Конференції

Старший науковий співробітник відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н., с.н.с. Олена Снігова у складі української делегації взяла участь в роботі X Міжнародного енергетичного форуму BERLIN ENERGY TRANSITION DIALOGUE (BETD) 2024, який проходив 18-21 березня 2024 р. у м. Берлін (Німеччина).

З 2015 року BETD є провідним міжнародним форумом для представників різних сфер — політики, промисловості, науки та громадянського суспільства для обміну ідеями щодо безпечного, доступного та екологічно відповідального глобального енергетичного переходу. Заходи Форуму представляють безцінну можливість заглиблення в різні аспекти енергетичного переходу, стимулюючи обмін ідеями та досвідом із експертами в цій галузі.

Під час роботи BETD делегація долучилась до дискусії з провідними світовими установами та організаціями щодо кліматичних змін, впровадження нових технологій у відновлювальні джерела енергії та справедливої трансформації вугільних регіонів. Було прийнято участь у Координаційній зустрічі між представниками вугільних громад України та Урядом Німеччини. На заходах за участю української делегації було обговорено можливості, які надає входження України в альянс Powering Past Coal Alliance, проблеми та рішення фінансування прискореної відмови від вугілля, перспективи співпраці та енергетичного партнерства, досвід справедливої трансформації вугільних регіонів ЄС, зокрема Німеччини та Чехії, а також інші проблемні питання трансформації вугільних регіонів в умовах енергетичного переходу.

Сьогодні надзвичайно плідний науковий день!

25 квітня 2024 р. відбулася потужна наукова подія - ХVIІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «УМОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В КРАЇНАХ З РИНКОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ», організована нашими добрими друзями з факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

До роботи конференції долучилися науковці відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», де представили результати наукової роботи. В ході конференції відбувся фаховий обмін результатами наукових досліджень щодо наукового вирішення надзвичайно актуальних та практичних проблем, що постали перед Україною в надскладних умовах воєнного стану. Оксана Кушніренко разом з Наталією Гахович, Лілією Венгер та Ольгою Зарудної представила доповідь «СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПРІОРИТЕТНИХ ГАЛУЗЕЙ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ», де узагальнено результати наукових досліджень, поставлених Міністерством економіки щодо створення та наповнення Наукової платформи як коаліції наукової спільноти, для вирішення актуальних проблем та визначення ефективності запропонованих проєктів.

Науковиці запропонували рішення як можна замістити імпорт в публічних закупівлях за рахунок локалізації для стратегічно важливих груп товарів – кабельно-провідникової та меблевої продукції. Це ще раз підкреслило важливість розробки та впровадження ефективних інструментів промислової політики на засадах національного прагматизму!

25 квітня  2024 р. відбулася І Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «ПЕРСПЕКТИВИ СТАБІЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ: ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ ТА СВІТОВИЙ ДОСВІД», присвячена 30-річчю економічного факультету Дніпровського державного технічного університету.

На пленарному засідання з доповіддю «АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ НАУКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ» виступила завідувачка відділу промислової політики проф. Людмила ДЕЙНЕКО.

В своїй доповіді вона, зокрема, відзначила, що  промисловий сектор України є фундаментом економічного розвитку нашої країни, який визначальним чином впливає на стан економіки  і темпи її зростання та відіграє важливу роль в забезпеченні її обороноздатності. Військова агресія рф завдала значних руйнувань промисловим підприємствам різних галузей практично по всіх регіонах України. Серед найбільш постраждалих галузей – металургія, машинобудування та металообробка, авіабудування, нафтогазова промисловість, ОПК, хімічна та харчова галузі.

Очевидно, що відбудова промисловості і повоєнний розвиток промисловості мають відбуватись  з урахуванням наявних наслідків воєнних дій, змін в геополітичній ситуації, євроінтеграційних перспектив та інших внутрішніх і глобальних викликів. За цих умов формування чіткого бачення стратегічних перспектив розвитку промисловості та її окремих галузей, розробка стратегій їхнього розвитку набувають вагомого значення як для формування завдань і прийняття рішень як вітчизняними урядовцями та бізнесом, так і зарубіжними донорами та інвесторами, і стануть підґрунтям для забезпечення ефективного врядування, зміцнення позицій країни на глобальному ринку та захисту національних економічних інтересів.

Існуючий інструментарій стратегічного планування вимагає вдосконалення та розвитку, що зумовлено відсутністю на поточний момент уніфікованих та унормованих керівництв із розробки стратегій, розрізненістю їх за часом та вузьким горизонтом планування, неузгодженістю між собою наявних стратегічних документів по методиці підготовки і термінах, що перешкоджає повноцінній реалізації стратегічних завдань. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність розроблення вирішення комплексу завдань з наукового-методологічного та методичного забезпечення стратегічного довгострокового планування промислового розвитку, серед яких, на наш погляд, слід виокремити наступні:

- виявити особливості стратегічного планування промислового розвитку в умовах невизначеності та  повоєнного відновлення;

- встановити функціонально-інституційні складові (модулі) стратегічного планування промислового розвитку, напрямки та принципи взаємодії між ними у вигляді моделі аналітичного забезпечення прийняття рішень;

- визначити можливості імплементації у вітчизняній практиці стратегічного планування промислового розвитку досвіду повоєнного відновлення зарубіжних країн;

- забезпечити високий рівень узгодженості концептуальних підходів та координації принципів і механізмів стратегічного планування промислового розвитку в Україні з європейським аналогами;

- сформувати вимоги до уніфікації, регламентації та систематизації основних структурних компонентів в стратегічних документах, а також гармонізації з урахуванням європейської практики;

- надати пропозиції щодо формування механізму узгодження позиції основних стейкхолдерів промисловості для демпфування (пом’якшення) суперечностей між ними з урахуванням національних інтересів;

- обґрунтувати вимоги до формування системи моніторингу та оцінювання ефективної реалізації стратегічних документів промислового розвитку з метою своєчасного забезпечення коригування плану заходів;

- обґрунтувати систему індикаторів для оцінки результативності та однозначності сприйняття результатів при ухваленні управлінських рішень щодо розробки і реалізації галузевих стратегій промислового розвитку в умовах високого ступеня невизначеності й непередбачуваності.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОПОВІДІ 

    Старший науковий співробітник відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н., с.н.с. Олена Снігова взяла участь в роботі 9-го Європейського Конгресу місцевого самоврядування, на якому здійснювала модерування дискусійної панелі «Малі та середні міські території: як забезпечити справедливу трансформацію?». Конгрес відбувся у м.Миколайки (Польща) 4-5 березня 2024 р.

В рамках панелі виступили мер міста Воломин (Польща) Elzbieta Radwan, голова міської ради м. Долина (Івано-Франківська область) Іван Дирів, експерт Варшавської школи економіки Grzegorz  Masloch.

Учасниками обговорення питання справедливої трансформації розглядалося в контексті ширшого поняття енергетичного переходу та поєднання цілей перебудови енергетики, енергоспоживання та запобігання енергетичній бідності. Зокрема, наголошувалося, що справедлива трансформація потребує трансформації фінансових потоків та має бути синергетично поєднаною згори донизу: задовольняти потреби в інвестиціях для економічної трансформації громад, у т.ч. – на рівні місцевого самоврядування, забезпечувати платоспроможність домогосподарств, якщо виникне потреба у споживанні дорожчих енергоресурсів та енергетичної трансформації житла. Важливими є також комунікація цілей справедливої трансформації серед населення, навчання домогосподарств ефективному енергоспоживанню.

Енергетичний перехід, на думку панелістів, має розглядатися лише у контексті ефективнішого використання енергії, а й у економічній, суспільній, просторовій, екологічній, політичній та інших площинах.

    Снігова О. відзначила, що справедливий перехід є базовим світовим трендом, що дозволяє з одного боку, передбачити ефективніші дії щодо захисту клімату, а з іншого - забезпечити економічно доцільний та соціально безболісний процес переходу до поствуглецевого суспільства, урахувати необхідність створення умов гідного життя всім працівникам і спільнотам, що підпадають під вплив державної кліматичної політики. В цих умовах справедлива трансформація розглядається як ключовий підхід згладжування соціально-економічного впливу енергетичного переходу та вирішення трансформаційних проблем вугільних регіонів у наслідок декарбонізації економічної діяльності.

Вона наголосила, що втілення плану прискореного переходу до чистої енергії потребує енергетичної трансформації промисловості, розвитку альтернативних джерел енергії та енергоефективних технологій, прискорення їх застосування у виробничій діяльності, а також відмови від вуглевидобутку для енергетичних цілей. Це напряму зачіпає вугледобувні та вуглецевозалежні території та громади, особливо монофункціональні. Відтак їх подальший розвиток потребує структурної трансформації із застосуванням резервів місцевої економіки: заміни вугілля альтернативними джерелами енергії, перекваліфікації працівників та залучення інвестицій в нові види економічної діяльності.

Використання у процесі справедливої трансформації інфраструктури вугільних підприємств дозволяє конвертувати цей процес з суто екологічної в економічну площину. Громади, які роблять акцент на економічний вимір справедливої трансформації, отримують новий потенціал розвитку через впровадження нових видів діяльності  та технологій.

У заключному слові О. Снігова відзначила, що для України справедливий енергетичний перехід має становити базис повоєнного економічного відновлення та руху на шляху євроінтеграції, а необхідність вирішення завдань справедливої трансформації – формувати принципові положення промислової політики, що обумовлюють вибір напрямів структурної перебудови промисловості країни у повоєнний період, обумовлюючи зміни її якісних характеристик. При їх закладанні у стратегічні документи з повоєнного промислового розвитку має бути ураховані особливості стратегічного планування, які виникають в контексті вирішення завдань справедливої трансформації.

В умовах агресії Росії проти України змінилися тенденції на світовому, зокрема на європейському енергетичному ринку. Актуальність переходу до чистої енергії та досягнення кліматичних цілей ЄС зросла, що призвело до прискорення реформ та інвестицій в енергетичний сектор як на європейському, так і національному рівні. У травні 2022 року Європарламент ухвалив рішення щодо розробки плану з посилення сталого енергетичного розвитку Євросоюзу. План передбачає структурну трансформацію енергетичних систем ЄС шляхом швидкого прискорення чистого переходу та поєднання зусиль щодо розвитку енергетичних систем. Зміна тенденцій на світовому енергетичному ринку під впливом агресії Росії проти України обумовила розробку плану дій щодо забезпечення сталого енергетичного розвитку ЄС, де, серед іншого: необхідність та можливість зміни стратегії вугільної галузі в умовах кризи шляхом внесення коригуючих дій та змін до процесу справедливої енергетичної трансформації

Україна перебуває на початковому етапі планування саме перехідних процесів. Однак ці процеси необхідно розвивати у стратегічному плануванні повоєнного промислового розвитку. У системі стратегічного планування промислового розвитку під час вирішення завдань справедливого перетворення через планування мають бути реалізовані наступні імперативи:

• зниження видобутку викопного палива (вугілля);

• енергетична трансформація промисловості:

• створення сучасних виробництв з виробництва обладнання для фотоелектричних, біомасових та вітрових установок

• створення нових виробництв, пов'язаних із неенергетичним використанням вугілля.

Додатково до вищезазначених напрямів державної промислової політики необхідним є антикризове коригування стратегічних документів щодо реструктуризації економіки промислових регіонів.

В таких умовах планування промислового розвитку ЄС відбувається в контексті Європейської концепції справедливої трансформації промислово розвинених регіонів. Під справедливою трансформацією розуміють підхід, який забезпечує економічно доцільний та соціально справедливий процес переходу суспільства до поствуглецевого із застосуванням резервів місцевої економіки.

Справедлива трансформація вугільних регіонів України передбачає комплексне розв’язання проблемних питань, які виникають внаслідок зменшення видобутку вугілля та закриття вугледобувних підприємств в економічній, соціальній, культурній, житлово-комунальній та екологічній сферах.

Базовими механізмами, що застосовуються для забезпечення промислового розвитку вугільних територій на засадах справедливої трансформації є: пілотні проєкти/підтримка регіональних та локальних інституцій у вугільних регіонах за ініціативою Світового банку у рамках Платформи вугільні регіони Західних Балкан та України; програми ЄС прискореного переходу до чистої енергії на основі справедливої трансформації; фінансування через фонди структурних змін зеленого відновлення та модернізації української енергетичної системи.

Одним з ефективних інструментів структурних змін вугільних громад у процесі структурної трансформації є активна соціальна позиція підприємців, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем територіальної спільноти. Саме соціальна відповідальність бізнесу сприятиме вирішенню проблем, що перешкоджають структурній перебудові економіки шахтарських громад у процесі справедливої трансформації, за рахунок урахування у своїй бізнес-діяльності очікувань зацікавлених сторін; інтегрованості у діяльність регіональної та територіальної спільноти; відповіднотсті чинному законодавству і міжнародним нормам поведінки. Це у свою чергу посилить можливості вугільної громади щодо створення точок економічного зростання на основі економічної диверсифікації та декарбонізації їх економіки.

Знову осінь порадувала надзвичайно плідним науковим заходом - VІІІ Міжнародною науково-практичною онлайн-конференцією «Сталий розвиток – ХХІ століття (наукові читання імені Ігоря Недіна)», до якого долучилися науковці відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Завдяки спільній роботі організаторів конференції Євгенія Хлобистова, Ірини Сегеди, Тараса Коцко, та всіх учасників конференції відбувся фаховий обмін результатами наукових досліджень щодо наукового вирішення надзвичайно актуальних та практичних проблем, що постали в українському соціумі. Доповіді учасників дозволили зробити висновок про закладення основ нової географії в Україні та підкреслили важливість просторового стратегічного планування відродження регіонів України на ключових принципах сталого розвитку. Так, наукова доповідь Людмили Дейнеко, Оксани Кушніренко, Олени Ципліцької відкрила гарячу наукову дискусію щодо виявлення наслідків впливу підриву Каховської ГЕС на промисловий розвиток Півдня України, а доповідь Наталії Гахович та Оксани Кушніренко «Стратегічне планування повоєнного відновлення промисловості України на принципах сталого розвитку» висвітлила результати проєкту «Сприяння підвищенню спроможності регіональних органів влади у формуванні стратегії повоєнного відновлення та розвитку промисловості (на прикладі Київської області)» щодо особливостей оновлення регіонального стратегування.

Результати конференції ще раз підтвердили незламність українських науковців та їх готовність продовжувати свої наукові роботи для напрацювання ефективних управлінських рішень щодо подолання існуючих та майбутніх викликів сталого розвитку України!

Стратегічні вектори відновлення економіки України є багатоаспектними та комплексними, що продемонстрували виступи науковців та викладачів на Х Міжнародній науково-практичній конференції "Стратегія розвитку України: фінансово-економічний та гуманітарний аспекти" 20 жовтня 2023 року.

Конференція проводилася на платформі ZOOM Національною академією статистики, обліку і аудиту. В конференції взяли участь понад 100 осіб. Серед них - науковці відділу промислової політики Олена ЦИПЛІЦЬКА та Ольга ЗАРУДНА, які представили доповідь "Перспективи розвитку переробної промисловості України у короткостроковому періоді: очікування підприємців".

В ході конференції були розглянуті питання фінансування повоєнного відновлення - дефіциту бюджету та державного боргу, залучення іноземної допомоги та інвестицій; екологічні наслідки війни та її вплив на досягнення Цілей Сталого Розвитку; цифровізація економіки та вирішення завдань повоєнного відродження промисловості.

Насичений на конференції тиждень для відділу промислової політики продовжився 8 вересня 2023 року.

Науковці відділу взяли участь у ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка підприємства: сучасні проблеми теорії та практики» Одеський національний економічний університет ОНЕУ/ОНЭУ та виступили з доповідями на пленарному та секційному засіданнях:

- д.е.н., доц. Олена Ципліцька «Перспективи переробки титанової сировини та розвитку титанової галузі в Україні»;

- к.е.н., с.н.с. Елла Шелудько «Досвід Туреччини в управління промисловим розвитком»;

- та к.е.н., н.с. Марія Завгородня «Стратегічний аналіз зовнішнього середовища промислових підприємств».

Конференція проходила в гібридному форматі. Незважаючи на нічні обстріли в м. Одеса наукова спільнота зібралася та залучила багатьох учасників з України онлайн.

Під час пленарного засідання обговорювалися питання національної безпеки, стійкості банківської системи, промислового розвитку, інноваційного розвитку регіонів та формування інноваційних екосистем, проблеми розвитку підприємств у воєнний час.

На секційних засіданнях обговорювалися різні аспекти діяльності підприємств промислової, аграрної сфер та сфери послуг в умовах війни, а також чинники, що можуть забезпечити резилієнтність бізнесу у часи нестабільності.

02 березня 2023 р. cтарший науковий співробітник відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н., с.н.с. Снігова О.Ю. взяла участь в Міжнародній науковій конференції «Zrównoważony rozwój sektora energetycznego i transportu w Polsce», яка проходила у гібридному форматі в межах форуму «Forum Green Region. Zielona transfomacja sektora energetycznego i transportu w Polsce. Wyzwania dla jednostek samorządu terytotialnego» у м. Вроцлав, Республіка Польща (Організатори: Економічний університет у Вроцлаві, Регіональне Представництво Європейської Комісії).

У своїй доповіді «Sprawiedliwa entrgetyczna transformacja: praktyczne doświadczenia regionów węglowych Ukrainy» д.е.н. Снігова О.Ю. відзначила, що якісний підхід до процесів трансформації вугільної галузі та старопромислових вугільних регіонів, основу в Україні було започатковано розробкою концептуальних засад державної політики з справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 р. А включення України у європейські процеси справедливої трансформації стало ініціативою Світового банку, який у 2020 р. ініціював підтримку пілотних проектів у рамках Платформи вугільні регіони Західних Балкан та України. Вже протягом 2021 р. в Україні було запроваджено пілотний проєкт з трансформації вугільних регіонів, метою якого стала розробка методики з подальшою можливістю її застосування в інших регіонах України. До пілотних проєктів було заплановано залучити Мирноград (Донецька область) та Червоноград (Львівська область). Згодом - Нововолинськ (Волинська область), Лисичанськ, Гірськ (Луганська область), Торецьк, Добропілля (Донецька область). На початок 2022 р. вже було опрацьовано та представлено проєкти Стратегії трансформації вугільних громад Донецької області та Плану її реалізації на період 2022 – 2024 рр. Проте процес було призупинено ув’язку зі задіяністю територій Донецької області у воєнних діях Росії проти України. Наприкінці 2022 р. активізувалася робота з формування напрямів Справедливої трансформації територіальних громад Червоноградського району. Проєктні ідеї стосуються розвитку альтернативної енергетики та туристичного сектору як базових точок економічного зростання вугільного регіону.

В той же час необхідність врахування ризиків та викликів світової енергетичної кризи 2022, пов’язаної з повномасштабним вторгненням Росії в Україну, потребує внесення тимчасових змін у процеси справедливої енергетичної трансформації та проведення антикризових заходів. Поки що така потреба в Україні є високою, але нереалізованою. Подолати цей недолік можливо шляхом посилення взаємодії ЄС та України у сфері справедливої трансформації шляхом впровадження пілотних проєктів технологічного випробування та відпрацювання нових технологічних рішень в енергетичній галузі, зокрема відновлювальній енергетиці, екоінноваціях, вугільних технологіях.

У своїй доповіді «Ewolucja polityki restrukturyzacji gospodarki terytoriów z przewagą górnictwa węgla: od długoterminowej strategii przemysłowej do zachowań kryzysowych 2022 / Evolution of policy for restructiring the economy of territories with dominating coal extraction: from long-term strategy to crisis behavior of 2022» д.е.н. Снігова О.Ю. окреслила тенденції, що мали вплив на зміну підходів побудови промислової політики та з часом позначалися на виборі її ключових пріоритетів. Акцентуючи увагу на тенденціях останніх 2000-2022 рр., які мали найбільш потужний вплив на розвиток промисловості і були ураховані при стратегуванні промислового розвитку країн-членів ЄС, у доповіді наголошено було також на декарбонізації та справедливому переході суспільства до поствуглецевого як визначальному тренді промислового розвитку.

Водночас у доповіді Сніговою О.Ю. було розглянуто антикризові заходи ЄС для забезпечення енергетичної стійкості економіки та суспільства в умовах воєнної агресії Росії проти України, які передбачають внесення корегувальних змін в процес справедливої трансформації. Надано рекомендації щодо антикризового корегування процесів реформування вугільного сектору України з урахуванням досвіду ЄС, що ураховують потребу зміни підходів до реструктуризації економіки територій з переважанням вугільної промисловості шляхом подовження терміну експлуатації вугільних шахт/кар’єрів без зміни стратегічних орієнтирів з декардонізації економічної діяльності цих територій у подальшій перспективі.

23 листопада 2022 р. cтарший науковий співробітник відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н., с.н.с. Снігова О.Ю. взяла участь в ІІІ Науковій конференції „Zarządzanie i bezpieczeństwo w turbulentnym otoczeniu – wyzwania czasu kryzysów”, яка проходила у гібридному форматі у м. Слупськ, Республіка Польща (Організатори: Академія Поморська в Слупську, Державна інспекція праці Республіки Польщі).

Водночас Сніговою О.Ю. було зазначено, шо процес трансформації промисловості, зокрема вугільної галузі, при планомірному закритті потужностей призвів до скорочення кількості зайнятих у секторі і прискореної перекваліфікації її працівників. Це негативно вплинуло на можливості галузі забезпечувати енергетичну незалежність країн ЄС в період енергетичної кризи 2022, спровокованої агресією Росії проти України. Вихід з кризової ситуації потребує застосування додаткових інструментів промислової політики, використання яких буде спрямовано на забезпечення подовження термінів експлуатації вугільних підприємств. Це вимагає внесення коректив у відповідні стратегії та плани промислового розвитку. Застосування досвіду ЄС щодо стратегування промислового розвитку в умовах кризи 2022 є можливим і корисним для України в умовах повоєнної реконструкції промислового сектору країни.

19 травня 2021 р. наукові співробітники відділу промислової політики долучилися до роботи міжнародної дискусійної платформи «Трансформація функцій держави в умовах глобалізації», метою якого є конструктивний обмін думками щодо місця та ролі держави в організації суспільного життя, з’ясуванні особливостей державного регулювання соціально-економічного розвитку різних країн в умовах пандемії COVID-19, формулюванні нових ідей та підходів стосовно модернізації функцій держави під впливом викликів глобалізації, цифровізації, екологізації та демографічних змін. Міжнародний науковий захід об’єднав майже 40 учасників – представників наукових, управлінських, дипломатичних, викладацьких та експертних кіл з різних країн світу (України, Китаю, Великої Британії, Румунії, Молдови, Азербайджану, Грузії, Казахстану).

07 листопада 2019 р. завідуюча відділом промислової політики Л.В. Дейнеко взяла участь у конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», де були обговорені питання глобальних викликів для українських експортерів, а також захисту національного виробника.

У заході взяли участь представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства закордонних справ України, парламентарі, національні та іноземні експерти з міжнародної торгівлі, адвокати, юрисконсульти великих підприємств. 

27 листопада 2019 р. З метою моніторингу перших результатів впровадження Смарт Спеціалізації в Україні, аналізу проблемних місць, Український Інститут міжнародної політики у партнерстві з Міністерством економічного розвитку проводить конференцію для представників влади, бізнесу, науки та громадськості «Смарт Спеціалізація: діалог для трансформації регіону». В конференції бере участь завідувач відділу промислової політики Л.В. Дейнеко.

31 жовтня 2019 р. в Київському національному університеті технологій та дизайну відбувалася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція текстильних та фешн технологій «KyivTex&Fashion», в якій взяли участь співробітники відділу промислової політики Дейнеко Л.В., Кушніренко О.М., Шелудько Е.І., Ципліцька О.О. та Завгородня М.Ю. Під час конференції були висвітлені питання інноваційного розвитку та цифровізації текстильної та фешн індустрій, її ефективного функціонування в умовах нових викликів, пов’язаних із розробкою нових матеріалів для потреб національної оборони, медичного забезпечення військових та цивільного населення, підготовкою та підвищенням кваліфікації трудових ресурсів для галузі тощо. Конференція сприяла налагодженню зв’язків з академічним та бізнес-середовищем як України, так і зарубіжжя.

Ваховуючи необхідність збереження поступального руху в напрямку проведення нової індустріалізації, Торгово-промислова палата України, спільно з Комітетом по державно-приватному партнерству при ТПП України, Мінекономрозвитку та інших органів державної та місцевої влади 11 грудня 2018 р. провила за участю Прем’єр-міністра України ВолодимираГройсмана чергову конференцію «Нова індустріалізація: спільні дії Уряду та бізнесу».

Як відомо, на першій конференції «Нова індустріалізація: виклики, можливості та перспективи для України» (15 грудня 2017р.) було спільно започатковано нову українську платформу для ефективного діалогу між бізнесом і представниками влади для вирішення актуальних питань щодо подальшого промислового розвитку країни.

Головним завданням визнано побудову в Україні інноваційної промислово-аграрної економіки, здатної задовольнити як потреби сучасної держави, так і пересічних громадян.

Рік, що минає, попри певні позитивні зміни, вимагає консолідації зусиль для вирішення практичних, найбільш «болючих» питань, з якими стикається бізнес при реалізації інноваційно-промислових проектів: обмеженість джерел (державних, іноземних, приватних) фінансування та недоступність до них малого та середнього бізнесу, що не дозволяє в повній мірі реалізувати конкретні бізнес-проекти в Україні. Найактуальнішою залишається проблема захисту прав та інтересів бізнесу.

Саме тому до уваги учасників в рамках конференції представлена Гала-сесія «Україна 2019: візія економічного зростання. Промисловість, інновації, фінанси, експорт» за участі керівництва Уряду, представників бізнесу.

Також були проведені панельні дискусії «Як провести успішну індустріалізацію України в умовах фінансового дефіциту. Чинні та перспективні інструменти державної та недержавної підтримки промисловості», участь в яких брали представники урядових та банківських структур, у тому числі МФО, бізнесу, наукових кіл, обласних та місцевих державних адміністрацій та потенційні інвестори.

Під час  конференції  презентована наукова доповідь «Розвиток промисловості для забезпечення зростання та оновлення української економіки»

20 листопада 2018 р. завідуюча відділом Л.В. Дейнеко  та  ст.наук.співр. Кушніренко О.М. прийняли участь в Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційний розвиток харчової індустрії» та виступили з доповіддю на тему «Глобальні ланцюги доданої вартості та харчова промисловість».

23 жовтня 2018 р. співробітники відділу прийняли участь у конференції «Сталий розвиток ХХІ століття: управління, технології, моделі» (наукові читання імені Ігоря Недіна», організована НТУУ «КПІ», НУ «Київо-могилянська Академія» за підтримки Вищої школи економіки та гуманітаристики (Польща) під головуванням д.е.н., проф. Є.В Хлобистова. Наукові здобутки відділу були представлені доповіддю на тему «Роль озеленення ланцюгів доданої вартості в досягненні Цілей сталого розвитку».

17 жовтня 2018 р. завідуюча відділом Л.В. Дейнеко та ст.наук. співробітник Н.Г. Гахович прийняли участь в конференції «Вагонобудування та ремонт рухомого складу в Україні», яка відбулась в рамках Міжнародної виставки Rail Expo 2017. 

21 червня 2018 р. завідувач відділу промислової політики Л.В. Дейнеко та ст.наук.співр. Кушніренко О.М. взяли участь у конференції "Український індустріальний тиждень", організованій на базі ТПП України за сприяння  Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ за моделлю Європейського індустріального дня (EU Industry Day) Під час конференції регіональні бізнес-об’єднання, комерційні підприємства, науково-дослідні установи, громадські організації, представники малого та середнього бізнесу  обговорили індустріальні можливості регіонів та напрацювали рекомендації щодо сприяння промисловому розвитку  України.

26 та 27 квітня  2018 р. у  ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький Державний педагогічний Університет імені Григорія Сковороди»у (м. Переяслав-Хмельницький) відбулася XI Міжнародна науково-практична конференція «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою».

У конференції взяли участь завідувач відділу, проф. ДЕЙНЕКО Людмила Вікторівна, старший науковий співробітник ШЕЛУДЬКО Елла Ігорівна, старший науковий співробітник, доц. КУШНІРЕНКО Оксана Миколаївна, старший науковий співробітник ГАХОВИЧ Наталія Георгіївна, науковий співробітник ЗАВГОРОДНЯ Марія Юріївна, молодший науковий співробітник ЗАРУДНА Ольга Станіславівна.       

27 та 28 квітня  2017 р. у  ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький Державний педагогічний Університет імені Григорія Сковороди»у (м. Переяслав-Хмельницький) відбулася X Міжнародна науково-практична конференція «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою».

У конференції взяли участь завідувач відділу, проф. ДЕЙНЕКО Людмила Вікторівна, старший науковий співробітник ШЕЛУДЬКО Елла Ігорівна, старший науковий співробітник, доц. КУШНІРЕНКО Оксана Миколаївна, старший науковий співробітник ГАХОВИЧ Наталія Георгіївна, науковий співробітник ЗАВГОРОДНЯ Марія Юріївна, молодший науковий співробітник ЗАРУДНА Ольга Станіславівна.

28 та 29 квітня  2016 р. у  ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький Державний педагогічний Університет імені Григорія Сковороди»у (м. Переяслав-Хмельницький) відбулася IX Міжнародна науково-практична конференція «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою».

У конференції взяли участь завідувач відділу, проф. ДЕЙНЕКО Людмила Вікторівна, старший науковий співробітник ШЕЛУДЬКО Елла Ігорівна, старший науковий співробітник, доц. КУШНІРЕНКО Оксана Миколаївна, старший науковий співробітник ГАХОВИЧ Наталія Георгіївна, науковий співробітник ЗАВГОРОДНЯ Марія Юріївна, молодший науковий співробітник ЗАРУДНА Ольга Станіславівна.

28 та 29 листопада 2015 р.  в Києві відбулася зустріч із зірковими економістами України та світу в рамках освітнього курсу «Макроекономіка від перших осіб: гроші, центральний банк, монетарна політика».

Курс був присвячений вивченню макроекономічних процесів, а також питань, що постають перед країнами під час економічних та політичних криз.

У курсі взяла участь завідуюча відділом промислової політики д.е.н., проф., Л.В. Дейнеко

23-24 вересня 2015 року відбулася  III Міжнародна конференція «Перспективи розвитку озброєння. Кооперація підприємств оборонної промисловості з іноземними компаніями – головний напрямок ВТС та основа для створення нових зразків ОВТ» в рамках виставки «Зброя та безпека» (м. Київ). Організаторами конференції були Міністерство оборони України, ТОВ «Міжнародний виставковий центр».

У конференції взяла участь науковий співробітник ЗАВГОРОДНЯ Марія Юріївна

9 червня 2015 року відбулася конференція «Модернізація малого та середнього бізнесу: виклики та шляхи виходу з кризи» в рамках Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ)

Участь взяли завідувач відділу, проф. ДЕЙНЕКО Людмила Вікторівна, науковий співробітник РОМАНЮК Ірина Михайлівна