Семінари, круглі столи, робочі зустрічі

Без належного захисту інтелектуальної власності – немає промислових інновацій!

Незважаючи на воєнні події, Україна просувається уперед у євроінтеграційних питаннях та зміцненні інституційних засад соціально-економічного розвитку.

Удосконалення законодавства в сфері захисту інтелектуальної власності, розроблення стратегії інтелектуальної власності та розвиток інноваційної екосистеми і трансферу технологій стали ключовими питаннями Українського тижня інтелектуальної власності 2024, що проводився українським ІР-офісом (УКРНОІВІ) 22-26 квітня 2024 року.

В заході взяли участь Людмила ДЕЙНЕКО, завідувачка відділу промислової політики, та Олена ЦИПЛІЦЬКА, старша наукова співробітниця відділу, які активно комунікували питання розвитку промислових інновацій та промислових інноваційних екосистем з учасниками зустрічей.

В ході обговорень виявилося, що для розвитку інноваційних екосистем не вистачає фахівців – проєктних і фінансових менеджерів, спеціалістів з управління інноваційною діяльністю, які могли б забезпечити розвиток проєктів від ідеї до передачі промислової технології або виходу на ринок. Залишаються перестороги у венчурних інвесторів щодо співпраці з стартапами та спінофами, частка статутного капіталу в яких належить бюджетним установам (науково-дослідним інститутам, університетам). Також під питанням передача патентів на винахід та корисну модель від державних установ до комерційних (бізнесів-споживачів).

ІР-офіс презентував проєкт Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності України, розроблений за підтримки WIPO, який ще підлягає подальшому обговоренню стейкхолдерами. Водночас, прийняття такої стратегії окреслить контури розвитку та максимально наблизить захист інтелектуальної власності до міжнародних стандартів.

Окрім стратегії, було презентовано запуск Національного ІР&Innovation Hub, який має поєднувати інноваторів, що хочуть захистити свою інтелектуальні власність та в подальшому комерціалізувати її, з потенційними споживачами розроблених продуктів і технологій та інвесторами. Ініціатива була підтримана багатьма іншими організаціями, такими як УКРІНТЕІ, офіс «Горизонт Європа», офіс COST тощо та університетами.

Поширення цих ініціатив на інші регіони та розвиток інноваційної діяльності на місцях було оголошено ще одним важливим завданням як для ІР-офісу, так і для інших учасників інноваційних екосистем України.

Здійснення публічних закупівель для підприємств легкої промисловості: особливості воєнного часу

10 квітня науковиці відділу Е.Шелудько та М.Завгородня взяли участь у вебінарі «Державні закупівлі Prozorro під час війни. Особливості та можливості для бізнесу», організованому Асоціацією «Укрлегпром» в колаборації з електронним майданчиком E-Tender та Державним оператором тилу для підприємств легкої промисловості.

З метою підвищення рівня обізнаності у можливостях сервісів закупівельних майданчиків та обговорення певних кейсів та проблем, що можуть виникнути під час виконання закупівельних формальностей, виступили спікери заходу: Ігор Архипенко – комерційний директор електронного майданчика E-Tender, Володимир Даценко – провідний фахівець з управління проектами закупівель Державного оператора тилу, Дана Ярова – радник міністра оборони України, Тетяна Ізовіт – президент-голова правління Асоціації  «Укрлегпром». Також в ньому взяли участь близько сорока представників підприємств галузі, співробітники ДУ «Інститут економіки та прогнозування» та інші.

Тетяна Ізовіт поінформувала про загальний стан галузі та виклики в системі державних і публічних закупівель. Вкотре звернула увагу на необхідність надання переваги в даній сфері саме вітчизняним виробникам, оскільки це дозволить зберегти економічний потенціал, робочі місця та не допустить залежності від іноземного постачальника під час війни.

Багато уваги було приділено загальним правилам і процедурам держзакупівель, що  діють на період воєнного часу. Представник ДОТ розповів про найбільш поширені запитання, що виникають в процесі комунікації з постачальниками речового майна, а також прокоментував перспективні плани щодо здійснення закупівель, зокрема, спікером зазначено про перехід до моделі рамкових угод до кінця року. Дана Ярова розповіла про позицію Міноборони в сфері держзакупівель. Зокрема, радниця повідомила про те, що необхідно розширювати практику надання переваги саме вітчизняному виробнику та робити більш жорстку верифікацію. Наголосила на тому, що Асоціація «Укрлегпром» є надавачем сертифікату Національного виробника, що може бути взято за основу верифікації.

Директор ПрАТ «Едельвіка» Юрій Переходько запропонував вивчити досвід США з підтримки стійкості національного виробника при закупівлях, що полягає  у розподіленні лотів: переможцю – 60% від загального обсягу лоту, а залишок ­– розподіляється пропорційно між іншими учасниками, що пройшли кваліфікаційний відбір. Інші виробники наголосили про недієвість застарілої Методики доведення мобілізаційних завдань по видам продукції, необхідність удосконалення  планування забезпечення ЗСУ речовим майном й надання орієнтирів виробникам в забезпеченні сировиною циклу вироблення продукції та можливості бронювання ключових  фахівців.

Science at risk або наука в небезпеці.

Наші науковиці взяли участь в презентації результатів глобального проєкту, присвяченого розвитку науки в Україні

Стан науки в Україні позначається на стратегічних перспективах соціально-економічного та промислового розвитку. А у часи війни недостатня увага до наукової сфери, її хронічне недофінансування створюють загрози і ризики для майбутнього України, оскільки наука, з-поміж іншого, є осередком технологічних інновацій і рушієм інноваційного розвитку промисловості.

2 квітня 2024 року в просторі MacPaw було презентовано результати напрацювань міжнародного колективу вчених щодо того, як популяризувати науку, як зберегти її доробок і захистити від розкрадання та руйнування з боку російського агресора, а також роль науки у повоєнному відновленні.

Завідувачка відділом промислової політики, д.е.н., професор Людмила ДЕЙНЕКО та старша наукова співробітниця, д.е.н., доцент Олена ЦИПЛІЦЬКА, взяли участь у події та в обговоренні сучасних тенденцій трансформації науково-інноваційної системи України під час нетворкінгу.

Крім того, Олена ЦИПЛІЦЬКА виступила однією з авторок білих книг, представлених на проєкті Science at Risk, - "Як трансформувати науково-інноваційну системи для повоєнного відновлення", з якою можна ознайомитися на сайті проєкту.

В дискусії щодо результатів дослідження взяли участь заступник Міністра освіти і науки України Денис КУРБАТОВ, радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга БУДНИК, голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки та технологій Олександра АНТОНЮК, директорка Національного фонду досліджень України Ольга ПОЛОЦЬКА.

Учасники підтримали ініціативи, озвучені в презентаціях білих книг. Водночас наголосили, що на уряд, науковців, освітян і бізнес чекає велика робота з розроблення дієвих механізмів їх втілення.

Ділимося результатами наукових досліджень стратегічних ініціатив відновлення промисловості з державними службовцями Київської міської державної адміністрації

Традиційно у березні (27-28) фахівчині нашого відділу – д.е.н., професор Людмила ДЕЙНЕКО, д.е.н., доцент Оксана КУШНІРЕНКО, д.е.н., доцент Олена ЦИПЛІЦЬКА – читали лекції державним службовцям КМДА на тему «Виклики та можливості для вітчизняної промисловості, підприємництва, науки та інновацій в умовах сьогодення».

В ході занять були розглянуті питання викликів і можливостей для промислового розвитку (Людмила ДЕЙНЕКО), забезпечення стійкості підприємництва в умовах сьогодення (Оксана КУШНІРЕНКО), ролі науки та інновацій у відновленні країни (Олена ЦИПЛІЦЬКА).

Аудиторія слухачів була залучена також в активне обговорення практичних аспектів сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, використання наукової експертизи та штучного інтелекту у своїй діяльності.

Ми також провели опитування експертної спільноти щодо проблем та потреб підприємницького сектору, що дозволило виявити найбільш перспективні інструменти реалізації підприємницького потенціалу в Україні.

Важливим ресурсом для промислового розвитку також було визнано науку та інновації. Водночас, опитування слухачів - державних службовців Київської міської державної адміністрації показало, що не всі з них залучають наукову експертизу під час прийняття політичних рішень: 5 з 24 (20,8%) опитаних ніколи в своїй практиці не співпрацювали з науковцями.

Учасники визначили, що найбільш гострою проблемою для українського МСП є фінансове забезпечення. Саме тому наразі важливим є спрощення доступу до дешевих «грошей» та поширення інформації про доступні додаткові джерела фінансування на кшталт грантових коштів від міжнародних організацій.

Такий захід є продовженням гарної традиції співпраці науки та державних інституцій!

Відверті розмови про підтримку бізнеса державою. 

Результати конгресу з реформи державних фінансів

На питання "Що має робити влада в сфері реформування державних фінансів та залучення інвестицій" 25 березня 2024 року намагалися дати відповідь учасники Конгресу «Реформа державних фінансів – шлях до відновлення України», змістовний та цікавий захід від СІРЕ, ТПП України та бізнес-асоціацій. В Конгресі взяли участь співробітниці відділу промислової політики д.е.н., проф. Людмила ДЕЙНЕКО та д.е.н., доц. Олена ЦИПЛІЦЬКА.

Результати активної дискусії щодо регуляторної функції держави та інституційного середовища України здебільшого підтвердили низку ключових проблем у підтримці бізнес-сектору у воєнний час – від свавілля контролюючих органів до невпорядкованості норм чинного законодавства, зокрема Кримінально-процесуального кодексу України, інвестиційного та податкового законодавства.

В авангарді підвищення ефективності управління державними фінансами стала податкова реформа, модельні результати якої були представлені Advanter Group у співпраці з іншими аналітичними центрами та дослідними установами, а також напрями оптимізації соціальних виплат. Багато говорилося про корупцію, верховенство права та зловживання пільгами, що наносять значну шкоду державному бюджету.

Широке коло учасників дискусії – від народних депутатів, представників органів виконавчої влади та відомств, правоохоронних органів до експертів аналітичних центрів, учасників бізнес-асоціацій, - дозволили конструктивно висвітлити питання захисту бізнесу від незаконних дій держави, а також створення сприятливого бізнес-клімату. Були заявлені перспективні законопроєкти та критично необхідні реформи й ініціативи у сфері державного управління та законотворчої діяльності.

Результатом Конгресу стало винесення Резолюції, яка включає більше десятка проблемних питань і пропозицій до влади. За словами однієї з учасниць, зараз саме той час, коли ми маємо закласти інституційний фундамент для перемоги і майбутнього процвітання України.

Важливість екобезпекової складової для розбудови національної системи стійкості

Асоціація професіоналів довкілля PAEW 08.03.2024 р. провела вебінар "Як формується екобезпекова і екологічна політика НАТО" до якого долучилися фахівці відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”: Людмила ДЕЙНЕКО, Елла ШЕЛУДЬКО і Марія ЗАВГОРОДНЯ.

Провідними спікерами-експертами Комітету військової екології та відновлення екосистем Асоціації PAEW наголошено на важливості проблем екобезпеки військового сектору та інших сфер діяльності, дотичних до сфери безпеки і оборони. Наводились кращі організаційні, управлінські практики у військовому секторі серед країн НАТО, зокрема щодо: системи управління станом середовища у військовому секторі та під час навчальний і бойових операцій, системи підготовки військових екологів, регулювання стандартами НАТО сфери екобезпеки. Експерти наголошували на актуальності переведення ЗСУ на стандарти НАТО та подоланні проблем з екобезпеки та збереження довкілля України в умовах воєнного стану та післявоєнного відродження. Цьому повинні сприяти: взаємодія військових і цивільних структур щодо екологічних та екобезпекових складових Національної системи стійкості; заохочення міжнародних заходів та донорства для створення лабораторій для оцінки шкоди та моніторингу довкілля, що зазнало мілітарного впливу; поглиблення екобезпекової взаємодії з НАТО в межах статусу партнера з розширеними можливостями. Зауважено, що до проблематики стійкості і відновлення екосистем звертаються у гострий період розгортання кризової ситуації, або для врегулювання її наслідків, втім більш виваженим підходом є попередня діагностика станів та реалізація можливості безпечного зберігання небезпечних відходів, створення пунктів збору, зберігання, розподілення, захоронення або утилізації військових відходів. В цьому контексті представник Української асоціації вторинних металів Ол. ШЕЙКО наголосив на існуванні законодавчих бар’єрів в сфері поводження з конверсійним брухтом і необхідності їх вирішення для подальшого плідного державно-приватного співробітництва в новій ніші утилізації і переробки мілітарних відходів.

Оскільки захід зібрав багато зацікавлених фахівців з різних аспектів екобезпекової і екологічної політики, які загострились в умовах воєнного стану, то організатори запросили долучитись до Комітету військової екології та відновлення екосистем, що можна зробити за посиланням: https://ukraine-oss.com/reyestracziya-dlya-uchasti-v-speczialnomu-komiteti-z-vijskovoyi-ekologiyi-ta-vidnovlennya-ekosystem-v-paew-u-2024-roczi/

Комерціалізуємо науку разом - запускаємо березневий BOOSTER інноваційних проєктів 2024!

Чарівні фахівчині нашого відділу промислової політики – д.е.н., професор Людмила Дейнеко, д.е.н., доцент Оксана Кушніренко та д.е.н., доцент Олена Ципліцька вчергове беруть участь у якості тренерів програми для інноваторів «BOOSTER інноваційних проєктів 2024 (BIP)», яка розпочалася 4 березня 2024 року.

Це вже п’ятий Booster з 2021 року. Програма реалізується за підтримки ГО «Вперед інновації» та Київського академічного університету.

Зростання нових можливостей для українських підприємців і науковців завдяки європейським грантам та програмі Seeds of Bravery вимагають належної підготовки аплікацій та презентацій своїх інноваційних ідей та наукових розробок. Саме на допомогу їм і спрямована програма BIP.

Цього разу – це онлайн-інтенсив, в якому беруть участь понад 20 різних проєктів з різних сфер наукової та економічної діяльності. Програма відбувається у форматі check-list, коли апліканти удосконалюють свої презентації або на основі наявних розробок створюють їх з нуля.

Бажаємо всім учасникам здобути визнання своїх ідей на національному та міжнародному рівнях, і активно впроваджувати їх у життя. Адже значна частка проєктів – стосується підвищення обороноздатності країни та подолання наслідків війни.

Актуалізація ролі аналітичних досліджень в умовах збільшення невизначеності

12-го лютого Дейнеко Л.В. та Завгородня М.Ю. відвідали цікавий і корисний захід, який організувало ІСАР «Єднання» – дискусію «Аналітика під час війни: виклики, можливості та співпраця зі стейколдерами» та презентацію Аналітичної бібліотеки. Своє бачення цих актуальних проблем представили спікери заходу: Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР «Єднання», Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Гліб Вишлінський, виконавчий директор ГО «Центру економічних стратегій», Олена Кравченко, директорка ГО «Екологія-Право-Людина»;, Тетяна Хутор, директорка ГО «Інститут законодавчих ідей», Юрій Ромашко, директор ГО «Інститут аналітики та адвокації». На бліці панелістами було окреслено коло викликів для аналітичних досліджень під час війни: стрімке зростання попиту від стейкхолдерів у центральній та місцевій владі на якісну аналітику в стислі терміни; випробовування інституційної сили (зрілості) міністерств та аналітичних організацій; знаходження балансу між потребою в «швидких рішеннях» та комплексними дослідженнями; існування осередків незалежної аналітики та «агентів змін»; відповідальних оцінок; відкритості досліджень чи дозуванні інформації; співпраця зі стейколдерами на різних ієрархічних рівнях.

Що таке середній бізнес в Україні, який його економічний потенціал та чи породжує він осіб, приналежних до середнього класу – ось такі питання 30 січня 2024 року презентували фахівці Інститут економічних досліджень та політичних консультацій на заході  «Середній бізнес в Україні: Terra incognita чи “схований” Mittelstand».

Участь у заході взяли співробітниці відділу промислової політики – завідувачка відділу, докторка економічних наук, професорка Людмила ДЕЙНЕКО та старша наукова співробітниця, докторка економічних наук, доцентка Олена ЦИПЛІЦЬКА.

Оскільки понад 95% опитаних в рамках дослідження підприємств – промислові, результати відображають основні проблеми та тренди підприємств, які переважно виросли з малих і планують розвиватися далі, що надзвичайно важливо для відновлення національної промисловості.

За підсумками дослідження була проведена дискусія, яка об’єднала представників неурядового сектору, бізнесу та держави. Зокрема, в дискусії взяли участь Наталія ПОГРЕБНА (Департамент економіки КОВА), Михайло НЕПРАН (ТПП України), Олександр ЮРЧАК (Український кластерний альянс), Олег ГЕТМАН (Економічна платформа), Ілля НЕСХОДОВСЬКИЙ (Мережа захисту національних інтересів «АНТС»).

Висновки з дослідження можуть послужити підґрунтям для врахування потреб і проблем середнього бізнесу в Україні як в «Стратегії відновлення МСП до 2027 року», так і при формуванні державної політики сприяння розвитку МСП.

Важливим здобутком заходу став неочікувано високий запит на нашу наукову експертизу з боку аналітичних центрів, державних установ та бізнес-об’єднань.

Детальніше https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=991065355824587&id=100047633954935

Initiative for coal regions in transition in the Western Balkans and Ukraine

Building bridges for a just transition by helping coal regions to move towards a carbon-neutral economy

Ініціатива для вугільних регіонів з перехідною економікою на Західних Балканах та в Україні

Старший науковий співробітник відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н., с.н.с. Снігова О.Ю. взяла участь у щорічній зустрічі «Ініціативи для вугільних регіонів з перехідною економікою на Західних Балканах та в Україні». Захід служить платформою для прямого обговорення зацікавленими сторонами поточної ситуації у вугільних регіонах Західних Балкан та України, а також перешкод справедливому переходу та можливих шляхів їх подолання.

Подія проходила 27 та 28 листопада 2023 р. у м. Брюссель. Захід організовано секретаріатом Ініціативи Єврокомісії для вугільних регіонів з перехідною економікою на Західних Балканах та в Україні.

На заході були присутні та взяли участь у дискусіях основні стейкхолдери процесу справедливої трансформації вугільних регіонів Західних Балкан та України - представники вугільних регіонів, національних та регіональних органів державної влади, міжнародних організацій (Європейської комісії, Всесвітнього банку, Секретаріату Енергетичного співтовариства, ЄБРР, Європейського інвестиційного банку), енергетичної галузі та громадянського суспільства Боснії та Герцеговини, Косово, Північної Македонії, Чорногорії, Сербії, України та інші зацікавлені сторони.

Під час заходу було обговорено поточний стан справедливого переходу економіки країн Західних Балкан і України. Представники обмінювалися успішним досвідом справедливого переходу та взаємодії із зацікавленими сторонами, аналізували помилки та розмірковували над їх причинами. Серед основних перешкод справедливій енергетичній трансформації у країнах-учасниках заходу було виокремлено недостатню обізнаність населення вугільних регіонів щодо процесів справедливого переходу та незадовільний рівень задіяності у процесах представників громадянського суспільства.

При обговоренні питань інтеграції справедливого переходу до Національних енергетичних планів учасниками було представлено досвід з підготовки та затвердження Національних планів справедливого переходу, політики координації та практики регулювання справедливого переходу, зокрема побудови механізмів управління та залучення зацікавлених сторін для сприяння справедливому переходу. Було висвітлено можливості застосування країнами Західних Балкан та Україною практичного досвіду країн ЄС, які вже успішно пройшли процес трансформації вугільних регіонів.

На зустрічі також торкалися питань обміну досвідом щодо нарощування потенціалу та зміцнення спроможностей вугільних регіонів шляхом застосування технічної допомоги щодо підготовки інвестиційних проєктів, виявлення навичок та знань, які потребують вугільні регіони для успішного проходження перехідного періоду процесу справедливої трансформації.

Однією з цілей заходу було висвітлення питань підтримки енергетичного переходу вугільних регіонів Західних Балкан і України, надання огляду фінансових можливостей вугільних громад для забезпечення справедливого переходу та поетапної відмови від вугілля в енергетичних цілях на засадах поєднання державного та приватного фінансування, включаючи гранти, кредити, субсидії, податкові пільги.

Обмін знаннями та досвідом, отриманим у ході зустрічі на Платформі для вугільних регіонів з перехідною економікою, сприятиме формуванню Національного плану справедливої трансформації вугільних регіонів України, стратегічних документів щодо реформування вугільної галузі у межах справедливого переходу, а також вугільним громадам під час формування стратегій їх власного переходу.

Також 27 листопада 2023 р. пройшла робоча зустріч делегації України із представниками Єврокомісії (DG NEAR) - Lis Rosenholm, старшою експерткою Генерального директорату з питань сусідства та переговорів про відновлення України (DG NEAR), а також із Marcus Lippold, керівником групи енергетики, навколишнього середовища, клімату та зеленої угоди Генерального директорату з питань сусідства та переговорів про відновлення України. На зустрічі обговорювалися процеси повоєнної реконструкції вугільних громад в контексті повоєнної відбудови України в цілому, зокрема перехід економіки та промисловості на відновлювані джерела енергії або «зелену» енергетику, а також потреби та виклики вугільних громад у процесі справедливої трансформації.

І знову ми у вирі подій актуалізації стратегічного планування: фахові виступи, цікаві дискусії, практичні поради, гострі питання від територіальних громад, неформальне спілкування та налагодження нетворкінгу. Все це відбулося 19 грудня 2023 року в місті героїв Буча, в Дія.Бізнес Центрі на воркшопі для економічних лідерів громад «Економіка. Місія відновлення. Виклики та перспективи», де наша команда експертів – Людмила ДЕЙНЕКО, Оксана КУШНІРЕНКО та Олена ЦИПЛІЦЬКА виступили як спікери воркшопу. В ході інтерактивного спілкування з аудиторією виявлено ключові проблеми, які виникають у територіальних громад Київської області при розробці та актуалізації стратегій розвитку.

Залучення інвестиції в інноваційні проєкти та стартапи в Україні – така ініціатива 25 листопада зібрала міжнародний інвестиційний форум

Незважаючи на важку ніч обстрілів у Києві 25 листопада 2023 року Міжнародний інвестиційний форум INVESTinUA проходив досить динамічно.

Серед учасників – понад 50 українських МСП, стартапи, венчурні інвестори, представники уряду та урядових органзіацій, а також інституції інноваційної екосистеми України, асоціації бізнесу, науковці й освітяни. У форумі взяла участь також співробітниця відділу промислової політики Олена ЦИПЛІЦЬКА.

В ході панельних дискусій обговорювалися питання інвестиційного клімату в Україні, обміну інвестиційним досвідом та джерел фінансування інноваційних проєктів, у тому числі доступні для України можливості від програм США та Європейського Союзу. Учасники відмітили високий рівень невизначеності щодо війни та майбутнього.

Слоганом форуму можна вважати слова Андрія Длігача, засновника групи компаній Advanter Group: «Не думати про невизначеність, а будувати визначеність».

В ході виступів перемежовувалися оптимістичні і песимістичні погляди щодо залучення інвесторів в Україні. Було відмічено, що держава створює максимально сприятливі умови для інвесторів під час воєнного стану. Водночас учасниками було відмічено нестачу фахівців для реалізації інноваційних проєктів і комерціалізації інновацій – інноваційних та проєктних менеджерів, брокерів з технологічного трансферу.

Також Україна має продовжувати рух в напряму захисту прав інтелектуальної власності, підготовки інвестиційних та грантових проєктів за міжнародними стандартами, побудувати мережеві організації бізнесу. Йшлося про проблеми запуску індустріальних парків, яких в Україні вже зареєстровано близько 70; створення кластерів та консорціумів для залучення гібридного фінансування (гранти + інвестиції).

Наприкінці форуму відбувся пітчинг 10 інноваційних проєктів за напрямами штучного інтелекту, цифрової освіти, HealthTech, DeepTech, GreenTech. Команди представили провідні розробки, які вже отримали міжнародне визнання і були презентовані восени на Web Summit у Португалії.

Посилити спроможність місцевих органів виконавчої влади у стратегічному плануванні в умовах невизначеності та воєнного стану – нове спільне завдання громадського сектору та науковців 

Протягом жовтня-листопада відділ промислової політики долучився до реалізації проєкту ГО «Вперед інновації» - «Сприяння підвищенню спроможності регіональних органів влади у формуванні стратегії повоєнного відновлення та розвитку промисловості (на прикладі Київської області)», який реалізується відповідно до проєкту “Підтримка України у відбудові та відновленні”, компонент якого впроваджується Kyiv School of Economics та фінансується Європейським Союзом.

Аналітичне дослідження та активне спілкування в рамках проєкту з територіальними громадами та регіональними органами влади дозволило експертам проєкту – співробітницям відділу Оксані КУШНІРЕНКО (керівник проєкту), Людмилі ДЕЙНЕКО та Олені ЦИПЛІЦЬКІЙ виокремити найсуттєвіші виклики стратегування регіонального розвитку:

• взаємозалежність розроблення регіональної стратегії розвитку та стратегій територіальних громад,

• недосконале статистичне забезпечення, релокація бізнесу і непередбачуваність його намірів,

• структурні перекоси на локальних ринках праці – коли неможливо швидко підібрати та підготувати персонал для місцевих та переміщених підприємств, особливо в умовах високої міграції населення,

• складнощі взаємодії з громадою та залучення представників громадськості до процесу розроблення стратегії,

• планування в умовах руйнування бюджетоутворюючих підприємств,

• нерозробленість механізмів включення малого і середнього бізнесу регіону у великі проєкти повоєнного відновлення,

• перестороги щодо використання донорських коштів для відновлення економіки та інфраструктури громад (що пов’язані з оцінкою майбутніх витрат на утримання створених об’єктів та потреби у них місцевих громад).

Долучилися до реалізації проєкту також Наталія ГАХОВИЧ та Лілія ВЕНГЕР як менеджерки окремих заходів проєкту. Учасниками заходів проєкту стали й інші співробітники відділу.

У поміч громадам було підготовлено наочне керівництво «Рекомендації щодо використання сучасних методів стратегування регіонального розвитку в умовах воєнного стану та високого рівня невизначеності». В ньому розкрито, як громадам працювати в умовах високого ступеня невизначеності, а також надано методичні рекомендації, як висвітлити в стратегіях питання, визначені Постановою КМУ №816 від 04.08.2023, як оцінка гендерного впливу, екологічне збалансований розвиток, врахування інтересів стейкхолдерів та бенефіціарів, участь громадськості в розробленні стратегічного плану, а також як імплементувати принципи сталого розвитку, «подвійного» переходу зважаючи на активну фазу євроінтеграції України.

Презентація наочного керівництва та навчання фахівців регіональних органів влади і територіальних громад відбулися під час воркшопу 24 листопада 2023 року. Зустріч зібрала майже 50 державних службовців Київської обласної військової адміністрації та представників територіальних громад Київської області – Бородянської, Білоцерківської, Яготинської, Ірпінської, Боярської, Великодимерської, Феодосіївської, Володарської, Таращанської, а також інших регіонів України – Івано-Франківської, Львівської, Запорізької, Вінницької, Чернігівської областей, закладів вищої освіти, наукових установ, організацій громадянського суспільства, підприємців.

З вітальним словом на воркшопі виступила начальниця Департаменту економіки Київської обласної військової адміністрації Наталія ПОГРЕБНА. Активно брали участь у дискусії Андрій ДЕРКАЧ (заступник директора Департаменту інтеграції громад, внутрішньої політики та роботи з внутрішньо переміщеними особами Івано-Франківської міської ради), Ольга СОКОЛОВА (начальниця відділу промисловості та кластерної політики Департаменту економіки КОВА), Тетяна МІРЗОДАЄВА (менеджерка з розвитку Громадської ініціативи "Яготинщина туристична").

Детальніше дізнатися про проєкт та завантажити наочне керівництво ви маєте можливість за посиланням: https://sites.google.com/view/go-innovation/projects/стратегування-регіонального-розвитку

Гості виробництва, крім іншого, відвідали операторську – центр керування та управління, де побачили як піч синтезу керується власною інтелектуальною системою автоматизації MOSAICO. Ця інноваційна система сприяє підвищенню операційної ефективності та гнучкості, зберігаючи при цьому відповідальність за безпеку для працівників.

Усі ці кроки компанії «GALVAPNО» разом з ГО «Всеукраїнська екологічна ліга» та провідним європейським виробником QualiCal, з дотриманням норм чинного законодавства України, знаменують значну прихильність екологічним практикам відповідно до нашого спільного стратегічного бачення.

Актуальність цього дослідження зумовлена потребами в скринінгу євроінтеграційного поступу, виявлення інституційної спроможності українських ГО, уряду та бізнесу у переговорному процесі щодо вступу в ЄС. Основною метою цього дослідження ініціатив у сфері євроінтеграції було: проведення комплексного дослідження наявних ініціатив і проєктів, пов’язаних з євроінтеграцією України, виявлення пріоритетів і потреб ключових зацікавлених сторін, залучених до інтеграційного процесу(органи державної влади, неурядові організації, відповідні українські та європейські аналітичні центри, консалтингові компанії,. донори, засоби масової інформації, бізнес-асоціації) і формування рекомендацій, спрямованих на оптимізацію використання ресурсів для нових проєктів/ініціатив у сфері євроінтеграції.

Процес вступу тягне за собою відповідність Копенгагенським критеріям членства у ЄС (наявність стабільних демократичних інститутів, існування дієвої ринкової економіки, імплементація законодавства ЄС, відомого як «acquis»), а переговори повинні слідувати за імплементацією нормативно-правових актів ЄС в законодавстві країни-кандидата. Вони включають в себе тисячі законодавчих актів, які поділяються на 35 частин. Перша, найвідповідальніша частина «Фундаментальні питання (Основні положення)» відіграє вирішальну роль у переговорах за новою методологією, а її реалізація визначає можливість переходу до інших частин. Відкриття будь-якої іншої частини залежить від закриття попередніх цільових індикаторів у частині «Фундаментальні питання». Викликом для спроможності уряду проводити таку величезну роботу в стислі терміни є неналежне кадрове забезпечення через війну, міграцію, бюджетні обмеження. Тому існує нагальна потреба в експертній допомозі від інших стейкхолдерів. Початок переговорів про вступ до ЄС може надати оновлений імпульс євроінтеграційним реформам в Україні, оскільки він передбачає приведення у відповідність українського законодавства до законодавчої бази ЄС, що значно пришвидшить вже існуючий прогрес України.

На основі проведеного дослідження підготовлено рекомендації :для донорських організацій щодо покращення підтримки євроінтеграційних проєктів, щодо підтримки органів державної влади, посилення ролі НУО в переговорному процесі, щодо підтримки висвітлення процесу євроінтеграції засобами масової інформації, щодо підтримки українського бізнесу.

В ході публічного обговорення представники громадськості уточнювали змістовне наповнення секторів законодавства та пропонували експертизу в окремих секторах нормативно-правових актів ЄС.

24 жовтня 2023 р. науковці відділу промислової політики провели Фокус-групу в рамках проєкту «Сприяння підвищенню спроможності регіональних органів влади у формуванні стратегії повоєнного відновлення та розвитку промисловості (на прикладі Київської області)», який реалізується ГО «Вперед інновації»  відповідно до проекту “Підтримка України у відбудові та відновленні”, компонент якого впроваджується Київською школою економіки та фінансується Європейським Союзом.

Актуальність заходу обумовлена необхідністю формування регіональних стратегій соціально-економічного розвитку для повоєнного відновлення відповідно до прийнятих Постанов Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 р. № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів»  та № 817 «Деякі питання розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів з її реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених Стратегії і плану заходів».

Метою заходу була експертна оцінка ключових проблем та факторів впливу на економічне відновлення регіонів; визначення найбільш ефективних з погляду експертів шляхів та інструментів стратегічного планування повоєнного відновлення регіональної економіки та виявлення потреб в оновленні регіональних стратегій соціально-економічного розвитку місцевими органами виконавчої влади.

Під час фокус-групи були  розглянуті питання щодо:

1.  Можливих підходів до гнучкого стратегічного планування розвитку регіону в умовах невизначеності та високих воєнних ризиків.

2.  Потреб в оновленні регіональних стратегій соціально-економічного розвитку місцевими органами виконавчої влади: ключових проблем та факторів впливу на економічне відновлення регіону (на прикладі Київської області).

3.  Інструментів стратегічного планування повоєнного відновлення регіональної економіки в умовах невизначеності та високих воєнних ризиків.

У підсумку були висловлені позиції та визначені напрями посилення спроможності фахівців оновлювати регіональні стратегії відповідно європейської практики та потреб повоєнного відновлення.

Модерували захід: Людмила ДЕЙНЕКО – доктор економічних наук, професор, завідувач відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України; Олена ЦИПЛІЦЬКА – доктор економічних наук, старший науковий співробітник відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; Оксана КУШНІРЕНКО – доктор економічних наук, старший науковий співробітник відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

У підсумку були висловлені позиції та визначені напрями посилення спроможності фахівців оновлювати регіональні стратегії відповідно європейської практики та потреб повоєнного відновлення.

Модерували захід: Людмила ДЕЙНЕКО – доктор економічних наук, професор, завідувач відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України; Олена ЦИПЛІЦЬКА – доктор економічних наук, старший науковий співробітник відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; Оксана КУШНІРЕНКО – доктор економічних наук, старший науковий співробітник відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Неймовірно потужна доповідь «Масштабування інновацій та вихід на нові ринки» старшого наукового співробітника відділу промислової політики, д.е.н., доцента Олени ЦИПЛІЦЬКОЇ на Форумі IP&I management: Як комерціалізувати свій інноваційний продукт та заробляти?, що відбувається 13 жовтня 2023 року.

12 жовтня 2023 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбувся круглий стіл «Наукова спадщина академіка І. І. Лукінова та сучасність». На заході з вітальним словом та доповіддю «Історична постать видатного українського економіста» виступив академік НААН, віцепрезидент Національної академії аграрних наук України, в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрій ЛУПЕНКО. Визначну роль академіка І. І. Лукінова у розвитку економічної науки в НАН України відзначив у своїй доповіді академік НАН України, віцепрезидент Національної академії наук України Сергій ПИРОЖКОВ. Розробкам І. І. Лукінова в реформуванні аграрного сектору була присвячена доповідь академіка НААН, директора Інституту стратегічних оцінок при Президентському фонді Леоніда Кучми «Україна» Павла ГАЙДУЦЬКОГО.

На круглому столі також виступили член-кореспондент НААН О. УЛЬЯНЧЕНКО, академік НААН В.БУЛГАКОВ, академік НААН О.ШПИЧАК, академік НААН Б. ПАНАСЮК, доктор філологічних наук Т. ЛУКІНОВА.

В заході взяла участь завідувачка відділу промислової політики, доктор економічних наук, професор Л.ДЕЙНЕКО.

10 жовтня 2023 р. на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України відбувся круглий стіл «Реформування системи екологічного контролю в Україні-2023 перезавантаження?» організатором якого виступила Асоціація професіоналів довкілля (PAEW). Захід проходив в рамках консультацій з громадськістю Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо проєкту Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища». До участі були залучені широке коло стейкхолдерів: народні депутати, урядовці, представники професійної екологічної спільноти, бізнесу, місцевого самоврядування, представники громадськості та провідні науковці.

Участь у круглому столі представників різних сфер дозволила обмінятися думками щодо різних аспектів екологічного напрямку реформ, майбутнього зеленого відновлення. Відмічена в контексті євроінтеграції особлива важливість наукового супроводу стратегування та імплементації європейських засад в стратегічному плануванні повоєнного відновлення України й запровадження внутрішніх процедур держави, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і шкоди довкіллю. Піднімались питання фіксації, оцінки шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації та нарахування збитків, завданих довкіллю України. Було обґрунтовано важливість і актуальність існування Держекоінспекції як єдиного органу, уповноваженого на проведення огляду (обстеження) місць заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу та значущість повноцінного виконання покладених на неї завдань. Констатовано доцільність розвитку екологічної освіти та подолання нестачі забезпечення фахівцями, екологічними інспекторами. Учасники наголошували на необхідності подолання колізій у нормативно-правових актах щодо природно-ресурсного забезпечення життєдіяльності, зокрема щодо водних ресурсів.

28 вересня 2023 року у м. Біла Церква на базі індустріального парку за сприяння Київської обласної військової адміністрації відбувся Форум бізнесу «Економіка, яку не зупинити», в якому взяли участь урядовці:

Юлія СВИРИДЕНКО, Перший віце-прем’єр міністр, Міністр економіки України

Руслан КРАВЧЕНКО, начальник Київської обласної військової адміністрації

Володимр КУЗЬО, заступник міністра економіки України

Дмитро КИСИЛЕВСЬКИЙ, Заступник Голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку та інші.

Також виступили представники великого бізнесу – Василь ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (засновник холдингової компанії UFuture і фонду K.FUND), Юрій КОСЮК (голова правління «МХП»), Андрій РОПІЦЬКИЙ (директор ТОВ «ІП «БІЛА ЦЕРКВА 1»).

Загалом форум зібрав понад 300 учасників – представників малого, середнього та великого бізнесу, державних установ та організацій та недержавних агенцій Київської області, а також нашого відділу (Людмилу ДЕЙНЕКО, Олену ЦИПЛІЦЬКУ, Оксану КУШНІРЕНКО, Наталію ГАХОВИЧ).

В ході форуму проведено опитування щодо інструментів, які б допомогли зберегти і розширити бізнес в регіоні. Найбільше голосів отримала позиція «Освічені кадри / бронювання працівників / можливість відряджень» (56% опитаних). Друге місце за важливістю учасники відали «Довгим дешевим кредитам для виробників» (19%). Менше голосів набрали інструменти «Реальна боротьба з корупцією та свавіллям силовиків» (12%), «Замовлення бізнесу від донорів та держави» (9%) та «Страхування від воєнних ризиків» (4%).

Під час нетворкінгу було досягнуто домовленості щодо проведення фокус-групи для проєкту відділу «Сприяння підвищенню спроможності регіональних органів влади у формуванні стратегії повоєнного відновлення та розвитку промисловості» (на прикладі Київської області).

Чергове засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, організоване Українським союзом промисловців і підприємців, відбулося 27 вересня 2023 р.

Нетворкінг та налагодження контактів для міжнародної співпраці в рамках можливостей, які відкриваються для українських дослідницьких організацій та інноваційного бізнесу Європейським Союзом, є сьогодні одним з найважливіших чинників успішної інтеграції до європейської спільноти.

12 вересня 2023 р. відбувся онлайновий захід Європейської Комісії «Налагодження зв’язків для територій, зацікавлених стати Регіональними Інноваційними Долинами (Matchmaking Event for the territories interested to become Regional Innovation Valleys (RIVs))».

В ньому взяли участь завідувач відділу промислової політики, д.е.н., професор Людмила ДЕЙНЕКО та старший науковий співробітник відділу, д.е.н., доцент Олена ЦИПЛІЦЬКА.

Понад 250 учасників і понад 3 години спілкування з представниками громадського сектору, регіональними органами влади, дослідницькими організаціями та бізнесу з країн Європи та асоційованих членів ЄС, поряд із нашими ключовими партнерами – Київською обласною військовою адміністрацією – свідчить про величезний масштаб зацікавленості у співпраці й усвідомлення синергійних ефектів від неї.

Захід реалізується як пілотний проєкт в рамках Horizon Europe. Для подання аплікацій відкритий call до 18 вересня 2023. Організатори наголошують, що планують продовжувати конкурс у 2024 та 2025 роках. Метою проєкту є формування інноваційних екосистем у територіальному та крос-регіональному розрізі.

Більше інформації тут: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/call-expression-interest-regional-innovation-valleys-now-open-2023-03-28_en?fbclid=IwAR0zNU_iApxzSJ-jaZFKCQl6ZGSxwtTxhj8qQWtaDL6U9l9R87KeLcHS0Zg

• Дейнеко Людмила Вікторівна, – д.е.н., завідувач відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Дейнеко Олександр Турсунбайович, к.е.н., доц. кафедри міжнародних економічних відносин, бізнесу та менеджменту Українсько-американського університету Конкордія

«Методологічні засади формування стратегій розвитку промислових кластерів»;

• д.е.н., доц., ст.н.с. Кушніренко Оксана Миколаївна

«Стратегічне планування відновлення України: визначення пріоритетів та шляхів їх реалізації»;

• к.е.н., ст.н.с. Гахович Наталія Георгіївна

«Впровадження європейських принципів зеленого переходу в стратегію повоєнного відновлення України»;

• к.е.н., н.с. Завгородня Марія Юріївна

«Стратегічне просторове планування промислового розвитку в повоєнний період».

Виступи учасників викликали жваві дискусії, що підтверджує важливість проведення таких заходів. Зокрема, те, що науковці не просто констатували критичні проблеми в соціальній, макроекономічній, фінансовій, екологічній, культурній сфері, характеризували «слабкі місця» стратегічного управління промисловим розвитком в Україні, а й пропонували обґрунтовані рішення щодо покращення ситуацій, показуючи точки прикладання зусиль для подолання наслідків війни. Адже в складні часи історичних випробувань, в умовах посилення впливу факторів невизначеності саме науково-обґрунтовані рішення є надійним інструментом вирішення нагальних потреб. І такі напрацювання організатори планують оприлюднити у вигляді збірки наукових праць, яку ми також розмістимо на сторінці для ознайомлення.

Співпрація з європейськими університетами та науковими установами сьогодні стає невід'ємною складовою популяризації української науки та сприяє відкриттю нашого наукового потенціалу світові. Тому наш Інститут активно розширює горизонти наукових інтересів відповідно до вимог часу та потреб економіки.

12 липня наш відділ провів спільну зустріч з представниками Інституту сталого розвитку та екології продукції Хіміко-технологічного університету в Празі - директором Інституту, професором, інженером Володимиром Кочі та аспіранткою Іванною Гарасимчук.

З боку Інституту економіки та прогнозування НАН України в нараді взяли участь завідувачка відділу промислової політики - д.е.н., професор Людмила Дейнеко, д.е.н., доцент Оксана Кушніренко, д.е.н., доцент Олена Ципліцька, к.е.н., ст. н. с. Наталія Гахович, а також д.е.н., пров. н.с. сектору галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Віталій Венгер.

Обговорили важливі питання співпраці в сфері декарбонізації та впровадження найкращих доступних технологій (Best Available Techniques) у металургійній галузі Україні, особливо в контексті повоєнного відновлення, а також проведенні спільних міждисциплінарних досліджень.

Очікуємо, що матимемо плідну кооперацію з чеськими колегами, спільні наукові публікацї та працюватимемо над методологічним інструментарієм у сфері вибору "зелених" технологій для повоєнного відновлення та забезпечення конкурентоспроможності металургійної галузі України та Чехії.

ТРИМАЄМО СТРІЙ НА НАУКОВОМУ ФРОНТІ!

"BOOSTER ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ 2023" ЗНОВУ СТАРТУВАВ!

Складна соціально-економічна ситуація в країні не зупиняє українських вчених-інноваторів, а спонукає оперативно реагувати на появу нових воєнних, екологічних та технологічних викликів. А наша команда тренерів з відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» – д.е.н., проф. Людмила Дейнеко, д.е.н., доц. Оксана Кушніренко та д.е.н., доц. Олена Ципліцька, - їм у цьому допомагає.

З 16 травня по 23 червня 2023 року відбулося 5 тренінгових заходів в рамках «BOOSTER інноваційних проєктів 2023», які були присвячені питанням визначення потенційного клієнта, формування бізнес-моделі, просування продукту на ринку та розроблення пітч-презентації для представлення проєкта інвестору. Захід організовано ДНУ «Київський академічний університет» та Academ.City, які вже тривалий час активно просувають науково-інноваційні проєкти вчених Національної академії наук України та закладів вищої освіти України.

Для 10 команд-учасниць ми провели також 12 консультаційних зустрічей, які поліпшили розуміння ринкових перспектив інноваційних розробок та підготували науковців до спілкування з інвесторами. А в останній день – 23 червня – команди виступили із фінальним пітчем та отримали можливість продовження співпраці із Київським академічним університетом в підготовці грантових аплікацій та залученні інвестиційних коштів для своїх проєктів.

Серед найбільш цікавих проєктів варто згадати radar.house (інформаційна система оцінки новобудов за екологічними показниками), «Роботизований наземний комплекс» (розробка подвійного призначення), «Екстрація олій. Новий підхід» (технологія безперервної екстрації олій з будь-якої сировини) та «Екстракція білку» (технологія отримання білку зі шроту), «Plantcom» (біодеградабельні горщики для фермерів, садівників та квітникарів), «Розкіш смаку» (корисні органічні солодощі з овочів і фруктів поліпшених органолептичних властивостей із зниженим вмістом цукру) та «Фруктові пасти» (ресурсозберігаюча технологія та обладнання з виробництва фруктових паст).

ВПЕВНЕНІ, ЦИКЛ «БУСТЕРІВ» БУДЕ ПРОДОВЖУВАТИСЯ Й НАДАЛІ І ПРАЦЮВАТИ НА НАШУ НАУКУ ТА ПЕРЕМОГУ!

Зокрема, обговорювалися питання формування економічного відновлення  та вибору кращої моделі: політики повоєнного відновлення, моделі оптимізації вартості держави, моделі націоналізації активів. Науково обґрунтовані підходи щодо детінізації національного капіталу, мобілізації внутрішніх ресурсів державного та місцевого бюджетів, кредитних інструментів та трансформації державного управління економіки представили науковці ДУ «Інституту економіки та прогнозування». Представники «Українського інституту політики» запропонували нові інструменти в сфері реформування відповідальності за економічні злочини та легалізації капіталів, «перезавантаження» податкової політики (податок «Робін Гуда»), приватизаційну політику та умови націоналізації активів, зміни в митній політиці. Виступи викликали жваве обговорення. Напрацьовані пропозиції щодо мобілізації фінансових ресурсів стануть підґрунтям для формування національної доктрини відновлення української економіки та зміцнення ідеї відродження українського економічного потенціалу для забезпечення військових та соціальних потреб майбутнього розвитку.

НОВІ ГОРИЗОНТИ РОЗВИТКУ ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ: ВИРОБНИЦТВО БІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА ФАРМАЦЕВТИКИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ 

Парфумерно-косметична та фармацевтична продукція є одним з найбільш перспективних секторів розвитку переробної промисловості Київської області та входить до напряму смарт-спеціалізації регіону. Зараз відбувається розвиток сектору, а нові виробництва відкриваються навіть незважаючи на війну. Хоча його діяльність поки що непомітна на фоні більш потужних галузей промисловості.

Парфюмерно-косметична галузь майже не має історичних коренів в незалежній Україні, де радянський спадок парфюмерно-косметичної промисловості не залишив помітного вкладу в розвиток нашої держави як виробника та експортера високотехнологічного рівня. Тому більшість підприємців лише на шляху розбудови та інтеграції до ланцюгів доданої вартості, без значного досвіду просування продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках і взаємодії з владою.

Які ефективно вирішити ці завдання – обговорювалося 18 квітня 2023 року на Круглому столі з обговорення сфери смарт-спеціалізації Київської області «Біоактивні речовини та фармацевтика для здоров’я людини», який відвідали наші фахівці.

У цьому питанні виробникам допомагає Асоціація «Парфумерія та косметика України», яку на Круглому столі представляв голова правління Руслан Кузьменко. Асоціація активно бореться з бюрократичними бар’єрами за можливість представляти Україну на численних міжнародних виставках та презентаціях. На сьогодні Асоціація об’єднує понад 50 виробників в Україні, хоча, як відмітив Руслан Кузьменко, галузь має потенціал зростання до масштабів Польської асоціації, в яку входить понад 200 підприємств. Спиртова галузь також є частиною цієї екосистеми, і Україна має великі потужності з виробництва спирту, який є одним з поширених інгредієнтів продукції.

Ключовою перевагою для постачання парфюмерно-косметичної продукції є низькі логістичні витрати, які можуть дозволити вийти на глобальні ринки та (абсолютно серйозно) перевершити китайських, корейських та інших виробників. Крім того, в Україні є значний потенціал у виробництві власних компонентів косметичної продукції – від равликового муцину до соняшникового лецитину.

Лише потрібно, щоб в органів влади сформувалося розуміння і бачення перспективи як у виробництві самої продукції, так і супутніх товарів (обладнання, інгредієнтів та біологічно активних речовин) для неї. В той же час і самим підприємцям необхідно здобувати досвід і культуру співпраці з владою. Очевидно, що ознайомлення з європейськими практиками може стати основою для цього.

Фінансова підтримка виробників продукції для краси і здоров’я представлена наразі кредитними програмами від державних банків України, партнерськими грантовими програмами ЄС. В цьому питанні підтримку виробникам галузі забезпечує Агенція регіонального розвитку Київської області. Проте для того, щоб повноцінно скористатися можливостями, виробникам необхідно активніше об’єднуватися, «кластеризуватися» та запускати реальні спільні проєкти.

У круглому столі взяли участь та обмінялися думками з нагальних питань розвитку виробництва продукції мила та миючих засобів, парфумерних і косметичних засобів та іншої продукції для краси і здоров’я представники АТ «Фабрика «Комбі», ТОВ «Біоконтакт», ТОВ «Актілайф нутрішн», Інституту харчових біотехнологій та геноміки НАН України, ФГ «Агроравлик», Національного університету харчових технологій, ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України» та ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київського академічного університету, ТОВ «К&К Консалтинг» та інших підприємств і організацій, дотичних до розвитку галузі. Модерувала зустріч директор департаменту економіки Київської ОДА Наталія Погребна, а про стратегічний розвиток Київщини на засадах смарт-спеціалізації до 2027 року доповіла Ольга Соколова (відділ промисловості та кластерної політики ДЕ).

За результатами зустрічі учасники виразили готовність продовжувати взаємну співпрацю та визначили перспективні напрями скоординованого розвитку галузі.

НАУКОВЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО – АКТУАЛЬНИЙ ТРЕНД САМОРЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВЦІВ В УМОВАХ НОВИХ ГРАНТОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ:

апробація результатів дослідження під час опитування

21-22 березня 2023 року фахівці відділу промислової політики, завідувач відділом д.е.н., проф. Людмила Дейнеко, д.е.н., доц. Оксана Кушніренко, д.е.н., доц. Олена Ципліцька долучились до організації спеціальної короткострокової програми підвищення кваліфікації «Прогнозування та перспективи економічного розвитку: виклики та завдання» Київського регіонального центру підвищення кваліфікації КМДА. 

В рамках проведеного семінару було проведено практичні заняття «Прогнозування промислового розвитку для підвищення стійкості економіки в умовах сучасних і майбутніх викликів» (Л. Дейнеко), «Стратегічне планування і прогнозування регіонального розвитку в умовах глобальної нестабільності» (О. Ципліцька), «Сучасні методи прогнозування та стратегування промислового розвитку в умовах воєнного стану» (О. Кушніренко). В процесі роботи було сформовано експертну групу та опрацьовано методичний інструментарій для стратегічного планування і прогнозування промислового розвитку, проведено опитування експертів щодо визначення впливу найбільших ризиків на розвиток промисловості, застосування інструментів підтримки, а також визначення мультиплікативних ефектів від впровадження цих інструментів підтримки.

Результати аналітичної роботи експертної групи показали, що найбільшими викликами сьогодення є:

1.  Продовження військового стану та ескалація військових дій;

2.  Руйнування енергетичної інфраструктури і відключення електроенергії;

3. Неможливість персоналу чоловічої статі виїхати за кордон на переговори, виставки, для укладення договорів.

найбільш дієвими інструментами підтримки промислового відновлення є:

1. Надання податкових пільг (звільнення від оподаткування, встановлення пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю та ін)

2.  Надання пільгових кредитів на виробництво для виводу продуктів на зовнішні ринки

3.  Проведення конкурсів стартапів з наданням можливостей грошових премій для переможців

 складовими мультиплікативного ефекту від промислового відновлення є:

1.  Зростання кількості виробничих підприємств в пріоритетних видах діяльності

2.  Зростання основних макроекономічних показників ВВП, податкових надходжень

3.  Зростання конкурентоспроможності продукії та краще задоволення потреб споживачів.

Результати аналітичної роботи довели важливість формування візії майбутнього, вибір цілей та напрямів його розвитку, розробка стратегії, що забезпечує конкурентоспроможність економіки міст, областей та України в цілому як комфортного місця для життя й господарської діяльності. Визначено, що стратегічні цілі мають формуватися, враховуючи необхідність повоєнного відновлення промисловості на засадах досягнення Цілей сталого розвитку, зеленого й цифрового переходу в умовах довготривалої військової загрози.

Ми, Українці вкотре довели, що згуртованість та стійкість є основою для європейського вектору розвитку. Отже, попереду багато роботи, але разом ми переможемо!

Відділ промислової політики готовий до співпраці.

Презентації:  «Прогнозування промислового розвитку для підвищення стійкості економіки в умовах сучасних і майбутніх викликів» (Л. Дейнеко), 

«Стратегічне планування і прогнозування регіонального розвитку в умовах глобальної нестабільності» (О. Ципліцька), 

«Сучасні методи прогнозування та стратегування промислового розвитку в умовах воєнного стану» (О. Кушніренко)

Наш відділ налагоджує міжнародну співпрацю з європейськими науковцями

Як висновок для науковців, які планують розширювати географічні горизонти наукової співпраці, можна означити, що:

• університетам і дослідницьким установам України необхідно проводити активну роботу із розбудови своїх наукових мереж з іноземними колегами,

• підвищувати рівень володіння іноземними мовами,

• вчитися презентувати свої наукові ідеї та розробки,

• зосереджуватися на актуальних наукових дослідженнях, які можуть бути комерціалізовані,

• заохочувати молодь до участі в проєктах додатковими фінансовими і кар'єрними можливостями,

• дослідницька складова в проєктах становить близько 30%, тож важливим, в першу чергу, є процес взаємодії з партнерами та передбачення тих активностей, які поглиблять подальшу співпрацю.

УСПІШНЕ МАЙБУТНЄ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ УКРАЇНИ МОЖЛИВЕ ЧЕРЕЗ ОБ’ЄДНАННЯ ЗУСИЛЬ –

саме ця ключова теза супроводжувала форсайт-сесію для власників і керуючих компаній індустріальних парків, влади, громадського сектору, науковців і експертів у п’ятницю, 20 січня 2023 року. Захід відбувся за ініціативи Київської обласної військової (державної) адміністрації та бізнесу.

Активну участь в організації та модерації заходу взяли фахівці відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» - завідуюча відділом, д.е.н., проф. Людмила ДЕЙНЕКО, д.е.н., доц. Оксана КУШНІРЕНКО, д.е.н., доц. Олена ЦИПЛІЦЬКА, разом із ГО «Клуб економістів», ГО «Агентство регіонального розвитку» та науковою спільнотою.

Для виявлення бізнесових та суспільних настроїв щодо перспектив функціонування індустріальних парків в Україні вченими відділу було проведено опитування експертів, результати якого були презентовані Оксаною КУШНІРЕНКО. Озвучені висновки щодо основних факторів впливу на діяльність індустріальних парків, перепон та драйверів їх розвитку викликали значний інтерес в учасників та стали предметом подальшої дискусії. 

19 травня 2022 р. співробітники відділу взяли участь в роботі семінарі-вебінару «Глобалізаційні виклики сьогодення», організованому сектором міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України. Виступи учасників викликали жваве обговорення та дискусію, зокрема щодо оцінки втрат від російської агресії та її впливу на глобалізаційні процеси. Результати  досліджень відділу презентувала Оксана Кушніренко з доповіддю «Вплив повномасштабної воєнної агресії РФ проти України на глобалізацію у сфері міжнародних торгових відносин». 

25 листопада 2021 р. Незважаючи на похолодання, інноваційні трансформації здійснюються!

Співробітники відділу Оксана Кушниренко, Олена Ципліцька та заввідділом Дейнеко Людмила модерували Стратегічну сесію щодо створення інноваційного кластеру «Виробництво інноваційних харчових продуктів з вдосконаленими споживчими якостями».

До заходу долучились більше 50 учасників, що представляють бізнес (ТОВ Київхліб, ДП Зеландія, Київський пекарний двір та інші), науку (НААН, Інститут продовольчих ресурсів, НУХТ, Інститут геронтології та інші), територіальні громади (Броварська, Фастівська, Ржищівська, Немішаєвська, Бориспільська та інші), Асоціація пекарів. Оксана Кушніренко доповіла про роль кластерів в смарт спеціалізації. Гарячі дискусії та дієві пропозиції і як результат - представлення проекту Меморандуму, який стане основою для плідної багатосторонньої співпраці та дозволить заснувати перший інноваційний харчовий кластер функціональної їжі в Україні.

1 липня 2021 р. Початок другого півріччя ознаменувався для нашого відділу яскравою і цікавою подією - воркшопом "Смарт-спеціалізація: процес підприємницького відкриття в харчовій індустрії Київщини (EDP)", що проводився у Київській обласній державній адміністрації за участі представників наукової спільноти, закладів вищої освіти та промислових виробників сфери виготовлення харчової продукції, зокрема, функціональних продуктів.

25 травня 2017 р. фахівці відділу промислової політики взяли участь в роботі Національного круглого столу “Залізний стандарт: металоконструкції між вчора та завтра”, який відбувся  в приміщенні Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ. В роботі круглого столу взяли участь представники державних органів влади, керівники підприємств, експерти та представники громадських організацій. В рамках засідання було проведено презентацію Зеленої книги «Регулювання ринку будівельних металоконструкцій».

Після обговорення гострих проблем розвитку ринку були окреслені ключові аспекти його вдосконалення: врегулювання та координація роботи в сфері сертифікації та налагодження ефективної комунікації між владою і бізнесом.

24 листопада 2015 р. відбулись прес-конференція і круглий стіл на тему: «Місцеве самоврядування в Україні – 2015: можливе перезавантаження», організований Центром Громадянських Ініціатив та Представництвом фонду Фрідріха Наумана в Україні. Розглядались питання результатів і перспектив децентралізації в Україні, ризиків та викликів децентралізації в 2014-2015рр., а також сучасних трендів та викликів місцевому самоврядуванню України в найближче п’ятиріччя.

В заході прийняли участь громадські діячі, представники органів місцевого самоврядування з різних регіонів України, політики, науковці. Загальна аудиторія учасників становила близько 40 осіб. Захід відбувався в приміщенні прес-центру УКРІНФОРМ.

9 вересня 2015 року  відбулося засідання круглого столу «Легка промисловість України: реалії сьогодення та перспективи нових зовнішніх ринків збуту»,  організований Українською асоціацією підприємств легкої промисловості "Укрлегпром"  

В роботі Круглого столу взяли участь провідний науковий співробітник ШОВКУН Інна Анатоліївна, науковий співробітник ЗАВГОРОДНЯ Марія Юріївна, молодший науковий співробітник ЗАРУДНА Ольга Станіславівна

17 червня 2015 року у Національному інституті стратегічних досліджень відбулося засідання круглого столу «РЕГІОНАЛЬНА БАГАТОГРАННІСТЬ УКРАЇНИ ЯК ІДЕОЛОГІЯ НОВОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ».

27 травня 2015 року у Інституті законодавства Верховної Ради України відбулося засідання круглого столу з проблем модернізації промисловості України.

Виступ провідного наукового співробітника, к. е. н. Інни Анатоліївни ШОВКУН був присвячений  перспективам розвитку промисловості в умовах децентралізації.

Завідувач відділу промислової політики, д. е. н. Людмила Вікторівна ДЕЙНЕКО та науковий співробітник, к. е. н. Марія Юріївна ЗАВГОРОДНЯ проаналізували можливості використання військово-технологічного співробітництва для модернізації оборонної промисловості та підвищення обороноздатності України.

22 квітня 2015 року у Інституті законодавства Верховної Ради України відбулося засідання круглого столу з проблем прискореннявідтворювальних процесів в економіці України.

Участь у  круглому столі взяла провідний науковий співробітник, к.е.н. Інна Анатоліївна  ШОВКУН з доповіддю "Аналіз фінансових можливостей технологічного відтворення переробної промисловості України".