«Contra spem spero! (Без надії сподіваюсь!)»
  (після перегляду «Плану Відновлення України»)

З недавніх часів ми звикаємо до нового формату представлення стратегічних намірів політики України – у вигляді слайдів-презентацій. Лаконічних «візій», де за стислим формулюванням приховано зміст та сукупність можливих варіантів рішення проблем, і добре, якщо зазначені якісь інструменти, механізми, ресурси. Частіше про все це глядач/експерт може тільки здогадуватись, розбурхуючи уяву і зв’язуючи окремі положення документу в «цілісну картину». Щоразу експерти шукають проблиски і майбутні політичні кроки, а бізнес сподівається на цілеспрямовані орієнтири в політиці, щоб було не як у лебедя, рака та щуки. Щоразу починаєш вчитуватися в ці лаконічні формулювання і шукати відповідність понять, що вживаються, результату, який хочуть отримати. Безперечно, у авторів синхронізація – улюблене слово і діло. Невже так важлива хронологія в законодавчому забезпеченні, певний порядок дій, а не гармонізація і відповідність цілям?

Особливу увагу викликає цікава складно-переплетена підпорядкованість пріоритетів та сукупність ключових галузей, пріоритетних секторів, проєктів-каталізаторів.

В трансформації пріоритетних секторів вказаний фокус на ключові галузі – оборонну, металургію, машинобудування, енергетику, с/г, ІТ – причому на слайді 10 вже додано і деревообробку, і будівельний сектор, а потім (слайд 15) наголошується на залученні легкої промисловості (напевне секторів, що шиють обмундирування, спорядження, захисний одяг).

В Поглибленому аналізі Національних програм зазначені проєкти іноді не мають навіть узагальнених КПЕ. Деколи самі проєкти викликають (3Б.1 Будівництво лісових доріг на рівні з фінансуванням проєкту модернізації системи радіологічного моніторингу). І хоча наголошується про розвиток виробництва з високою доданою вартістю,  знову робиться акцент на вирощуванні с/г  продукції, про переробку якої – ні слова. Кількість проєктів–каталізаторів (7 проєктів в с/г, 2 в машинобудуванні, 4 в ІТ ) також свідчить про деіндустріальні тренди, причому співвідношення фінансування в с/г також на порядок більше.

Знову в цьому документі чехарда з вживанням понять ВПК, ОПК, оборонна промисловість. А також, якщо пишеться про суднобудування оборонного спрямування, то вживається вислів «кораблебудування». І наскільки відносяться до розвитку ОПК цільова програма розвитку авіапромисловості, цільова програма розвитку нових технологій, яка їх оборонна складова? Тож в розвитку ОПК все концентрується на розробці цільових програм, чергових спробах заснувати державні інноваційні установи типу DARPA. В переліку проєктів-каталізаторів цього сектору немає (що не кореспондується з гучною заявою про майбутню самодостатність ОПК (слайд 6) і про корпоратизацію цього сектору не йдеться.

Отже, знову презентація намірів – узагальнена і неконкретна, портфель проєктів незбалансований і збільшення економічної складності – просто лозунг.