А що там у японців? (про інституційні засади промислової політики Японії) 

   Місія Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії [1] полягає в тому, щоб розвивати економіку та промисловість, зосереджуючись на сприянні економічній життєздатності приватних компаній і розвитку зовнішніх економічних відносин, а також на забезпеченні стабільного та ефективного постачання енергії та мінеральних ресурсів.

До органів, діяльність яких спрямовується Міністерством економіки, торгівлі та промисловості належать: Комісія з нагляду за ринком електроенергії та газу, Регіональні управління економіки, торгівлі та промисловості, Департаменти промислової безпеки та інспекції в регіонах, Навчальний інститут економіки, торгівлі та промисловості. В структурі Міністерства безпосередньо промисловою політикою займаються: Бюро економічної та промислової політики, Бюро промислової науково-технологічної політики та охорони навколишнього середовища, Бюро обробної промисловості. Окремі питання, що стосуються промислового розвитку, знаходяться в компетенції підрозділів інших структурних одиниць: Групи політики промислової безпеки та безпеки продукції, Департаменту електроенергетики та газової промисловості, Агентства малих і середніх підприємств (в складі Відділу бізнес-середовища і Відділу підтримки бізнесу).

Останнім часом, відбулись значні зміни економічної політики Японії, породжені глобальними викликами, що також повинно відобразитись на структурі Міністерства. Політика змінює свої зміст і форму, розвиваючи горизонтальну складову, в основу якої покладено інноваційний розвиток промисловості і яка функціонує разом з вертикально організованою складовою. Міністерство економіки, торгівлі та промисловості створило Комітет з нового напрямку економічної та промислової політики в Управлінні промислової структури для обговорення майбутньої політики, названої: «Новий напрямок економічної та промислової політики». Конкретний порядок денний Комітету полягає в обговоренні радикальних заходів для вирішення соціально-економічних викликів, таких як: досягнення економічної безпеки та розвиток зеленого, цифрового, глобалізованого та інклюзивного суспільства з орієнтованою на місію, широкомасштабною, довгостроковою та стратегічною політикою та проблемами, що стосуються людини, ресурсів, стартапів, бізнес-реформ та політичних заходів як основи для збереження конкурентоспроможності Японії в умовах істотних змін у структурі промисловості.

     «Новий напрямок» економічної та промислової політики Японії заснований на спільному економічному та соціальному баченні розбудови «нового капіталізму», що передбачає стійке економічне суспільство і створення «доброчесного циклу зростання та розподілу». Використовуючи сильні сторони Японії, держава прагне реалізувати: економічне та інклюзивне зростання, що максимізує регіональну та індивідуальну цінність; соціально-економічну модель, у якій глобальні компанії та конкурентні стартапи сприятимуть вирішенню глобальних соціально-економічних проблем та економічному зростанню, водночас створюючи середовище, де поважають різноманіття регіонів та потенціал людей по всій Японії. Зміни в промисловій структурі та соціальному середовищі стосуватимуться таких напрямів у середньостроковій та довгостроковій перспективі:

• венчурні інвестиції в нові сфери розвитку та стартапи;

• висока додана вартість і висока заробітна плата в МСП;

• реструктуризація бізнесу через активні M&A у глобальному масштабі;

• орієнтація на глобальний ринок, високу додану вартість і вихід на ринок;

• забезпечення економічної безпеки (координація з дружніми країнами, а також прагнення самодостатності);

• розвиток соціальної безпеки, підтримка зайнятості та інвестиції в людський капітал, що здійснюються на основі мобільності робочої сили й залучення людських ресурсів до точок зростання та стартапів;

• залучення іноземних висококваліфікованих професіоналів.

Для досягнення «нового капіталізму» будуть залучені  необхідні інвестиції в райони, що розвиваються, і інвестиції в людський капітал для вирішення соціальних проблем; буде здійснюватися широкомасштабна, довгострокова та спланована підтримка, щоб спонукати приватні інвестиції (капітальні інвестиції, інвестиції в інфраструктуру, нематеріальні інвестиції, інвестиції в людський капітал та прямі інвестиції із-за кордону на 30 років). Прогнозуються швидші темпи інвестицій у розвиток Японії, ніж  в інші розвинені країни, і перевищення у 2030 році в 1,5 рази поточного рівня річного обсягу інвестицій.

Передбачається оновлення економічних та соціальних основ, таких як людські ресурси та екосистема стартапів, щоб отримати максимальні результати від цієї політики і очолити глобальну економічну та соціальну трансформацію за допомогою нового державно-приватного партнерства.

На основі спільного довгострокового бачення уряду і приватного сектору буде надана підтримка:

за цілями: вуглецеве нейтральне суспільство;  цифрове суспільство; економічно безпечне суспільство; здорове суспільство; суспільство, стійке до катастроф; стале суспільство через біовиробництво;

з фокусом на: людські ресурси; стартапи/інновації; цінністноорієнтоване управління, глобалізацію японського суспільства; інклюзивне зростання; управління, орієнтоване на дані.

Отже, в основі нових змін політики Японії лежать цілі підвищення глобальної конкурентоспроможності в умовах швидкої зміни промислової структури та досягнення інклюзивного зростання шляхом максимізації цінності місцевих регіонів і окремих людей.

[1] Офіційний сайт Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії URL:https://www.meti.go.jp/english