ВОЗНЕСЕНСЬКЕ

(старі назви – Свинь, Улянівка)

«Положеніе имеетъ отъ чистаго пахотного поля, на искатистомъ месте, подъ яромъ, при луге и озери називаемомъ Домаха, отъ речки Десны въ 1 в[ерсте], с левой стороны». Попередня назва походить від річки Свинь, відомої ще з часів Київської Русі. А під 1160 р. в літописі згадується село Свинковичі, яке упорядник «Літопису Руського» Л. Махновець розташовує біля устя р. Свинь – неподалік від сучасної Улянівки: «Ізяслав же Давидович … поїхав, щоб напасти зненацька, до Чернігова. Святослав же не відав про наїзд Ізяслава. Він стояв перед городом у таборі з княгинею [Катериною] і з дітьми. А був тоді недільний день, і, приїхавши до Десни навпроти [села] Свинковичів, Ізяслав на зорі переправив полки свої через Десну і послав їх грабувати». Вочевидь, село Свинь, що виникло в ХVІІ ст., розташовувалось дещо в стороні і не мало нічого спільного із стародавнім поселенням, крім схожості назв. Очевидно, в даному випадку слід вести мову не про спадкоємність назв, а про те, що поселення на берегах Свині знову назвали на честь річки. «Нова» Свинь осаджена на тих «волоках», які були відведені чернігівському магістрату та його урядовцям за привілеєм 1623 р. Про виникнення цих сіл на магістратській землі зазначено у рапорті магістрату від 2 січня 1764 р.: на 20 волоках, які надані були на уряд війта, «поселились село Березанка и деревни Свин и Киселевка, за чем то село и деревни по гетманским универсалам на ранг войта черниговского утверждены». За П. Кулаковським, в околицях Чернігова осадчі чернігівського старости Мартина Калиновського «перед 1638 р. осадили Жолвинку, Масани, Півці (Певцове), Свин (Свиню), Бобровицю, Сябричі, Полуботків, Лопатин, Коти, Уланів».

Вперше згадується в подимному реєстрі 1638 р., який фіксує у Свині (Sioło Swiri) «10 «димів».

У 1923 р. Свинь перейменували на честь головного більшовицького вождя Ульянова-Леніна.

Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2016 року, за № 1037-VIII було перейменовано на село Вознесенське.

НОВОСЕЛІВКА

(стара назва – Яцево)

В універсалі гетьмана Івана Мазепи 25 лютого 1704 р. на підтвердження маєтностей вдові генерального обозного Василя Дуніна-Борковського Марії зустрічаємо «Бобровицу зъ Яцевомъ поблизу Чернегова». Через близьке розташування до Бобровиці, Яцево неодноразово згадується в універсалах у парі з цим селом. Зрештою, це відзначається навіть в описі 1781 р., «деревня Яцевъ, … сумежно съ селомъ Бобровицею; положеніе имеетъ подъ горою, на низкомъ пещаномъ месте, при луге».

У лютому 1943 р. Яцево було спалено німцями і в 1946 р., при відбудові поселення, стару назву змінили на Новоселівку. Очевидно, первісна назва походить від імені Яцко.

З книги Сергія Горобця “Заснування і походження

назв сіл Чернігівського повіту” (2014 р.).

До 12.06.2020 р. орган місцевого самоврядування – Вознесенська сільська рада. 12.06.2020 р. відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Киселівської сільської громади, Чернігівського району.

Матеріали з історії сіл Вознесенської громади зібрані та зберігаються у голови Чернігівської районної організації Національної спілки краєзнавців України Андрія Курданова.