Пізнай свій рідний край

Герб села Кувечичі. За переказами село у ХVІІ ст. любецьким шляхтичам козакам Кувечичам. Їх прізвище походить від слова кувек, або сова. Тому у гербі зображений уособлений портрет одного з перших власників села, на плечі якого сидить золота сова. Зелений щит символізує розташування населеного пункту – Полісся та головну галузь господарства – сільське господарство”. Автори герба Ігор Ситий та Людмила Посьмашна.

Із опису герба громади 2007 р.

Кувечичі

На думку Ю. Виноградського, «назва – патронімічного типу, що указує на походження первопоселенців від одного загального предка, котрого прозивали Кувека або Кувек. Слова «кувик» і «кувік» значать «сова» (птах)». Вперше згадуються в «Пам’яті» 1527 р.: «Против Кувечич панских черниговские Межируде». За І. Кондратьєвим, «у 20-і рр. ХVІ ст. підтвердження на с. Кувечичі здобула родина Кувечичів», однак він не вказує джерело інформації.

Пожалування боярству Любецької волості надавалися на «воєнному праві», тобто з обов’язком нести військову службу. І бояри Кувечичі були одними із перших, хто отримав земельні володіння «на воєнному праві» після утворення Любецького повіту в 1471 р. Вочевидь, більшість маєтностей на території Любеччини існували і раніше. «Вже на початку ХVІ ст. відбулася так звана «прізвищна революція», коли шляхта бере собі прізвища від назв земельних наділів, якими володіла». Відтак, бояри Кувечичі отримали своє прізвище від належних їм володінь.

Топонім Кувечицька земля відомий з 1571 р. («Милъко Бывалковичъ, который держит земълю Кувечыцъкую и островъ Билъдянский, Смолигову и Серехову») як родова маєтність шляхтичів Кувечицьких (Кувечичів, Болотовичів-Кувечичів, Болотовичів). Вочевидь, він більш давній і саме від нього походить назва села. Водночас, Кувечицька земля охоплювала не лише село Кувечичі, але й навколишні землі. Так, в декреті 16 червня 1618 р. зустрічаємо «землю пустовську на ім’я Кувечичі (Kuweczyczy), Трухановщину (Truchonowszczynu), Оліферовщину (Oliferowszczynu), Щукачовщину (Sukaczowszczynu) в селі кувечицькому (w siele kuweczyckom) і острів Красковщину (Kraskowszczynu) і Кривичі (Krywicy)».

З книги Сергія Горобця “Заснування і походження

назв сіл Чернігівського району” (2014 р.).

У ХVІІ–ХVІІІ ст. Кувечичі входило до складу Любецької сотні Чернігівського полку. З 1782 р. село у складі Довжицької волості Чернігівського повіту. З 1919 р. Кувечичі центр сільської ради в складі Довжицького та Чернігівського районів.

2 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новобілоуської сільської громади. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Чернігівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району Чернігівської області.

Чернігівська районна газета “Наш край”, 05 липня 2003 р.

Церква Святого Духа, 1888 р. будівництва

Село Кувечичі на світлинах з родинного альбому Товстолісів (1902 р.).

Фото надала краєзнавець Олена Малишко

Пам’ять про трагедію села 1943 року та загиблих воїнів-односельців на фронтах Другої світової війни 1939–1945 рр. Фото з архіву Чернігівської районної газети “Наш край”, 2003, 2017 та 2018 рр.

Відкриття пам’ятного знаку у пам’ять про вбитих мешканців села нациськими окупантами 28 квітня 1943 р. Фото з архіву Чернігівської районної газети “Наш край”