КИСЕЛІВКА

«Отъ пахотнаго поля на искатистомъ месте, при луге, надъ большимъ боеракомъ, при озере називаемомъ Обитокъ и при речке Свине».

Село, розташоване на правому березі нижньої течії Замглаю, відоме з 1638 р., коли було згадане в подимному реєстрі. Зважаючи на назву населеного пункту та його близькість до володінь відомого польського урядовця українського походження Адама Киселя, П. Кулаковський припускає, що «осадження Киселівки провадили його люди», а чернігівському старості Мартину Калиновському дісталася «або внаслідок купівлі, або в результаті уточнення меж між староствами та шляхетськими маєтностями, яке здійснювалося за рішенням сейму 1638 р.».

Однак Киселівка виникла на «волоках», відведених чернігівському магістрату та його урядовцям за привілеєм 1623 р. і пізніше постійно належала на уряд чернігівського війта. Про виникнення поселень на магістратській землі зазначено у рапорті магістрату від 2 січня 1764 р.: на 20 волоках, які надані були на уряд війта, «поселились село Березанка и деревни Свин и Киселевка, за чем то село и деревни по гетманским универсалам на ранг войта черниговского утверждены».

Відтак, ближчим до істини є І. Кондратьєв, який заснування села пов’язує з дрібношляхетською родиною Любецького староства Киселів (Кислих, Кисловичів): «Ця родина осіла у Любецькій волості за часів Любецького державці О. Гаштольда (1471–1480). Королівські люстрації 1615–1616 та 1622 рр. згадували посесорами Щуковщизни та Харабурдовщини Масловичів та Кисловичів… Серед шляхти вписаної 1649 р. до реєстру Війська Запорозького знаходимо Микиту Киселя, козака Чернігівського полку». Що ж до Адама Киселя, то він заснував іншу Киселівку – у Менському районі, яка в часи Козаччини була центром однойменної сотні.