалі ігнорує більшість поселень любецької округи, через що не може бути надійним орієнтиром. Проте не підтверджується згадка топоніму «Москальська гать» в описі кордонів міста Чернігова 1625 р. В польськомовному варіанті названа «mohnatova gai», тобто, місцевість біля села Мохнатина.
У 1710 р. козак любецької сотні Іван Красковський уступив своєму рідному брату Гаврилу частину Сатонівського та Москалівського грунтів у селах Кротин та Москалі. Можливо, саме від Гаврила Красовського походить друга назва села, згадувана наприкінці ХVІІІ ст. – Гаврилівка.
Із книги Сергія Горобця “Заснування і походження назв сіл Чернігівського району” (2014 р.).
До 2016 р. село Шибиринівка центр Шибиринівської сільської ради Михайло-Коцюбинського та Чернігівського районів. Зараз села Шибиринівка та Москалі в складі Михайло-Коцюбинської селищної громади Чернігівського району.
У відділі краєзнавства Чернігівської обласної бібліотеки імені Софії та Олександра Русових зберігається розширений текст Літопису сіл Шибиринівка та Москалі.
З історією сіл Шибиринівка та Москалі можна ознайомитися у приватному музеї Юрія Дахна в селі Москалі.
