Як прискорити перемогу? Наша супер сила - інновації!

Незважаючи ні на що українські інноватори не сидять в сторонці. У відповідь на війну дронами в Україні близько 30 чи 40 команд займаються розробкою дронів / безпілотників, розробляють системи протидії дроновим атакам;

- розроблені електробайки спеціально для ЗСУ (безшумні, що дозволяє під’їжджати непоміченими на них до позицій ворога з максимальною швидкістю до 90 км/год, на одному заряді електричні велосипеди можуть проїжджати за 100-150 км);

- розроблено спеціальну машину радіаційної та хімічної розвідки важкого типу «СМРХР-В» на шассі Iveco, обладнана сучасними приладами для оперативного аналізу радіаційної та хімічної розвідки в радіусі 10 км, засобами для відбору проб та ідентифікації невідомих речовин, засобами індивідуального захисту;

- Інститут фізики НАН України і підприємство ТОВ РАДІТЕХ розробили, впровадили й сертифікували технологію виробництва гідро бинтів, які допомагають лікувати термічні опіки, хронічні виразки та травматичні порушення кровообігу та готові безоплатно передати більш масштабним українським підприємствам технологію виготовлення медичної розробки;

- численні розробки ІТівців: від практичних застосунків Дія, Едрова, ЕППО до спеціалізованих додатків «Кордон» від київських розробників для відстеження динаміки ворожих дій на кордоні України; технологій віртуальної та доповненої реальності Limpid Armor: покращений зір бойових машин - окуляри доданої реальності , яка забезпечує командира бойової машини панорамним зором, що краще на 13%; лазерного тренажеру від Skiftеch, який використовують великі військові частини по всій Україні та багато інших.

Але не менш важливим є інновації для тилу. Хоч війна призвела до деградації інноваційної системи України, адже з неї випали інноваційні регіоні, такі як Харків, Запоріжжя (інноваційні центри, університети, розробники), які вимушені переїхати, але після темної ночі завжди приходить світанок! Війна рано чи пізно закінчиться, а інноваційне оновлення може прискорити відновлення економіки.

Для цього налагодження зв’язків із міжнародними виробниками є потужним каналом для трансферту навичок, знань і технологій від іноземних філій у національну економіку, наприклад Турецька компанія Baykar представила концепт заводу з виробництва дронів, який планується збудувати в Київській області. Або технології швидкого екологічного будівництва житла від БУДМЕТАЛЕНЕРДЖі, які разом німецькими колегами можуть збирати котеджі або будинки до 125 м.кв за 1 день, енергоефективні, які самі себе забезпечують електроенергією на власно виготовлених міцних сучасних екологічних матеріалах. Розроблено проект мобільного заводу з виробництва збірних конструкцій для монтажу мобільних швидкомонтованих будівель для переселенців, який вони можуть побудувати в Київській області.

І хоч бізнес самостійно приймає рішення про інноваційну активність, але сприятливе середовище для розвитку інновацій формується за участі державних і приватних інституцій, які повинні взаємодіяти між собою у рамках узгодженої національної системи інновацій, координацію якої забезпечують різні державні політики, що полегшують ефективний розвиток та взаємодію між інституціями. Згадайте економічне диво Ізраїлю, яке не в останню чергу залежало від формування інноваційних екосистем та фінансування витрат на дослідження та розробки.

Цитуючи Урсулу фон дер Ляєн, Президентку Європейської Комісії, ми можемо долучитися до «вікна можливостей» відкритого ЄС: «Боронячись від з військової агресієї росії, для України життєво важливо дивитися вперед. Країна має яскраве розмаїття стартапів та великий потенціал для інноваційного бізнесу. Дуже важливо зберегти цю економічну спроможність і дати можливість українським технологічним інноваторам розвиватися та далі інтегруватися в європейську інноваційну екосистему. Ми хочемо, щоб вони розширили свою діяльність на європейські ринки та поза їхніми межами».

Саме тому, всебічна підтримка українського інноваційного фронту наразі є надзвичайно актуальною, а результати досліджень доводять, що інноваційний розвиток залежить не тільки від фінансових стимулів, а й від об’єднання зусиль на всіх рівнях суспільства.