Ми у ЗМІ

Платформа «Зроблено в Україні»: шлях до економічної стійкості в умовах війни

Створення такого майданчика для знаходження спільних рішень в умовах, коли проблема економічної стійкості для України має вирішуватися із застосуванням передусім внутрішніх резервів, є актуальним. Про це пише старший науковий співробітник відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олена Снігова у статті для інтернет-видання “Дзеркало тижня”. Дослідниця зазначає, що саме функціонування платформи може розкрити внутрішні резерви економіки України працювати в межах ризиків, спричинених тривалою війною, на засадах постійної комунікації, взаємодії та координації державних органів, вітчизняного бізнесу, включаючи представників релокованих підприємств, іноземних інвесторів, а також громадських об’єднань підприємців та експертів.

Про місію, основні напрями діяльності, структурні елементи та очікувані практичні результати функціонування платформи читайте у повній версії статті «Платформа «Зроблено в Україні»: шлях до економічної стійкості в умовах війни»

На шляху декарбонізації успіх гарантує поєднання креативності з технологічними рішеннями

В умовах, коли отриманий Україною статус кандидата на вступ до ЄС вимагає форсування реформ у певних сферах, трансформація вугільних регіонів є одним з найважливіших напрямів декарбонізації країни. Цей напрям стосується вугільних громад, особливо монофункціональних. В Європейському Союзі процес відмови від вугілля в енергетиці та заохочення до структурної трансформації відповідних громад завдяки збалансованості структурних змін і соціальних наслідків отримав назву справедливої трансформації.

Німеччина є найбільш згадуваним прикладом успішних економічних трансформацій вугільних регіонів. Цією країною отримано значний досвід щодо справедливої трансформації  вугільних регіонів з використанням накопиченого у минулому промислового потенціалу вугільної промисловості як основи їх подальшого розвитку. Основою успішних реформ став суспільний та політичний консенсус щодо здійснення економічної трансформації цих регіонів на неоіндустріальній основі. Також успішні реформи вугільного сектору було здійснено і в інших країнах ЄС, зокрема Франції, Бельгії. Накопичений цими країнами досвід активно впроваджується при трансформації вугільних регіонів інших країн ЄС.

Для країн, які не є членами ЄС, створено платформу Ініціативи для вугільних регіонів з перехідною економікою на Західних Балканах і в Україні. Україна, яка долучилася до процесів справедливої трансформації, веде активний пошук суспільного порозуміння та прискорення процесу затвердження планів справедливої трансформації. На цьому етапі ці напрями є базовими для справедливої трансформації вугільних регіонів.

Більше читайте у статті д. е. н., старшого наукового співробітника відділу Снігової О.Ю. «На шляху декарбонізації успіх гарантує поєднання креативності з технологічними рішеннями». Дзеркало тижня. 20 січня 2024 р. 

Чи стане деревообробна промисловість України експортно орієнтованою галуззю?

На сьогодні деревообробна промисловість України є перспективною експортно орієнтованою галуззю, від розвитку якої залежить створення нових робочих місць, наповнення бюджету, зростання конкурентоспроможності регіонів. Як захистити відчизняних деревообробників у рамках дії торговельних угод?

Відповідні рекомендації співробітників відділу — завідувача відділу, д.е.н. Л.В.Дейнеко, с.н.с., к.е.н. О.М.Кушніренко та м.н.с. О.С.Зарудної   читайте у матеріалі “Деревообробна галузь: як захищати і розвивати” на VoxUkraine  19 травня 2017 р.

Промислове відродження України: ціна питання

До теми промислового відродження економіки України останнім часом дедалі частіше звертаються представники уряду та бізнесу. А перший віце-прем’єр С.Кубів навіть заявив: “В України є всі передумови відновити свою індустріальну велич”. Безумовно, Україні, яка потерпає від військово-політичної та економічної агресії, сьогодні конче потрібно відроджувати промисловість, непоправної шкоди якій завдають, зокрема, і втрата господарських зв’язків з підприємствами окупованої території Донецької та Луганської областей, порушення виробничих ланцюжків між технологічно пов’язаними галузями добувної та обробної промисловості. Але чи маємо необхідні для цього інвестиційні та фінансові передумови?

Більше читайте у статті канд. екон. наук, провідного наукового співробітника відділу  І.А. Шовкун “Промислове відродження України: ціна питання”,опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 1 квітня 2017 р.

«Заграница Нам Поможет»: Як Український Бізнес Використовує Донорську Допомогу

Біля десяти міжнародних організацій готові фінансово підтримати малий та середній український бізнес. Яка частка українських експортно-орієнтованих компаній знає про цю можливість? Як виявилось тільки кожна 20 компанія. Що втрачає український бізнес?

Відповідають на ці питання — завідувача відділу, д.е.н. Л.В.Дейнеко, с.н.с., к.е.н. О.М.Кушніренко у матеріалі «Заграница Нам Поможет»: Як Український Бізнес Використовує Донорську Допомогу  на VoxUkraine 26 травня 2016 р. 

Не знаєте, як зробити податкову реформу? Подивіться на Сінгапур!

Податкова система здатна “підштовхнути” розвиток країни не гірше за інші реформи, варто лише скористатись досвідом держав, які спромоглись перетворитись з бідних на багаті.

Читайте більше у статті  канд. екон. наук, старшого наукового співробітника відділу О.М.Кушніренко "Не знаєте, як зробити податкову реформу? Подивіться на Сінгапур!", у Дайджесту «BusinessViews»  28 грудня 2015 р.

Чи може промисловість стати головним напрямком стратегічного розвитку України?

Сучасний дискурс науково-експертної спільноти про стратегію виходу з глухої економічної кризи, у якій нині опинилася Україна, дав відповідь, яка полягає у нагальній необхідності проведення реіндустріалізації економіки. Шкода, але на високому політичному рівні усвідомлення цього ще не відбулося. Вочевидь тому у довгому переліку реформ, що згідно зі Стратегією сталого розвитку «Україна-2020» повинні повести країну до європейських стандартів життя та вивести її на провідні позиції у світі, про індустріальну реформу навіть не згадується. 

Більше читайте у статті  фахівців відділу промислової політики "Чи може промисловість стати головним напрямком стратегічного розвитку України", опублікованій в Українському журналі «Економіст» 18 листопада 2015 р. 

Напрями зниження ризиків ЗВТ з ЄС для машинобудування

Докладніше читайте у статті  канд. екон. наук, с. н. с. Н.Г. Гахович,   к.е.н., с.н.с.  М.Ю. Завгородня  "Напрями зниження ризиків ЗВТ з ЄС для машинобудування"  опублікованій в Українському журналі «Економіст» 10 листопада 2015 р.

Можливі Сценарії Розвитку Харчової Промисловості в Умовах Дії Режиму Вільної Торгівлі з ЄС

Питання збереження експортного потенціалу і забезпечення стабільної роботи харчової індустрії України набувають особливої гостроти, що зумовлює необхідність визначення стратегічних орієнтирів в сфері зовнішньоторговельних відносин та обґрунтування можливих сценаріїв їх розвитку, які б дозволили здолати негативні тенденції та відповідали інтересам виробників, держави та внутрішнього споживача

Читайте більше у матеріалі завідувача відділу, д.е.н. Л.В.Дейнеко, н.с., к.е.н. І.М. Романюк  "Можливі Сценарії Розвитку Харчової Промисловості в Умовах Дії Режиму Вільної Торгівлі з ЄС" на VoxUkraine  30 жовтня 2015 р. 

 Асоціація з ЄС диктує необхідність відродити промисловість

Одним з головних викликів і ключовою економічною реформою в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС має стати здійснення нової індустріалізації. Тільки відродження вітчизняної промисловості здатне реально вивести національне господарство із тривалої кризи, забезпечивши динамічний розвиток економіки.

Більше читайте у статті канд. екон. наук, провідного наукового співробітника відділу І.А. Шовкун "Асоціація з ЄС диктує необхідність відродити промисловість", опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» №38   9 жовтня 2015 р.