Поливайте корінь, щоб насолоджуватися плодами

На лекції професор UCL Маріана Маццукато вказала, що Україна спроможна розглядати можливості відбудови та реконструкції своєї економіки з позицій «зеленого» переходу, незважаючи на давнішні й загострені війною виклики: деіндустріалізацію, неекологічне використання викопного палива, слабку спроможність держави, обмеження фінансового середовища, низьку продуктивність, соціальну вразливість, «прокляття природних ресурсів» (низький ступінь переробки в економіці). Нам потрібно переосмислити можливості та роль уряду в економіці та суспільстві, і, перш за все, у поєднанні із залученням бізнесу та громадськості, відновити поняття суспільної мети. Для її досягнення, на думку спікера, мусимо об’єднатись в державно-приватні партнерства, маємо стати активним політичним гравцем, а не просто виправляти помилки і збої на внутрішньому ринку.

Розроблення стратегії відновлення країни, її економіки та промислового сектору зокрема, має відбуватись на основі місіє-орієнтованого підходу. Для реалізації місіє-орієнтованих програм потрібно створити ланцюг з компонентів: свідомий відбір предмета впливу – орієнтовані на результат цілі – проактивний портфельний менеджмент – адаптивність і гнучкість – краундфандинг як інструмент фінансування. Всі ці компоненти повинні діяти в умовах підзвітності залученій громадськості та через розвиток можливостей державного сектору. Місіє-орієнтований підхід в державній політиці охоплює різні напрями: економічну політику, навколишнє середовище, промисловість та інновації, отримання освіти, без огляду на їхнє відомче підпорядкування. Це можливість використати, зокрема, промислову стратегію для залучення прямих інвестицій та інновацій задля досягнення інклюзивного та сталого зростання.

Пані Маріана навела 5 важливих критеріїв при реалізації подібних національних проєктів:

1) сміливість та натхненність;

2) амбіційність в поєднанні з реалізмом;

3) міжсекторальність, міждисциплінарність;

4) чітка спрямованість;

5) просування численних децентралізованих рішень.

Зазначено, що на різні прояви індустріальної стратегії в США сумарно витрачають 4 трлн дол. США, зокрема за допомогою трансферу воєнних технологій в цивільний сектор отримано інноваційні споживчі товари, телефони, Інтернет та GPS. Наведені приклади загальнодержавних програм і проєктів таких як: «Місячна програма» та «Безпечне шкільне харчування», успішно скоординували державний і приватний сектори довкола спільної місії, задіяли різні виробничі сектори і спонукали до розробок і впровадження інновацій, що змінили екосистему.

Отже, реалізація стратегії чи національних проєктів має бути орієнтована на спільну місію, що забезпечує прибутковість і зростання, та зміну галузевого підходу на такий, що орієнтований на певний виклик. Ми повинні усвідомити економічну місію формування цільового партнерства, важливість прийняття скоординованих управлінських рішень та обміну інформацією; створювати на основі довіри і експертності урядові лабораторії для крос-секторальних та міждисциплінарних стратегічних розробок та законотворення.

[1] відома директорка-засновниця UCL Institute for Innovation & Public Purpose (IIPP), професорка Лондонського університетського коледжу (UCL), авторка популярних книг «Підприємницька держава», «Цінність усього», «Економіка місії».