Саміт COP 28 щодо зміни клімату та потенційні наслідки для промисловості
Автори: Елла ШЕЛУДЬКО, Марія ЗАВГОРОДНЯ
Саме зараз, з 30 листопада по 12 грудня в Об'єднаних Арабських Еміратах проходить щорічна конференція ООН з питань зміни клімату, головна мета якої – виробити рішення для сприяння швидкому переходу до економіки з нульовими викидами в енергетиці, промисловості, транспорті, будівництві та фінансах. Вплив імперативу зміни клімату оцінюється на глобальному, секторальному (галузевому) та організаційному рівнях.
Серед найбільш знакових подій заходу – рішення про початок роботи Фонду втрат та збитків для допомоги найбільш вразливим країнам подолати наслідки зміни клімату.
Серед прийнятих на конференції і підписаних Україною – рішення, які стосуються промислового розвитку, а саме:
Декларація про стале сільське господарство, стійкі продовольчі системи та кліматичні заходи, 134 країни-підписантки якої заявили про співпрацю з метою зменшення вразливості виробників харчових продуктів від наслідків зміни клімату. Ініціатива підтримує інновації у сільському господарстві, що передбачають створення кліматично оптимізованих сільськогосподарських і продовольчих систем протягом наступних 5 років;
Декларація про потрійне збільшення ядерної енергетичної потужності до 2050 року, що вбачає ключову роль ядерної енергії в досягненні чистого нуля, й окреслює дії для потроєння потужностей ядерної енергетики до 2050 року (порівняно з 2020);
Зобов'язання потроїти свої потужності відновлюваної енергетики та подвоїти темпи підвищення енергоефективності до 2030 року;
Декларація COP28 з питань клімату, допомоги, відновлення та миру. В межах цієї домовленості, сторонами передбачається зміцнення операційного партнерства та синергії між урядами, міжнародними та регіональними організаціями, фінансовими установами та механізмами, громадянським суспільством, місцевими громадами, приватним сектором та іншими суб’єктами для адаптації до зміни клімату та підвищення стійкості.
Ці рішення будуть реалізуватись за умов сформованих державно-приватних партнерств та міцних альянсів для прискорення декарбонізації галузей і ланцюгів постачання.
Відповідні зобов’язання України, взяті на себе при підписанні директив, мають бути закріплені в основних стратегічних документах, що визначають в яких напрямах і як швидко сільське господарство та продовольчі системи повинні трансформуватися.
Відповідно в розвитку промисловості це відіб’ється на:
галузях первинної переробки сільськогосподарської сировини та сировино орієнтованих галузях і виробництвах, які її споживають : молочна (сироварна, маслоробна), м'ясна, рибна, цукрова, олійно-жирова, борошномельно-круп’яна, текстильна, шкіряно-хутряна, взуттєва, лісозаготівельна. Це вимагатиме перегляду і спрямування державної політики на просування і стимулювання глибшої переробки наявної сировини, ощадливого використання ресурсів, зменшення викидів парникових газів і зменшення втрат їжі та збільшення переробки відходів;
електро- й енергозалежних виробництвах, на яких відіб’ються цінові зміни, зростання попиту на альтернативні види палива: кольорова металургія, виробництво електросталі, синтетичного каучуку, капронового волокна, віскозного шовку, алюмінію, магнію, титану;
галузях, залежних від викопних видів палива: нафто-, газовидобувна, виробництво електроенергії на теплових електростанціях.
Також на кліматичному саміті COP 28 відбулась ревізія базових принципів і методик, що лежать в основі реалізації державами-учасницями національних кліматичних проєктів та оцінка їх результатів. Трансформація економік країн з урахуванням екологічного імперативу пов’язана із запуском проєктів по скороченню викидів парникових газів в атомній енергетиці, гідроенергетиці; прискоренням процесу декарбонізації секторів з високим рівнем викидів, включаючи судноплавство, авіацію, сталеливарну та цементну промисловість; проєктів з нарощення поглинаючої здатності лісів; проєктів із створення більш стійких, екологічно чистих виробничих циклів, з максимальним повторним використанням матеріалів та мінімізацією відходів, використанням екологічно чистих технологій у всіх секторах промисловості; впровадженням відповідних стандартів у містобудуванні; раціональним використанням природних ресурсів.
Обраний курс на перехід до екологічної економіки з урахуванням національних інтересів та глобальних цілей стійкого розвитку підтриманий закликом ООН до розробки національних стратегій припинення видобутку та поступової відмови від використання викопного палива та скорочення викидів промислових підприємств. Наголошено, що прогресу в цих питаннях може бути досягнуто через сконцентрованість на місцевому, регіональному, національному рівнях, через залучення громадськості, представників науки, бізнесу та держави, що допоможе змінити на краще ситуацію з вирішенням проблеми зміни клімату, не допустивши кліматичної катастрофи, яка загрожувала б руйнівними катаклізмами, бідністю та масовою міграцією.