БОРОМИКИ

                                                         (стара назва – Радиль/Радунь)

Непримітне поселення на берегах Десни має доволі несподівану і насичену історію.

За П. Кулаковським, «Радиль (Радунь), відомий ще у литовську добу, продовжував протягом 1620-х рр. залишатися населеним пунктом, хоч і змінив свою назву на Боромики». Первісна назва пов’язана із річкою, на березі якої і виникло нове поселення. Зокрема, в універсалі І. Скоропадського 19 листопада 1708 р. згадується в с. Боромики «камень млива на речце Радулце» (в іншому варіанті – царській грамоті 16 грудня 1708 р.: «съ мелницею, въ томъ селе Боромикахъ на речке Радунице обретающеюся, на гребле Новомлинской»). Там же згадуються й інші топоніми, призабуті нині: «въ сотне Седневской село Боромики зъ полями пахатнимы, зъ лесомъ Колоднимъ и зъ сеножаттю тамъ же лежачою, съ озерамы Петратиномъ, зъ Дубовымъ, Івашковымъ и Кривимъ…».

У московську добу Радилем (Радунем) володіли Атанас й Іван Бранікови, Петро й Григорій Коренєви. У 1621 р., вже за поляків, деревня належала Фабіану Руцькому. У 1634 р. власником Боромик виступає Ян Калиновський. За подимним реєстром 1638 р., у деревні «Райдоляс чи Боромики» налічувалося 30 димів (тобто дворів). А між 1638 та 1641 рр. село Боромики у Яна Калиновського придбав славнозвісний польський урядник Адам Кисіль.

Отже, село виникло ще у ХVІ ст., але вперше згадується в джерелах під 1621 р. Підтвердити існування Радиля (Радуня) за литовської доби, тобто у ХV ст. (у 1500 р. вся Чернігово-Сіверщини опинилася у складі Московської держави), документально поки що не можемо. Хоча це виглядає цілком вірогідно.

     А ближче до середини ХVІІ ст. Радиль (Радунь) змінив назву на Боромики. Очевидно, вона походить від слова «бор» – великих дубових лісів, які знаходились в межиріччі Десни і Снову. На користь цієї версії свідчить і той факт, що в другій половині ХІХ ст. назва села часто писалась як «Боровики», в тому числі і на картах.

       Із книги Сергія Горобця “Заснування і походження назв сіл Чернігівського району” (2014 р.).

     За адміністративно-територіальним поділом у різні роки входила до складу Седнівської сотні, а згодом до Седнівської волості Чернігівського повіту, а з 1923 р. – Чернігівського району. До 2019 р. центр Боромиківської сільської ради.

      Зараз Боромики  в складі Киселівської сільської громади Чернігівського району.

      Матеріали з історії села Боромики зберігаються у краєзнавця Андрія Курданова.